Explore Lviv and Around

Звіти => Інженерні Споруди => Тема розпочата: Bottlehunter від 06.08.2013 21:54:14

Назва: Сірчаний рудник, Подорожнє
Відправлено: Bottlehunter від 06.08.2013 21:54:14
- Нє, хлопці, там дороги нема, ви не пройдете!
- Та ми не машиною, ми пішки. Що, зовсім нема? Навіть стежки?
- Та нє, стежка є. Але не така, як у Львові...


З отакої дивної розмови із місцевою панею почалася наша з Лесиком мандрівка до сірчаного кар'єру поблизу Журавно, що в Жидачівському районі. Ми вийшли з маршрутки на початку селища і розраховували польовою дорогою дійти до затопленого кар'єру та залишків сірчаного комбінату на його березі.

Ось це місце на мапі. (http://old.wikimapia.org/#lat=49.2447577&lon=24.1953378&z=14&l=37&m=b) Насправді озеро зараз більше, ніж сфотографовано на Вікімапії, процес затоплення кар'єру поки не закінчився.

Дорога, якої не мало бути, насправді була. І дуже навіть прохідна, звичайна собі дорога через поле. Йдеш собі та йдеш, весь час прямо і прямо, поміж кукурудзу і некошені бур'яни. Кілометрів зо п'ять. На шляху час від часу трапляються мертві пташки і тваринки, але справжні експлорери на такі дрібниці ніколи не зважають, а тільки йдуть вперед, бадьоро насвистуючи пісню про шмату.

Коли кукурудза збоку нарешті зміниться соняшниками, а примари фільму "Діти кукурудзи" нарешті відчепляться, це означає, що ви майже прийшли. Попереду буде тільки маленьке село, що має одну-єдину вулицю і симпатичну назву - Маринка.

(http://lh4.googleusercontent.com/-TRh01qbjwvs/Uf578Bq3nHI/AAAAAAAAGPQ/-caw0yo7Jhw/w769-h577-no/DSCN6695.JPG)

Відразу за Маринкою потрібно звернути направо. І скоро впретеся в отакі симпатичні ворота:

(http://lh4.googleusercontent.com/-YbP3U4SzbZE/Uf58YvzpufI/AAAAAAAAGUg/iSQNnfhiLQk/w769-h577-no/DSCN6756.JPG)

Вони закриті на замок, але паркан існує тільки на 20 метрів в обидва боки. Якщо через метрів 200 після воріт звернете наліво - потрапите просто на озеро. Якщо ж наліво не ходити, можна оглянути залишки сірчаного комбінату. Охорона на території є, але привітна. Ми самі пішли шукати охоронця, коли налазилися по комбінаті і хотіли знати, в котрий бік йти до озера.

(http://lh3.googleusercontent.com/-31dYssu2DXM/Uf58QqUwFXI/AAAAAAAAGTI/rI4S9wgm4gk/w769-h577-no/DSCN6741.JPG)

Один з корпусів. Всередині - кілька нецікавих залізяк, будівельні каски, все розвалено. Але - на диво - майже всі вікна цілі.

(http://lh6.googleusercontent.com/-moZja09DmqA/Uf58DEw1AwI/AAAAAAAAGQo/OxiT2LuYRJI/w769-h577-no/DSCN6711.JPG)

(http://lh3.googleusercontent.com/-L93ioNjXkfs/Uf579RUZnGI/AAAAAAAAGPg/8ZLP6oBDq8s/w769-h577-no/DSCN6698.JPG)

(http://lh4.googleusercontent.com/-JGWZxqRENDg/Uf57_So6SHI/AAAAAAAAGP4/-i9FyGyoJO4/w769-h577-no/DSCN6701.JPG)

(http://lh5.googleusercontent.com/-UOSDjKeCyRE/Uf58BEWwPTI/AAAAAAAAGQQ/eTm-mbNPAl8/w769-h577-no/DSCN6706.JPG)

Емблема підприємства на дверцятах автомобіля:

(http://lh5.googleusercontent.com/-tfw4H4SbolM/Uf58CU_PEQI/AAAAAAAAGQg/6DzWPHOlkzY/w769-h577-no/DSCN6709.JPG)

(http://lh5.googleusercontent.com/-AjlQWJk1ySg/Uf58EVL_A9I/AAAAAAAAGQ4/zIJ6qu_VOSM/w769-h577-no/DSCN6713.JPG)

Оскільки всередині нічого цікавого нема, вилазимо на напівкруглий просмолений дах. На даху ростуть дерева, як воно завжди буває в таких місцях, та місцями трапляються дірки. Але, в загальному, доволі надійно  :D

(http://lh4.googleusercontent.com/-4D5kcc-1XQA/Uf58HQcueoI/AAAAAAAAGRg/wMtmtS53CcY/w769-h577-no/DSCN6722.JPG)

(http://lh4.googleusercontent.com/-CiYbml5XihM/Uf58K_6GQlI/AAAAAAAAGSI/gCyh5xUMc-k/w433-h577-no/DSCN6729.JPG)

(http://lh4.googleusercontent.com/-eQ_JSWyPhO0/Uf58Lg3h94I/AAAAAAAAGSQ/Qe18VwmfobQ/w769-h577-no/DSCN6731.JPG)

(http://lh3.googleusercontent.com/-wSwzcQ1Rm48/Uf58NrngU3I/AAAAAAAAGSo/43HL2pP5Jmw/w769-h577-no/DSCN6734.JPG)

Лесик схарився...

(http://lh6.googleusercontent.com/-DYGsbOrDHQI/Uf58OaoQIgI/AAAAAAAAGSw/0eSNDNTdizw/w769-h577-no/DSCN6735.JPG)

...тому що залазити на дах набагато приємніше, ніж злазити

(http://lh6.googleusercontent.com/-aaTn79eZzAQ/Uf58P6oszEI/AAAAAAAAGTA/ZtTOJk2WgUs/w433-h577-no/DSCN6738.JPG)

На більшості будівель фарбою написане попередження про те, що приміщення аварійне. На цю котельню фарби не витрачали - один погляд на цеглу зі стін, що мала впасти ще при будівництві, і бажання заходити всередину пропадає відразу.

(http://lh3.googleusercontent.com/-lyp4Ml09DMk/Uf58IgsU7SI/AAAAAAAAGRw/uCIv0FQmeR0/w769-h577-no/DSCN6724.JPG)

Йдемо далі, стежкою через кущі...

(http://lh5.googleusercontent.com/-dju_IgQ2QfQ/Uf58R__ZoMI/AAAAAAAAGTY/8CHYSZrApVo/w769-h577-no/DSCN6745.JPG)

І раптом - несподівано, неначе підводний човен в українському степу:

(http://lh4.googleusercontent.com/-iTtz7ba03SY/Uf58VIf3OHI/AAAAAAAAGT4/ngAzmbxvzdo/w769-h577-no/DSCN6750.JPG)

(http://lh6.googleusercontent.com/-L9sJUYtLDic/Uf58TvijjEI/AAAAAAAAGTo/AZfimVfV1hk/w769-h577-no/DSCN6748.JPG)

Недалеко від цього човна дислокується охорона у вигляді чувака на ровері. Відповідно і цех тут більш збережений, навіть із залишками техніки всередині. Але фоток ми більше не робили, пішли натомість на озеро. Тому мусите повірити на слово.

(http://lh4.googleusercontent.com/--J4gEWc8dRk/Uf58VumlaKI/AAAAAAAAGUA/WiFMa-BJF4E/w769-h577-no/DSCN6751.JPG)

(http://lh5.googleusercontent.com/-LWiVPPFnXFM/Uf58WUojGsI/AAAAAAAAGUI/G0L3V1RCZdY/w769-h577-no/DSCN6752.JPG)

На фото тільки маленька затока, всього озера не видно. Вода чиста і тепла. Людей навколо нема взагалі, місця абсолютно глухі. За словами охоронця, тут просто прірва риби, водяться великі щуки, коропи, карасі і т.п. За бажання, з охороною можна домовитися і заїхати автомобілем на територію.

Зі Львова також є маршрутка на Подорожнє, звідти до озера тільки 200м. Їде вона з Приміського вокзалу, як часто та коли відправляється, на жаль, не знаю.

(http://lh3.googleusercontent.com/-cHN5P3LhmkA/Uf58X7OPJAI/AAAAAAAAGUY/E6QpW794Xz4/w769-h577-no/DSCN6754.JPG)

От такий маленький звіт вийшов. Традиційно: посилання на фотоальбом (https://plus.google.com/u/0/photos/107214025285832863516/albums/5908295995264495873) та тему з обговоренням. (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,6338.0.html)