Messages

Ага! І ше + трішки спецій (особливо духмяного перцю) і ціни тому наїдку не буде! ;D

В тексті все написано:

Побувати у княжому дворі не легко, і нині зробити це може не кожен охочий. Адже те, що на думку вчених колись, найбільш імовірно, було першим поверхом княжого палацу, нині — підземелля на глибині 3 метрів під фундаментом і мурами. Вхід у підземелля — з чималої ями на господарському дворику Домініканського монастиря.

Тож тре йти і пробувати, бо як відомо - хто шукає, той знаходить! ;)

Переглядав сьгодні новини і прмітив цікаву статтю, шо троха заінтригувала. Далі її зміст: *Час минає, а з ним змінюється й історичне обличчя древнього міста Лева. Одні пам'ятки архітектури, занедбані нинішньою владою, розсипаються на частини, їх розкрадають, аби прикрасити двори нинішніх "князьків", інші, натомість, загублені в архівах чи заховані під культурним шаром, під бетоном, асфальтом чи сучасною штукатуркою, несподівано виринають, щоби шокувати своєю появою та відкрити нову, невідому нам досі сторінку історії міста. Саме таким за значенням вважають знайдене нещодавно підземелля, що, як вважають учені, є першим ярусом княжого двору Лева Даниловича, який більшість істориків ще  недавно  вважали навіки втраченим. Неочікуване відкриття зробили під час ремонтно-реставраційних робіт.

Побувати у княжому дворі не легко, і нині зробити це може не кожен охочий. Адже те, що на думку вчених колись, найбільш імовірно, було першим поверхом княжого палацу, нині — підземелля на глибині 3 метрів під фундаментом і мурами. Вхід у підземелля — з чималої ями на господарському дворику Домініканського монастиря. Стіни і склепіння вузького тунелю, що тягнуться в бік Порохової вежі, за словами дослідників, частково і є стінами першого поверху споруди княжих часів. "З історичних текстів ми знаємо, що тут був двір князя Лева Даниловича, руський православний монастир і церква Петра і Павла. Дослідники, особливо польські, акцентували на тому, що все це було зведене з дерева, тому, після пожежі від цих споруд не залишилось і сліду. Та сьогодні ми маємо докази, що це не так", — стверджує завідувач відділу Львівського музею історії релігії Микола Хмільовський. Тунель, частину стін якого датують кінцем XIII ст., пахне вологою землею і княжими таємницями. Стіни підземелля обліплені комарами і білою цвіллю, схожою на вату чи павутину, з якої, наче коштовні камені, звисають краплини конденсату.

"Нині це підземелля, однак, колись це був перший ярус наземної будівлі. Найімовірніше княжого двору. Однак у підземеллі, приблизно в 17 столітті зробили перегородку, розділивши його навпіл. Для чого це було зроблено, казати наразі надто рано", — розповідає старший науковий співробітник музею історії релігії Вадим Артюх. Він припускає, що, можливо,  у XVII ст. домініканці використовували тунель для водогону, дерев'яні труби якого знайшли біля входу в це підземелля.

Заввишки тунель щонайбільше метр, тож милуватися унікальною знахідкою можна лише зігнувшись, або навприсядки. Під ногами ж — щонайменше метрове нашарування мулу, отже, колись тут стояла або текла вода. Звідки тут вода, куди веде підземелля, і чи правильним є припущення, що воно може тягнутись аж до Порохової вежі, наразі сказати складно.

"Окрім підземелля, під час реставраційних робіт і проведення гідроізоляції, виявили і колони, вмуровані нині в стіни Домініканського монастиря. У княжі часи стін тут не було. Колони були відкриті, і ми припускаємо, що це був перший поверх княжого палацу Лева Даниловича. На другому були розташовані житлові приміщенні з дерева. Пожежа в цих спорудах залишилася в історичній пам'яті", — розповідає Микола Хмільовський.

"Однак, все це наразі припущення", — підсумовує науковець і додає, що слід провести кардинальні дослідження і реставраційні роботи. У підсумку ми сподіваємось, що матимемо пам'ятку часів Лева Даниловича — одного з засновників і будівничих Львова".

До слова, підземелля і колони не єдині знахідки, виявлені під час ремонту у дворику Домініканського монастиря. Адже тут знайшли і дерев'яний водогін, що колись забезпечував монастир водою. Як відомо, у Львові ніколи не було доброї питної води, тож її доводилось доставляти з прилеглих територій. "Домініканці в середині XVI ст. вирішили облаштувати собі окремий водогін, відтак купили землю на Личаківській горі і дерев'яними трубами подавали воду у монастир. Такі комунікації неодноразово знаходили у нашому місті, але згодом їх засипали. Ми хочемо зробити їх доступними для відвідувачів, щоб люди, які сюди приходять, бачили автентичний дерев'яний водогін XVI — XVIII ст.", — розповідає Микола Хвильовський. Як стверджує науковець, з історичних джерел відомо, що саме цей, домініканський водогін врятував місто під час його облоги військом Богдана Хмельницького. Міські водогони Хмельницький перекрив, натомість домініканський, мабуть, був потаємний, відтак завдяки цьому львів'яни мали воду. ,,Нині триває реставрація частин дерев'яного водогону. Згодом планують виставити їх на показ у музеї", — розповіла завідувач відділу реставрації Музею історії релігії Марія Боньковська. *
Джерело - львівський портал
ссилкка:http://portal.lviv.ua/chronicle/2009/12/17/134924.html

2Авантюрист: Слухай, я тут поцікавився і нарив наступне: відстань від Червонограда до Белза - 12 км. . .*їздили каретами*. .- якесь просто таки метро виходить. :P Не впевнений, шо такий направду грандіозний (у всякому разі, як на ті часи) проект був просто напросто потрібним. + тунель під річкою - теж не простий до реалізації, потребує значних коштів. Інвесторм могли бути хіба ті ж Потоцькі, але навыщо ъм було стільки коштів витрачати?
П.С. Не претендую на правильність думок, однак не впевнений у таких масштабах даного об*єкту.
P.P.S. Буду втішений, якшо реальність буде протилежною до моїх здогадів ;)

Оу, прошу пробачення за те, шо не в ту тему закинув
  (як каже інкогніто - *лопухнувсі*))))

ше трішки гумору з інтернетрів

Правду кажете, молитва врятує. . .молимось. . .за твою маму, за тебе. . .знаєш, Ігоре, тепер ти маєш ше одного ангела-хоронителя. . .
Кріпись, брате, кріпись! Ми з тобою!

Друже! Брате! Знай, моє серце,як і серце всіх наших дослідників з тобою! Я свідомий того, що словами таку рану не залікувати, її полікує час. . .Однак пам*ятай - ти можеш розраховувати на мою підтримку завжди, в будь-якій ситуації, зрештою, усіми ми зробимо все, абсолютно все, що в наших силах, щоб тобі хоч трішечки допомогти в твоїй біді. . .

Знайшов, як на мене дуже навіть непогане джерело з корисною інфою на дану тему: http://www.chornobyl.in.ua/pollution_rn_ua.htm Коротоко, ясно, чітко + є карти. :)

Приєднуюсь до привітань наших Романів! Здоров*я, наснаги, високих звершень (особливо тих, що стосуються *дослідництва*) і, звичайно ж любові ;)

До речі, з їжі доста не злим варіантом є крекер від рідного *Світоча* (той, шо зо смаком цибулі). Річ не дорога, довго зберігається, можна розділити на всіх (в особливо скрутну хвилину :D), чудово піде практично до всього, що було перелічено в *кулінарії* + ідеально підходить по пивка ;D Орієнтовна ціна (в недешевому магазині поблизу мого дому - 4.50грн)

В районі головного вокзалу теж непогано шмаляло! :D

У зв*язку з досить незрозумілим глюком мені так і не вдалося завантажити інші фото з останньої вилазки на Сірку ( >:() Тому змушений був зареєструватися на Пікасі.
Ось ссилка на інші фото http://picasaweb.google.com/chuhaystur/vHadh#

Львів є Львів, а осінь є осінь, дощ ніц ти йому не скажеш, однак, як кажуть мудрі люди - не всіх варятів війна забрала. . .У з*язку з мінімумом оптимізму надворі, було вирішено вилазку перенести. Та мене та тема настільки захопила, що чекати кращих часів не було сили. Тому я вирішив, підшукати собіподібномислячого вар*ята і все ж здійснити (хоча б розвідувальну) вилазку і. . .не пожалів!))))
   Погода милувала і вилазка вдалась просто МЕГООО!))))))) (Ше досі сиджу на враженнях, кількість яких грунтовно розпирає)))).
   Отож вибрався лише я зі своїм другом. О 9.00 ми сіли на марширутку ( озброївшись поясненнями Інкогніто, про те, як же туди добиратися) і рушили. Успішно *засікли* потрібний поворот поблизу дестроя,  вийшли і пошпендлювали до заводу. Надворі стояв непоганий туман, тому завод відкрився перед нашим очима, як примара з америкоського фільму жахів. Перше, що кинулось в очі - не повний дестрой, корпуси із людьми (ми вирішили не слухати порад Голема, щодо установлення контаків із стражами, а натомість побавитсі в шпигунів, зрештою двом то шо палець об палець 8)
Підійшовши ближче натрапили на вхіду бомбік, однак він був затоплений водоу, а бахілів із собою ми не мали. Тому його ми обминули і рушили до цехів.
  А Ось тут починається казка! Відчуття такі, наче ти перемістився в забавку сталкер. Масштаби - зашкалюють, атмосфера - зносить голову, краєвиди - не знаєш, що ж то краще сфоткати!
Отож, взялися ми за *опрацювання* першого цеху. Під ногами - просто величезна кількість всяких виробничих дрібничок, каски, протигази. . .Піднявшись по не конче надійних сходах на верх цеху ми перейшли у його адмінчастину. Вона зустріла нас політ-агітацйними плакатиками на кшталт *болтун у телефона - находка для шпиона* ;D Оглянувши все гарненько ми рушили далі. Наступний цех був куди більшим, однак. . .ми ніяк не могли в нього потрапити (оскільки всі вікна першого повершу були забиковані. Тому ми взялися пробиратися туди через косі підйоми (по них, на скільки я зрозумів до цеху доставлялася сірка). Потрапили всередину і. . .челюсть просто відвисла, аж поди захопило! *Курча*- думаю, та ж комбінат у Шклі - просто розминка в порівнянні з цим!Цьому цеху ми присвятили досить багато часу, облазили його якшо не вздовж і впоперек, то у всякому разі досить сильно (мушу зазаначити, шо пробирання до окремих його части є справою не конче легкою, а є місця і взагалі не конче безпечні, тому треба на цьму об*єкті бути досить уважним (!) (до речі, довелося мені там отримати і бойове хрещення, і то досить таки неприємне, бо я добряче впав на гомілку :-\
  Відвідали ми ще два цехи + намилувалися *місячними* краєвидами тай вирішили іти собі додому.Однак, тут з нами сталася досить кумедна пригода: ну йдемо ми собі не поспішаючи, про високо моральні теми говорим і. . . ...виходими прямісінько на трьох охоронців (нуу, думаю - п***ц), але виправляти вже пізно, вони нас побачили! Вдихнув, тай думаю, ну ладно! Побавимось!  ідемо собі, так спокійнісінько, ніби ми собі по стометрівці в неділю прогулюємось, прямо до них ідемо. . .вони дивляться. .мовчать. . .ми йдемо (мовчимо). . .10 метрів до них, 5. . .3 метри. . .все ми біля них (мене розбирає на лахушку, просто вмираю ;D, але мовчу!) ВОНИ ТЕЖ МОВЧАТЬ, тільки дивляться. ..все пройшли (!!!) ідемо собі віддаляємось від них і. . .тут в мене вже просто спортивний інтерес виник, підходжу я до одного ахранніка тай питаюся, а шо ж з тим будут робити. Так він розказав, шо швидше за все зносити :-[ Отож охорона там дууже ЛОЯЛЬНА (навіть, пофігістична ;D
Далі кілька фоток із супер -мего вилазки (решта - завтра)

+1 ;)

+ личило б поберегти здоров*я дічатам, шо підписалися на поїздку. Треба нам їх берегти (так і так не багато їх на форумі ::)))))))

Олрайт. Навіть моя вар*яться голова не конче хоче промокнути і захворіти. Тому ВИЛАЗКА ПЕРЕНОСИТЬСЯ У ЗВ*ЯЗКУ З ТЯЖКИМИ ПОГОДНІМИ УМОВАМИ.
(Еххх, шкода. . . :-\)

Я гуглив місця витоку Полтви + інфу про Лощину + про підземелля Цитаделі. . .то все навело мене на Експлорер!)))))))))))))))))))))))))))))))))))

Отож наразі маєм наступне: Стінгер, Марічка, Маріша, Fetole, я. (не, густо, ой як не густо. ..)
Тому прошу зголоситися тих, хто 110% завтра буде.

Еммм, тоді так: на 9.00 біля входу в Скриню, в понеділок.