Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Roy

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 »
161
Якось дядько Рой вирішив вперше за 14 років, вернутись, до старої, доброї плівки. Тобто, до фотографування на плівку, в еру цифрових технологій. Так, це тепер звучить екзотично. :)
Прикро, що мій Зеніт11 вже зістарівся, затвор вже не працює як колись. Тим не менше, спробував трохи зняти на ч/б плівку, і хочу з Вами цим поділитися. Тим паче ці фото стосуються нас.

Наразі, зовсім трохи не дуже якісних, але живих фоток. Далі, знайду собі кращу камеру, і продовжу тему. Мабуть з плівкою вже не розлучатимуся. Хоча, плівка задоволення не дешеве, скажімо - ч/б  Rollei retro100TONAL вартує приблизно 100 гривень за 36 кадрів. Проявка 15 гривень, і добре що маю можливість сканувати плівку вдома.

Roy. Self portrait.  :)


Ножик і салямі італійська з Родинної ковбаски (на правах реклами)


Ням ням,смакота


Мішель віщає


Блондинка в снігу


Кар'єрний екскаватор в Гребенові


Бульдозер там же


З циклу просто




Дитячий протигаз в костелі міста Рава - Руська  :)


Портрет Фляшкохантера, то він переглядає знимки в автобусі


Стара пічна/камінна цегла


Блондинка на сонечку




Руфус - агент 0,7


Марічка


І трохи нас


Поки що все.


163
Плануємо їхати на матрасно-пізнавальну вилазку в місто Ужгород, на один день.

Склад експедиції: Руфус, Композиторка, я і Блондинка в кедах. Наразі.
Туди добиратимемося поїздом 099 Київ - Ужгород. Відправлення зі Львова о 00:49. Прибуття в кінцевий пункт 06:52
Назад поїздом 602 Солотвино -Львів, відправлення 23:58 до Львова прибуття о 06:40

Ідея їхати туди цілком спонтанна. Серед списків must see Невицький замок, центр міста а також заклад Деца у Нотаря.
Квитки братимемо завтра в обідній час. Хто має бажання цікаво провести суботній день - приєднуйтеся.

164
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=tIexFuKr2Cw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=tIexFuKr2Cw</a>

166
Українська кіностудія "Галичина Фільм", що знаходиться за адресою вулиця Личаківська 47. Неодноразово проходив повз цю занепалу студію, і лише вчора вирішив з Блондинкою в кедах підійти ближче, і роздивитись, що там.
Крізь запилені шибки виднілось приміщення з обладнанням, столи, канцелярія, вазонки. Все виглядало цілим, але давно покинутим. Також була присутня лампочка сигналізації.
Трішки погугливши, дізнався, що студія утворилась на місці фотосалону у 1990 році. Від цього року і дотепер, її незмінний директор - Босович Василь Васильович.

Студія більш-менш активно працювала до 2004 року, далі пішла стагнація.

Є велике бажання зв'язатись з керівництвом, і якось напроситись на екскурсію. Буду пробувати шукати зв'язки.

Звісно, є надія і на Вашу допомогу.

Цитувати
Юридична адреса:   79010, м. Львів, вул. Личаківська, 47
Телефон основний:   (032) 2755010
Телефон бухгалтера:(0322) 767131

Ну і фото, нажаль тільки фасаду.











168
Отже, фактично відбулася наша перша експлорерна благодійна акція - поїздка у сиротинець "Вишенька" в день святого Миколая з подарунками.
Вдалося назбирати трохи грошей та речей, купити фруктів, зокрема хурми, по спецзамовленню. Дітки ніколи її не пробували раніше.

Закупили канцтоварів, іграшок, солодощів та фруктів. Взяли всього по трохи, з канцтоварів - ручки, олівці. фломастери, клей, лінійки, папір, пластилін, ножиці, скотч двосторонній та інше.
Солодощі - шоколадні цукерки та льодяники в асортименті. З іграшок настільні ігри та пазли різних видів та конфігурацій.

Дорога була не з кращих, заметів правда не було, але лід на дорожньому покритті був присутній. Тому їхали максимально обережно.
Було нас в двох машинах семеро, а саме: Student, Marichka, Rufus, Bottlehunter, Композиторка, Блондинка в кедах і Roy.

Трохи поблукаши потрапили в сиротинець. Витягнули подарунки з багажників, і під погляди дітей з вікон зайшли у будівлю...

Далі, фото, як воно було, як нас приємно і радо зустрічали:



Блондинка в кедах через багато років знайшла дівчинку, яка була колись в таборі під її вихованням


Незважаючи на фруктово-цукерковий день, день подарунків, дитячі погляди в основному були сумними
























Композиторка виконувала свій твір та співала для діток



Гарне дівчисько, завжди усміхалася  :)














На задньому плані - наші подарунки


Потім дітки на розказували вірші і співали пісні








Вгадайкі))






Вимивається від макіяжу :)








А далі - спільна знимка напам'ять


А далі, ясна річ, як виглядає сиротинець зсередини, тому нам провели екскурсію по ньому. Що ж, я був приємно здивований побаченим.

Всюди порядок і чистота.


Так виглядає спальна кімната


Гардероб






присутні живі куточки


Кухня




Навчальний клас


Замаскований телевізор


Ванна кімната


Ще одна спальня


Їдальня




Спальня хлопців




Все підписане




Пральня


Світлиця-міні музей




Кімната логопеда






Спортзал




Марічка з дітьми


В кабінеті директора


Ще раз велике дякую Всім, то долучився до благодійної акції. Також чекаю на доповнення та на опис Ваших вражень.

Тут обговорення







170
Маленька фоторозповідь про те, як важливо інколи відірватися від кам'яних обіймів міста, та віддатися природі. Просто.
Без особливо планованих маршрутів та окремо виділених коштів. Відпочити, відірватися душею можна й без цього.
Власне, ми так і запланували. Вибралися зі Львова на вранішній мукачівській електричці Le-i-3o+Гена, Roy, Блондинка в кедах, Dexter і Marichka.

Зимові Карпати зустріли ми на станції Гребенів. Одразу, в очі кинувся такий цікавий плакат, який демонстрував нам правильність "вкладання" лісу у вантажні вагони.


І дійсно, ліс там кругом, на жаль правда у вагонах швидко минаючих поїздів, а також у лісовозах.

Станція. Кімната касира. Кімната з працюючою чугунною пічкою.






Виходимо на дорогу, і йдемо в сторону до бази "Зелемянка"


Знак на фоні замерзлої калини. Насправді, ніяких стопів для нас тоді не було.


Le-i-3o мучили час від часу дзвінками з роботи


В "роки покращення" підростають непогані будиночки


Минаємо церкву


Біля хат людей, дітвори немає. Всі гріються.




Цікавий напис на бензобаці ЗІЛка


Гуцулко Ксеню, я тобі не трембіті, лиш одній в цілім світі... :)


Ні, ні, то в них не пиво в руках, а гарячий чай  ;D




Ні, таки пиво  :D










Ліс в Гребенові.


Замерзле джерело


Всі ми, ну майже.  ;)


Далі подались на кар'єр.

Хаха, там нічого не проводиться, хіба ми там обідали.






На кар'єрі ми застали одиноких залізних монстрів таких як екскаватор та бульдозер, а також двох лисиць, ну і будку сторожа.




Кар'єр  зовсім скучний під сніговим покровом.

З Блондинкою в кедах вирішили дослідити інтер'єр бульдозера


але крім мертвих шершнів нічого там цікавого не було


Екскаватор цікавіший, але був закритий, та до того ж був обмазаний умільцями солідолом


А це було найкраще.




Далі спробували катати кулі для сніговиків


Робили снігові засідки  :)


Добралися до Зелемянки


Будка сторожа і буржуйка


Далі дурачились, катулялись по снігу на одній з зимових баз, по неруханому снігу. Оце вартувало цього, щоб проїхати 150 км :)






Застілля №2 :)


Далі потрапили в таке от гарне приміщення




Вирушили далі по старій дорозі. Лісовози один за одним.




Старий міст, з металевою основою. Зверху балки, а знизу металева конструкція, явно вже ненадійною конструкцією.








Капітан очевидність і тут








Далі, піднімаючись почався дощ. Почали мокнути. Але хороший настрій по цьому не змінився  :)



А тут навіть піднявся настрій ще більше :)



Обговорення

Дякую всім! Плюси в карму.

171
Є така пропозиція, на свято св. Миколая зібрати якісь теплі речі, одяг, іграшки і відвезти у якийсь з периферійних  дитячих інтернатів. Знаю, часу трохи обмаль, але все ж, переконаний, що комусь наша маленька, але допомога буде потрібною і радісною.

Можливо хтось знає якийсь такий інтернат, якого оминають масові піар-акції допомоги, які є трохи скромнішими в цьому плані, але також потребують та розраховують на допомогу.
Можна зібрати речі, скинутись трохи грошима. Можна купити цитрусових і солодощів. Як варіант.

Хто за допомогти, підписуйтесь нижче.
Є якісь варіанти та пропозиції, діліться також тут.
Перед поїздкою до обраного інтернату, треба обов'язково зв'язатись з адміністрацією закладу.
Наразі нас двоє.



172
Хороші знайомі попросили про допомогу, займаються продажем квитків.

Власне, репост нижче:

21.12.2012 - нас чекає кінець світу, подія яку передбачали всі цивілізації світу протягом тисячі років. І ось цей день настав!
МЕГАПОПУЛЯРНИЙ DZIDZIO та GOLD EDITION GROUP запрошують Вас зустріти ЦЕЙ ДЕНЬ разом з нами:

21:12:2012 о 22:00, файне місто Тернопіль, HOLIDAY CONCERT HALL
Перші 700 квитків - 80 грн.
Наступні - 100 грн.
В день заходу - 100 грн.

Замовлення квитків та столиків за телефоном:
063 834 6693 - Аня

УВАГА!!! УВАГА!!! УВАГА!!!
Спеціальна пропозиція від GOLD EDITION GROUP! Для жителів інших міст України спеціальна знижка:
50% вартості доїзду до Тернополя бере на себе організатор!
Для тих хто буде відправлятись зі Львова- ДОЇЗД БЕЗКОШТОВНИЙ!

Закінчується календар Майя...і починається нова ера!!!
Ера DZIDZIO та GOLD EDITION GROUP!



173
Тема створена для того, щоб збирати зразки львівської реклами періоду СРСР, та інших окупаційних режимів у виді поліграфічної продукції, а також у інших її проявах.



Для початку, кілька сканованих зразків від мене:



Швейне підприємство "Маяк", здається ще досі жевріє...


"Все лучшее"  :)
Як цікаво зараз згадувати той час, де колись маленьким з кимось з батьків заходив.
Ще також мені подобався запах який був в взуттєвих магазинах, завше сидів на квадратних дермантинових сидіннях, і нюхав запах шкіри.
Мама мене тоді вже за руку витягувала на вулицю))















Оце цікаво. Здійснити б подорож у часі, сходити в "Бістро" і назад  :)


"Новий ЦУМ" Тоді ще з працюючими екскалаторами, дивиною для Львова на той час






Далі буде.






174
Основна тема тут

Традиційно, всім ++ в карму.

175
Яворівський полігон Сухопутних Військ України тепер має іншу назву - Міжнародний центр миротворчості та безпеки, розташований у центральній частині Українського Розточчя.
Площа полігону 39 тис. га. Розташування на вікімапії.

Це – один із найбільших полігонів Європи. Саме тут проводяться бригадні тактичні навчання з застосуванням багатьох видів озброєння механізованої або танкової бригади.

Історія створення полігону сумна і трагічна. У 1940 р. розпочалася примусова депортація населення, яка тривала майже 10 років. Військовими і владними структурами СРСР і Німеччини було зрівняно зі землею понад 129 сіл та хуторів, виселено десятки тисяч українських родин, знівечено понад 40 тисяч гектарів родючих земель, садів, лісів, зруйновано (розстріляно) 16 церков і каплиць, 2 костели, знищено 18 цвинтарів. Церкві Св. Михаїла у с. Велика Вишенька випала трагічна доля стати мішенню для стрільби з танків та бронетранспортерів. Вона була збудована у 1927 р. на місці, де раніше стояв дерев’яний храм. В урочистостях освячення новозбудованої церкви брав участь Митрополит Андрей Шептицький. (звідси)




Оскільки Експлорери взялися за грунтовне дослідження Яворівського полігону, створив окрему тему, яку поступово можна буде доповнювати матеріалами з досліджень.

Отже, зібрались в неділю зранку Інкогніто, Рой, Ромчик, Мері, Зед, Руфус, Стінгер та Декстер, головний наш герой, якому пощастило тягнути службу на полігоні.
Поїздка наша була пізнавальна, ніж, глибоко/жорстко дослідницька.
В'їзд на територію полігону в дні, коли немає навчання та стрільб доволі безпроблемний.  Заходили ми через штаб керівництва.
Першим місцем, який мали відвідати був об'єкт "Гористий", огорнутий зі всіх боків лісом. На території кілька будівель, казарма, котельня, їдальня, а під ними доволі велике підземне сховище, чи то колишній підземний штаб звязку.


Колишній тому, що зовсім недавно звідти все винесли, вичистили "під нуль".  Нам залишились на огляд практично голі стіни, та сама цікава конструкція підземної споруди.

Так виглядає основна будівля в "Гористому"


Заходимо всередину цієї будівлі




Залишки армійського гумору  :)


Спускаємось в підвал


З підвалу попадаємо в потерну і йдемо по ній безпосередньо до бункеру. Руфус бачить кажана, і отримує сатисфакцію з того  :)




Каркас армійського сховища змонтований з таких тюбінгів, а вже всередині приміщення розділене цегляними перегородками.




Підземні "ангари" були з'єднані ось такого типу коридорами.




Один з найбільших залів


В одній із кімнат  ;D


Кімната з пліснявою. Жесть.  ;D Протигази згодились б сам раз.


Дихати там крайнє не рекомендується




А взагалі то там доволі скучно, все винесено. Як казав Декстер, "Гористий" - ідеальне місце для пейнтболу/страйкболу і тому подібне. Правда кажуть, вже за пів року візмуться за його переобладнання.

Ну і трохи містики, і ми вирушили в центр полігону.  ;)








Ну і дружна знимка напам'ять.


Нє, не так, подумав я. Колись було модно лягати на передньому плані:


Ну і тут вже всі лягли  ;D Інкогніто не лягав, бо казау шо в нього нові сподні "до церкви"  ;D


Далі виїхали на основну дорогу полігону, де колись були села.


Тартак наліво, направо бліндаж Нєдєліна


Тартак


Ми






Колишня водонапірна вежа


Їдемо до зруйнованої церкви св. Михаїла.




Ось вона ближче.






Церква рясно обписана "дємбєлями" з усіх куточків колишнього союзу


Шкода, церкві й ста років ще немає...












Залишки розпису


Свіжий хрест, на задньому плані бліндаж Нєдєліна










Бліндаж Нєдєліна був нажаль останньою точкою в нашому маршруті. Він височить над місцевістю, звідки відкриваються чудові краєвиди.





Осінь, вона така, подумав я, коли робив знимку.  Сумна.






В бліндажі постійно перебувають солдат і сержант. Зі зміною у 2-3 тижні. А колись було гірше. Солдат міг сам просидіти всю службу в бліндажі, що зовсім було не весело і головне нездорово. Їжа - армійський сухпай. Згодом строк перебування скоротили до пів року, а згодом до кількох тижнів.



Поряд, місце для вмивання. Кусок зеркала, мильниця, вода у відрі.


Ну і на тому все. Ось ми знову на фотці, дружні і веселі.


Ще в нас була спроба вкотре потрапити на БАРС, але знову, не судилося. Сподіваюсь, по раз четвертий все в нас вийде.

Дякую всім за гарно проведений час. Доповніть будь ласка тему, тим, що я пропустив.

Обговорення.

Всі фотки тут

176
Основна тема тут

Дякую всім! Плюси в карму.

177
Відбулася довгоочікувана подорож у Чернівці (Черноуци :) ) У складі почесної делегації Львівських а також Франківських експлорерів були: Bottlehunter+Христина, Pavich, Roy, Alter а також Xaolas.
Все хороше з чогось починається. Наша суперова мандрівка Чернівцями взяла відлік від головного залізничного вокзалу. Там всі злізли з поїзда, зустрілись на пероні і пішли раннім, ще сонним містом, шукати вхід в "чернівецьке метро". Поки шукали легенду, проходилися по чернівецькими вуличками, які любязно були залиті ранковим сонечком.
Місто розташоване на пагорбах, що додає йому особливого колориту, впереміш з характерною забудовою часів Австро-Угорщини.

Звертаємо з головної вулиці, на ось таку.


Забудова переважно двох-трьох поверхова


Люки часів бабці Австрії. Таких там багато.


На одному з сквериків вискочили ось такі совок-style мухомори


Цікавий металічний електричний стовп


От такі будиночки мають перевагу в центральній частині міста, обов'язково з двориками, виноградом. Симпатично доволі.
А ми, впевнено крокуємо до входу в тунель.


Місто, часто густо ось так розфарбовано, яскравими фарбами і обов'язково з виразним дисонансом у архітектурі.


Тааа..., подумали ми, це не те що в нас люки в Полтву заверені тоненьким швом зварним, тут все серйозніше.  ;D
Боряться з дігерами мабуть  ;)


На тратуарі натрапляємо на ось таку штуку. Є маленькі отвори в металевому листі, є конденсат. Висловив гіпотезу, що це ВШ з тунелю, який ми шукаємо.
Ну але все попорядку ;)


Порою архітектура й справді милує око. Ну скажіть, ось така вілла, без шкарадних металопластикових вікон, чим не рідкість?


Практично центр міста, вулиця з помірно жвавим рухом. Забудова переважно одноповерхова, як мінімум довоєнна.


Краса.


Дивує що відсутня каналізація. Туалети - шпаківні, а також копані колодязі прикрашають подівр'я жителів.




Тут в когось ось так біля дороги капуста проростає


Про туалети я вже писав. Не більше сорока какашок за хвилину  ;D


Периферійна хатинка




Чимчикуємо далі, крутячи голови.
Фляшкохантер з Христьою.


Так... Метро. Побачивши вхід на власні очі, подумав про жарти метробудівців, яко залишати автографи і пишатись роботою.


А пишатись є чим. Був побудований дренажний тунель довжиною 1400 метрів, глибиною залягання від 30 до 80 метрів. Оскільки Чернівці побудовані на крутих та високих пагорбах, тут завжди існувала ймовірність зсуву грунтів. Власне, призначення цієї дренажної споруди зціджувати грунтові води з водоносних горизонтів тим самим зменшувати ймовірність зсувів.

Отже ми заходимо. Під ногами хлюпоче вода, котра витікає з тунелю.
Там гарно, особливо з такими тюбінгами. Завжди хотів попасти в такого роду тунель. Ну, мрії здійснюються, головне дуууже сильно захотіти.  :)


Невдала світлова спіраль. Йдемо далі. Через певну відстань в тунелі попадаються невеликі ніші.


Перші знахідки  :) "Так біг шо аж тапки погубив"  ;D


Тунель вперся в стіну, і далі на нас чекала трохи гнила драабина і підйом на вищий рівень.


Вже наверху.


А хто в рукавичці живе?


Команда в зборі.


Трохи тунелю




На вищому рівні дренажки почалась з'являтись якась флора


Продубльований Альтер




А також Рой. Думлювались там же, в тунелі.  ;D


Xaolas like a batman темних тунелів.


на афффку ;D


Пішли далі криві, по ходу нашого "топання"


Далі найцікавіше, що є у тунелі: нашарування кальцитових утворень, які роками вимивались з вузьких дренажних свердловин, тим самим замулюючи їх.
Поява рейок теж тішить.




І головне, знайшли ми вентшахту, про яку я згадував вище. Являла собою отвір діаметром тридцять сантиметрів, з хорошим протягом повітря і краплями води.


Не помилились в розрахунку - в збудований тунель вцілили.


Кальцитові утворення - їх там багато.


На дні не болото, а кальцит і чистенька вода










В одному з місць, було виявлено жертвоприношення українських копійок. Деякі навіть повростали.






Напис, доживший з часів будівництва


Маркування ніш


Далі все. Виходимо на світло, покидаємо тунель.




Оскільки місцеві експлорери знали за нас, феєрично відкрили нам ворота, он колодка висить.


А ось і вони, місцеві дослідники. Ми глянули на них та нервово покурили в сторонці і поїли крекер. Теж хоцем таку спорягу.. :'(  ;)


Pavich біля виходу


Що ж, а тепер на пошуки кладовища Єврейського.


Правда перед тим ми поїли в парку Шевченка, та покатались на американських гірках, мертвими петлями. Їжа в шлунку збилась в клубок. Весело було.


Там, у парку, оригінальний фонтан. Можна розгледіти персонажів.


Йдемо чернівцями до кладовища, минаючи цікаві вулички з хаотичною забудовою та будівлі.










Металопластиковий хаос






Ось і цвинтар. Вже з вулиці видно, яка щільність поховань. І що здивувало друге - це стан, війну і вандалів пережито добре.




Приємна атмосфера на цвинтарі цьому








Труни лежать під ось такими плитами з кільцями. І так в 90% поховань.






Капличка


клеймо виробника




Шрифти..нямка


Синьо-жовта осінь на єврейському кладовищі










З некрополя відкривався чудовий краєвид на місто




По такому величному цвинтарі можна сказати що переважна більшість населення Чернівців... ну точно не Українці  :)

І лише три фотки з "загального" кладовища міста. Не захотіли залишатись там довше, енергетика якась не та була, чи сонце вже сідало...




Клеймована черепичка на огорожі




Далі зупинка


 :)


І ностальгічна поїздка на старенькому Шкодівському тролейбусі до університету Федьковича






Чернівецький Університет - це комплекс споруд, який вимагає окремої уваги. Нажаль, ми трохи прийшли запізно, далі ніж від ходу ввічлива охорона відвідувачів не пускала.








Тому ми вирішили пройтись по одній з невідомих нам вулиць, і помилуватись заходом сонця, в останній теплий день осені.


Краєвиди з незнайомої вулички шикарні










Дякую. Це була чудова поїздка, з розряду "не близьких", в приємній компанії. І стукіт коліс в Чернівецькому поїзді та сон...

Тут обговорення
Всі фото


178
Фотодокази проїсходящего, з пабу Лемберг, станом на вечір 31 жовтня :)

Були: Руфус(його свєто ;D), Яр-79, Декстер(сто літ його не видів), Ромчик, Стінгер, Зед, Сункаталано, і я.

Ноу комментс:











































































Хе хе

180
Теплий, осінній сонячний день, віщував нам гарний збір грибів в лісі. Саме так, поїхавши дружньою компанією збирати осінні гриби, попали на такий об'єкт - Захисний командний пункт.
Бувають же такі співпадіння?  :)

Йдучи по лісовій дорозі, попали на ось такий рознесений КП.


Залишки ізоляторів на зруйнованих огорожах вказували що далі щось цікаве.


Крокуємо впевнено - бо попереду щось раніше небачене


Виходимо на рівну площадку, і бачимо попереду дивну споруду, як згодом вияснилось - купол бункеру.




Під стінами могутньої споруди зауважуємо гори плат та іншої викинутої електроніки


Мабуть чи не кожна плата перевірялась на вміст цінних металів


Ура-ура, ми на куполі і вже дивимося в нетрі бункера


В порядних грибників обов'язково має бути лазерний дальнемір.


Завдяки ньому, вірніше Student'у, ми отримали дані про глибину бункеру, конкретно до затопленого -10 рівня - це близько 50 метрів заглиблення.
А рівнів насправді 12.



Часу на роздуми обмаль - вирішено лізти, дослідити його. Знову ж таки, правильні грибники обов'язково не обділені кількома джерелами світла, рукавицями, бахілами та комплектами хімзахисту Л1.
Не всі це розуміли, особливо один дядько, який виявився охоронцем території, і повідав він нам що там дуже небезпечно. Бідні грибники в бахілах, о майн гот!





Доки надійшла група підтримки до охоронця, зовсім маленька частина з нас встигла заскочити у підземне, мокре, сире та нерозвідане підземне царство.

Їх було п'ятеро:
ZED


Mary


Lesyk


Настя


і я, Roy-дестroy


Бахіли згодились - води була сантиметрів з сорок, а далі більш-менш сухі ділянки. Звязку з верхом ясна річ не було.

Бункер являє собою заглиблення в землі у формі циліндра, обкладеного залізобетонними тюбінгами. Конструкція всередині залізобетонна також, стіни перекриття покриті залізними плитами, від чого всередині царює ржавчина, і під світлом ліхтарів та спалахів все кругом червоно-оранжеве.

-1 поверх, шахта


Шахта, трохи ближче до краю:


Одна з сходових систем бункеру


Для нашої зручності поверхи були пронумеровані, як на фото "9 ет" (етаж тобто)


Всередині.
Багато чого вже порізано. Є залишки вентиляційної системи, електрики, конструкцій для кріплення кабелів, тощо. Також попадались засоби індивідуального захисту.




Одне з великих приміщень


Пересовувались по таким дошкам, бо підлога, як і стіни була в тягучій, неприємній іржі. Відповідно, ми, та наша техніка була вся в "цьому".


Зауважу, що з нами були сміливі, дуже красиві дівчата, з якими нестрашні будь які негаразди. Дуже дружньо було.




Ржавчина - вона всюди.


Пробирається крізь фарбу


Ущільнювач на гермодверях восьмого рівня


В такому місці треба особливо уважно дивитися собі під ноги, таких нєжданчиків у вигляді квадратних отворів було достатньо.


Залишки якогось обладнання


Кабельне кріплення. Зібране і готове до винесення назовні.


Ізольований ліхтар - таких там багато, ще висять на стінах


Ізолюючий фільтр до протигаза


Индикаторная пленка ап-1





Ми теж свої ноги сфотографували, тож модно тепер так ;D


Приміщення з дивною розлитою субстанцією


На об'єкті були присутні характерні написи.






Стоїмо на краю шахти


На дев'ятому поверсі


Ця ж шахта


Погляд наверх


ZED пробує в штанах Л1 зайти на затоплений рівень


Разом з Лесиком


Зовсім трошки по фотофапив


Вирішили вертатись до своїх


Лесик - не без приколів  :)


А виходили ми через одну з потерн, довжиною метрів з чотириста. Дуже симпатична.


Вихід ясна річ недобудований, але форма дверей, довгий тунель, відчуття переслідування і обмеженого часу додавало особливих відчуттів. Незабутніх це точно.






Тихенько вибравшись, переодягнувшись, ми пішли іншим шляхом, до своїх, через ліс, подалі від шукаючої нас охорони. Як виявилось, не тільки охорони, але й міліції та МНС  :)
От так ми гриби збирали.*

*пару пакетів

Всім дякую за чудово проведений час! Окрема подяка Student'у.

Обговорення тут

Всі фотки на Пікасі


Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 »