Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#1541
Польський цвинтар в Яворові

Тихе і занедбане кладовище,нечисленні надгробки поруйновані часом. З одного боку межує з болотом та великою військовою частиною, з іншого стоять новобудови. Якась добра душа скосила тут траву та пообрізала гілки на старих деревах, але вивезти їх за територію руки поки не дійшли. На мене цвинтар не справив особливого враження. Кілька фото нижче.

Розміщення на карті.














#1542
Однозначно. Зараз створю тему в планах. Деталі в приват.
#1543
Якщо ти не проти завтра зранку поїхати в Немирів з перспективою прогулятися потім пішки до Шкла чи Яворова, то поїхали.
#1544
Для Личаківського більше пасувала би схожа тема, Цвинтарі Львова. А ще є Личаків вночі.

Просто це кладовище ходжене-переходжене і інфи про нього є море. Особисто для мене цікаво писати про невідомі широкому загалу місцини. Маєш настрій - то накрапай кілька рядків.
#1545
ЦитуватиКласний цвинтар жидівський є в Немирові, що на Львівщині, напевно, самий живописний з тих, що доводилося бачити

Ось фотка того цвинтаря з Панораміо, виглядає дійсно цікаво. Хотілося би побачити на власні очі.

#1546
Єврейський цвинтар в Калуші

Я був дуже вражений, коли випадково надибав на це місце. Катався на ровері в тих краях, і ось між дев'ятиповерхівками та занехаяними гаражами вигулькнув досить великий за площею єврейський цвинтар. Надгробки почорнілі, швидше за все, хтось вирішив спалити тут траву.

Місце на мапі.









Ось трохи інфи, взятої звідси.

ЦитуватиПерші згадки про появу у місті єврейської громади відносяться до XVII ст. Відомо, що в 1636 році у Калуському замку відбувся суд над євреями, які скупили багато будинків і землі, а податків, вочевидь, не платили. В 1663 році король Ян Казимир закріплює за євреями всі права і свободи нарівні з іншими мешканцями Калуша.
Єврейська громада завжди відігравала значну роль у розвитку міста. У 1825 році була збудована велика синагога. Приміщення, на жаль, не збереглося. В районі Загробища і сьогодні можна оглянути єврейський цвинтар. Там розташований пам'ятний знак на згадку про масові розстріли євреїв, які відбувалися в Калуші у 1941-1943 роках. За різними оцінками, тоді було знищено від 6000 до 8000 євреїв.

Знайшов кілька старих фоток кладовища, отут.





#1547
Вже закинув кілька фото з Золочева, правда, старі. До речі, інфи про історію цвинтара небагато, було б цікаво дослідити цю тему.
#1548
Цвинтар у Золочеві.

Переношу сюди фотки, що довший час лежали в нас в темі про Гавареччину. Старий Золочівський цвинтар вважається одним з найбагатших на Львівщині, має чотири збережені каплиці, дуже багато майстерно зроблених надгробків.

До речі, виявилося, що є така наука - Тафологія, наука про поховання. Кому цікаво, можна почитати, наприклад, тут.
















Тут на табличці напис "загинув трагічно", а на надгробку отака залізяка. Хто знає що воно таке? Снаряд?  ???








#1549
Ця тема - для опису та дослідження старих цвитарів нашого регіону - польських, єврейських, німецьких та руських. Кожен з них має свою цікаву історію, атмосферу та архітектуру.

Обговорення теми.

Микулинецький цвинтар в Тернополі

Місце на Вікімапії.

Знаходиться в північній частині міста, на вул. Микулинецькій. Був заснований 1840р. Не зважаючи на досить давній вік, тут збереглося не надто багато старих гробівців та кам'яних красивих надгробків. Напевно, це наслідки Другої св. війни, Тернопіль дуже постраждав унаслідок бойових дій. Ще одна особливість - старі польські поховання перемішані з більш пізніми радянськими, а то й сучасними. Можливо, "новоприбулих" захоронювали де було місце, щоб територія некрополя не розросталася занадто. Ще кинулося в очі - на багатьох могилах поруч з іменем людини вказано ким цей чоловік був за життя. Причому це стосується як нових так і старих захоронень. Професія стала ніби другим іменем і предметом гордості нащадків.

Ось що пише про Цвинтар Любомира Бойцун в своїй книзі "Тернопіль у плині літ":

ЦитуватиВулиця  Микулинецька,  яка  розпочинається вже за рогаткою, веде до тернопільського цвинта­ря, закладеного у 1840 році. Тоді це було нове місце   вічного   спочинку   тернополян,   вже   за міською межею. Тут могили тих, хто вірою і прав­дою служив Тернополю, — священиків, посад­ників, адвокатів, учителів.
У 1864 році на Микулинецькому цвинтарі виросла гарна простора каплич­ка. Фундаторами її були єзуїти. Однак потім вона перейшла у розпорядження тернопільського римо-католицького пароха. Тепер відновленою каплич­кою користується римо-католицька громада міста як костелом.
Окрему дільницю кладовища займають моги­ли Українських січових стрільців і тих, хто поліг у боротьбі за українську державність у 1918—1920 pp. Місце вічно­го упокою знайшов тут генерал УГА Євген Мєшковський (Мишковський), важко пора­нений під Чорним Островом. Збереглись могили Володимира Лучаківського, Володимира Громницького, Володимира Калина. Старий цвинтар — місце спочинку славних тернопільських родів. Але багато з цих корінних міщанських родин загинули у таборах більшовицького "Гулагу", а хто й у пе­кельній дорозі "на Сибіри". Про жахливий злочин "червоних визволителів" нагадує впорядкована те­пер братня могила розстріляних на початку липня 1941-го у тернопільській в'язниці. Під час поховання жертв у липні того року несли вінки від українських і польських ор­ганізацій. Спільна скорбота і жаль тоді об'єднали їх. Хоча потім було немало взаємних дорікань і образ. Довший час про братську могилу, як і про стрілецькі похован­ня, не можна було й згадувати. Але пам'ять народу не вбити навіть "розритими могила­ми". Старий цвинтар чекає на свій некрополь, який був би даниною шани, вдячності і пам'яті нашим предкам.

Кілька моїх недавніх фото:

Цвинтарна каплиця











Солдатське поховання









Більше фото є на Пікасі.

Єврейський цвинтар у Тернополі

Знаходиться навпроти Микулинецького кладовища, власне отут.

Цитата з книги "Тернопіль у плині літ":

ЦитуватиНавпроти християнського цвинтаря видніється єврейське кладовище, як його називали у Га­личині, — окописько. За роки більшовицької вла­ди воно майже повністю зруйноване, хоча там похо­вано багато тих, ким гордилась тернопільська єврейська громада, і не тільки вона. Під час прове­дення жахливих фашистських акцій тернопільський рабин гордо пішов на смерть разом зі своєю паст­вою. Як свідчать старожили, тут, ближче до Дорошівки, були поховані жертви голокосту — євреї та військовополонені.

Кладовище знаходиться в досить занедбаному стані, рівні ряди плит поросли ожиною. Через територію проходить стежка. Деякі надгробки похилилися, крайні від стежки розмальовані місцевими мудрагелями.

Дуже гарно цвинтар описав вулкан отут. Не маю від себе що додати, хіба що кілька фото. Решта - на Пікасі.











#1551
Минулої суботи, тобто 9 червня, ми з Христиною мали приємність відвідати Тернопіль. На порядку денному було погуляти містом, знайти витік підземної річки Рудки в озеро та можливі входи до неї, а ще відвідати нову кнайпу "1540", що нещодавно відкрилася.

Їхати планували на день, тобто зранку виїхати, ввечері повернутися. Підходящої електрички не було, їхати можна було або автобусом з Автовокзалу на Стрийській (близько 50 грн за квиток) або поїздом Москва-Ужгород, що виїжджає з головного вокзалу о 8:45 та їде близько двох годин. Е-квиток повідомив, що плацкартний квиток до Тернополя в цьому поїзді коштує 48 грн. В касі виявилося, що 24. Тобто комісія сайту в цьому випадку складає аж 100% вартості квитка!!! О прикрий світ! Гідра капіталізму відростила свої щупальці і розмахує ними на всі боки!



Їхалося, проте, досить рівно. Поїзд загальмував в Тернополі. А на пероні нас зустрів Тарас, він же вулкан в нас на форумі, автор Тернопільського форуму, історик, краєзнавець і музикант. Хлопака просто фанат своєї справи, ні на мить не припиняє дослідження Тернополя і знає в місті кожен кутик. Ще раз велике тобі дякую за цікаву екскурсію та чудову компанію!

Як театр починається з вішалки, так і місто починається з вокзалу. Тернопільський вокзал чистий, прибраний і з помірними цінами на воду-чай-тістечка-пресу. А виглядає він з висоти пішохідного мостика над коліями отак:







Отакий крик душі ми побачили на стіні. Щодо різних малюнків на стінах, то їх в центральній частині мало. Можливо, не там шукали. Промислові райони (наприклад, місцевий БАМ) мали б бути більш розмальовані невідомими для загалу майстрами маркера і бальончика.







Під час війни Тернопіль був зруйнований трохи менше ніж геть-чисто. І в цьому його біда. Місто, що мало нецілих 40 тис. населення, розрослося і розбудувалося вже після війни. Відповідно, старих будівель майже не залишилося. Але гуляти по ньому все одно дуже цікаво, особливо коли маєш досвідченого і ерудованого провідника збоку. На жаль, добру частину екскурсії Тараса я просто не запам'ятав, тому прошу доповнити, якщо упустив або перекрутив щось суттєве.

Колони і наполовину замурована брама в одному із внутрішніх двориків:



Стара цегла і каналізаційні люки, що їх можна побачити на вулицях міста.





Вид на вул. Опільського. Червоний будинок з білими вікнами був збудований в 1898р. Справа від точки фотографії знаходився костел, перетворений після війни на швейну фабрику. Зараз територія закинута, але охороняється. Я зробив кілька фоток з-за воріт. За словами Тараса, під костелом збереглися моцні підвали, проте доступ до них зараз закритий.





Найбільш незрозуміла і абсурдна табличка, яку я колись бачив. Каже, що ворота треба кОпати ногами.



Красивий флюгер на даху будинку



Вказівники та інформаційні таблички  в Тернополі були спроектовані львівськими спеціалістами





Цей червоний будинок розташований в мікрорайоні, що називається Новий Світ. За неперевіреною інформацією, тут розміщувався один з відділів НКВД, а в підвалах катували людей. Тому будинок має недобру славу.



Ворота заводу Опілля, що розташований на березі ставу. Збоку є магазин зі свіжим пивом, просто з заводу.



А ось як виглядає місце, де проходить Рудка. Я був трохи розчарований. Сподівався, що в Тернополі є підземна річка, хоч трохи схожа на Полтву - з прохідною частиною, бруківкою та хідниками-бортиками. Виявилося, що канал, куди стікала каналізація, а потім ще й хімічні відходи з виробництва, просто накрили бетонними плитами та залили асфальтом. І Рудка не втікає в став, а просто в нього впирається. Через тріщину в одній з плит було видно, що відстань до води - близько півметра і течія дуже слабка. Можливо, у вехів'ї течії ситуація дещо інша, поки що це залишається невідомим.



По місті курсують нові тролейбуси ЛАЗу і старі "Шкоди". Якби не напис "REHAU", це фото можна було б датувати серединою 70-тих.



А ось і кнайпа "1540", названа за роком заснування Тернополя. Розташована під торговим центром "Артріум", на -2 поверсі. Інтер'єр розробляли дизайнери львівської "Криївки", і, мушу сказати, це їм вдалося. Ціни приємні і демократичні. Наприклад, пиво "Дядя Вася", що вариться Микулинецьким заводом спеціально для закладу, вартує 8 грн за півлітри, Микулин-900 - 10. Сирна тареля коштувала 38 грн.



Підвали внизу широкі і з досить високою стелею.





Один із залів присвячений львівському скульптору Іоану Пінзелю. Кімната прикрашена скульптурами майстра, а посередині стоїть круглий стіл з дев'ятьма дерев'яними кріслами.





Одна з кімнат оформлена у вигляді тюремної камери. З в'язниці спеціально привезені нари і залізні двері з засовом.









На стіні висить полиця з юридичною літературою часів Союзу, там же стоять два протигази. Яким боком протигази стосуються буцегарні, не розумію.



Ще кілька фоток з кнайпи:











Стара фотографія зображує фонтан в центрі міста. Такзваний "грибок" зараз на реконструкції.



Пам'ятник працівникам водоканалу



А цей "телевізор" встановлений на честь трагічно загиблого журналіста Ігоря Пелиха. Весь час показує фрагменти телепередачі "Галопом по Європах", де Ігор був ведучим. На жаль через яскраве сонце картинки не видно.



Зелений будинок



Як виявилося. Тернопільським ставом ходять два прогулянкові катери - "Герой Танцоров" та "Капітан Парій", котрий тільки нещодавно відремонтували і знову спустили на воду. А до ремонту він мав отакий вигляд:



Зараз же катер виглядає цілком непогано, ми мали честь випробувати його в ходу. Квиток коштує 10 грн., час поїздки близько півгодини. Кораблі курсують від причалу біля Замку до причалу біля дальнього пляжу, там пристають до берега, вивантажують-завантажують бажаючих і повертаються на базу. Кататися в жаркий день на верхній палубі - невимовне задоволення.



Вид на Тернопільський замок



Побратими Снуп Дога на палубі. В Тернополі їх взагалі є дуже багато, це студенти місцевих ВУЗів.



Чуваки з зустрічного корабля чомусь на нас сварилися



Далі ми пішли оглядати Микулинецьке кладовище і старий єврейський цвинтар. Але про це буде окрема тема, дещо пізніше. Хотілося б ще колись побачити Промзону, але на неї півдня явно мало. Стінгер свого часу аж три дні по місті гуляв, ось його звіт.
В мою розповідь влізли далеко не всі фотки і враження, тому прошу тицькати на Посилання на Пікасу.

Тут є обговорення
#1553
Кілька люків з Тернополя.

Старий польський люк. По місті таких збереглося чимало.



А оці два, мені здається, представники епохи Сталінізму. Гості з Донбасу.







Оцей без клейма та опізнавальних знаків, але має зручну ручку, щоб відкривати. Відпадає потреба у ломиках та інших допоміжних засобах.


#1554
Мапу як мапу, а кілька фоток не завадили би. Не думав, що нарциси досі цвітуть.
#1555
Так, то С-75. Ось схоже місце в моїх рідних краях, біля Болехова. http://wikimapia.org/#lat=49.0791581&lon=23.8278402&z=17&l=37&m=b Завжди у вигляді шестикутної зірки. Але подібного роду об'єкти стояли на озброєнні досить давно, відповідно на їх місці нічого не залишилося...
#1556
Класна подорож, класний звіт. Поплюсував. Хотілося би ще побачити ще трек поїздки.

А як, до речі, трубоукладчик, що втік згори донизу? Знайшли його?
#1557
Ми з Христиною щиро Тебе вітаємо, нехай в житті все складеться як ти того хочеш!
До привітань також приєднується знаменитий робот R2-D2
#1558
ЦитуватиБо таке враження, що другий чи третій. Хоч би перечитав те що понаписував і понаперекладав автоматом.

Не згоден. Чувак адекватно пише і фоткає, не зважаючи на юний вік. Одиночний про*об сі не рахує ;)

to Hardalex: а що ти там робив, якщо не секрет?
#1559
Мене не буде, перепрошую :(
#1560
Через погану погоду і відсутність компанії похід переноситься на деякий час. Їду завтра до Тернополя якимось транспортом.