Як і планувалося, на Великодній понеділок відівідали Стрий. Дуже люто там не експлорили, зважаючи на свято, просто пройшлися містом та околицями. Думаю на наступний раз замутим справжній урбан-тріп, включивши туди промзону, сміттєзвалище, бомбіки і всяке таке. Тим більше, товариш Goom щиро запрошував, не змігши в понеділок прийти через роботу.
Отож в понеділок вранці зібралися Лесик, АХД, Смайл і Йа та й пішли світ за очі. Спочатку на пішохідний міст над залізничною колією. Звідти відкривається прекрасний краєвид на вокзал, вагоноремонтний завод та локомотивне депо. Не зважаючи на свято, людей там снувало туди-сюди доста багато.
На фото - залізничний кран. Оббитий дошками, зверху накритий бляхою. Має ще кілька дверей, таких, як в старих сільських хатах. Двері засклені. Не вистачає ще фіранок і вазонків на підвіконнях.
![]()
Далі ми оглянули закинутий триповерховий совковий готелик на окраїні локомотивного депо
![]()
![]()
![]()
![]()
Хто ж такі Астро Зомбі
![]()
![]()
![]()
Негативний смайл

![]()
![]()
Далі ми помадрували рейками і стежками і зрештою потрапили на територію закинутої військової частини. Вона мала колись відношення до авіації, про це свідчить і надпис "Стрий-2" на табличці адміністративної будівлі і залишки "журналу роботи двигуна", двигун, судячи з графи "кількість годин польоту" стояв на літаку.
Шапка з пивнички)))
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Лесик тестує крісло. Пальот нармальний.
![]()
![]()
Тепер ми знаємо, хто пише всілякі дурниці на руїнах билой вєлічі. Патлаті чуваки в камуфляжі!
![]()
![]()
![]()
Хто знає навіщо тут дві стрілки?
![]()
![]()
А потім ми знайшли закинуті відстійники чи може водосховища. Всередині плавало всіляке сміття, дошки, а на них сидів пес. Сидів, судячи з усього, вже довго, бо не мав сили навіть скавуліти, і весь трусився. Думаю, хтось собаку туди скинув, пес-камікадзе якось слабо вкладується в уяві. Негайно була розпочата операція з урятування животного. За півгодини нам то вдалося. важко було через те, що глибина резервуара була біля 2 метрів, плаваючі дошки ваги людини не витримували і тонули. Дістати пса двома руками з бортика було неможливо, а для того, щоб підняти його одною рукою за шкірку, ні в кого не вистачило сили. Ми пробували так і сяк, зрештою знайшли дебелу карягу, опустили її в воду, і таким чином дісталися до тварини. На знак вдячності пес спробував вкусити мене за руку і зник в кущах. Ми пішли на річку, відмиватися і відпочивати.
Далі буде