Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Roy

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »
102
Хто плекає особливу любов та захоплення до кар'єрів, вам сюди.
Доволі старий, та великий за розмірами кар'єр в Скалі-Подільській, дуже близько межує з трасою. Тому, з легкістю можна спуститися та оглянути його.
Добувають в ньому будівельний та декоративний камінь.



Щоб підсилити техногенні відчуття, поряд розташоване сміттєзвалище, яке тліє та дарує чудові аромати.


Кар'єр має гарні відвали породи, виступаючі її частини.


Спустившись до серпантини, в очі кинулись кабелі, як тільки подумав про охорону такого лакомого шматка для металхантерів, одразу прибіг сторож.
Бідний, думав що кабель його красти будемо. Заспокоїли його та відправили назад до будки.




Добряча довжина його, через весь кар'єр "шурує"


В куточку собі стоїть такий жовтий скромняшка, "котрой без тих во-во кабелів ніц не годен працювати", - як кажуть тут в краях :) 






А от центральна, затоплена частина кар'єру нагадувала локацію "Болота", знаменитої гри Сталкер.




Вдалині виднівся комбінат кар'єру, але туди вже не було часу заступати.


Найкольоровіша річ після цієї сірості - кущик шипшини на схилі.


А це, як орієнтир, освітлювальна вежа. Одразу справа від траси.

104
Нещодавно, повертаючись з Завалля (печери Атлантида), попередньо пропеленгувавши вікімапію, запримітили ось такий ареал, посеред чималого лісового масиву.
Цікаво ж, що це таке?


Під'їхали. А там шлагбаум, знак стоп.


Собаки на території, одразу нас почули. Кілька псів, підняли гавкіт, тим самим випробовуючи нерв сторожа.
Ми таки спробували пройти на територію.

Спочатку відвідали чималу котельню, в якій було збережене обладнання. Ну майже.


Двері в котру були щільно закриті підручними засобами


Вийшли на плац, звідки відкрився краєвид на комплекс.


Дивно так. Пусто, чисто, залишки старої фарби, будівлі безлюдні...


Місцина дуже настроєва. Погода цьому сприяла. І відсутність вандалізму, сміття. Пусто, безпредметно, але гарно. Сподіваюсь світлини трохи передадуть той стан.




Корпуси підписані). Всередині чисто, акуратно проте весь пожиток винесений. Повністю.








Футбольне поле, яке вже давно ним не є.


Le-i-3o(Міша), поки лазили, весь час говорив про терен. Думаю, про який терен? Причому каже їстівний!
Виявляється там було повно кущів з плодами терену))


Є на території і фундаменти будівель




Спальний корпус




Є і недобудований корпус


В ньому найцікавіше є те, як після побудови будинку, вирішили комунікації прокладати  ;D
В даному випадку каналізацію продовбували. Труби ще на місці.


і гніздо пташок :(


Комплекс поряд має водонапірні вежі, які рвуться в небо.


За пів кілометра розташовані доволі серйозні очисні споруди, КНС, відстійники, аерація, все як має бути. І здивувало, що метал зовсім не порізаний.








Ось такі explored places.
Дякую за компанію.
Обговорення тут

105
Шукаю автомобіль, на ходу, з серії знаменитих ВАЗ 2101,02,03,04,05,06,07 альбо тавронів вітчизняних, до 1 тис. у.о. З працюючим двигуном, не вбитим кузовом. Щоб був на ходу одним словом.

Бажано з мафоном, і диском з творчістю Дюмина чи Бутирки в ньому. Ну чи Кучина накрайняк.

Може хтось з знайомих продає, дайте знати будь ласка. Треба терміново.
Буду вдячний за допомогу.

107
Сьогодні, в неділю 27 жовтня осінь подарувала нам гарний, теплий сонячний день. І якщо його перевести в цифри Цельсія, то це було 25.

Гріх було кудись не виїхати, в ліс, просто помилуватися золотою осінню, там мабуть чи не останніми теплими промінчиками сонця.
Чим ми і скористались. Прихопили ковбасок, трохи смаколиків і напоїв рушили в сторону пЯніва в компанії Студента, його експлорерної сім'ї, Le-i-3o, Зелі, Блондинки  в кедах, і мене звісно.
Власне Le-i-3o запропонував нам чудовий маршрут, Яворівським національним парком. За що йому честь і хвала.  :)

Приїхавши на місце, розпакувались та рушили до лісу, попутньо оглядаючи безлистий, залитий сонцем ліс.



Зранку ліс виглядав ось так:


Трохи напружувало зір, але серед того було і гарні для зору моменти побачити






Ліс лісом, а от Чорне озеро насправді виглядало чарівно


Де є альтанки


І чисто, тобто без побутового сміття. Гарно, можна якось в майбутньому сюди приїхати.


Недалеко, є братська могила, де поховані українці, поляки, угорці під час першої та другої світової війни. Місце доглянуте.


Піднялись на одну з вершин, щоб оглянути навколишні краєвиди Лелехівки та її озер.






Йдемо далі.


По такому лісі одне задоволення ходити.


А що гриби? Гриби по ходу просування й були, але сухі (опеньки) а інші вже були гнилі.

Було спекотно. Я завідомо не брав жодної штурмовки чи ще чогось теплого, лише футболку. (ну і штани ще)  ;D
Інші змушені були теплий одяг носити десь збоку.








"Оголений" ліс сприяє кращому орієнтуванню, бачачи рельєф


Дівчатка на привальчику  :)


Мужчини йдуть вперед


І раптом, Міша на радостях біжить на гору...і парапара -пам! Біли гриб! Один-одненький.  :)
Овації.


Що ж час йшов за обідню пору, вирішили вертатись на наше пікнікове місце.


Все...грибів немає, ягід теж...












Але ні, не все так просто!

Що тут в корзинці на дні лежить?  ;D


Студент "застиг" на місці. Каже мені - "підійди, глянь що я бачу".
- я думаю, там косуля якась собі, ну кабан, щось порпається в листі.

Каже мені дивись. Ну дивлюсь, бачу таке:


Нічого ж особливого...

Ближче..


Ще ближче...і вуаля - ЗРК-300


Не до грибів тепер, всі подумали. Треба туди  ;D


Якихось пару сотень метрів


І ми вже на найвищій вершині, де розташований діючий ракетний комплекс, з технікою та усілякою інфраструктурою.


По периметру колючий дріт, збоку військова частина з охороною, людьми, тобто ми там були не самі.
Я ж намагався трохи пофоткати об'єкт зблизька, або хоча б з якоїсь високої точки.


Збоку стояли законсервовані обслуговуючі машини.


Включно з тими, які перевозять установку.




Очевидно склад ГСМ


Закинуте футбольне поле


Вирішив вилізти на освітлювальну вилазку, щоб оглянути територію


Установка, звязок,  правіше ще одна


Парк




Приміщення вч


Ну і наскільки зміг, окрема увага комплексу:












Від вікімапії нічого не сховаєш ;)


Дякую всім за увагу. Вибачайте що так мало світлин і інфи.
Злажу з вежі та принагідно всім учасникам ставлю + до карми.


Про ЗРК-300 можна почитати тут.

Обговорення тут.

109
Сьогодні мали щастя, в одному мальовничому, до дір в асфальті, в милому, галицькому селі, побувати у закинутій психлікарні.
Наперед прошу вибачення за незвичну для моїх звітів якість світлин, на жаль жодної камери не мав при собі. Але, на щастя, Блондинка в кедах, з її старою і надійною Нокією допомогла, хоча б частково передати той осінній настрій місцини, де ми перебували.

Комплекс будівель XIX століття, являвся колись фільварком-садибою, з прекрасним ландшафтним, дубовим-буковим парком, який зберігся і донині.
А от совєтьський союз вніс у споруди, ясна річ свої найбрутальніші корективи.
Але, той умиротворений спокій, встелена золотавим листям земля, будинки з черепицею, старі, поморщені фруктові дерева наряду з великими дубами створили гарні, незабутні враження про місце.


Місце яке колись було лікарнею, для психічно хворих.

Отож, світлини.





Корпус, в котрому лікувались лише чоловіки.
Зліва, в нижньому кутку фотографії, наш експлорерний пес, демонструє захопленість спорудою  ;D




На території з-під заростів видніються стежки та залишки лавочок.
Одна з таких з тарілкою від "общепіта"




На жаль, практично всі будівлі були відкритими та відповідно добряче пограбованими. З цікавого, можна хіба знайти який кахель, цеглини а також різні медичні причандалля.



В будівлі ефектно провалилася підлога, тим самим відкривши вхід у таємничий і сирий підвал.


Котельні лікарня не мала. Були печі у кожних кімнатах і навіть у туалетах, що не звично.




Кахлі гарні попадалися




В одному із туалетів була така неймовірно красива піч


Гадаю, питання економії газу у адміністрації лікарні завжди стояло гостро. Ось як наприклад на цій фотографії:
продовбали в стіні прямокутний отвір з кімнати в коридор. Так, відповідно тепло ще й туди потрапляло. Піч гріла по обидва боки.


На горищі


В кімнатах


Дивна фігура Божої Матері


Доречі, на горищі  було знайдено гіпсову "опалубку" з людського тіла  :)








Були тут і пацієнти з хорошим смаком до цигарок  :)






А ось наш вірний експлорерний пес по імені Есмі. Всі шаффки і прочіє, типу сторожів нервово курили десь в кущах.  ;D


Знайшли баночку з ртуттю. Хтось скурпульозно розбивав термометри і переливав ртуть.


Було трохи документів різних
















Цікавий календарик за '89 рік






На території є функціонуючі вулики, з порядною кількістю бджілок






Парк гарний








Вибрались коли вже смеркало. Дякую за компанію Блондинці в кедах, Stitch, а також Chibis'у за компанію та надані мобільні телефони, які як могли передали то, що ми бачили ввечері, після невдалого збору грибів, 26.10.2013  :)  ;)

Об'єкт знаходиться в селі Бережниця.

Обговорення тут

111
Питання. Де у Львові, чи в кого можна якісно загострити ножі. Як і кухонні так і перочинні.

Маю складний ніж Вікторінокс, його треба акуратно загострити, можливо набором Ланскі, тощо.
Хто що порадить? Цікавлять власне послуги.


112
Основна тема тут

114
Знаходиться при трасі М-06, в межах села Привільне.
Аеродром військовий, стратегічний, охороняється. На даний момент практично вся інфраструктура знищена. Залишились лише пусті ангари, приміщення та злітна смуга, в більш-менш пристойному стані.
Є військова охорона, адже об'єкт відноситься за МО України, в разі надзвичайних подій повинен приймати повітряні судна (!). Питання як? Радіомаяків не має, освітлення також...

Спокійно заходимо на територію, оглядаємо ангари. Хвіртка "чорного входу" відкрита, заборонених знаків немає, отож сміло заступаємо.

Перші ангари




В кожному такому ангарі була відпочинкова кімната для пілотів, які несли чергування






На одному з ангарів помітили вишки, вирішили піднятись щоб роздивитись територію.




Так...тут відпочивають коровки...


а тут видніється літак


Славнозвісний АН-2






Йдемо до літака




Цікава в нього історія. Комерційний літак, був власністю однієї фірми, яка перепродала його іншій. Відповідно, мав перелетіти на інший польовий аеродром, але не сталось як гадалось, пілот заблукав і сів тут.
Піднятись в повітря, з військового стратегічного об'єкту літак не мав права, от і стоїть тут опломбований вже рік часу а судова тяганина триває по сьогоднішній день.  :)






























За цією будівлею, в день незалежності, ми зустріли металхентерів переляканих, з балонами і всім необхідним. Один з них одразу передзвонив черговому. Той в свою чергу перелякався, спочатку полякав нас, побачивши фотоапарат, зрозумів що попав. На наші питання, що роблять ці люди з балонами на території військового аеродрому, дав відповідь "що заварють водопровідну трубу"... в день незалежності... ;D
Хто ж в таке повірить?







Обговорення тут

116


Ця вежа - гарний приклад промислової архітектури, 130-літньої давності. Досі, в котрій збережено багато елементів з того часу. Окрім винограду, котрий так філігранно огортав її останні десятиріччя, ваблячи нас з усіх усюд, в тому числі з ближніх вулиць. Тепер вежу, з її оголеним торсом і завдяки добрим друзям, ми можемо побачити її зсередини.



Перед тим, по бажанню можна поспілкуватися на високо-інтелектуальні теми з особами, котрі начебто мають проблеми з психікою та обов'язково з законом. Дехто з них провадить цікаві монологи, завчені такі, але як правило всім необхідні сигарети. При появі фотоапарата втішились.


Вертаємось до вежі. На ній прикріплені ось такі бляшані, витерті таблички, явно з старого часу.


Заходимо всередину


Для початку заходимо в нижній ярус, де насоси


Чи є тяга щоб сходити в туалет?  :) А він справа, повноцінний унітаз з бачком. Для сторожа, подбали.


Сидиш собі на унітазі і розглядаєш такий краєвид


Йдемо нагору. Хід наверх являє собою гвинтові сходи, бетонно металічної конструкції. Посередині труби для води.


А також шкала заповнення та грузик




Виходимо на перший оглядовий майданчик.




Милують око ці маленькі скляні вставки в вежі


Зсередини виглядають ось так







Перше сховище води і захисні металічні панелі. Зауважте також, батареї опалення вздовж стіни.






Піднімаємося до другого оглядового ярусу


Гарні, металічні заокруглені двері, які дожили до наших днів без змін




Вид на корпус, де сидять наші колишні співрозмовники






Наступне водосховище. Фактично під дахом. І також батареї опалення.


Система виміру води з противагою


І..., на найвищу точку споруди!






На вершечку. Милуюсь краєвидами львівськими.






Незвичний ракурс: неоготичний костел Ельжбети серед багатоповерхівок.


Складається переконливе враження, яке наше місто невелике за розмірами. Новобудова на Кульпарківській, позаду Щирецька, ЗПС і простори... Справа Виговського та Південний.


Молодша, проте менш красивіша вежа-близнюк на території заводу ЗБВ.


Лісотехнічний..


Будівництво на Кн. Ольги, лівіше гуртожитки на Лазаренка.


ТРК вежа на Любінській


А де то я не знаю ???


Грабянки-Молдавська


Дахи "дурки"


і наостанок церква на Симоненка Ольги та Володимира.



Дякую за увагу.

Обговорення тут

118
Чудовий вікенд почався для мене з Зелею ще в поїзді, тримаючи в одній руці шматок сиров'яленої ковбаси, а в другій шклянку з логотипом укрзалізниці, у котрій звісно що був не чай.
Ну так, якось щоб не заснути, адже поїзд прибув в Франківськ в середині ночі, біля третьої години. Виперлись з вагону, одразу зустрів нас Хаоlas. І дав нам одразу зрозуміти, що не буде нудно.
Місто зустріло нас свіжим озоновим повітрям, якраз випала тоді злива, з шквальним вітром. Напівсонним, злегка захмелілим, було приємно йти незнайомим і мокрим містом.
Перша наша мета  - бомбосховище. Кількаметровий паркан, густа рослинність, заплутані ноги в травах, мокрі, з ліхтариками занурюємось у ВШ...

Незвична обережність, колосальний адреналін...згадував собі, ці відчуття, як вперше переховувався і попадав в подібні місця...



Отже, перед нами класичне, провінційне, не пограбоване сховище, правда знівечене часом. З характерним, яскравим запахом, який так багато хто з нас любить.




Зліва, на умивальнику портативний світлячок. Являє собою пластмасову, циліндричну конструкцію з гачком. Всередину ставилася батарейка з лампочкою, а гачок зачіплявся на пояс, таким чином людина освітлювала собі простір перед собою.


В сховищі присутні повні комплекти аптечок (крім А2), одягу, взуття, спецзахисту.


Що цікаво, з більшості аптечок старанно витягнутий тарен.


Був присутній потужніший анальгетик Промедол, що правда з також "витисненим" вмістом. До одного пустого тюбика влив воду, і так ми отримали таку для когось "приємну" картинку  ;D


Загальна аптечка


Дивні скляні баночки запримітив у медпункті


Укомлектовані аптечки




Лікарства, бинти, жгут, олівець, ножиці, ніж все в медичній торбі.




Цікаво, для чого аж такий великий ніж? Відрізати поранені кінцівки?  :)


ДПС-1




Комлекти Л-1




Цікаво, в який радянський період, бо щось дорого..




Ну і звісно, протигази, тут ГП-5


Портативна сирена, зручним приводом. Скажу, що дуже весела штука :)


Десь, посеред речей була коробочка з радянськими кокардами






Дизель-генератор


Запам'ятався показниками, що були покриті фосфором. Дуже вже гарно дивилось при вимкненому світлі ліхтарів.




Вилізли на гора вже за світла. Оговтавшись, від приємних змін, в передчутті насиченого дня вирішуємо скинути в Хаоlasa речі, щоб почуватись менш скованими в рухах.
Дійшли до додому. Сіли на диван і стало зрозуміло, що швидкий сон не за горами. Мабуть, невеликий сон не пошкодить, подумали і в саме в цей момент почули гамір і звук битого скла на вулиці.
Вибігаємо туди, дивимось, там пожежа, в сусідньому під'їзді.
На щастя локальна пожежа була в коридорі.





Вирішую всунути туди свого носа, що ж там за пожежа?


На сходовій клітці зустрів "Дарт Вейдерів"  :) Назвав їх тому так, що при диханні в ІП виходить такий характерний звук  ;D


Епіцентр пожежі виглядав не серйозно, але смороду від нього було достатньо. Мешканці прилеглих квартир ще довго його відчуватимуть.










Палац Потоцьких. Просто будівля і більше нічого значимого, все знищено. Присутність госпіталю у радянський час в будівлі, внесли останні неприємні зміни, в внутрішній, так і в зовнішній її облік.
А от графіті там гарні. Так фактурно! Зачот авторам.


Пес. Насправді був довший, не вліз в лінзу.


Віє Сайлент Хілом...






Схоже, була гарна піч. Тому кахель старанно обдерли.


І взагалі, там в кожному приміщенні стоять печі, навіть в загальних туалетах і коридорах(!)




Далі в нас була мандрівочка на один заводик, з гарним сховищем, але на жаль воно на цей момент стало Locked.

Ну нічого, рушили в інше місце. Через залізничний міст, який чомусь не охоронявся. Дивно, адже об'єкт стратегічний, з помірно-жвавим рухом поїздів.


Гарне місце. Можна спостерігати за краєвидом, слухати і бачити річку, а також пильнувати поїзди, які проносяться зовсім поряд.






З Зелею вирішили відзняти потяг


Слухає стукіт коліс


Від наших зйомок машиніст ЧМухи вирішив екстренно загальмувати... :) Від чого нам довелося швидко покинути міст, до ймовірної появи транспортної міліції..




Наступним пунктом був один з великих заводів Франківська. Вхід, до якого пролягав через маленький отвір в заґратованому вікні.
Ми всередині. Розглядаємо численні прилади, котрі розкидані всюди, плати, мікросхеми та інші радіодеталі















Ходимо спокійно, без шуму, роздивляємося все кругом, вслухаємося в дивні звуки, яке видає покинутий цех


І тут бац! В певний момент ми розуміємо, що ми не самі, чуємо звуки, кроки, які наближаються. Якраз з тієї сторони, звідки ми мали відступати назад.
Довелося обережно лавірувати з поміж скла під ногами, відступати на верхній поверх...і там затамувати подих. Вслухаємося до індустріальних звуків, як то крики ворон, арматури, яка розхитується вітром, скрипів. В один момент, від різкого пориву вітру, в великому цеху з колосальним шумом розбивається шкло...
Виходити звідти було непросто. Гарди, невідомо знаючи про нас чи ні, старанно закрили всі двері і отвори, таким чином ми залишились обмежені у виборі місця деінсталу.
Вибиратися прийшлось на висоті трьох метрів у дірці в ґратах і то такій малій, що печера Атлантида позавидує. :) Ясна річ, про фото не могло бути і мови.



Вже пізно ввечері, вирушили в напрямку залізниці. Там, під однією будівлею були приміщення схожі на каземати. В радянський час були перероблені під роздягальні та санвузли для робочих, від тоді все й покинуте.


Цікавого такого не дуже, але от табличка на дверях туалету мене усміхнула.
Мабуть по часу все таки було швидше відремонтувати бачок, ніж вручну пером виводити таку каліграфію :)










А тепер трохи про затоплені сховища.
В одному з них води було більше висоти бахіл. Довелося вдягти Л-1 Хаоlasa.
Після спекотного дня, всередині приємна прохолода, особливо в ногах, які холодна вода огортає.
Трупи втонувших протигазів




Ліхтар, на півтораметровій висоті, з залишками листя. Думав звідки, але потім згадав про весняний підйом води.


ВФУ


Плавуча лавка




Час наочно демонструє, що він зупинився






Вікенд вдався. Давно так гарно, результативно не проводив час. Дякую Зелі за компанію, а також Хаоlasy за теплий прийом і достойну екскурсію. Плюси в карму.


Обговорення тут
Всі фото тут

119
Основна тема тут

120


Є таке прекрасне село Колочава, на Закарпатті і як ласкаво його називають мешканці, "Кольочава", з неодмінним місцевим діалектом.
Село просунуте в плані музеїв та природних факторів. Сміливе гасло "Село десяти музеїв", що ж, так і є, на території села скупчені різноманітні музеї, різних часових періодів від 19 до 20 століття, включно з висвітленням події першої, а також другої світової війни, ще також додає колориту розташована поряд Лінія Арпада.



Колочава туристично розкручена доволі сильно, сайт тому підтвердження - http://kolochava.com/

Отже, пробираємось у скансен-музей, де зконцетровані кілька музеїв, у тому числі музей вузькоколійки, на котрий я власне й хотів подивитися, незнаючи про інші, цікаві об'єкти навколо.
Характерна особливість Колочави та ближніх сіл, це корови та коні, які ходять вільно по дорозі, разом з людьми на паритетних засадах.
І ще одне цікаве відчуття, близкість кордону, чи що? Почуття що ти не зовсім в неньці не полишало нас, це гарно виражалось у відвідинах місцевих закладів харчування. Деякі жителі воліють більше спілкуватися на угорській, ніж на рідній. Це відповідно відбивається і на кухні, культурі зокрема, тому звідти ці "забугорні" враження  і беруться.

Ми на території музею. Квиточок, 20 чи 30 гривень, без екскурсії, і поле до огляду. На мальовничій території розташовані різні будиночки-музеї, чи то школи, хата селянина-колочавця середини 19 ст., вузькоколійна техніка, джерела, будиночок коваля і багато-багато чого іншого. Але хочеться на чомусь одному зафіксувати погляд.
При перегляді експозиції, кидається в очі, що експонати, з якоюсь любов'ю, дуже бережним відношенням певних людей були зібрані, відреставровані та збережені. Так і є, більшість експонатів, особливо по воєнній тематиці зібрані саме у місцевих жителів, з їхніх сховищ, горищ та підвалів. 

Один з об'єктів скансену, від якого найбільше я "прибалдів" - Австро-Угорська жандармська станція, маленький будиночок з верандою та підвалом, з автентичним наповненням того часу. 






Перед тим як зайти всередину, оглядаємо веранду.
Німецькі гірські берци, часів 2 св. війни, та снігоступи.


Поряд - ровер, ніби класичної форми, "Україна", лише придивившись бачиш цікаві деталі  :)








Біля будиночка, дуже змучений часом Опель Адмірал, з німецькою, каністрою на кузові.


Також на веранді стоїть перископ.


Можна було порозглядати сніги на ближній вершині гори


А тепер ми всередині.
Тут панує дух того часу.


Шафа для облікових карток


Німецька трудова книжка гастарбайтера


та інші документи


Довоєнний радянський фотоапарат


Будильники часів ПСВ




Сувенірна продукція тих часів  :)




Пляшка для катувань


Австрійські нагороди та ґудзики на мундирі


Різновид фляг, час ПСВ








телефон та антена






На підлозі квадратний отвір. Що це?
Так, можна було спостерігати за арештованими, які утримувались в підвалі. Спускаємось туди.


В підвалі багато атрибутів 2 світової війни. Видно що все копане, з криївок, і також, як і зверху, можна все "мацати" руками.










Масльонки


Німецький польовий звязок


Який, свого часу видно був адаптований нашими військами  :)




А от музей вузькоколійної залізниці трохи розчарував, сподівався на більшу експозицію, правда музей на стадії розвитку, тому згодом має бути більш розширена колекція.


Зате можна згадати фільм Коштуріци "Життя як чудо"  :)








Вузькоколійний паровоз




Решта рухомого складу відновлено практично з нуля - всередині облаштували виставку предметів по темі вузькоколійки.








Ось і 21 Волга :)


Дрезина, з двигуном внутрішнього згорання


Потужність - 1 людська сила



Цікавою була хатина-єврея, об'єднана з корчмою. Корчмар, він же єврей, мав велику боргову книжку, де в борг, наші пращури могли напитисі і наїстисі. Кажуть, донедавна в селі хтось ще жив, що мав "мінуси" у довоєнній книзі корчмаря :)

Тут були різні п'янкі трунки.


Місце для вмивання з характерним горнятком


і для молитви


Поряд, біля хатини єврея  :) Взагалі, там трохи хаотично поєднані історичні періоди, але, від того навіть трохи цікавіше.


Давно хотів побачити один з перших телевізорів, де перед екраном, в лінзу наливали воду, таким чином збільшуючи поле зображення.
Дууууже вже там багато різного цікавого начиння, та культурно-побутових девайсів.




Більше фотоґрафій не робив, багато там всього. Треба їхати і дивитися, тим паче що поряд озеро Синевир, що ніби і "попсово" звучить, але як там гарно, особливо коли сідає сонце, зникають люди, залишаються жаби та відбиток місяця на воді серед гір.

З кожного цікавого місця треба щось виносити. От і я виніс. (в інтелектуальному плані)

Ось таку табличку.


Як на мене, геніально.   ;)



Обговорення тут.
Фотки всі там.


Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »