Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - atlas1975

#1
Цитата: BATGIRL від 03.02.2021 23:17:27
Звіт не коментую,  як завжди на висоті. 👍
8)
цього разу - якраз саме - на висоті...
#2
є прекрасна франкомовна сторінка, зокрема по тематиці цієї знахідки - http://www.passioncompassion1418.com/plateforme.html

прямий лінк на потрібну статтю якось не виходить дати, то покажу на скріншоті де шукати:
#3
після сумнозвісної крадіжки електроніки з МиГів, про яку стало відомо тільки відносно недавно http://militaryaviation.in.ua/uk/2020/06/08/dbr-rozsliduye-kradizhku-blokiv-mig-29-u-lvovi-2/?fbclid=IwAR1k8JG3U5pFjkYx_2AqJFNOvvcvUvmh7E58pBBRH9voLoKb0M4gMSvvJDo - я трохи сумніваюся у подальших екскурсіях... Принаймі ближчим часом..
#4
тут й не має ніц побутового, плата зібрана (цікаво хто ж розробник під ЕСКД шифром "АРФ"..) на компонентах з прийомкою замовника (воєнною), а 533я серія планарок навіть з індексом "ОС" (особо стабильные) (до речі - правильніше ці серії планарок писати без букви "К" - то не "побутове" виконання.. - так само й з 2Т312 транзисторами, а не "КТ" для побутової електроніки, з прийомкою ОТК), конденсатори біль-менш сучасні тоді (К10-17а) ,але все одно вліпили анахронічні вітебські (від Моноліта) КМ-6. Зате добряче покрили лаком всю плату, шо згідно тех. норм для того місця де вони експлуатувалися..
А взагалі, плата-модуль нагадує похожі плати до апаратури ИКМ...
#5
бачив це все давно.. Робив зауваження працівникові того музею, шо на табличках по експонатам варта додавати інформацію про завод-виробник, та по можливості додаткову, супутню (роки випуску тощо). Ось наприклад осцилографи - з тої трійки два - лортівські, тобто мають безпосереднє відношення до Львова, ЛНІРТІ (в свою чергу - частково чи опосередковано до Політехніки), не пригадую чи в тому музеї завалялися частотоміри чи вольтметри - чимало типів їх моделей було також під логотипом ЛОРТА але з виробництвом у Золочеві..
Цікаво чи в головному корпусі ЛОРТА шось збереглося від їх музею (була тема зі знайденими фотками...) - бодай куточок чи стенди - екскурсії з місцевої школи туди якось пускають.. Знаю також що ше живі люди які є авторами (або одними з авторів) розробок ряду приладів.. ЛОРТА  - останній з львівських могікан (Електрон (не те шо сьогодні залишилося..), ФТА (з його музеєм..), Кінескоп (навіть їх "уламку" - Еротрону поволі гаплик наближається.. точніше, його наближають ,судячи з розмов на радіобазарі..), Полярон (цікаво - пара кімнаток з його лазерними рештками ще збереглися? - якшо не помиляюсь десь до будинку іншого інституту переносили..), Мікроприлад (там все сумно сьогодні..), Львівприлад (як і Полярон - щез серед новобудов..)... У Політехніці дуже цікава колекція радіовимірювальної (та іншої) апаратури; чи щось збереглося в колишньому технікумі радіоелектроніки (навпроти Лісотеху) - не в курсі.. Звісно вояки більш-менш зберегли свою 10 базу вимірювальної техніки (судячи з відеороликів на Ютубі), але підозрюю шо колись було більше й набагато більше..
#6
Цитуватищо тут написано

на другій світлині можливо Врубель - Wróbel, а нижче можливо Jan. Jan Wróbel.
#7
Може комусь буде цікаво почитати: рапорт про львівський ЛАЗ від американського ЦРУ - https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A049900560001-7.pdf

На тім сайті можна ше трохи по Львову знайти різного - наприклад в якості "додатку" https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A059600440001-2.pdf
#8
В 10му піонерському батальйоні було 5 рот, кожна із них була прикріплена за різними армійськими з'єднаннями
1 рота - 12 ID
2 рота - I AKps
3 рота - Х AKps
4 рота - V AKps
5 рота - ХI AKps

На скельному написі мова однозначно за 3тю роту. "53" там точно не є, бо "3"ка вишкробана у великому регістрі (прописному), а букви після "К" - в малому (рядковому). Немає сенсу си ломати голову над причинами того чи іншого варіанту написання абревіатури слова kompanien, бо не факт шо автор напису був на 100% обізнаний зі всіма тонкощами військових абревіатур австро-угорської армії й міг написати так, як сам вважав за можливе...
#9
ЦитуватиСеред обладнення зустрічаються TESLA

для совкових об'єктів такого типу (й вцілому для заводів, НДІ, лабораторій чи КБ) - ніц дивного. Сьогодні ця назва асоціюється для більшості людей - з електрокарами, а в даному випадку, вказане обладнання зроблено давно неіснуючим чехословацьким виробником з назвою TESLA (скорочення від Technika Slaboproudová). З відомою сьогодні фірмою Еберхарда та Маска - ніц спільного.
#10
 :)  коли я побачив назву теми, мені звісно по-своєму асоціювалося.. Назва міста збігається з назвою одної інструментальної композиції Рітчі Блекмора з Blackmore's Night - та й саме місто своїм духом відповідає улюбленим місцям колишнього короля хард-рокової гітари (старість не радість.. але всім би таку старість.. 8)).

Плюсик автору за фотозвіт.
#11

Файні фотки, але від фінікійського Карт-Хадашту там залишилося відносно мало, залишки в основному від римських часів...
:) - в 1993 році тематика моєї першої курсової роботи була по пунічним війнам.. майже ностальгія.. Першою книжкою яка мене в дитинстві зацікавила пунічними руїнами, було старе польське видання: Stanisław Lenkowski, Z życia i kultury antyku, видана у Львові в 1935 році, - художні "Слони Ганібала" чи "Саламбо" були наступними.. Пригадую як поступово, в процесі вивчення римської історії та культури вцілому, моє початкове романтичне захоплення карфагенянами значно зредукувалося.. Втім, досягнення фінікійської колонізації чи кораблебудування в історії людства залишаться безсумнівними, а можливо навіть колись й доповнені новими відкриттями.

В Тунісі є також трошки гір - Атлаських.. Правда, там в основному саванна - найцікавіші райони Атласу в Алжирі та Марокко.
Деякі книжки з історичними описами минулого вже й не хочеться  перечитувати, бо то як наприклад з Яворницьким, який описував природу Дніпра на початку козацької ери - царство рослин, тварин - життя вцілому кишіло тоді, як й процвітала колись Північна Африка завдяки фінікійській, так потім і римській системам іригацій...
Арабська ж культура (незважаючи на її геометричну та деколи позолочену монументальність), особисто на мене, впливає депресивно, шо вже й говорити за її носіїв...

Файний звіт - плюсик автору я поставив, пізнавати світ на власні очі й на своїх ногах краще аніж сидіти вдома перед Нешинл Джіогрефік... 8)
#12
Додам ще трохи по історії тих заправок.. Спершу мене на англомовному форумі вивели на виробника (ієрогліфи на червоних коробках, з яких звисали шланги..) насосних агрегатів в цих заправках - японська компанія Татсуно, потім вже самостійно найшов цитату:
ЦитуватиПредставительства и сборочные производства TATSUNO размещены по всему миру — в Азии, в Африке, в Австралии, в Америке, в Европе и в евроазиатской России.
Немногие знают, что в СССР оборудование TATSUNO впервые появилось в олимпийском 1980 г. на 20 АЗС. Жители крупных городов до сих пор вспоминают космические проекты таких станций с уникальной технологией верхней подачи шлангов. Спустя много лет эти АЗС продолжали называть в народе «японскими».
http://www.sovazs.com/showarticle.phtml?id=1690

на головному сайті компанії, в розділі "історія", є малюсінька фотка схожого дизайну - можливо (але на факт), шо то  було знято на Експо в Осаці в 1970 році:

https://tatsuno-corporation.com/en/about-us/history/
#13
мені колись двоюрідний брат приносив від тої заправки певний електронний блок керування - в металевому корпусі, болти мали отвори під пломбування (були й пломби цілі), всередині були здається два плати, весь блок був заповнений кулькоподібним силікагелем. На жаль, фоток я не мав чим тоді зробити. Щодо фоток того місця - тра найти старих знайомих по шкільному профцентру який був поруч, або серед старих дайців попитати - може заправка їм попала в кадр..
#14
Думаю ми всі дякуємо за цікаві фото..

Що ж до світлини пл. Міцкєвіча - то було місце де вся польська громада Львова святкувала визначні свята - в міжвоєнний час - і державні.. Можна вгадувати - снігу нема, не дуже холодно вдягені цивільні особи - отже весна, чи осінь. Найперше свято - яке святкували і за часи Австро Угорщини - свєнто Тшецєго мая - тобто день польської Конституції кінця 18 століття. В осени в міжвоєнний період могли святкувати й Джєнь нєподлєглосці Єдинастего лістопада... Однак на згаданій фотці явно австороугорська форма - так шо це скоріш за все ше до першої світової вйни або навіть і під час  - сфотографовано. Скромність урочистості - шо дуже не пасує до трошки пихацького характеру наших західних братів теж на це вказує.. А можливо я й помиляюсь.. ::) Римляни вже давно знали шо це властиво людям (не варварам.. 8))...


Єх - пасаж Міколяша - це був мабуть єдиний такий відверто "парижзький"  арт в нашому місті... Якби я був мільйонером - я б не пошкодував б грошей шоб його відновити.. А грошей тра дуже багато, - та й фото- доку- матеріал тре зібрати, все шо вціліло..


Ше хочу подати ідею на наступну роботу автору теми - http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=118 - арка на честь цісаря...
#15
молодці - світлини супер.. Кусочки Львова якого вже давно немає...
#17
то тра було б десь серед морячків питати - він більше на флоті був в використанні...
http://aesnik.rork.ru/RSafety/P11-04.htm
http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/SIDORENKO_V._V/Detektory_ioniziruyuschih_izlucheniy.(1984).[djv].zip
#18
Bottlehunter - у далекі 80ті (а може й і раніше...) мої брати збирали західні вініли - вони були страшенно рідкісні (як правило випускались в момент виходу альбому групи чи виконавця), найчастіше  - просто позичались, перефотографовулися, записувалися на бобінники і віддавались далі в руки, - звісно шо не задармо... Жодна, підкреслюю - жодна платівка в конверті і зроблена в ЕсьЕсьЕсьЕр - в порівняння за художньою якістю та й за звучанням - не могла йти... Я може десь пізніше найду слайди кольорові, оцифрую і може окремою темою й викладу... Були ще польські та болгарські вініли (рідше мадярські) - в них якість була вища від совєтських, але значно поступалась західним оригіналам, тобто була тим шо зара зветься піратською продукцією...
#20
до цього фільмика також тра ставитись з застереженням. Світ наш великий, і не такі дрібні мурахи як ми з вами ним правлять. Багато чого робиться на замовлення: одному вигідно страх перед радіацією підсилювати, а другим - применшувати. Страх потрібний - він має довгу історію в людському розвитку... І часто йде в парі з інстиктом самозбереження. Страх щодо невидимого ворога - йде на найвищому рівні самосвідомості...