1
Інженерні Споруди / Остання частина заводу Кінескоп
« : 05.04.2018 00:12:21 »
Дивно, яким чином серед сучасних новобудов, офісних центрів, збереглась практично недоторканою ця будівля, серед переформатованої території колишнього заводу "Кінескоп".
Історична довідка тут і тут. І ще цікаве відео.
В корпусі, де ми побували, - розроблялись та виготовлялись:
- трубки електронно - променеві фотореєструючі просвічуючі;
- трубки електронно - променеві проекційні;
- трубки електронно - променеві осцилографічні;
- кінескопи
і ще цікаво, що розроблялись високої роздільної здатності трубки, для відображення супутникових знимків/
такі, що 4к ховається)
Тобто, підприємство працювало на військову галузь.
Одного ранку, скрегіт металу порушив ранковий спокій, який стояв у повітрі на території, колись великого заводу. Зробивши кілька маніпуляцій, та деяких акробатичних рухів ми ступили в приміщення останнього, практично незміненого корпусу, з часів 90-х. Добре, коли можна скористатись захованим лазом мисливців за металом.
Піднімаємось сходами на верхній поверх, оглядаємо приміщення. Сонечко, якраз його гарно прорізає наскрізь, а через мутні шибки вікон нас і не сильно видно.
Хоча, ми ситуацію кругом чудово бачимо, вікна вже сучасних офісів, хтось приходить, сідає за робочий стіл...а ми тим часом...
А ми що? - ми фоткаємо, та надіємось, що у корпусі ми одні

Дахівка давно там протікає, заливаючи до першого поверху технологічні приміщення. Тому, стоять численні переповнені бочки, які нікому опорожнювати.

Справа залишки витяжки, зліва стенд з зразками корпусів кінескопів

Важко описувати побачене, якщо не орієнтуєшся у цій темі. Тим паче, коли виробництво профільне, та й, застаріле, зрештою. Поміж колб і всілякого обладнання визирають радянські та ранньоукраїнські плакати.

Робочий стіл

Вже знятий фасадний кондиціонер. Такими колись корпус був просто "обліплений".


Важко сказати, це склад готової продукції чи готового браку
Але, як бачимо кінескопи тут вузькопрофільні, не телевізійні.

Цікаво, в якому році працівник підприємства залишив на столі ці окуляри?

Гарно тоді сонце підсвічувало приміщення. Ще один склад вічного зберігання.

Ще одна переповнена бочка

Двері до хімічної лабораторії, з потужною витяжкою. Двері філігранно обгорнула занавіска, яка схоже вже зачерствіла від старості.


В одній із кімнат. Доволі старенькі меблі і...здається, фортепіанний стільчик.


Окреме обладнання закрите поліетиленом, для збереження.


Ця клейонка асоціюється з карантином) Можливо, там ртуті порозливали, а ми лазимо

Зсунуті столи, ялинка. Схоже, було святкування. Можливо, таким чином працівники "допрацьовували" свої останні дні, з розмовами як все знищили та про втрачені надії великого заводу.

І на завершення, трохи такого тру-олдскульного туалету:


Місце для записок, Ггг. В часи, коли туалетний папір був в дефіциті.

Ось, стали свідками, як повільно відмирає епоха...Пройде короткий час, я переодягнусь в діловий одяг, можливо заходитиму в ці сучасні офісні споруди, які поруч. А картинка, вона досі в голові, ці кадри запустіння і залишених речей, ніби непотрібних. Мало хто знає, що я там був щойно, і що прийшлось швидко покидати це знедолене приміщення, бо курва, спрацювала сигналізація. Але всім пофіг.
Лиш тільки я побачив цей контраст. В мозкові кластери записалась чергова порція кадрів буденності, з розумінням, яке все швидкоплинне.
Шикарне хобі, от шо!
Stay tuned)
Історична довідка тут і тут. І ще цікаве відео.
В корпусі, де ми побували, - розроблялись та виготовлялись:
- трубки електронно - променеві фотореєструючі просвічуючі;
- трубки електронно - променеві проекційні;
- трубки електронно - променеві осцилографічні;
- кінескопи
і ще цікаво, що розроблялись високої роздільної здатності трубки, для відображення супутникових знимків/
такі, що 4к ховається)
Тобто, підприємство працювало на військову галузь.
Одного ранку, скрегіт металу порушив ранковий спокій, який стояв у повітрі на території, колись великого заводу. Зробивши кілька маніпуляцій, та деяких акробатичних рухів ми ступили в приміщення останнього, практично незміненого корпусу, з часів 90-х. Добре, коли можна скористатись захованим лазом мисливців за металом.
Піднімаємось сходами на верхній поверх, оглядаємо приміщення. Сонечко, якраз його гарно прорізає наскрізь, а через мутні шибки вікон нас і не сильно видно.
Хоча, ми ситуацію кругом чудово бачимо, вікна вже сучасних офісів, хтось приходить, сідає за робочий стіл...а ми тим часом...
А ми що? - ми фоткаємо, та надіємось, що у корпусі ми одні

Дахівка давно там протікає, заливаючи до першого поверху технологічні приміщення. Тому, стоять численні переповнені бочки, які нікому опорожнювати.
Справа залишки витяжки, зліва стенд з зразками корпусів кінескопів
Важко описувати побачене, якщо не орієнтуєшся у цій темі. Тим паче, коли виробництво профільне, та й, застаріле, зрештою. Поміж колб і всілякого обладнання визирають радянські та ранньоукраїнські плакати.
Робочий стіл
Вже знятий фасадний кондиціонер. Такими колись корпус був просто "обліплений".
Важко сказати, це склад готової продукції чи готового браку

Але, як бачимо кінескопи тут вузькопрофільні, не телевізійні.
Цікаво, в якому році працівник підприємства залишив на столі ці окуляри?
Гарно тоді сонце підсвічувало приміщення. Ще один склад вічного зберігання.
Ще одна переповнена бочка
Двері до хімічної лабораторії, з потужною витяжкою. Двері філігранно обгорнула занавіска, яка схоже вже зачерствіла від старості.
В одній із кімнат. Доволі старенькі меблі і...здається, фортепіанний стільчик.
Окреме обладнання закрите поліетиленом, для збереження.
Ця клейонка асоціюється з карантином) Можливо, там ртуті порозливали, а ми лазимо

Зсунуті столи, ялинка. Схоже, було святкування. Можливо, таким чином працівники "допрацьовували" свої останні дні, з розмовами як все знищили та про втрачені надії великого заводу.
І на завершення, трохи такого тру-олдскульного туалету:
Місце для записок, Ггг. В часи, коли туалетний папір був в дефіциті.
Ось, стали свідками, як повільно відмирає епоха...Пройде короткий час, я переодягнусь в діловий одяг, можливо заходитиму в ці сучасні офісні споруди, які поруч. А картинка, вона досі в голові, ці кадри запустіння і залишених речей, ніби непотрібних. Мало хто знає, що я там був щойно, і що прийшлось швидко покидати це знедолене приміщення, бо курва, спрацювала сигналізація. Але всім пофіг.
Лиш тільки я побачив цей контраст. В мозкові кластери записалась чергова порція кадрів буденності, з розумінням, яке все швидкоплинне.
Шикарне хобі, от шо!
Stay tuned)