Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Drusja

Сторінок: 1 2 3 4 »
1
Нещодавно тільки дізнався, що в Україні не 220в. в розетці а 230в.

А як виявилось, ще "20 травня 2014 року в Україні був прийнятий міжнародний європейський стандарт організації "CENELEC" - "EN 50160:2010". Цей стандарт набрав чинності 1 жовтня 2014 року під назвою "ДСТУ ЕN 50160:2014" - "Характеристики напруги в системах електропостачання загального призначення". У цьому стандарті напруга 400/230 В ±10%, та інше офіційно гармонізовано зі стандартами ЄС."

Таблиця стандартних напруг, частот та розеток


4
Отже як планувалося, у суботу зранку зібрались 11 справжніх Експлорерів і поїхали у старий Розділ.

Вийшли в центрі й одразу попрямували до єврейського кладовища.



кладовище потроху відновлюють, але про нього надіюсь допише хтось інший, бо багато не фотав.

Далі пішли до палацу.

Вхідна брама


Палац у всій красі


Але нажаль всі входи закриті а парадний ще й охороняється злими песиками типу ротвейлера.


Обійшли палац по колу


Вхід зі сторони саду


Так як в палац потрапити нам не вдалось - вирішили дослідити будівлю санаторію побудовану при совку і прилеглі до неї будівлі.

Санаторні артефакти


Далі люто експлорели кожну знайдену дзюру на подвір'ї - в пошуках підземних ходів, але нажаль траплялись тільки погреби і підвали, тому вирішили пошукати щастя на пивзаводі.



Довго стукали в двері та вікна, але й тут - облом. Місцеві жителі казали, що там є охоронець - тільки він напевно так перелякався купи народу, що тихенько засів з пивком у куточку.

Вежа пивзаводу


Було вже ближче до обіду і вирішилисьмо троха перекусити. Місце вибрали просто бомбезне - на березі озера на якому рибалки теж шукали щастя.
незнаю чи вони його знайшли, бо ми пішли інсталитись у печеру, про що дописано тут.

Вийшовши з печери, на березі озера нас чекав чарівник, який повідав, що магічним способом може телепортувати нас всередину палацу. Ну і ми не втрачаючи такої нагоди швиденько зібралися, екіпірувалися і поскакали в портал.

В середині палацу нас чекала звична пустота.


Море документації


Цікаво оздоблені стелі


Та не все так сумно як здається на перший погляд. В одній з кімнат нас чекав сейф, з магічними сувоями і еліксирами, який від такого довгого очікування Експлорерів - провалився у пілогу :).


Далі знайшли зламану машину часу


Нажаль полагодити її нам не вдалось, тому телепортуємось у совкове приміщення санаторію.
Тут нас чекає майже зимовий сад




На другому поверсі - те що залишилось від кінотеатру


Дерев'яні мега шахи


І на останок вид на палац


Облазивши всі закутки, подякували чарівнику і попрямували на зупинку, чекати маршрутку до рідного Львова, де на нас чекало свіженьке пиво у ПАБі 100-рентген.

Всі фото

Обговорення

P.S. Зі сміттям у Роздолі трабли, але тим не менше - доволі чисто.


P.P.S. Чекаємо фото від решти учасників.

5
Плани / Розділ на вихідні
« : 27.01.2015 23:39:00 »
Отже є пропозиція на ці вихідні (субота або неділя) - з'їздити в Розділ, той що Старий-Розділ, оглянути містечко, палац, печеру і як вийде з часом заскочити в Новий-Розділ.

Пропозиції, корективи і т.д. тільки вітаються.

6
Чудове інженерне рішення - об'єднати підсидільну трубу з насосом, ще й виконати це все максимально якісно і надійно.



<a href="http://www.youtube.com/watch?v=t3VBWs_6Pog" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=t3VBWs_6Pog</a>

Параметри:
діаметр - 31,6мм
Довжина - 350мм
кріплення сідла - інтегрований замок (зажим) з одним болтом
колір - чорний
Здатен напомпувати колесо до 100pci ? 7 бар
Підходить для Presta (через перехідник, в комплекті) та Schrader.
Новесенький ніразу не використовувався, без царапин і т.п. в оригінальній упаковці. Чудовий подарунок для велосипедиста.

Ціна 720грн. або 35$































P.S. Купував для себе, але як виявилось в Haro Escape діаметр підсиділа - 30,9мм. Розточувати раму на 0,4мм - якось не хочу :)

7
Природні Об'єкти / г. Кіндрат
« : 07.12.2014 20:49:07 »
Дуже дано хотів вийти на цю вершину, але чомусь ніяк не складалося. От нарешті влітку був час та натхнення, ще й погода радувала теплим сонечком - і я та Женя вирішили все ж таки туди сходити.
Почали свій шлях з Гребенова і піднімалися в лоб по стежці на хребет, хоч вона і не була позначена на карті.



Стежка нас радувала - йти було легко, але щастя тривало не довго. Приблизно через кілометр-півтора, коли на карті зявилась стежка вона в реальності вже ледь проглядалася і почалися суцільні повалені дерева, а ще через трохи до цього додались непролазні хащі ожини висотою в метр-півтора. Дряпаючись через ці зарослі швидкість ходу впала до нереального мінімуму і кілометр шляху забрав у нас дві години з гаком часу. З горем пополам, вибрались з хащів на якусь невідому вершину, з позначкою 974.0м і галявиною - вирішили перепочити і оцінити наші можливості все ж таки вийти на Кіндрат, до якого залишалось приблизно 3км., що за звичайних умов ходьби по хребту зайняло - хвилин 30-40 ну з підйомами максимум годину. Але уважно оглянувши підходи до Менчелика за яким була наша ціль, і не знайшовши жодної стежки - зрозуміли, що це на сьогодні наш фініш і пора спускатись. На цьому спроба підкорити Кіндрат завершилась та ще й до відправлення на Львів залишалось небагато часу.

Друга спроба відбулась вже на піднесеному настрої наступного дня після прогулянки на Захар, з Тухлі.
Вийшли не дуже рано, проте підйом не складав труднощів, гори накривали хмари та легкий туман - гарних краєвидів було важко знайти.





Пізніше трошки промахнулись з шляхом на гору Менчелик (через яку пролягав наш маршрут) і наткнулись на відслонення



Та молоді ялинки



Скориставшись протоптаними кабанячими стежками на галявині - знову потрапили на дорогу і продовжили підйом



Вершина менчелика була повністю засніжена, що теж дуже радувало зимовими пейзажами





Далі рушили по хребті роздивляючись з однієї сторони - красу осені а з іншої - зими.
На жаль фотоапарат не в змозі передати всю повноту картинки...




Вийшли на аналогічно засніжений Кіндрат, вершина його добре поросла деревами та кущами



Єдиним орієнтиром вершини - була невідома могила (фото нажаль не робив, тому додам чуже).



І попри засніжені ялинки спустились в Либохору, а звідти вже дорогою назад у Тухлю.



Альбом фото by Женя
Шлях

8
Отож у понеділок, відпочивши від вихідних, вирішили прогулятись, і послухавши поради місцевих жителів - пішли на г. Захар. Не подумайте, не ту, що за Славським з гірськолижними підйомниками, а маловідому локальну гірку висотою всього 831,5 м. зі справжньою назвою г. Путище. Народна, пішла від імені Захара Беркута чия статуя височить на вершині — саме там, де за переказами, і поховано цю історичну постать.



Трохи історії Тухлі:
     "За історичними даними Тухля відома з 1397 року. Над селом височіє пам’ятка Захара Беркута (гора Путище). По річці Опір через Славське проходив старовинний торговельний шлях з долини Дністра на Закарпаття та Придунайську низовину. Цією ж дорогою у середині XIII століття через Карпати намагався прорватися один з найбільших татаро-монгольських загонів, очолюваний Батиєм, внуком Чінгісхана. Після того, як татари у 1241 році зруйнували Галич, щоб зберегти свою землю від дальшого спустошення, до хана звернувся захоплений воєвода Дмитро: „Ти не повинен залишатися довго в цій землі; це сильна земля, як останешся довго, люди зберуться, озброяться і вас вже звідси не випустять”. Мабуть, після цих слів завойовники розділилися на дві частини: одні через Карпати пішли в Угорщину, другі через Польщу – на захід, знищивши столицю Волині – Володимир.

     12 березня 1241 року, стікаючи кров’ю, до Пешта, столиці угрів, прискакав командуючий угорським авангардом Діоніс і оголосив страшну вістку, що татари перейшли через „Руську браму” Карпат. Шлях татар проліг по долині Стрия та Опору. Про це розповідають численні перекази і легенди, а також історична повість Івана Франка „Захар Беркут”.

     Село Тухля славне тим, що свого часу під час нашестя монголо-татар тут, в долині, були зупинені полчища татар. Тухольці – волелюбні герої твору великого Каменяра – збагнули святу істину: в єдності сила народу, тому вони і перемагають. Іван Франко у повісті „Захар Беркут” опирається на історичні факти, називає імена ватажків монголо-татар, та ще одним джерелом написання повісті став багатий карпатський фольклор. Зокрема, факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ опоетизовував „славні діла славних прадідів”. Іван Франко використовує народний переказ про Сторожа – величезного кам’яного стовпа, що звисав над тухольською долиною. Цар велетнів, цей „святий” камінь, що знаходився на схилі хребта Зелемінь, є своєрідним уособленням життя – ворогом богині смерті Морани. Тухольці цим каменем завалили вхід у долину і тим самим перекрили течію Опору. Води річки в місці впадіння Головчанки постійно прибували, а діватися не мали куди. Орда схаменулася і почала втікати у сторону теперішнього села Либохора, та було пізно. Стихія зробила своє. Населення не дало собі ради із захороненням ворога, ще багато днів у повітрі витав запах мертвого тіла. Від того й пішла назва села Тухля. Ще й тепер можна оглянути котловину з „Кам’яною бабою”, урочище Облаз, де за народними переказами, була перегороджена ріка Опір, що затопила монголів.
     У Тухлі бував ватажок опришків Олекса Довбуш. Очевидно, через Тухлю  його шлях лежав з Гуцульщини на Турку, Борислав, Дрогобич.

     В селі є погруддя великого письменника та криниця, поставлені у 1978 році. Біля криниці знаходиться камінь зі словами Захара Беркута і сам ватажок тухольської громади з яструбом на плечі. До речі, місцеві люди стверджують, що вершина гори Путище, на якій височіє Захар Беркут, насправді немає ніякого відношення до подій тих років, а є лише пам’ятним знаком для жителів Тухлі. А Беркут помер у 1243 році в закарпатському селі Болонному. Захар Беркут – ватажок тухольської громади. Саме під його мудрим керівництвом тухольці перемогли монголів. Це людина, яка понад усе ставила інтереси громади. Коли постало питання: вихід ворогів з тухольської долини, або смерть улюбленого сина Максима, Захар Беркут вибрав останнє. На камені, що стоїть поряд з Захаром Беркутом є напис:„Доки будете жити ... дружно ..., незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас”. Неподалік збудована 1802 року місцева церква, розмальована відомим художником Корнилом Устияновичем."

Інформація взята звідси, так як мудра вікіпедія не багатослівна і пропонує трохи інший варіант

Шлях пролягає попри пилораму і через підвісний місток.



Милуючись неймовірними краєвидами йдемо хорошою дорогою





 і непомітно потрапляємо в зимове царство, з неймовірними кристалами льоду та памороззю на деревах траві і всьому навколо





Дорогою далі йти було нецікаво - тому зрізаємо напряму



На вершині - дерев'яна фігура Захара Беркута, якому ніяк не можуть відновити другу руку,



а по сусідству з нахабно розмістилась вишка мобільного зв'язку та місцевого інтернет провайдра



Кілька панорам згори





Загалом шлях доволі легкий - з Тухлі всього 4км. в одну сторону, краєвиди дуже гарні і при бажанні похід можна продовжити далі по хребту до г. Яровище 909м.

Альбом фото by Женя.

9
Власне потрібно виміряти висоту вентканалу, тому без даного пристрою ніяк. Купувати заради одного заміру - не дуже хочеться та й коштують вони зовсім не копійки. Тому можливо хтось має і готовий позичити на вечір або якщо по часу критично на кілька хвилин для заміру. Віддячу у пивному еквіваленті :)

10
Власне на 9-11 серпня хочу позичити вело-баул на багажник велосипеда (в народі - штани), віддячусь у пивному еквіваленті, або як домовимось. Об'єм бажано літрів зо 30, але це вже другорядне.


11
Отож, дякуючи Wolff-ові, який надав багаціко цікавого матеріалу, нарешті все зісканував і викладаю для загалу.

Все - клікабельне і відкривається в оригінальному розширені в новому вікні.

Львівська область



Чорноморське побережжя Кавказу



Чорногори



Вулканічні Карпати



Херсон



Білорусія



Закарпаття



Запоріжжя



Кривий-Ріг



Крим (вірю буде українським)



Ще, Крим



Верховина



Гуцульщина



Західні Карпати



Лісисті Карпати



Передгір'я Карпат



Прикарпатські водоспади



Прикарпаття



Снігові Карпати



Євпаторія



Всі скани на Пікасі, при потребі додам до теми. Або якщо є бажання перемістити на окремий сервер - зголошуйтесь.

12
Молода порядна і спокійна пара, без дітей (себто я і Євгенія) зніме двох-кімнатну квартиру\будинок на довготривалий термін (декілька років) може бути без меблів та побутової техніки (так як свого добра вже багацько нажито). З районів підходять: весь Львів та околиці. Оплата регулярна і своєчасна. При потребі, рекомендації від попередніх орендодавців. Прохання, без посередників.

13
Смітник / Re: Водогін. Київ.
« : 08.11.2013 17:24:31 »
Азаров нервово курить в стороні  :)

За помилки, на перший раз, пробачити можна, але ж невже так важко кинути текст у Word і перевірити орфографію?

14
Може в когось завалялися вбиті вінчестери, 2,5\3,5\5,25;ATA\SATA значення не має, - зміняв би на пиво 0,5л.

15
Вибрались ми подивитись на кримські печери, добрались до Зарічного, що на трасі Сімферополь-Алушта і попрямували до місця призначення. По вказівниках було приблизно кілометрів 15, надіялись піймати маршрутку або хоча б попуткою підїхати, але нажаль ні те ні те нам не судилось. Був лише один татарин який "любязно" нав'язував свої послуги перевізника за 150грн. в одну сторону, і ми попрямували пішки. Спочатку хотіли іти згідно вказівників, але потім поглянули на карту в пішли влоб через мармуровий карєр і попри гору з цікавою назвою "Любка". Зрізали приблизно 4-5 км. по галявинх з величезними грибами
хз що це я в грибах абсолютно не розбираюсь


Далі вхід у печеру


і екскурс в темпі "побігли"


Печера вражає своїм об'ємом та різноманіттям натічних утворень










Печерне озерце "молодості" - як же ж без цього


І величезні сталактити, сталагміти та сталагнати






Решту фото тут

Вийшовши з печери, помітили вказівник на другу печеру, про яку взагалі нічого не чули, - "Еміне Баір-Хосар".


Спершу подумали, що це мабуть якась маленька печерка і не варто на неї тратити свого часу, так як вже сутеніло, а дорога була не близька, але подумавши "блін а коли ми ще сюди попадемо" рванули через ліс згідно вказівнику.


Печера виявилась набагато грандіознішою за попередню






зі скам'янілостями прадавніх тварин.
Маленький мамонт


великими підземними озерами


природнім виходом на поверхню


Та навіть кристалами




плафонами чи то люстрами


Сама печера набагато більша але як завжди не все відкрито для звичайного туриста


переходи між залами - просто шикарні тунелі


Розміри сталактитів та сталагмітів вражають


також уся стеля рясно вкрита маленькими натічними утвореннями


Присутній телефон і пам'ятка для любителів поговорити


І на останок помітили пару кажанів


Решту фото на пікасі

Виявляється печер в цьому районі 4, а то й більше і вони зовсім не маленькі.

Вилізли з печери, вже було зовсім темно, і прийнялись терміново шукати варіанти добирання зважаючи на час і відстань яку потрібно подолати, а також дощ який вже досить сильно накрапав - почали проситись до в екскурсійні автобуси. Вони наче й не проти були нас підвезти, але направили до молодої пари яка приїхала на своїй машині і ті люб'язно нас підкинули. Виявились також туристами, правда з Росії і в Криму проїздом на пару днів.

16
Приїхавши в Алушту не давала мені спокою одна велика будівля, прозвана у народі "УТЮГ"



16-и поверхова монолітна бетонна споруда майже на березі моря - недобудований радянський пансіонат академії наук, за задумкою архітекторів мала бути схожа на корабель. Фундамент зводиться у декілька точок на подобі дна корабля, а сама будівля цікавим чином поділена на три окремі частини по висоті, із зазором у 15-20см. які лякають місцевих і вважаються тріщинами.



Так звана тріщина (сорі за якість, був вечір і вітрисько здував людину не то що фотоапарат)


По розповідях будівельників одна з опор фундаменту, у носі будівлі, дала тріщину і будівництво законсервували. Після чого багацько фірм з України, Росії та й навіть з Франції намагались виправити проблему і завершити будівництво, але чомусь жодна так нічого і не зробила. А Споруда як стояла так і стоїть - і не думає нікуди подітись чи завалитись.

Трохи фото з середини "пансіонату":

Коридори - одноманітні але йдуть до половини будинку а потім відхиляються убік і далі в кінець.


Колись це мали бути номери для відпочиваючих.


З балконами і красивим виглядом на море та місто




Вид з тераси 13-го поверху




Шахта ліфту та тех-поверх 16-й




Вигляд зверху на гвинтові сходи, що ведуть з 13-го на 14-16-й поверхи


І на останок нічне місто


Всі фото

17
Даний ЖЖ вже не раз у нас згадувався але я не втримався щоб не перепостити.

Для затравки




http://general-kosmosa.livejournal.com/44212.html

19
Доволі цікавий фільм про радянського дослідника Атлантиди і його життя при радянській владі.
Також багато цікавої інформації яку більшість вважає міфом.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=rShFJIMP4ik" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=rShFJIMP4ik</a>

20
Затишна господарська двушка в Прип'яті. Здам подобово або щомісячно - затишну двокімнатну квартиру в м.Прип'ять. 4/9 пов., 45 м2, роздільний санвузол, балкон, усі необхідні меблі вітчизняного виробництва, газовий пальник, фортепіано, вікна виходять в тихий дворик. Спокійні сусіди. Зручне розташування - 5 хвилин пішки від центру міста (вул. Курчатова, 22). Розвинена інфраструктура - в 3 хв. ходьби  басейн, будинок побуту, школа, садок, парк атракціонів. У зв'язку з не завжди стабільним електропостачанням, ящик парафінових свічок в шафі додається. Зручний транспортний вузол - автобусне сполучення з Києвом кожні вихідні, іноді і посеред тижня". Ціна пропозиції - 3200 гривен в місяць



Оригінал

Ще приколи

Сторінок: 1 2 3 4 »