Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#141
Цитата: maxiWELL від 30.12.2020 17:45:50
В звіті не вистачає даних про довжину тунелю.

250м. Всі технічні дані є в першому пості Vasi4 -а. Я не дублював
#142
Скажу чесно, я не думав шо закинутий залізничний тунель може принести стільки радості та позитивних емоцій. Нічого подібного я раніше не бачив. Ми по кілька разів пройшлися ним вздовж і впоперек, фотографуючись у різних неймовірних позах. Потім ще заїхали сюди машиною і зробили цілу фотосесію. Адже капот це чудовий штатив, а фари замінюють спалах!

Карта як туди підїхати на авто


Вїжджаємо в тунель


Трохи поворотів


І проїжджаємо його наскрізь


Оце я розумію світло для фотоапарата


Відповідно фоточки виходять годні


І штатив є куди поставити


Виїжджаємо з іншої сторони


І йдемо фотографуватися всередині


Це шоб Ви розуміли масштаб який цей тунель великий


По бокам є спеціальні ніші в які можуть сховатися колійовці коли їде потяг




Якраз в ріст людини


Тунель йде дугою оминаючи гору


Тунель знаходиться коло села Волосянка. Колись ним ходили поїзди. Та по якійсь причині колію перепроклали кількома десятками метрів вище. А цей занехаяли. Зараз ним хіба що їздять колійовці на місце праці в новому тунелі. Все відкрито та доступно.

Колія була електрифікована. Залишки дротів на стелі






Тунелю без потягів сумно. От він і плаче


На стінах зберігся метраж тунелю


Виходимо з іншого боку


Ваня Чемпіон!


1963








Година в тунелі пролетіла непомітно. Ми б ще пробули тут стільки ж, якби не плани підкорити гору Гостра. А зимовий день то короткий.

Наша команда


Ну а далі дуріли і фотографувалися






Ноги на ширину колії








Ну і все на сьогодні. Їдемо далі в гори!




Читаємо далі продовження нашої мандрівки на гору Гостра за лінком ->
#143
«Не піду на Пікуя, там народу до... багато» - думав я собі. Під час планування маршруту хотілося податися кулись в гори поруч з тунелем, але куди? Крім Пікуя є ще Полонина Руна, але я туди машиною недавно виїжджав, нецікаво. А от на горі Гостра, що розташовується між Пікуєм і Руною, я був лише раз іто влітку. То ж чому б і не сходити взимку!

гора Гостра


Вид з Гострої на Мунчіл


Нам туди!


На вістрі гори Гостра


Гора Гостра - це чудовий одноденний кільцевий маршрут. Він починається і закінчується в селі Розтока. Від Волосянки сюди їхати 40 хв. Дорога ґрунтова і в дощ може бути болото. Але місцеві якось їздять. Ми залишаємо авто коло церкви та моста і йдемо второваною лісовозною дорогою на перевал Низки. Джипом проїхати не вийде. Десь посередині річка забрала дорогу і наробила ровів.

Карта маршруту


Дорога що зєднує дві траси: Київ-Чоп і Львів - Ужгород.


Зато є час на краєвиди


Минаємо перевал і стає краще


Паркуємося ось біля цієї церкви.


Початок маршруту


Починають проглядатися Пікуєнні ланшафти


Які ландшафти такі і селфі


Десь за годинку ми вже були на перевалі. Тут закінчується затяжний підйом та починається прогулянковий темп хребтом. Чітка вторована стежка йде в сторону гори Гостра. Навколо Пікуєнні краєвиди на Верховинський хребет. З іншої сторони гори Люта і Руна.

Вихід на перевал


На хребті вже сніжок. 800м н.р.м.


Як тут красиво!


Женя вперше в Українських горах


А я радію що маю веселу та витривалу команду






Раптом він згадав про Рево і . . . .

(с)Фото Жені

Один з небагатьох звітів де присутні фото Голема (с)Дякую Жені

(с)Дякую Жені

За цей похід я так і не зрозумів. Чи то я такий старий шо вже морозу не відчуваю. Чи то Ваню трусило від екстазу і він тому мерз.


Ми траверсуємо гору Мунчіл та неспішно піднімаємося на Гостру. Шлях від перевалу до вершини зайняв нам півтора години. Але це з фотографуванням.

Нам ше довго іти? ;)


Єдиний суттєвий підйом на хребті. Крім самої Гострої звісно шо


Ось вже і на верху


Урааа! Тут є сніг!


Бачиш он там Пікуй!


Пікуя собі! А й справді!


гора Пікуй


Пікуєнне фото як доказ що в житті щось бачив :)


Просто зимовий чілл


Чому чілл? Бо якраз траверсуємо гору МунЧілл


Чотири шари одягу і зимова куртка поверху


До речі про маркування маршруту. Орієнтуйтеся на таких от "мертвих" туристів :) Вони лежать в потрібному напрямку


Траверс Мунчіла


І вперше бачимо гору Гостра у всій красі. Звідси ліворуч є спуск вниз в село. Ним ми вертатимемося


Біжимо скоріше нагору!


Фотографи завжди мусять пасти задніх


Полонина Руна


гора Люта




Тримаю рівновагу щоб не впасти вниз від захоплення


І верховинський хребет


Гора недаремно названа Гостра. Дві туристичні трупи на вершинці не вмістяться. Та звідки їм тут взятися ще й зимою. За весь день подорожі ми не те що не зустріли людей. Навіть слідів на снігу не було! Цінуймо такі Карпати поки вони ще є.

Гора Гостра


гора Мунчіл. Звідси ми щойно прийшли


Як бачимо шлях був неважкий :)


Стільки ще залишилося до вершини


Дув дуже сильний вітер. Тому останній підйом дався найважче


Фото Жені як хлопці лишили її саму і побігли вперед


Відріг в сторону Полонини Руни


Фото Вані коли він втікав від шаленого Голема


Але старікашка наздоганяє...


Останній ривок...


Ще ніби сили є!


На вершині гори Гостра. Маємо ще одне маркування маршруту "мертвим" туристом. Голова показує кудою потрібно вертатися. :)


Ура! Ми це зробили. Дякую Жені за фото, а прапору що не порвався на вітрі!


Женя вже теж на вершині гори Гостра


А що там?


Пофоткалися і одіваємо на себе все що є


Налізла!


Але шось не дуже допомогло :)


Бо єдине шо справді гріє душу це віскі, любов до Карпат та чудові краєвиди!


Дув сильний вітер. Ми перекусили саморозігрівальними сухпайками, трохи задубіли і пішли грітися вниз. З гори Гостра є два продовження маршруту. Можна піти далі по хребту до села Пашківці. Дорогою буде ще хрест і мисливський будиночок. А в Пашківцях вже лапати маршрутку. Або закільцюватися до власної машини. Обидва маршрути цікаві бо вертаєшся назад іншою дорогою ніж йшов сюди. Так як нас в Розтоках чекав Джиммік то ми обрали другий варіант.

Гріємо їжу і руки


Ніби тепло


Найкращий обідній краєвид який тільки може бути


А ще канапочки... дякую Ваня! Вони були божественні!


Лайфхак цікавий. Але треба було загином доверху ставити ;) Бо потім вода витекла :(


Фото до...


і після прийому їжі! Віджив!


Спускаємося з Гострої до траверсу гори Мунчіл. Від неї йде йде відріг в сторону села Кічерний. Проглядається мінлива стежка. Внизу вона переходить у надійну лісовозну дорогу та виводить в село лише за два кілометри від авто. В сумі спуск зайняв дві години а весь маршрут шість. Кільце на Гостру і назад склало якихось 15 км.

Поїв і аж сніг за ним куриться


Ще й пританцьовує!


Починає сідати сонце. Треба трішки поспішити щоб дійти до лісу засвітла


Краса заважає йти


Або такий от гарний фото-острівок на спуску вниз


Я теж хочу в кадр попасти


Відріг Мунчіла яким нам йти праворуч вниз у село. Женя попереду!


Вид з відрогу на північ в сторону звідки ми приїхали


Па-па, Гостра!


Ну де ще побачиш таку красоту?


Тілько у горах!


Остання фотка і вже йдемо


Бо Ваня троха зачекався


А це останній мертвий турист на шляху. На цей раз справжній. :( Як нагадування що гори це не жарти. Особливо взимку!


Зі Львова ми виїхали о 7 ранку, а вернулися о 9 вечора. За день відвідали радіотрансляційну вежу коло м. Турка, закинутий залізничний тунель коло Волосянки. Побували на вершині гори Гостра і побачили Пікуя. Бо, як відомо, хто не бачив Пікуя той не бачив ... Влітку світловий день довший і до маршруту ще можна додати ВЕС коло Старого Самбора.

Вежа коло Турки. Зараз обслуговує в основному мобільних операторів. Буде окремий звіт для своїх.


Вже традиційне після гори Топас відео...


Змерзли читаючи цей звіт? Ось кілька теплих Гострих фоток для відігріву.

Впізнаєте ці краєвиди?


Вершечок гори Гостра


Вид на відріг в сторону полонини Руни


Ну і я, куди ж без мене :)


Дякую Жені і Вані за чудову компанію! Без вас нічого б цього не було.

Мандруйте! В горах Ковіду нема! Зато є Експлорер.


І ще деколи живого Голема можна зустріти. Не кусається і любить віскі :)


Початок подорожі описаний тут
#144
Додам ще сюди лінк аби був порядок на форумі  і можна було потім все знайти. Троха свіжих фоток з цього колектора є по лінку






#145
Дякую за класний звіт!

Додам що неподілак цієї гори ми знайшли HE-111



За словами місцевих є ще неподалік один німецький літак і радянський гвинтокрил. Так шо місця багаті на історію.
#146
Розпочалися роботи по новому громадського простору «LEM Стейшн». Він розташується на місці депо по вул.Сахарова. Крім всього іншого тут буде музей львівського метро, електрифікації Львова, вхід у Полтву, та інтерактивна online квест-кімната «Аватар». Вже зараз її визнали однією з десяти найкращих в світі! Та нас більше цікавили двохсотрічні будівлі та їх підземелля. В якому вони зараз стані і що там буде побудовано. Нові господарі всюди провели та все показали. Реконструкцію планують завершити в наступному році.

Всередині приміщення першої львівської електростанції


Вхід у Полтву на території Трамдепо


Голему Полтва по коліна!


Інтерактивна онлайн квест-кімната Аватар


Всередині компресорної Львівського метро


А ще звідси чудовий вид на Львів


Чому «ЛЕМ...» а не «ЛОМ-Стейшин»?- спитаєтеся Ви. Адже більше ста років на цьому місці існувало трамвайне ДЕПО. А ЛОМ - чи не найголовніший їх інструмент! Та простір названий в честь відомого письменника Станіслава Лема. Він народився та виріс у Львові. Будучи хлопчаком Лем не раз «шатав» це депо. Хабар у вигляді лампочок, батарей та ізоляторів був його винагородою. То ж назва для нового простору цілком «в стилі Експлорер».

Тут колись стояли трамваї. Під підлогою є колія а в підвальчику навіть озерце


А тут був котел який генерував пару для роботи генератора


Коли я вперше почув що тут буде сквер імені «Йоана Тихого» та проводитимуть «Футурологічні Конгреси» то чуть не кінчив! Адже Лем – один з моїх улюблених письменників. І саме завдяки ньому мене кличуть Голем-ом останніх чотирнадцять років.

GoLem


«Зрада! Незаконне будівництво житла та офісів без дозволів!» Ми вже звикли до цього у ФБ. Лем Стейшин - це не той випадок. Вони нічого не руйнують, тільки відновлюють! Вкладаються у реставрацію усього, що хоч ще якось можна врятувати. Ми на власні очі бачили акуратно поскладані дерев'яні вікна, люстри, крісла та інші предмети інтер'єру. Над деякими з них вже зараз ведуться реставраційні роботи.

Приміщення колишньої поліклініки на території Депо




Тут, звісно що, діяла "своя" аптека


Несучі стіни залишаються. Радянські перегородки під знос.


Горище теж облагородять і зроблять офісні приміщення. Без збільшення висоти.


Вигляд з майбутнього кабінету начальника :)


Поки триває реконструкція дах накрили плівкою Щоб не тік.


Таке собі сусідство :)


В сторону метро дах ціліший


Старий двигун ще досі працює


як і фірма AEG що його випустила


Цей фасад помалюють і відреставрують. Буде таким як і колись


Стінка до ангару що праворуч в аварійному стані. Її планують укріпляти шоб не завалилося тут все


Склади на горищі. Ці речі потім акуратно впишуть в інтерєр громадського простору


Такі вікна на вагу золота. Відчистити і поставити назад


А Ти кричав "Ющенко Так!" ?


Люстри потім повішають назад. Тільки пилюку протруть


Оригінальна обкладинка від австрійського генплану Львова!


В глибині депо стоїть сучасна радянська будівля. Це колишня компресорна станція. Тут планували подавати повітря в шахту майбутнього Львівського метро. Союз розпався, компресори продали а будівля пустувала. Зараз вона тимчасово використовується як склади. Прямого входу в метро там вже немає, засипали багато років тому. Після реконструкції тут буде сучасний арт-центр.

Компресорна станція Львівського метро


Головний Аватар на проекті


Цілком легально ми потрапили всередину компресорної станції Львівського метро. Видно направляючі якими їздив кран щоб шось туди вниз подавати


Залишки труб ще на балансі Львівелектротрансу


А ці трубки підуть на оздоблення


Колись поруч було бомбосховище. Залишилися ящики з протигазами 1975 року випуску


ФВУ з бомбаря


Стара схема руху Львівських трамваїв




Цю тачку знайшли в озері під будівлею Депо


Дуже правильний малюнок. Трамваї їздять по колії а тролейбуси по бруківці :) Ги-Ги-Ги


Деревяна бруківка з підлоги головного цеху


Ось вона!


Зате вхід у Полтву тут Є! І попри нього навіть трамвай їздить. Багато років цей вхід стояв заварений дебелим листом металу. Нові господарі приробили до листа завіси. Тепер п'ятеро чоловік можуть «легко» привідкрити вхід до таємниці Львівських підземель!

Заварений вхід в Полтву рік тому


А зараз вже не заварений :)


Цікаво шо там під землею? ;)


Відкинувши кришку ми побачили глибоке провалля. Воно веде в одну з приток Полтви – «Вулька». Чому провалля – бо сходи давно забрала вода. Останні десять років, які ми досліджуємо Полтву, тут ніхто нічого не робив. Але з драбиною можна акуратно спуститися.

Під кришечкою руїна


Та ж руїна. Фото 2012 року


Я заскочив так. Решту скористалися драбиною




Видно вцілілі дві сходинки. Значить колись тут все таки були сходи!!!


В планах є замінити важкі металеві двері на сучасні скляні. Так працівникам Львівводоканалу буде простіше їх піднімати. А відвідувачі зможуть полюбуватися що є в них під ногами. Це буде перший вхід у Полтву «відкритий для світу».

Вид від сходів праворуч


Що, треба йти сюдою????


Вид проти течії в сторону вулиці Сахарова


Цей стовп забили аватари на території Депо


Вид від стовпа на вхід


Все таки відважилися!


Ще й зняли 4К відео!


Притока з вулиці Героїв Майдану


Далі колектор трішки повертає в сторону СБУ


Наша глибина під землею


Якшо мати час і натхнення то сюдою можна вийти аж в центрі коло Оперного театру


Ми ж ще не все дослідили в Депо.


Тому повертаємося назад.


Сині «Аватари» ходили територією депо останні сто плюс років. Обслуговували трамваї.  То ж для подібної квест-кімнати, це «намолене» місце. Дуже радий шо їм все вдалося. Чекатимемо продовження квесту у Музеї Загиблих літаків.

Троха фоток з квест кімнати. Власник дозволив.


Автентичні комірки з австрійських часів










Він не носив кисневу маску




В процесі гри Аватар має кричати "Слава RZDS" і цим болторізом позрізати всі колодки в Депо










Наступний квест тут!


Дякую Student і Roy за організацію зустрічі. Ми домовилися продовжувати співпрацю та спробувати створити куток Explorer в цьому місці.

Підшуковуємо місце для музею Експлорера


До реконструкції про це підземелля ніхто не знав


Драбина троха згнила


А всередині накидали сміття. Виглядає що тут був резервуар для води


Ну і наостанок повний ексклюзив. Нам показали де колись розташовуватися кімната для тортур КГБ . Їх офіс був якраз через дорогу. Людей таємно приводили по Полтві. На крики підозрюваних ніхто уваги не звертав. :) Бо всі думали шо там радянський стоматкабінет...
#147
Вчора я почувався попущеним. Шукав, Шатав, описував НУП-и з різних куточків Ураїни. А в себе під носом то і не бачив :( Добре що хоч його мені хтось інший не показав. Чисто випадково помітив знайому сіру будку під час вело-прогулянки. Знаходиться НУП на глухій вуличці маленького села. Не попри трасу і навіть не попри регіональну дорогу. Це доволі нетипово.

Цей НУП дуже схожий на НУП-артаменти Але він нетронутий! Всередині є вся деревяна обшивка і драбина. Апаратуру, звісно шо, винесли ще в 70-х роках, бо була лампова. Але всередині немає ні сміття, ні води. Тільки фарба троха облущилася. Можна і позамітати раз на сорок років. :)

Для мене взагалі загадка як таке може бути. Адже знаходиться НУП на подвір'ї місцевого ґазди. Він цілком міг би служить для зберігання бульби і закруток.  А драбина вести десь на стрих.

НУП


Герма і драбина на місці


Вхід і вихід коаксіальних кабелів. Чуйка підказує що той же кабель ще має лежати тут під полями і городами


Я АРУ!


Всередині НУП-а є навіть лавочка щоб відпочити і полизатися з Настею :)


Дякую Вані, Вергазу і Кості за допомогу в дослідженнях!
#148
«Той Голем якийсь дурний! Як може дощова вода з усього Сихова стікати в Зубру! З проспекту Червоної Калини чи вул.Монастирського – ще повірю. А як щодо вулиць Драгана та Вернадського?»

А й справді, куди? Адже між підземним колектором Зубри і південним Сиховом є великий перепад висоти. Вода під гору не потече... То ж має бути інший шлях.

Люк відкритий для Світу :)


Щоб мене так нагло не завалили, прийшлося вдівати гумовці та йти на пошуки ще одного дощового колектора Сихова. Перше питання: Де шукати? Прогулявшись Сиховом я зупинився на вулиці Вернадського. Це найнижча точка куди мала б стікатися вся вода від вулиці Драгана, Санти Барбари та інших.

На старих картах поруч вулиці Вернадського позначено потічок. На додачу якась труба йде попід дорогою. Але діаметр тої труби малий. Та й, чомусь, там нічого не тече. А мало би! Дренаж грунтових вод Сихова як не як.

Притока з вулиці Вернадського. Видно невеличку каналізаційну врізку з цих нових котеджів


Далі я поїхав на вулицю Освицьку і запаркувався коло містка через річку Зубру. Вирішив дослідити її методом половинного ділення.

Місток через Зубру


Сама Зубра


Спочатку я пішов на північ, проти течії річки, в сторону майбутнього озера на Сихові. Тут річка Зубра мило петляє поміж хатів, та на берегах купи сміття. Місцева мешканка, побачивши що я оглядаю річку, так і сказала: «Колись тут можна було жити. А зараз в дощ все розливається і затоплює її хату!». Логічно, річище ж не чистять!

Сміттєві загати на Зубрі


Деколи просто повалені дерева та гілки заважають нормальній течії


Дорога попри Зубру. Колись тут може бути крута відпочинкова зона.


Колодязі попри дорогу. До каналізації відношення не мають


На жаль, жодної бетонієвої труби з сторони тут Сихова не було. Зате був симпатичний та дуже чистий потічок що тік майже коло маєтку Дубневича. Він впадав у річку Зубру та безслідно розчинявся в її муті.

Чистий потічок з вулиці Лісна


Крайня верхня точка де потічок тече відкритим чином


Далі тільки під люками


Впадіння потічка в Зубру


Вертаємося назад до містка. Тепер ми йдемо за течією річки до її впадіння з чистою притокою від Стадіону. На цій ділянці дороги можна побачити аж два невеликих озера. Невеликих, але з них витікає незвично чиста, як для Львова, вода. І вона також безслідно впадає в Зубру. Мої пошуки суттєво спрощує нова дорога з вапняку яку проклали до свіжого будмайданчика. Не потрібно ломитися крізь очерет.  Йду собі і думаю: "Оце людина щиро вірить в очищення та відновлення Зубри щоб вже починати будуватися прямо на її березі!". Мені було приємно.

Дорога до будмайданчика


Озеро поруч з Зуброю


Витік з озера


Чиста вода з озера


Далі впадає в Зубру


Спочатку я запримітив клуби білої пари. Вони сочилися з привідкритого люка поруч будмайданчика. Далі я почув знайомий звук каналізації. А потім у ніс вдарив різкий запах колектора. Саме ним лякають бажаючих відвідати Полтву (там цього запаху немає взагалі). Все ясно, тут є щось цікаве. Будемо вскривати!



Під кришечкою виявився глибоченький колодязь. На його дні зливалося дві притоки. По кольору і запаху було очевидно що це не дощова вода. БІНГО! Подумав я! Ото зараз напишу пост шо пів Сихова сере в Зубру і матиму мільйон лайків. Але потім я задумався... Якось воно заглибоко протікає. Зубра ж тече по поверхні. Напевно все таки ця труба йде в КНС що поруч. А ці люки тут потрібні бо є злиття двох колекторів.

Під кришечкою


Видно дві притоки з півночі і сходу


Північна притока має ще свій окремий люк


Мала непрохідна труба з гавном


Якби зараз було літо то я б вже напився з горя. Тому що нічого не зміг знайти. Але зима має свої переваги! Трава всохлася і прорідішала. Вона перестала приховувати що під нею. То ж невдовзі я запримітив інший люк. Він був весь зарослий сухою травою, мохом та очеретом. І пара з нього не йшла. Літом побачити його було б без шансів.



Піднявши неважку бетонну плиту я побачив ідеальне місце для лазурного джакузі! Під цим люком ховався великий квадратний басейн повністю наповнений водою. «Зубра то природня річка, відповідно натуральна і має багато мінералів та мікроелементів» - написав мені Ваня. Надворі моросив дощ зі снігом. Тому ці водні експерименти я вирішив відкласти до літа.

Лазурне джакузі в Зубрі


Реальність


Я взяв суху гілку і заміряв глибину "джакузі". Вийшло мені по груди, тобто метр. Якраз нормально шоб скупатися але не втопитися. «Басейн» живиться від труби діаметром один метр. Труба йде зі сторони вулиці Вернадського, тобто з Сихова. Більша половина труби зараз наповнена водою. І це навіть не дощ. Течії не відчувається. Це означає що вода стояча а труба замулена.

Міряю глибину води


Видно де було мокро


Труба з Сихова наполовину замулена.


З іншої сторони «джакузі» виходила така ж труба аналогічного діаметру. Через кілька метрів вона непомітно  впадала в річку Зубра. Величина, напрямок та кількість води в трубі співпадають з очікуваннями. Значить це і є та сама притока в яку зливається дощова вода з усього південного Сихова. Ура, задача виконана і бухати з горя не прийдеться.

Злиття колектора з вул. Вернадського і Зубри


Вид зі злиття колекторів в сторону Зубри


Назвати цю воду чистою язик не повертається. Деколи навіть какашки плавали. Значить і тут є несанкціоновані врізки. Правда вони шкодять більше мешканцям села Зубра, ніж Львівянам. Бо за кілька метрів річка покидає межу міста.

Витік води з Сихова в Зубру


Звідти повільно випливла какашка


Місце зливу колектора і Зубри чистотою не радує :(


Що дійсно є важливим для Львівян так це наполовину замулений колектор Зубри. Якшо в сильний дощ ваша вулиця перетвориться на річку - то це не обов'язково забиті решітки дощопрймачів. Вони є на виду і тому їх показово чистять. Насправді причиною затоплення може бути підземний колектор річки Зубра. Бо зараз його пропускна здатність вдвічі менша від запроектованої. А Сихів ще й розрісся. От і затоплює!

Наполовину заповнена труба з Сихова


Злиття колектора з Сихова і Зубри.


А потім маємо річки на Сихові


Район 93 школи. Фото з інтернету


Ну і насамкінець карта цього всього добра!
#149
Саме так, з наголосом на третій склад. Бо вежа знаходиться в селі ТернОпілля, а не в місті Тернополі. І як ще досі Васіч на ній не був :)



Ця вежа є одним з трьох монстрів які забезпечують зв'язком навколишні села. Поруч ще стоять Деревацька вежа і вежа коло Красова. Зараз вже таких високих рідко ставлять. Залишилися з старих добрих часів. Є де полазити недалеко від хати після тяжкого музейного дня.

Вежа. Будинок внизу для масштабу висоти


Шатай ушатане!


Ця вежа без проблем витримала трьох молодих пацанів і одного пожилого Голема. Ми зависали всі разом на самому вершечку.


Лізли ми вночі, «по наружці» як кажуть в RZDS. Бо Всередину вежі ніхто з нас не вмістився. Були Вергаз, ВанічкаКостя та я. Ми домовилися що я почну викладати фотки знизу. А вони докинуть зверху. Тепер і там красується наша Наклейка! Ну а потім ми вдень ще дофоткали все для звіту.



В треп тапках заліз на сам верх!




Наступного разу треба буде пофоткати все з вежі вдень. Тому що сіре поле це не місто. Вночі дивитися навколо немає на що. А фоткати тим більше. Але скочити туди-назад як атракція щоб протрезвіти то якраз годно!

Віка нагору лізти не хотіла. Прийшлося нести на спині


Стартуємо


Сьогодні Влад вже в тактичних білих кедах. Щоб менше взимку паліва  було




До, під час і  після полазки!


PS. Мав на увазі що було весело ;)
#150
В цьому пості я поетапно опишу як будувався музей загиблих літаків. Від вибору місця і аж до відкриття. Все буде проілюстровано фотографіями.

-   Чому в Хоросно? – часто запитують мене.

А все просто. Тому що я тут живу. І музей будувався поруч мого будинку. Дуже зручно з логістичної та організаційної точки зору. Якби прийшлося щоразу їздити на місце, то музей ще би тільки зараз відкривався.

Місце під музей


Ідея побудувати музей виникла одразу ж після першого знайденого літака коло гори Яйко-Ілемське. І це не моя ідея. Люди писали в коментарях що добре було б це все в музей. Потім було багато інших літаків. Але точкою відліку є літак HE-111 де ми ідентифікували екіпаж та встановили памятну табличку. З цього літака було дуже багато деталей. І я публічно заявив що ми відкриватимемо музей де всіх їх покажемо.

Експозиція музею до...








Я давно хотів мати в себе коло будинку купол. Це якось дуже футуристично, по космічному. А тут трапилася така гарна нагода як музей. То ж я нею і скористався. Вибір компаній, які роблять купола в Україні, невеликий. Віктор Павлів ще навесні рекомендував компанію Eco-Pod. Я зїздив в Орявчик, подивився на їх роботу. І мені сподобалося! То ж лишив завдаток і став чекати.

Купол в Орявчику





Через місяць часу приїхала бригада і за два дні звела майданчик. Це половина вартості всієї конструкції. Майданчик зроблений з дерева, стоїть на шлакоблоках. Розмір 10 на 10 метрів.



















































Потім за пів дня хлопці змонтували сам купол. Спочатку зробили металевий каркас. Далі зверху на нього наділи чохол. Зроблений він, до речі, з якогось екологічно-чистого пластику. Тож всередині у музеї хімією не смердить навіть в жару. Далі вставили двері, дрібні елементи і готово!







































































Кінець літа. Я лишився зі своїм коханим куполом один на один. Питання як з нього і гори металобрухту в мішках зробити справжній музей? З чого почати?

Порадившись з Андрієм Кіряновим та Даниїлом Беріцьким ми зупинилися на концепції вертикальних стендів. Замовляємо звичайні рекламні стенди а на них вже навішуємо наші деталі. Крупні куски лежатимуть внизу.



Везу один стенд на пробу


Хто сказав що Джиммі це маленька машина!


Приміряю стенд під музей


Обговорюємо концепцію музею




Коли концепція була зрозуміла ми влаштували суботник. Зголосилося більше 10 людей. Відповідно перенесли всі деталі з дровітні в музей, перебрали і помили їх. Прокопалим траншею для електричного кабеля, порубали дрібні кущі та багато іншого. Дуже вдячний всім хто тоді прийшов і допоміг. Без Вас цього музею би не було.

Ранок. Початок робіт


Тут сортуватимуть деталі


Отримав диплом кваліфікованого автомийщика


Перевозимо все в музей


















Треба ці кущі забрати. Заступають весь вид










Монтуємо перила






Юрко зголосився помогти з траншеєю під кабель




А ти чо не копаєш? ;)




















А тепер почілити


Окрема подяка Андрію Кірянову молодшому. Він займався виготовленням літачка з уламків 12 збитих літаків, зварив підставку для двигуна, поробив тумби під стенди для великих деталей.

















Краса!


Обдумуємо як зробити підставку для двигуна


А це тумба під крупні деталі


Крутиться!


Стоятиме тут


А ось і підставка готова


Кріпимо літак на місце












Після суботника ми взялися за облагородження території. Потрібно було зробити доріжки, тумбу для літака і все таке. Найдешевший варіант це графій з цементом. Після дощу затвердіває і стає як бетоній





















Вересень і Жовтень місяць був весь в музейних роботах. Багато ентузіастів та волонтерів помагали на різних ділянках. Часто в мене і жили. Та й майстри, яких запрошував, теж працювали з завзяттям дізнавшись що роблять музей. Дуже вдячний дизайнерам за всі ці наклейки на стенди, вивіску, значки та таблички! Ваш дизайн реально крутий!



















Окремий і дуже важливий етап був виготовлення самих стендів. Всього їх є дванадцять. Ми спочатку розставляли деталі де які кріпитимуться. Потім свердлили тонкі отвори. Після чого тонким дротом привязували їх до стенда. На один стенд йшло зазвичай дві години. Тут я дуже вдячний хлопцям які приїжджали, ночували в мене і робили ці стенди. Сам би я точно не впорався.
















Сільський голова знімає ролик






































На завершення ми поставили відеокамери та сигналізацію і оголосили про відкриття.

Цей ще не збитий














Знайшов столик для музею в тему з всім решта


Хлопці привезли шафу для цінних деталей




Готова експозиція












Преса миттю рознесла це по інтернету і в день відкриття не було навіть де ступити. Але дружньою командою ми справилися та налагодили регулярну роботу музею після відкриття.





Команда музейників




---

Було


Стало



#151
Ну що, була годнота! Давно не збиралося стільки Експлорерів під одним дахом. Якимось чудом заклад 100 ренген уцілів. Напевно тому що він зроблений з уранію. Правда чому сталкерська форма, яку часто путали з військовою, викликала у відвідувачів пабу 100 Ренген бажання прикохатися для мене загадка. Та, глянувши на наші засмаглі від радіації обличчя та чорні від  Полтви руки - це бажання тут же кудись зникало.

АлкоGolem


Explorer 2.0


Ще Полтви мені у хату!


Кохав я той Екскплорер


Голем, Ти забув рот закрити ;)


Приємно було бачити як найперших учасників Експлореру так і нове покоління. Всіх під одним дахом. Попри очікування, ніхто ні з ким так і не бився, чи не бив. Все таки бакланити в чаті і сказати в очі це дві великі різниці. Навпаки: випилит елю, перетерли, познайомилися.

Explorer 2.0


Казали прийти в масках






Що тут пити?




Що ти там в чаті писав? ;)


Далі Ваня з Костьою пішли на розвідку. Цікаво було які з люків ведуть в колектор на Дорошенка. Розвідка вийшла вдала: всі ведуть! Та спуститися нам туди не вийшло. Доблесна поліція сказала що був виклик ніби хтось краде люки і шоб ми нині не спускалися.

Працівники Водоканалу


Цей ковпак врятував їм життя


Що там? Гівно!


Поки вони нам це говорили, Тарік, Васіч, Влад та інші(всіх не памятаю) ушатали бомбарь Укртелекому. І почали перелазити паркан зразу за спинами ментів. Ще й з вогнегасника пустили троха пари. Звісно що поліція аж такого нахабства стерпіти не могла тому пішла в їх сторону. Але всі утекли.

Запросили на свято Eminem-а. Щоб читав реп про Полтву


Проходять обряд ініціації


Вітя віджав Васіча


Олди з ким я лазив ще до Експлорера


Vergaz 2.0


Вічний Студент


Ніяк не допє своє пиво


А та штука заразна


ну хто так закладки ховає!


Бери його з собою на вилазки


Поки шатають бамбарь, Вітя нервово курить на Джимміку


Далі я завалився спати а паті продовжувалося аж до 6 ранку. Про це вони самі напишуть!

Кращі Бро!




Третій зайвий




Ми в неті прочитали що правильна музика змінює структуру води з якої зроблено пиво


Сходка Сталкерів


Дуже дякую Студенту за прийом! В тебе реально крутий заклад. Рекомендую всім дігерам та сталкерам!



Дякую всім хто прийшов! І соррі що навіть половину вас не сфоткав, бо було реально багато. Тому докидуйте своїх фоток!

#152
Цитата: Vasi4 від 04.12.2020 15:39:59
+

Супер! Вже пишу Студенту щоб купив Опілля :)
#153
Ось як виглядає ремонт вулиці Шевченка зсередини. Тобто з колектора. А також порівнявння чи щось змінилося з минулого року. Нагадаю, рік тому вийшов мій нашумівший пост про колектор на вулиці Городоцькій. Там писалося що місто не скористалося нагодою відремонтувати колектор під час реконструкції вулиці. Ба більше, Онур наробив у старому австрійському колекторі купу нових дир. Тому площу Привокзальну і далі затоплюватиме а вулиця з часом просідатиме. Чи дав цей пост результат читаємо далі.

Колектор по вулиці Шевченка


Водопад коло церкви Ольги та Єлизавети


Пееркритий австрійський колектор на вулиці Городоцькій


Вулиця Шевченка прохідна від церкви Анни і до перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого. Я йшов проти течії з основного колектора Полтви. Спочатку колектор відносно просторий, 1.2м висотою. Та чим вище проти течії, тим нижчий він ставав. На підходах до вулиці Ярослава Мудрого висота яйця складала лише 90см. А далі ще менше, тільки повзти рачки. То ж перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого це крайня точка куди можна менш більш комфортно зайти.

Початок колектора коло церкви Анни


Рівне дно, цілі стінки


Сучасні врізка. Тут ще можна йти практично в повний зріст


Далі вверх по течії стає нижче


Наша глибина під землею


Видно кусок підмазаної стінки колектора


Ще нижче. Пробуємо глянути де ми є


Вилазимо в люк


Перехрестя Шувченка-Ярослава Мудрого


Тут під землею щойно ходив


Онур і надалі робить врізки перфоратором в стелі колектора. Це зменшує його міцність та термін служби. Зате тепер вони акуратно оброблені цементом. Що вже є крок вперед в порівнянні з тим що було на вулиці Городоцькій. Неприємним моментом є будівельне сміття яке робочі покидали в колектор. Куски бруківки, дошки і тому подібне заважають нормальній течії води. Плюсом є те що тепер стінки колектора почищені і, навіть, місцями позамазувані тріщини! Скоби в колодязях відновлені. Деякі ділянки покриті білою рідиною, напевно гідроізоляція. Тож в порівнянні з вулицею Городоцькою прогрес на лице.

Врізки в колектор на вулиці Шевченка. Але видно як лежить сміття на дні


Умм, все підмазали! Але видно як сміття на дні


Клад!


Нові скоби в колодязях. Але залишки старої арматури так зле лишати. Потрібно обробити антикорозійкою. Вона там зігниє і утвориться отвір. Там почнуться руйнування колектора


Відновлена стінка колектора


А тут тріщина залишилася :(


Врізка з вулиці Ярослава Мудрого


Чому не можна було зробити отвір по діаметру труби? Щоб не давати стільки розчину навколо? Розчин вже почав тріскати і осідати :(


Далі я вернувся назад і вирішив дослідити як високо проти течії можна піти по вулиці Городоцькій. Там йде два колектори: один щитовий(як метро) діаметром три метри, а інший – старий австрійський. Щитовий колектор закінчується височезним водопадом який гасить перепад висоти між церквою Ольги та Єлизавети та поворотом на вулицю Ярослава Мудрого. Це з з іншої сторони відносно того де я щойно був. Відповідно через водопад не пройдеш. А що там старий австрійський колектор?

Праворуч поворот на вулицю Шевченка. Прямо - Городоцька в сторону Вокзалу


Тут колектор значно просторіший


Доволі сильна течія. Був з ніг до голови в бризках Полтви


Трійне перехрестя в Полтві. Прямо - австрійський колектор. Праворуч - поворот на Ярослава Мудрого з Городоцької. ПОсередині - вхід в щитовий колектор


Потім вище за течією він стає ще просторіший. Щитовий колектор


А це старий австрійський колектор що йде впаралель


Поворот в Щитовий колектор


Тут можна пустити поїзд метро


Красиві нарости на стінах колектора


Підходимо до унікальної підземної споруди


Водопад на вулиці Городоцька. Забирає перепад висоти коло вулиці Головацького


Вид вверх звідки тече водопад!


Ліва стінка водопаду


Права стінка водопаду


Звук стоять неймовірний!




Пройшовши кількасот метрів я знову вперся в гавнопад. Прямо на голову зі стелі лився щільний потік Полтви. Крізь нього видно було нову бетонну трубу яка йшла поверх старого колектора. А прямо, де колись йшов колектор, була мала стальна труба з застояними фекаліями. Можливо є люди яким подобається купатися в чужих екскрементах. Але я до них не відношуся. Тим більше цю ділянку можна обійти по поверхні і спуститися з іншого боку. Тому я повернув назад. Моя версія що старий колектор був аварійний. Його укріпили стальною трубою а поверх кинули сучасну бетонну трубу.

Піднімаємося Австрійським колектором


Чистий та акуратний


Ой, а це що за дивна конструкція?


Далі вузька труба. На голову падають фекалії.


Якісь труби внизу повністю забиті брудом


Як ви думаєте, як змінився стан вулиці Городоцької за рік? Стало тільки гірше! Дно колектора в ямах. Деколи так провалювався що не міг ногу витягнути. Стіни в тріщинах. Деколи йде аж 6 паралельних тріщин на тому самому колекторі. Ну і сміття... Його в щитовому колекторі, на жаль, стало ще більше. Ніхто нічого не прибирав.

Колектор на вулиці Городоцька


Неакуратно замурована притока. Вода її розмиє з часом.


Ні. На попередньому фото була таки "акуратно" замурована притока. Ось справді зроблено як небуть!


Тріщина в стіні колектор. Таких тріщин тут багато


Деякі, правда, теж були зароблені. Напевно в 2012 році.


Минулого року цього ще не було. Приходитиму і фоткатиму щороку як воно збільшуватиметься і збільшуватиметься


Щитовий колектор. Немає сміття


Опа! рівень почав рости


Ще виріс. Тут труба вже наполовину забита!!!


Потім ще пройшов і рівень знову впав. Просто сміття немає.




Станом на 2019 рік


Станом на 2020 рік


Висновки робіть самі. Дякую за увагу!

#154
Цитата: Stinger від 01.12.2020 01:10:54
+2

Ооо! Буде кого тролити де звіт з Євреїв :))))
#155
Привіт Всім!

Пиво, ковбаски і полазки. Збираємося в Пабі 100 Рентген на Дорошенка 50. Троха упити си кажанівки, троха піджерти Полтвяників, а потім кудись полізти. Формальний привід - моє ДН. То ж буду радий бачити всіх Golemlover-ів і Golemhater-ів.



Вхід з ломіком, дозиметром, в хімзі, в камуфляжі, у футболці Експлорера або без (для дівчат) безкоштовний. Решта змушені будуть пройти посвячення в Дігери і випити залпом справжньої Полтви. ;)



Ставте будь-ласка + хто буде. Щоб ми заздалегідь підготувалися і намаринували щурячих хвостиків. В принципі Полтва недалеко, завжди можна буде збігати за свіжими. Але вони тоді не встигнуть настоятися.

Так що чекатиму на 19-00!

#156
Гарний та веселий звіт. Звісно шо для Нобелівської премії з літератури його ще потрібно трішки допиляти. Але суть та атмосферу двіжу він передав влучно! :) Особливо відосіки в тему! Проплюсував!

---

"Агов!" до решти учасників пАходу. Давайте також закидуйте свої фотки, відео та враження. Тим більше що вони є реально круті ;)
#158
Мене часто запитують:  «куди тече каналізація Сихова, невже в Зубру»? Або наприклад: «Що це за дивні труби в парку за Шуваром?». А й справді, куди? Сихів відділений від решти Львова чималим перепадом висоти, залізницею та селом Клозельники. Самопливом каналізація в Полтву не потече ну ніяк. Тому місту її туди приходиться перекачувати.



Сихів район немалий. Тому для перекачки всіх продуктів життєдіяльності Сихівчан у Полтву потрібно аж дві каналізаційно-насосних станції (КНС). Одна розташована на вулиці Скрипника на виїзді зі Львова в сторону Зубри. Вона збирає відходи з вулиці Вернадського, Другана та прилеглих. Тобто з тієї частини Сихова що має природній ухил на південь в сторону Санти-Барбари. Сюди ж стікає і каналізація з району автовокзалу.

КНС на вул. Скрипника


На території сучасні з виду бочки для хімії


Я б сказав швидше антисанітарна :)


Ну так, щоб випадково хтось тут не насрав


Ці відходи качаються на КНС по вулиці Хуторівка. Саме труби з гавном ми і спостерігаємо в парку Івана Павла ІІ. До КНС на Хуторівці, також, підключена друга частина Сихова. Та що має природній ухил на Північ. Це проспект Червоної Калини, вул. Монастирського, Довженка та інші. Тобто на КНС Хуторівка збігаються всі відходи з усього Сихова.

КНС на Хуйторівці


Поруч якесь будівництво


І сюди теж не можна


Баки з хімією на Хуторівці якісь менші і прозоріші ніж на Скрипника


На КНС «Хуторівка» до стоків додають спеціальну хімію щоб менше смерділо на Стуса та в інших місцях. Після чого цю суміш потужними насосами перекачують вверх на горб, до вулиці Угорської. Там, біля Султан-Палацу, труби з КНС вливаються у звичайний загальносплавний колектор. Після чого стоки вже самотьоком мандрують вниз вулицею Стуса у напрямку Полтви.

Вихід з КНС коло вулиці Угорська


Всі стоки з сЦихова на вулиці Стуса течуть собі у Полтву


Цікаво було довідатися що КНС на Скрипника колись мала свої міні-очисні споруди. Ще досі тут можна побачити підземні резервувари де здійснювався відстій та аероція відходів. Зараз це все покинуто, заіржавіло та не працює. Замінили бочками з хімією. Тому КНС «Скрипника» зараз лише перекачує стоки.

Каналізація з району автовокзалу


Бочки з хімією яку додають в стоки для їх очистки


Знак якості Експлорера




Залишки очисних споруд на Сихові


Електрику відімкнули сокирою


Ліс труб які колись робили аерацію стоків


Хрест на очисних спорудах Сихова дуже символічно.


Вид стоків у відстійниках. "А на Україні лад і спокій" як співали Брати Гадюкіни


Площа відстійників




На жаль це все тепер неробоче


Зато можна бджіл розводити :)


І тут, за огорожею та з охороною, люки покрали!!!


Під кришечкою "Море спокою"


Почувши мою відповідь на питання про відходи люди, як завжди, починають шукати зраду.

-   А якщо не буде електрики або щось поламається, то багатоповерхівки потонуть в г..і?

Відповідь: «Ні». У випадку надзвичайної ситуації стоки можна перенаправити в річку Зубру що протікає поруч обох КНС. Це, звичайно що, не комільфо для природи. Але краще ніж втопити двісті тисяч людей у благах цивілізації.

Річка Зубра


Деякі стоки зливаються туди просто зараз


Так що, Сихівчанин, памятай! Кинутий в унітаз недопалок мандруватиме підземним Львовом більше 15 км. Аж поки його не підберуть на очисних спорудах. То ж використовуймо каналізацію за призначенням!

Сміття на очисних спорудах

(c)Рой

А якщо серйозно, то це в корені неправильно гнати стоки такого великого мікрорайону як Сихів через все місто Львів. Це і сморід Стуса, і додаткове навантаження на ще Австрійський колектор. Я вважаю що повинен бути окремий підземний колектор з Сихова на очисні споруди. Це вирішить всі питання.

Руйнування Полтви в центрі міста


Щитовий підземний колектор в районі Аеропорта. Стоки з Наукової через центр міста не течуть


Дякую lvivsky_digger за чудову вилазку!
#159
Привіт!

В неділю, 29 гЛистопада на 11-00 годину коло озера. Олександра Сладкова попросила допомогти розібратися що там і як. Буде щось схоже на цю мандрівку. Кому цікаво беріть ломики та рукавиці і приєднуйтеся!



"Бачиш цю трубу між озером Стосіка і Авалоном?
В Стосіка води повно, в Авалону нема взагалі
Вона дест перебита
І це означає що десь є витік, і розмиває. Можливо ти можеш допомогти знайти"
#160
Сумна новина :(

Colleagues, hello everyone! Not the best news I have to tell you...
The person with whom I closely interacted has a positive result for the virus. I don't have any symptoms yet, but yet I have to leave for two weeks for self-isolation... and accordingly, the event on the Key is canceled or postponed.
If everything expires safely, the timing can be postponed for a week ahead. Start of December 9th. Or for two weeks...
What will be the thoughts and suggestions?

По простому - все переноситься. :( Жаль :(