Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Bottlehunter

Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »
1
Звіт сі пише, троха зачекайте




2
Спочатку я хотів назвати цю тему "Лощина здорової людини", бо дуже хотів би, щоб і у Львові були схожі об'єкти, відкриті для загального відвідування. Вчора в одному з бомбосховищ Праги був день відкритих дверей. Атракція дуже популярна, люди приходили разом з сім'ями і дітьми у возиках, активно спілкувалися і робили знимки на пам'ять.

ТТХ об'єкту:
Загальна площа - 1332м2
Площа технічного блоку - 712м2
Кількість обслуговуючого персоналу - 4 + 1 командир
Місткість - 1300 людей

Для побудови укриття Фоліманка була використана штольня, яка в була викопана в часи Другої світової в схилі гори для цивільного населення. Люди мали б сюди ховатися у випадку авіаційного нальоту на місто. Не збереглося жодної інформації ні про тип цієї штольні, ні про її розмір.
Будівництво бомбосховища розпочалося в другій половині 50-х років. Згідно документації, роботи були закінчені в 1962 році. Весь час укриття перебувало на балансі армії під номером STOU 01 02 0004. На баланс міста його перевели наприкінці 1994 року і довгі роки бункер стояв закинутий та зачинений.

Всередині є дві кімнати ФВУ, дизельгенераторна, приміщення, де зберігався кисень, кімната зв’язку, два евакуаційні виходи, душові, туалети (один для чоловіків та один для жінок), спостережний пункт, два морги.

В 2014 році з ініціативи муніципалітету Прага 2 сховище відкрили для відвідування. Зараз там є світло та опалення, один з двох виходів зачинений.Частина приміщення функціонує як виставковий простір, тут можна побачити фото інших великих бомбосховищ Праги і невеличку експозицію, присвячену пам’яті бомбардування Праги в лютому 1945 року.

Бункер Фоліманка відкритий для відвідувачів один раз в місяць, в суботу. Відвідування безкоштовне. Точнішу інформацію щодо дати та часу можна знайти на офіційному сайті https://krytfolimanka.cz/ Також тут можете знайти більше інформації та фоток на тему ЦО в Празі та Чехії.

А тепер фото:

Горб, в який вкопаний бомбік





Книга відгуків відвідувачів та оригінальна печатка





Найбільша залізяка - знешкоджена американська авіаційна бомба AN-M43, такими щедро посипали Чехословаччину в 1945р.



Двері





Частина фотовиставки, присвяченої великим бомбосховищам Праги



Селфі в зеркалі над умивальником



План сховища та карта укриттів міста







ФВУ











Дизель-генератор "Шкода". Рік випуску 1955, потужність 32кВт. Цього достатньо, щоб живити світло, вентиляцію та водяні насоси.







Аварійний вихід, веде з туалету)





Душова, для тих, хто прийшов з вулиці, весь в радіоактивній пилюці і хотів би помити не тільки руки)



Склад



Повітряні клапани.






3
Так само, як на Львівщині багацько закинутих костелів (я навіть не даю посилання, бо постів про них на Експлорері є кілька десятків і ви можете скористатися пошуком), в Східній Польщі є багато закинутих українських церков, греко-католицьких та православних храмів. Більшість із них були полишені після сумнозвісної операції "Вісла". Думаю, дослідження таких місць може стати цікавою темою поїздки, можливо навіть не на один день. Черг на кордонах зараз майже нема, можна скинутися з товаришами на бензин і "зелену карту" - і вйо до Європи. Як бонус - похід в Бєдронку по Йогобеллу  ;D ;D ;D ;

Закинутими храмами, зокрема, цікавиться польський журналіст Пйотр ДУрак, в цих статтях є інфа про нього та його діяльність: https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/krayeznavstvo_digest/61904/
http://vsviti.com.ua/makepeaple/56727

Думаю, при складанні маршруту можна буде проштудіювати його сторінку в Фейсбуку або сконтактуватися особисто.

А це українська церква в селі Олешичі, недалеко від нашого Грушова. Фото мої, зроблені минулого тижня. Не зважаючи на те, що храмом ніхто не користується, будівля доглянута, вікна і двері цілі і зачинені.







4
Зібралися якось ми з братом в сімейно-експлорерський автопохід, глянути на закинуті костели. При плануванні за основу взяли оцю статтю https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/explorertest/IMG_3230.JPG і склали маршрут Сокальським, Радехівським і Кам'янко-Бузькими районами, так, щоб і цікаво, і більш-менш по дорозі, не гасати полями ну і встигнути за день. Автоподорож має свої переваги - ти мобільний і не залежиш від графіку маршруток, спорядження можна більше взяти. Але є і недолік, принаймні для мене особисто - завжди переоцінюєш свій час і можливості (типу, ну я ж машиною, все встигну) і в результаті ганяєш як пес з висолопеним язиком і все одно всього не встигаєш. Крім того, час від часу виникає спокуса зупинитися, коли побачиш щось цікаве по дорозі, кілька таких зупинок - і мінус дві години в графіку.

Карта з мітками виглядала отак, всі точки ми і не об'їхали за браком часу.



Першою точкою мав стати костел в прикордонному селі Варяж. Але по дорозі трапився бонус - невеличкий костел в селі Бояничі, збудованого на початку 20-го століття (на мапі). На території розташована якась господарка, а з-під зачинених воріт привітно посміхалася паща алабая. Тому ми обмежилися кількома фотками з-за паркану і поїхали далі.





Трохи далі по дорозі закинутий цвинтарик, а біля нього висока колона. Думаю, колись тут були якісь релігійні статуї, чи щось таке, судячи з ніш збоку.







Моя вірна шкодувка, на своїй, як виявилося, останній вилазці. Вона ще не знає, що за кілька днів я її продам і вона поїде кудись в район Козятина.



Така ж колона, як біля цвинтаря, але відновлена і побілена, стоїть на в'їзді у Варяж.





Костел у Варяжі виглядає монументально, зовсім не пошкодував, що зробили гак, щоб потрапити сюди. Про нього вже є тема на Експлорері, отут. З часу відколи там побував goom, нічого не змінилося. Костел так і стоїть закинутий, потрапити всередину можна через здоровенну дірку.













Дзвіниця на подвір'ї сусідів і камінь з гербом





Всередині, цегла-пальцівка і залишки фресок. А щодо всього іншого - суцільна руїна.





















Результат роботи вітру і води



5
В неділю мав (не)щастя побувати в Радехові і не пройшов повз ушатану будівлю колишнього пивзаводу.
Заснований він був в далекому 1887 році, а остаточно виробництво закрилося в 2007. Коротку історію іноземною мовою можна прочитати тут.

Місце на Вікімапії

Якщо чесно, я взагалі не пригадую чи бачив колись в очі радехівське пиво. Зразки етикеток, нашукані в інтернеті:










Ворота на вході прочинені, є вагончик охоронця, але сходи на ньому були заметені снігом.





За браком часу, ми полазили тільки по старій будівлі, що на фото. Новіші цехи, споруджені в радянський час, тотально роздестроєні. Піднімаємося дерев'яними сходами з поверху на поверх, всюди напівтемрява і лежить зерно









Залишки обладнання











Види з вікон та дірок в дасі:









Дірки в цеху, мабуть тут стояли колись пивні баняки)







Ось такий короенький звіт,



6
Продовжуючи телевізійну тематику, хочу закинути кілька фоток з Празької телевежі. Розташована вона в районі Жижков і має висоту 216 метрів, це найвища споруда Чехії. Початок будівництва - 1985 рік. Свого часу вежа посіла друге місце в рейтингу найпотворніших будівель. Чесно кажучи, не розумію чому, мені вона навпаки дуже подобається.



Офіційний сайт вежі: https://www.towerpark.cz/

В 2000 році на вежі були встановлені десять скульптур Давіда Черного, композиція називається "Малята". Восени 2017 року скульптури були демонтовані для ремонту та реставрації.
Фото з Вікіпедії






Ліфтом можна піднятися на оглядовий майданчик на висоті 93 метри і гарно роздивитися всю Прагу.



















Вид на старий єврейський цвинтар











7
Смітник / Re: Продається Таврія
« : 06.02.2019 16:19:04 »
test

8
Evolution of Sanitation and Wastewater Technologies through the Centuries, edited by  Andreas N. Angelakis, Joan B. Rose

Об'ємна наукова праця про історію каналізації в різні часи та в різних країнах світу. Англійською мовою.

Посилання на Гугл книги

Маю також повний варіант в pdf, якщо комусь цікаво - пишіть в приват.



9
teetsfsfsfs
fdsfdas
fdfas
fdsa
fds
fds
fsdfsff

10
В неділю разом з Ромчиком, Руфусом та його другом Льошою (орнітологом і просто хорошим чуваком) здійснили орнітологічно-алкогольний піший похід з Верещиці до Янова, який комуняки з якогось дива обізвали колись Івано-Франковим.

Гарний пішохідний маршрут через заповідник Розточчя, дуже рекомендую всім як альтернативу далеким поїздкам у вихідний день. В теплу пору року тут дуже багато різних пташок і тварин, є облаштовані місця для пікніків. Дорога дуже проста - виходите з маршрутки і йдете будь-яким боком попри каскад ставків, аж до Янова. Стежки є з обидвох сторін. По дрозі можна також зайти на маловідомі Чорні озера. Нам загалом вийшло біля 15 км.

Розклад маршруток до Верещиці з АС-4, що біля Янівського цвинтаря, можна знайти тут: https://zabytki.in.ua/service/timetable/bus_station/110?lang=uk

Також хочу порекомендувати піцерію Старий Янів в Івано-Франковому, чудове місце, щоб поїсти і відпочити після походу.

Кілька фото з телефону для звітності:



























11
Скани статті Тараса Курмана про родину Потоцьких та вироби їх цегелень, за  Стаття вийшла в угорському журналі, присвяченому колекціонуванню цегли.








І окремо цегла Потоцьких з колекції автора





































12
Сьогодні маю зусьтрітися з дуже цікавими чуваками http://www.pgeteam.eu/

Вип'ємо пива, поспілкуємося, поділимося цікавими місцями. Замовляю столик в старій добрій Пивничці (паб Берлін-Лемберг) на 20-00. Підходьте.


13
Мій переклад з іноземної, оригінал лежить тут: http://infojd.ru/13/mindunok-besk.html Матеріал цікавий з історичної точки зору, шкода, якщо пропаде. Всі фото автора, зроблені, якщо я правильно розумію, в квітні 2004 року.

Ця невелика «гірська» вузькоколійна залізниця, станом на квітень 2004 року, належить відкритому акціонерному товариству «Бескидський інтер'єр». По ній проводиться вивіз лісу від місць навантаження до вахтового селища, який тут називають Миндунок Бескидський (можливо, його офіційна назва звучить інакше). Далі деревина транспортується автомобільним транспортом.

Міндунок Бескидський - невелике селище, загублене серед гір. Дістатися сюди можна по грунтовій автодорозі від села Мислівка, що пролягає вздовж річки Свіча. У робочі дні тут тимчасово проживають лісозаготівники, які приїжджають з Вигоди, а у вихідні та святкові дні знаходяться лише кілька людей: сторожа, іноді - працівники лісництва, яке також розміщується тут.

Раніше ця вузькоколійна залізниця була частиною великої Вигодської вузькоколійної залізниці. Нині ділянка Миндунок Бескидський - Вигода повністю розібрана, ніяких шансів на її відновлення немає.

Рухомий склад представлений двома тепловозами ту8 (за іншими даними - ту8 і ТУ6А), однією автодрезиною Уа, кількома десятками платформ, призначених для перевезення сортиментів.

Початкова, крайня північна ділянка рейкового шляху в Миндунку Бескидському. Вид в південному напрямку.



Одна з перших стрілок. Вид в південному напрямку.



Колії поблизу покинутої двоповерхової будівлі.



Попереду - місця перевантаження сортиментів на автомобілі. Вид в північному напрямку.



Крайня точка «правої» (з боку Миндунку Бескидського) лінії вузькоколійної залізниці. Відстань до Миндунку Бескидського - приблизно 5 кілометрів. Вид в напрямку Миндунку Бескидського.



Крайня точка «правої» лінії вузькоколійної залізниці. Вид в протилежному напрямку.



Приблизно там же, вид в напрямку Миндунку Бескидського.



Їдемо по «правій» лінії в Миндунок Бескидський. Вид в напрямку Миндунку Бескидського.













Попереду - місце, де знаходилося вахтове селище, підписане на карті як лісоучасток Бескид.



Міст, розташований в тому місці, де знаходилося вахтове селище,



Їдемо по «правій» лінії в Миндунок Бескидський. Вид в напрямку Миндунку Бескидського.





«Права» лінія на підході до Миндунку Бескидського.



Знову Миндунок Бескидський. Вид в південному напрямку (тут лежать перші десятки метрів «Лівої» лінії, крім того, попереду знаходиться локомотивне депо). На узвишші розташована будівля лісництва.



Трохи далі, вид в тому ж напрямку. Попереду - автодрезини Уа, що стоїть в тупику.







Попереду - будівля локомотивного депо.



Стрілка поблизу селища Миндунок Бескидський, де від «лівої» лінії відходить тупикова колія.



Переїзд, розташований трохи південніше селища Миндунок Бескидський. Вид в північному напрямку.



Трохи далі. Вид в південному напрямку.



Кінець 37 - початок 38 кілометру (відлік від Вигоди). Вид в південному напрямку.



Попереду - місце, де знаходило вахтове селище, підписане на карті як лісоучасток Свіча. Вид в південному напрямку.



Міст через одну з невеликих річок, притоку річки Свіча. Вид в північному напрямку.



Попереду - збереглися будівлі лісоучастку Свіча. Вид в південному напрямку.



Австро-Угорський міст через річку Свіча, на початковій ділянці «правої» лінії вузькоколійної залізниці. Вид з правого берега річки, на якому знаходиться селище Миндунок Бескидський.



«Права» лінія на мосту через річку Свіча. Попереду - колійна розвилка в селищі Миндунок Бескидський.



14
Відео з лекції Олександра Волкова "Історична цегла в архітектурі Львова", яка відбулася 27 січня 2018 року. Буде цікавим всім, хто цікавиться цеглою та історією.

Взято з ютуб каналу Serg Leon

І тематичний малюнок від Тетяни Казанцевої



<a href="http://www.youtube.com/watch?v=K9F3QbQj5h4" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=K9F3QbQj5h4</a>

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=-vMlAqGaFJY" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=-vMlAqGaFJY</a>

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=r4dAFQeTDnw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=r4dAFQeTDnw</a>

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=bLrUeDorniY" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=bLrUeDorniY</a>

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=VBG3Wz9Z6NI" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=VBG3Wz9Z6NI</a>


15
Збираючись в лютому в чергове відрядження в Штати, я почав планувати, чим би то таким зайнятися на вихідних. Згадав, що десь біля міста Тусон (Tucson), що на Арізонщині, має бути музей ракетних військ, такий, як в нашому Первомайську. Відкрив Вікімапію, і чим більше часу роздивлявся околиці Тусона, тим круглішими ставали мої очі, щелепа відвисала, а з писка текла слина. Крім музею з ракетою Титан-2, там був діючий кар’єр з можливістю його відвідати, кілька закинутих кар’єрів, здоровенний авіаційний музей, найбільше в світі кладовище літаків, два природні парки в пустелі, пішохідні стежки в кам’янистих горах і ще купа всього. Стало зрозуміло, що одних вихідних точно не вистачить і що їхати точно треба! А вже на місці розберуся куди йти.



Asarco Mineral Discovery Center
Перша точка, на яку я прибув пізніше, ніж запланував через значну затримку літака. В Штатах літаки шалено популярні, в результаті аеропорти переповнені і працюють на межі можливостей. Найменший збій викликає ланцюгову реакцію в розкладі і, як результат, запізнюються всі. По дорозі назад я сидів біля бортпровідниці і та жалілася комусь, що за останні три місяці її літак з Фінікса жодного разу не відправився вчасно.
Музей компанії ASARCO, присвячений видобуванню міді. Офіційний сайт музею

Відкритий з жовтня по квітень, влітку через екстримальну жару туристам тут не раді. Щоб хтось випадково ласти не склеїв) Час роботи та розклад екскурсій уточняйте на сайті.

На території безкоштовного музею можна побачити виставку, присвячену історії видобування міді, шматки породи, навчальні фільми. Надворі навічно запарковані кілька вражаючих кар’єрних самоскидів Тут же можна придбати квиток на автобусну екскурсію діючим мідним комбінатом. Це власне те, за чим я сюди і приперся!









Надворі поміж кар’єрної техніки ростуть здорові як шляк кактуси, а з нір визирають суслики. Погода в лютому тут просто бомба: дме холодний вітер, так що фліска з трекінговою курткою стають дуже доречними. Визирає сонечко - роздіваєшся до футболки. І так разів з десять протягом дня).







У визначений час приїжджає білий автобус, народ з квитками пакується всередину. В автобусі я наймолодший, всі решта - американські пенсіонери. Не знаю, де вся молодь і як можна при здоровому розумі ігнорити екскурсію на діючий мідний комбінат. Ми їдемо по арізонській пустелі, здіймаючи за собою хмару куряви. Види американської пустелі - це мабуть найкрутіше, що я бачив в своєму житті (після Перкалаби, звичайно). Відразу з тобою улюблені вестерни та фільми Тарантіно та Родрігеса. І розумієш, що вони зовсім не перебільшували в своїх сценаріях, а навіть часом трохи недоговорювали, щоб не шокувати непідготовлену публіку зі, скажімо, Східної Галичини. 

Збоку простягається величезний відвал терикону, а екскурсовод тим часом розповідає історію видобутку міді в цих краях. ASARCO (American Smelting And Refining COmpany) була заснована в 1899 році і є одним з найбільших виробників міді в Північній Америці та світі. Компанія має кілька кар’єрів в Арізоні та Техасі, кілька років тому відкрили комерційні тури для туристів.







Перша зупинка автобуса на вершині величезного кар’єру. Майданчик обгороджений  і обладнаний біноклями, щоб можна було ближче роздивитися грузовики та екскаватори внизу. Кар’єр працює безперервно, без вихідних і в три зміни. Загальна кількість працівників - біля 600















Наступна (вона ж остання) зупинка - цех з дробилкою. Руда подається сюди і розмелюється, згодом методом пінної флотації з руди розділяються мінерали. Групу туристів супроводжує працівник цеху, який в теорії мав би відповідати на різні каверзні запитання. На практиці це не зовсім вдається, бо звук від дробилки як… від дробилки))) Тому (принаймні в мене склалося таке враження) народ запитує одне, працівник відповідає зовсім про інше, ніхто нікого не чує, всі посміхаються і всі щасливі. Ще більше вражень додають великі круглі відстійники, з яких штинить так, що аж очі сльозяться. Тому туристи довго в тому місці не затримуються, а чемно і без нагадувань пакуються в автобус. Після приїзду назад до музею кожному вручають на згадку зеленуватий камінчик мідної руди.

















Всі фото в альбомі

16
Їдемо проводжати насичений експлорерський рік в Київ!!!
Точної програми ще нема, тому підписуйтеся і пропонуйте цікаві локації. Точно хочемо відвідати Клов, а що далі - будемо писати по ходу розвитку фантазії в цій темі. Київ багатий на експлорерські місця, нудно точно не буде.

Деякі старі спогади тут: https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,6698.0.html

Оскільки квитків на поїзд зараз нема абсолютно ніяких, ми вирішили їхати Golem'овим автом. Виїжджаємо зі Львова 28.12 близько 4 години, ночуємо в якомусь хостелі, субота на полазки, знову ніч в хостелі і в неділю зранку їдемо до Львова.

Наразі ще є два вільні місця в машині. Якщо хтось бажає приєднатися зі своїм автом і готовий взяти пасажирів, велкам.

Можете також дістатися до Києва на 29 число своїм ходом. Головне, щоб ми всі зранку зібралися в одній точці, біля входу в Клов.

Якщо хтось з київських товаришів нас читає і хотів би зустрітися та провести разом час, будемо дуже раді.


20
Плани / Бережани, 11.11
« : 08.11.2018 21:27:25 »
В найближчу неділю збираємося в Бережани та околиці, в краєзнавчо-розважальну експедицію. Чіткого плану поки нема, пропонуйте цікаві місця. Їдемо моєю машиною, старт в 11-30 з Зеленої 269. Є ще два вільних місця, підписався їхати ще Руфус. Ставте плюса нижче хто буде, також якщо хтось має бажання їхати своєю машиною, напишіть скільки людей можете взяти.
Вартість пального ділимо на всіх, повертаємся у Львів година 8-9 вечора.

Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »