Перегляд повідомлень
201
Обговорення / Шлюзний міст у Тернополі (обговорення)
« : 29.12.2011 11:26:10 »
Основна тема тут
Telegram чат
Facebook
Instagram
Напишіть нам
Donate Експлореру
Перегляд повідомлень
У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.
202
Всяке-Різне / Гранчаки (граньоні стакани)
« : 27.12.2011 10:40:11 »
Порадьте будь ласка, де у Львові можна придбати граньоні стакани? Знаю, штука вже дефіцитна, але все таки, колись на радянського жителя припадало по 2 стакани. 
Треба, не багато, не мало - аж 40 штук. Знаю, що були донедавно в МЕТРО на Городоцькій, але вже розібрали. Відповідно, якийсь з склозаводів ще має форми, та досі виготовляє їх.
Де ще можна у Львові їх придбати?
З.І. Ідеально б - 40 штук стограмових, 40 - двістіграмових.
Або по 40 з одного виду.
Треба, не багато, не мало - аж 40 штук. Знаю, що були донедавно в МЕТРО на Городоцькій, але вже розібрали. Відповідно, якийсь з склозаводів ще має форми, та досі виготовляє їх.
Де ще можна у Львові їх придбати?
З.І. Ідеально б - 40 штук стограмових, 40 - двістіграмових.
Або по 40 з одного виду.203
Всяке-Різне / Електронні ігри вісімдесятих
« : 19.12.2011 20:35:47 »
Просто гарний сайт, де зібрана колекція портативних електронних забавок, з різних країн. Головне, на них можна бавитись. Відтворено 1:1 http://www.pica-pic.com/#
Для певного покоління буде вельми ностальґічно
Для певного покоління буде вельми ностальґічно
204
Смітник / Re: Про Російську воєнку
« : 18.12.2011 00:51:12 »Ну а про "рівних по разуму" це не до всіх українців, погодся!
Не погоджуюся. Менталітет слов'ян та інших постіЙних мешканців СНГ кардинально відрізняється від менталітету сучасного населення США. І це факт, погодЬся!
Красно капітаниш, ух!
207
Краєзнавство та Історія / Личаків вночі
« : 06.12.2011 13:23:55 »
Знову ж таки, в рамках екскурсії, після відвідин підвалів, подалися незмінною, проте веселою компанією, разом з журналісточками.
Ажіотажу там було вже значно менше, якось все тихіше, цвинтар все таки. Сформувалася група, і одразу, разом з гідом вирушила в сторону до польських поховань. Так сталось, що нам було не до групи, і ми одразу роз'єднались, притому попарно. Ось така цвинтарна романтика
Вночі там захоплююче, працівники запалили лампадки, повмикали освітлення де можливо, і зацарювала там містика, таємничість та спокій, котрий час від часу порушував прохолодний вітерець.
Ось що з того вийшло.
Перед початком всі слухають легенди та оповіді директора Личаківського цвинтаря Ігора Гавришкевича
Вхідний плац. Зліва неороманська каплиця вірменської родини Кшечуновичів, в ній поховано 9 представників цієї сім'ї. В центрі каплиця родини Кісельків.
На передньому плані зліва гробниця доцента Львівського університету, доктора права Станіслава Зборовського, на задньому плані підсвічена каплиця усипальниця родини Дунін-Борковських
Пам'ятник на могилі Володимира Барвінського (1850-1883), видатного літератора, політика, громадського діяча, співзасновника "Просвіти"
Дуже гарна скульптурна композиція на могилі Юзефа Торосевича (1784-1869)
Izydor Polanski, що то за пан, я не знаю
Могила археєпископа С. Стефановича (1755-1858). Згідно однієї з легенд, єпископ сильно захворівши у віці 75 років, передчуваючи смерть, збудував гробницю для себе. Однак, коли виздоровів, прожив ще 25 років, і майже кожного дня приходив та дивився на місце свого майбутнього спочинку.
Скульптура на гробниці родини Гешопфів
Світлова гра лампадок
Могила Івасюка
Високий замок з найвищої точки некрополя
Тематично так
А це одна з найстаріших надмогильних плит Личакова, датована 1675 роком. Перенесена вона з якогось з навколокостельних цвинтарів Львова. Похована тут Гертруда (з Моршинських), дружина кавалера Святого Цісарства Римського.
"Личаківська плакальниця", на п'єдесталі гробниці Трушковських і Закрейсів. Статуя відлита з бронзи.
Інші, не менш цікаві пам'ятники
Хтось спить при світлі
Місячне небо над Личаковом
Дякую всім за компанію. Там не страшно зовсім. На некрополі спокій та благодать. Після таких блукань, снилися кольорові, приємні сни, причому не тільки в мене.
Обговорення
Ажіотажу там було вже значно менше, якось все тихіше, цвинтар все таки. Сформувалася група, і одразу, разом з гідом вирушила в сторону до польських поховань. Так сталось, що нам було не до групи, і ми одразу роз'єднались, притому попарно. Ось така цвинтарна романтика
Вночі там захоплююче, працівники запалили лампадки, повмикали освітлення де можливо, і зацарювала там містика, таємничість та спокій, котрий час від часу порушував прохолодний вітерець.
Ось що з того вийшло.
Перед початком всі слухають легенди та оповіді директора Личаківського цвинтаря Ігора Гавришкевича
Вхідний плац. Зліва неороманська каплиця вірменської родини Кшечуновичів, в ній поховано 9 представників цієї сім'ї. В центрі каплиця родини Кісельків.
На передньому плані зліва гробниця доцента Львівського університету, доктора права Станіслава Зборовського, на задньому плані підсвічена каплиця усипальниця родини Дунін-Борковських
Пам'ятник на могилі Володимира Барвінського (1850-1883), видатного літератора, політика, громадського діяча, співзасновника "Просвіти"
Дуже гарна скульптурна композиція на могилі Юзефа Торосевича (1784-1869)
Izydor Polanski, що то за пан, я не знаю
Могила археєпископа С. Стефановича (1755-1858). Згідно однієї з легенд, єпископ сильно захворівши у віці 75 років, передчуваючи смерть, збудував гробницю для себе. Однак, коли виздоровів, прожив ще 25 років, і майже кожного дня приходив та дивився на місце свого майбутнього спочинку.
Скульптура на гробниці родини Гешопфів
Світлова гра лампадок
Могила Івасюка
Високий замок з найвищої точки некрополя
Тематично так
А це одна з найстаріших надмогильних плит Личакова, датована 1675 роком. Перенесена вона з якогось з навколокостельних цвинтарів Львова. Похована тут Гертруда (з Моршинських), дружина кавалера Святого Цісарства Римського.
"Личаківська плакальниця", на п'єдесталі гробниці Трушковських і Закрейсів. Статуя відлита з бронзи.
Інші, не менш цікаві пам'ятники
Хтось спить при світлі
Місячне небо над Личаковом
Дякую всім за компанію. Там не страшно зовсім. На некрополі спокій та благодать. Після таких блукань, снилися кольорові, приємні сни, причому не тільки в мене.
Обговорення
208
Обговорення / Екскурсія підвалами будівлі Домініканського монастиря (обговорення)
« : 05.12.2011 14:58:34 »
Основна тематут
209
Краєзнавство та Історія / Екскурсія підвалами будівлі Домініканського монастиря
« : 05.12.2011 14:58:18 »
Аж розперало нас від цікавості, що ж там за підземелля такі, про котрі ми не чули і де не були.
Власне, як виявилось, це не зовсім підземелля, а звичайні підвали, з арочними склепіннями, камяними стінами, що так характерні для багатьох будівель старовинного Львова. Тільки вони там брудні та захаращенні.
А тут, чистенько, освітлено, присутні інсталяції, котрі мали б приваблювати відвідувачів. Ми, а саме Stinger, GreenLION, Смайл, YserL, мали серед цього знайти для себе щось цікаве, та об'єктивно оцінити це "підземелля".
Площа перед собором. На ній стотисячпятсот людей. Ух!
Всі з нетерпінням чекають на відвідини підземель, збоку журналістам дають передпочаткове інтерв'ю, а ми супер скромні та безбілетні стоїмо та спостерігаємо за цим.
В інтернет-сайті ясна річ ніхто не з нас реєструвався, не звикли до подібного як і до екскурсій, ясна річ. Пройшли ми до входу з допомогою журналісточок ( респект Олі, Юлі та Марті).
От так виглядає вхід. Вийшов перебраний Лев Данилович, і каже: - "По одному"
Ну а де в нас таке може бути, щоб "поодному", всі пхають один одного, спішать вщипнути Лева Даниловича та отримати незабутні враження. Штовханина, повимазувані куртки та потоптане взуття - це нормальна річ для відвідувача музею, свіжовідкритого супермаркету чи майбутнього пасажира маршрутки. Звичка.
Ми ж заходимо майже останні. Від галопу людей в підвалі здіймається курява, починається кашель та інтенсивне пітніння. Ще й людей прийшло в 3 рази більше. Аншлаг!
Перша інсталяція. Взагалі, задуми по інсталяції хороші, але все таки, по технічному виконанню вони трохи не дотягують, у порівнянні з західноєвропейськими аналогами.
Ну і вертаючись до наших звичок. Клацаю цей кадр, в тісноті, і чую слова за спиною: "Та фоткайте вже швидше, скільки можна"
Розумію, що довго не вийде, прориваємся серед людей і забігаємо вперед.
Журналісти, фотографи, відеооператори прориваються разом з нами.
Присутні сучасні комунікації, котрі прикриті мішковиною
Для антуражу, по приміщеннях розкинута гірлянда, що сліпить відвідувачів золотистим світлом.
Автограф, котрий засвідчує, коли середньовічний камінь замальовували снєжкою. Таке не варто залишати, не говорячи вже про снєжку та порушення автентики.
Гіпсові макети в одній із кімнат. Виглядало симпатично
Приємне лице. Ойків і айків не було. Люди привикли, на вулиці з фляшкою ще не такі зустрінеш.
Ще одна постать
Поки всі слухають цікаві оповіді, ми в свою чергу пхаємо свої носи куди треба і не треба.
підглядаємо:
Зауважуємо замуровані виходи
Старі елементи, понищені часом
Кімната з сучасними кованими хрестами та предметами. Яке воно має відношення до середньовічних підземель нажаль не почули.
Але мені найбільш сподобалася "природня" інсталяція в цій же кімнаті, з ще австрійською каналізаційною трубою:
А найвідвертішою знахідкою там, були чиїсь шкарпетки та дві пусті фляшки з-під горілки.
Також були знайдені післяреформенні копійки СРСР.
Чиї фляшки та шкарпетки, думаю неважко здогадатись. Сьогодні, після зміни дахів, горища Львіських храмів рясніють такими фляшками. Значить, без цього робота не ладиться.
А це, експонат з музею космонавтики, який, якщо не помиляюсь "за союзу", був у приміщеннях Домініканського монастиря.
Пройшли трошки далі по непідготовленими приміщеннями, а далі, ймовірно працівник музею, підсвічуючи собі шлях телефоном, сказав покинути їх.
Радує, що Львів має колосальний потенціал, в питанні вибору об"єктів. І нехай ці "підземелля" будуть стартом для відкриття інших, ще більш цікавих , з призми покинутого і недоглянутого андерграунду.
До нових зустрічей, у Львівських підземеллях
Обговорення
Власне, як виявилось, це не зовсім підземелля, а звичайні підвали, з арочними склепіннями, камяними стінами, що так характерні для багатьох будівель старовинного Львова. Тільки вони там брудні та захаращенні.
А тут, чистенько, освітлено, присутні інсталяції, котрі мали б приваблювати відвідувачів. Ми, а саме Stinger, GreenLION, Смайл, YserL, мали серед цього знайти для себе щось цікаве, та об'єктивно оцінити це "підземелля".
Площа перед собором. На ній стотисячпятсот людей. Ух!
Всі з нетерпінням чекають на відвідини підземель, збоку журналістам дають передпочаткове інтерв'ю, а ми супер скромні та безбілетні стоїмо та спостерігаємо за цим.
В інтернет-сайті ясна річ ніхто не з нас реєструвався, не звикли до подібного як і до екскурсій, ясна річ. Пройшли ми до входу з допомогою журналісточок ( респект Олі, Юлі та Марті
).От так виглядає вхід. Вийшов перебраний Лев Данилович, і каже: - "По одному"
Ну а де в нас таке може бути, щоб "поодному", всі пхають один одного, спішать вщипнути Лева Даниловича та отримати незабутні враження. Штовханина, повимазувані куртки та потоптане взуття - це нормальна річ для відвідувача музею, свіжовідкритого супермаркету чи майбутнього пасажира маршрутки. Звичка.
Ми ж заходимо майже останні. Від галопу людей в підвалі здіймається курява, починається кашель та інтенсивне пітніння. Ще й людей прийшло в 3 рази більше. Аншлаг!
Перша інсталяція. Взагалі, задуми по інсталяції хороші, але все таки, по технічному виконанню вони трохи не дотягують, у порівнянні з західноєвропейськими аналогами.
Ну і вертаючись до наших звичок. Клацаю цей кадр, в тісноті, і чую слова за спиною: "Та фоткайте вже швидше, скільки можна"
Розумію, що довго не вийде
, прориваємся серед людей і забігаємо вперед.Журналісти, фотографи, відеооператори прориваються разом з нами.
Присутні сучасні комунікації, котрі прикриті мішковиною
Для антуражу, по приміщеннях розкинута гірлянда, що сліпить відвідувачів золотистим світлом.
Автограф, котрий засвідчує, коли середньовічний камінь замальовували снєжкою. Таке не варто залишати, не говорячи вже про снєжку та порушення автентики.
Гіпсові макети в одній із кімнат. Виглядало симпатично
Приємне лице. Ойків і айків не було. Люди привикли, на вулиці з фляшкою ще не такі зустрінеш.
Ще одна постать
Поки всі слухають цікаві оповіді, ми в свою чергу пхаємо свої носи куди треба і не треба.
підглядаємо:
Зауважуємо замуровані виходи
Старі елементи, понищені часом
Кімната з сучасними кованими хрестами та предметами. Яке воно має відношення до середньовічних підземель нажаль не почули.
Але мені найбільш сподобалася "природня" інсталяція в цій же кімнаті, з ще австрійською каналізаційною трубою:
А найвідвертішою знахідкою там, були чиїсь шкарпетки та дві пусті фляшки з-під горілки.
Також були знайдені післяреформенні копійки СРСР.
Чиї фляшки та шкарпетки, думаю неважко здогадатись. Сьогодні, після зміни дахів, горища Львіських храмів рясніють такими фляшками. Значить, без цього робота не ладиться.
А це, експонат з музею космонавтики, який, якщо не помиляюсь "за союзу", був у приміщеннях Домініканського монастиря.
Пройшли трошки далі по непідготовленими приміщеннями, а далі, ймовірно працівник музею, підсвічуючи собі шлях телефоном, сказав покинути їх.
Радує, що Львів має колосальний потенціал, в питанні вибору об"єктів. І нехай ці "підземелля" будуть стартом для відкриття інших, ще більш цікавих , з призми покинутого і недоглянутого андерграунду.
До нових зустрічей, у Львівських підземеллях
Обговорення
210
Обговорення / Цегельня Берла Нойвонера і Філіпа Вальдмана (обговорення)
« : 01.12.2011 03:42:23 »
Основна тема тут
211
Стара цегла / Цегельня Берла Нойвонера і Філіпа Вальдмана
« : 01.12.2011 03:42:05 »
Приємно, що з давніших часів початку ХХ ст., збереглася до наших днів виробнича будівля фабрики " B. Neuwohnera i Filipa Waldmanna".
Мені відомо, що фабрика займалася виготовленням цегли під клеймами "Waldman", "Neuwohner", "B.N.", та в радянський період "ЛЬВ-2".
Також в цій будівлі було виробництво кахелю до печей та камінів, котрі ще досі огрівають львівські домівки. Такий старовинний кахель, також є хорошим предметом для колекціонування у порівнянні з цеглою.
І я, як не дивно, також цікавлюсь ним, збираю. Якщо цеглу зачасту можна знайти на вулиці та в подвір'ях, то кахель, як не дивно - на смітниках. Тільки тепер, люди починають цінити красу неповторних старих печей та камінів, відповідно з'являється комерційний інтерес на розібрані печі й каміни. Кахель й справді неповторний, подібні зразки не часто попадаються.
Ось зразки кахелю, звідти:
Ось такий має вигляд корпус фабрики:
Фасад незмінно, протягом років, прикрашає ось така "корона" на вході, та також численні вставки кахелю.
Цікаво, в будівлі за радянських часів також виготовлялася цегла та кахель, правда останній вже значно гіршої якості. За часів незалежності, на території старої кахлярні утворилося ТзОВ "Окс", котре власне продовжує вікову традицію, виготовляє печі та каміни, з оглядкою на минулий стиль, але під сучасні вимоги.
Є фото з старої лінії виробництва кахелю (нової, звісно, по певним причинам не покажу).
Тут все починається з глини, на фото біла глина каолін.
Транспортується по такій от старій вагонетці
Основна маса попадає на конвеєр і в шнек. Там вже добавляються необхідні складники для успішного випалу
Далі, вже шлікер виїзджає прямокутною "ковбаскою", майстер нарізає його на порційні шматки та відправляє в інший цех.
Брикети з шлікеру тепер вже засовують у спеціальну форму, де майстер під дією старого німецького пресу формує майбутній кахель.
Ось форма і прес для прямого кахелю:
А тут прес для кутового кахелю, майстер якраз кладе шлікер у форму
Після пресу - майбутній кахель набув правильної форми
Після того, кахлі складають на полиці та відправляють сушитися у відведене для цього приміщення
Після просушки, завершуючий етап для кахелю є випал у печі. Продукцію поміщають у піч та тимчасово замуровують до моменту випалу.
Правда, стан будівлі зараз не найкращий. З Снопківської височини грунтові води постійно підтоплюють її. Власники своїми силами укріпили фундамент та зробили відвід для грунтових вод.
Ось колодязь викопаний всередині, наповнений грунтовими водами.
Стара цегельня працює, дає працю людям та продукцію, і це найприємніше.
І ось кілька зразків сучасної продукції, для прикладу.
Ось їхній сайт.
При потребі - обговорення
Мені відомо, що фабрика займалася виготовленням цегли під клеймами "Waldman", "Neuwohner", "B.N.", та в радянський період "ЛЬВ-2".
Також в цій будівлі було виробництво кахелю до печей та камінів, котрі ще досі огрівають львівські домівки. Такий старовинний кахель, також є хорошим предметом для колекціонування у порівнянні з цеглою.
І я, як не дивно, також цікавлюсь ним, збираю. Якщо цеглу зачасту можна знайти на вулиці та в подвір'ях, то кахель, як не дивно - на смітниках. Тільки тепер, люди починають цінити красу неповторних старих печей та камінів, відповідно з'являється комерційний інтерес на розібрані печі й каміни. Кахель й справді неповторний, подібні зразки не часто попадаються.
Ось зразки кахелю, звідти:
Ось такий має вигляд корпус фабрики:
Фасад незмінно, протягом років, прикрашає ось така "корона" на вході, та також численні вставки кахелю.
Цікаво, в будівлі за радянських часів також виготовлялася цегла та кахель, правда останній вже значно гіршої якості. За часів незалежності, на території старої кахлярні утворилося ТзОВ "Окс", котре власне продовжує вікову традицію, виготовляє печі та каміни, з оглядкою на минулий стиль, але під сучасні вимоги.
Є фото з старої лінії виробництва кахелю (нової, звісно, по певним причинам не покажу).
Тут все починається з глини, на фото біла глина каолін.
Транспортується по такій от старій вагонетці
Основна маса попадає на конвеєр і в шнек. Там вже добавляються необхідні складники для успішного випалу
Далі, вже шлікер виїзджає прямокутною "ковбаскою", майстер нарізає його на порційні шматки та відправляє в інший цех.
Брикети з шлікеру тепер вже засовують у спеціальну форму, де майстер під дією старого німецького пресу формує майбутній кахель.
Ось форма і прес для прямого кахелю:
А тут прес для кутового кахелю, майстер якраз кладе шлікер у форму
Після пресу - майбутній кахель набув правильної форми
Після того, кахлі складають на полиці та відправляють сушитися у відведене для цього приміщення
Після просушки, завершуючий етап для кахелю є випал у печі. Продукцію поміщають у піч та тимчасово замуровують до моменту випалу.
Правда, стан будівлі зараз не найкращий. З Снопківської височини грунтові води постійно підтоплюють її. Власники своїми силами укріпили фундамент та зробили відвід для грунтових вод.
Ось колодязь викопаний всередині, наповнений грунтовими водами.
Стара цегельня працює, дає працю людям та продукцію, і це найприємніше.
І ось кілька зразків сучасної продукції, для прикладу.
Ось їхній сайт.
При потребі - обговорення
213
Плани / Завод хімволокна, Сокаль
« : 25.11.2011 18:40:52 »
Є пропозиція в неділю 27 глистопада, поїхати туди, на один з найцікавіших індастріальних об'єктів Львівщини. Описаний Ботлхантером тут - http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3732.msg22658.html#msg22658
Планується виїзджати зранку, о 07:30. Назад ввечері на маршрутці, або на дизель-поїзді.
Лінуксоїд там нас зустріне.
Так що, хто має бажання, приєднюйтесь.
Планується виїзджати зранку, о 07:30. Назад ввечері на маршрутці, або на дизель-поїзді.
Лінуксоїд там нас зустріне.
Так що, хто має бажання, приєднюйтесь.
214
Інженерні Споруди / Водонапірна вежа у Брюховичах
« : 24.11.2011 00:58:59 »
В районі астрономічної обсерваторії є така вежа. Розташована на горбочку. На вершечку вежі приємно, ми собі пили чай, в перерві між гулянням по санаторіях Брюхович.
Драбина ще виглядає міцною, вершок обгороджений, на ньому також є люк, в основний резервуар для зберігання води.
Доїхати/дійти до неї просто, по основній дорозі котра прямо веде до обсерваторії, але раніше звернути вправо, якраз перед новозбудованими котеджами. Звідти її буде добре видно.
Більша частина висоти долається внутрішніми сходами
Види:
Можна й помедитувати.
Смайл і катєльня в Рясному
Драбина ще виглядає міцною, вершок обгороджений, на ньому також є люк, в основний резервуар для зберігання води.
Доїхати/дійти до неї просто, по основній дорозі котра прямо веде до обсерваторії, але раніше звернути вправо, якраз перед новозбудованими котеджами. Звідти її буде добре видно.
Більша частина висоти долається внутрішніми сходами
Види:
Можна й помедитувати.
Смайл і катєльня в Рясному
215
Обговорення / Блукаючи Львівськими промзонами, #1 (обговорення)
« : 21.11.2011 16:19:56 »
Основна тема тут
216
Інженерні Споруди / Блукаючи Львівськими промзонами, #1
« : 21.11.2011 16:19:44 »
Все починалось ось тут.
Вирішили пройтися Bottlehunter, Stinger, ZED, Sunkatalano, Цезар & я.
Будівля винзаводу, невідомий завод позаду очисних споруд, садок з ретрансляторами в Сороках-Львівських і наостанок територія залізниці під дивною абревіатурою КМС-125 і РЗП-16, що позначена на Вікімапії. В цих місцях ми побували та оцінили їх пильним дослідницьким оком.
По дорозі, ЖПС Цезар'а малював наш маршрут, його побачити можна тут
(Тільки прошу не дивуватися тому, чому він закінчується на Чайковського 18 )
Отже, опис побаченого.
Першим побаченим об'єктом був корпус фабрики від винзаводу (молдвинпрому). Всередині, як не дивно абсолютний дестрой. Покрівля та стіни.
Те, що тут колись розливали вино вказують де не де розкидані деталі, яко шкляні труби
ну і етикетки та корки
Недавно в корпусі колишньої фабрики щось горіло.
Поряд доволі великий табір циган, в контакт з ними входити не було бажання.
Кругом непролазні хащі, завалені всіляким хламом. Зустрічаються відкриті каналізаційні люки, з пахучими випарами стоків, котрі неслися на очисні.
Цьогорічний урожай обліпихи радував Стінгера.
Також, нас всіх радував гарячий чай з коньяком
Досягши оптимальної кондиції, можна сміло йти вперед у нерозвідане
На горизонті почав виднітися невідомий мені завод, який знаходиться ось тут
Смайл про нього вже згодом сказав таке: "Щось а-ля скляного або керамічного, хоча наче естакада от є і там наче залізлбетонні вироби. то для того комплексу робилося - ТЕЦ-2 і довкола, там всьо мало бути дуже круто і багато. Тобто джерело одної і другої енергії поруч соживача + зола як наповнювач."
На частині цього заводу перебирають металобрухт
Завод ближче
ТЕЦ2 зовсім поряд
Хащі густішають, болота збільшуються. Перелазимо канаву, і йдемо до труб.
Всьо, старість...Чи може дослідникам не пасує так по трубам лазити?
Насправді, одному без допомоги дуже важко піднятись на трубу.
Навіть колючка зустрілася. Все ж, труба звернула вправо до ТЕЦ2, а ми зіскочили в болота на ліво.
Здалось мені, що екологічна ситуація там катастрофічна. Хтось викопав яму невелику, котра наповнилась смердючою водою. Можливо близьке розташування очисних на це впливає?
Всі канави, ставки мають таку воду. Навіть в селищі Сороки Львівські.
Загальну, накволишню унилість ZED прийнявся розвіювати
Якби там не було, але ті "пустоші" не надто приємні
Далі вийшли в Сороки Львівські, пішли дивитися на ретранслятори, які були помічені на вікімапії
Ретранслятори одинакові, знаходяться от серед таких дерев
Далі направились до залізничного вузла.
Через тунельчик.
Сункаталано просив фотку в тунелі
Кеп зрідка підказує, що якщо горить жовтий,
значить буде поїзд
На поворотах краще сходити з колії. Якщо б не бачили світлофора, могла статись "прикрість"
Тим паче швидкість потяга не маленька була
Ось сама станція. На території розташовані вагони з шпалами, рейсами і всім тим необхідним, що зараз необхідне для ремонту колій.
Там спокійно, немає інтенсивного руху. Охорона також присутня. Тому й не дуже цікаво.
Стало вечоріти. Щоб стало цікавіше, та для порції адреналіну вирішили видертися на освітлювальну вишку.
Види з неї такі собі, але момент підйому/перебування був цікавий.
Стінгер підмнімається
Перший покоритель вершини
Види:
Кароч, гарно пройшлися. Спонтанність, непердбачуваність - це завжди класно. Сподіваюсь, подібні блукання за наявністю вільного часу ще не раз організуємо.
Дякую всім за компанію, зокрема Ботлхантеру, котрий то всьо придумав. + в рейтинг учасникам.
Обговорення
Вирішили пройтися Bottlehunter, Stinger, ZED, Sunkatalano, Цезар & я.
Будівля винзаводу, невідомий завод позаду очисних споруд, садок з ретрансляторами в Сороках-Львівських і наостанок територія залізниці під дивною абревіатурою КМС-125 і РЗП-16, що позначена на Вікімапії. В цих місцях ми побували та оцінили їх пильним дослідницьким оком.
По дорозі, ЖПС Цезар'а малював наш маршрут, його побачити можна тут
(Тільки прошу не дивуватися тому, чому він закінчується на Чайковського 18
) Отже, опис побаченого.
Першим побаченим об'єктом був корпус фабрики від винзаводу (молдвинпрому). Всередині, як не дивно абсолютний дестрой. Покрівля та стіни.
Те, що тут колись розливали вино вказують де не де розкидані деталі, яко шкляні труби
ну і етикетки та корки
Недавно в корпусі колишньої фабрики щось горіло.
Поряд доволі великий табір циган, в контакт з ними входити не було бажання.
Кругом непролазні хащі, завалені всіляким хламом. Зустрічаються відкриті каналізаційні люки, з пахучими випарами стоків, котрі неслися на очисні.
Цьогорічний урожай обліпихи радував Стінгера.
Також, нас всіх радував гарячий чай з коньяком
Досягши оптимальної кондиції, можна сміло йти вперед у нерозвідане
На горизонті почав виднітися невідомий мені завод, який знаходиться ось тут
Смайл про нього вже згодом сказав таке: "Щось а-ля скляного або керамічного, хоча наче естакада от є і там наче залізлбетонні вироби. то для того комплексу робилося - ТЕЦ-2 і довкола, там всьо мало бути дуже круто і багато. Тобто джерело одної і другої енергії поруч соживача + зола як наповнювач."
На частині цього заводу перебирають металобрухт
Завод ближче
ТЕЦ2 зовсім поряд
Хащі густішають, болота збільшуються. Перелазимо канаву, і йдемо до труб.
Всьо, старість...Чи може дослідникам не пасує так по трубам лазити?
Насправді, одному без допомоги дуже важко піднятись на трубу.
Навіть колючка зустрілася. Все ж, труба звернула вправо до ТЕЦ2, а ми зіскочили в болота на ліво.
Здалось мені, що екологічна ситуація там катастрофічна. Хтось викопав яму невелику, котра наповнилась смердючою водою. Можливо близьке розташування очисних на це впливає?
Всі канави, ставки мають таку воду. Навіть в селищі Сороки Львівські.
Загальну, накволишню унилість ZED прийнявся розвіювати
Якби там не було, але ті "пустоші" не надто приємні
Далі вийшли в Сороки Львівські, пішли дивитися на ретранслятори, які були помічені на вікімапії
Ретранслятори одинакові, знаходяться от серед таких дерев
Далі направились до залізничного вузла.
Через тунельчик.
Сункаталано просив фотку в тунелі
Кеп зрідка підказує, що якщо горить жовтий,
значить буде поїзд
На поворотах краще сходити з колії. Якщо б не бачили світлофора, могла статись "прикрість"
Тим паче швидкість потяга не маленька була
Ось сама станція. На території розташовані вагони з шпалами, рейсами і всім тим необхідним, що зараз необхідне для ремонту колій.
Там спокійно, немає інтенсивного руху. Охорона також присутня. Тому й не дуже цікаво.
Стало вечоріти. Щоб стало цікавіше, та для порції адреналіну вирішили видертися на освітлювальну вишку.
Види з неї такі собі, але момент підйому/перебування був цікавий.
Стінгер підмнімається
Перший покоритель вершини
Види:
Кароч, гарно пройшлися. Спонтанність, непердбачуваність - це завжди класно. Сподіваюсь, подібні блукання за наявністю вільного часу ще не раз організуємо.
Дякую всім за компанію, зокрема Ботлхантеру, котрий то всьо придумав. + в рейтинг учасникам.
Обговорення
217
Плани / Недільна прогулянка - елеватор+брюховичі
« : 18.11.2011 23:14:06 »
В неділю 20.11. планую видертися на елеватор, що в Рясному, для здобуття наснаги з висоти а також для фоток (видів звідти).
Далі пропонується почимчикувати по колії до Брюхович та поглянути на один, поки що мені невідомий закинутий об'єкт. Опісля того, як заведено, матрац, можна в чебуречну, а можна й свій тормозокроздусити з'їсти поряд в лісі, скажімо на території австрійського форту.
От так, пропоную приєднюватися, має бути цікаво.
Час збору, думаю найкраще з самого ранку, десь так о 8-9 орієнтовно.
Приєднюйтесь, радо запрошую до експлору!
маршрут:
Далі пропонується почимчикувати по колії до Брюхович та поглянути на один, поки що мені невідомий закинутий об'єкт. Опісля того, як заведено, матрац, можна в чебуречну, а можна й свій тормозок
От так, пропоную приєднюватися, має бути цікаво.
Час збору, думаю найкраще з самого ранку, десь так о 8-9 орієнтовно.
Приєднюйтесь, радо запрошую до експлору!
маршрут:
218
Обговорення / Піонерський табір "Ластівка" в Брюховичах (обговорення)
« : 07.11.2011 15:41:19 »
Основна тема тут
219
Інженерні Споруди / Піонерський табір "Ластівка" в Брюховичах
« : 07.11.2011 15:39:46 »
Давно цікавився цим місцем, і вчора випала нагода туди заглянути. Табір знаходиться тут
Піонерські, а донедавна дитячі табори, це такий собі закамянілий згусток дитинства та молодості, який відображається в свідомості та породжує в уяві сумні асоціації. Насправді, дивлячись на те, де колись були позитивні емоції, сміх та радість, а тепер розруха, робиться якось прикро на душі, а може й навіть сумно. Така вже специфіка покинутих дитячих таборів, зокрема цього - Ластівка.
Вхід до колишнього табору легкий, все відкрито, охорони немає. Будівлі активно руйнуються часом, та зрідка людьми. Табір розташований в дуже мальовничому куточку, навколо лісу. Сміття обмаль.
Залишається відкритим питання, кому цей ласий шматок землі перепаде?
Так виглядає вхід
і заїзд
Всередині "КП" є кімнатка сторожа чи вахтера, а також залишки умивальників при вході.
Мабуть діти колись мусіли перед входом в табір після прогулянки заходити чистими.
Перший деревяний будиночок від входу
Хтось акуратно перед входом поклав взуття
Обовязковий атрибут - тарілка з емблемою "Общепіта"
Обкладинка польського зошита TOP 2000. На початку девяностих це були перші "кольорові" зошити, було круто в такому писати
Їдальня
Гараж
Господарське приміщення
Фарба на стінах вже ефектно полущилася
Економія на плитці
Холодильник
"Труд" за вісімдесяті роки
Тут знаходились ключі від приміщень на території.
Інструкція по ТБ. Начальнтк табору Саєнко
Радянська пляшка. Залишки горілки в ній також з тих часів.
Прибудова, з інвентарем
і олдскульне взуття в ній
Тепла вода вмикалась надворі
Приміщення ідальні
Підлога викладена плиткою, з твердого лінолеуму
Цех розміром у 20кв. м.
Металхантери ще давніше постарались
Навіює сум...
Територія обсипана золотистим листям, крокуємо далі...
Сюди заходити не мав бажання
Обійшов кругом
Кімната відпочинку
Залишки котельні
...
Вбиральня
з велетенською вигрібною ямою
Час стирає все, які і залишки фарби, так і память.
І ще один будиночок зсередини, цегляний. Всередині присутні елементи радянського минулого
Фото туалету - обовязково
А осінь тим часом повністю накрила ліс поряд золотим покривалом.
На цьому все.
Фотоальбом тут
Обговорення тут
Піонерські, а донедавна дитячі табори, це такий собі закамянілий згусток дитинства та молодості, який відображається в свідомості та породжує в уяві сумні асоціації. Насправді, дивлячись на те, де колись були позитивні емоції, сміх та радість, а тепер розруха, робиться якось прикро на душі, а може й навіть сумно. Така вже специфіка покинутих дитячих таборів, зокрема цього - Ластівка.
Вхід до колишнього табору легкий, все відкрито, охорони немає. Будівлі активно руйнуються часом, та зрідка людьми. Табір розташований в дуже мальовничому куточку, навколо лісу. Сміття обмаль.
Залишається відкритим питання, кому цей ласий шматок землі перепаде?
Так виглядає вхід
і заїзд
Всередині "КП" є кімнатка сторожа чи вахтера, а також залишки умивальників при вході.
Мабуть діти колись мусіли перед входом в табір після прогулянки заходити чистими.
Перший деревяний будиночок від входу
Хтось акуратно перед входом поклав взуття
Обовязковий атрибут - тарілка з емблемою "Общепіта"
Обкладинка польського зошита TOP 2000. На початку девяностих це були перші "кольорові" зошити, було круто в такому писати
Їдальня
Гараж
Господарське приміщення
Фарба на стінах вже ефектно полущилася
Економія на плитці
Холодильник
"Труд" за вісімдесяті роки
Тут знаходились ключі від приміщень на території.
Інструкція по ТБ. Начальнтк табору Саєнко
Радянська пляшка. Залишки горілки в ній також з тих часів.
Прибудова, з інвентарем
і олдскульне взуття в ній
Тепла вода вмикалась надворі
Приміщення ідальні
Підлога викладена плиткою, з твердого лінолеуму
Цех розміром у 20кв. м.
Металхантери ще давніше постарались
Навіює сум...
Територія обсипана золотистим листям, крокуємо далі...
Сюди заходити не мав бажання
Обійшов кругом
Кімната відпочинку
Залишки котельні
...
Вбиральня
з велетенською вигрібною ямою
Час стирає все, які і залишки фарби, так і память.
І ще один будиночок зсередини, цегляний. Всередині присутні елементи радянського минулого
Фото туалету - обовязково
А осінь тим часом повністю накрила ліс поряд золотим покривалом.
На цьому все.
Фотоальбом тут
Обговорення тут
220
Гумор / Хеловін 2011
« : 01.11.2011 16:28:21 »
І так, презентую фотки з нашої забави, котра успішно відбулася. Навіть не думав, що так гарно ми собі весело проведемо час.
Завдяки збірці найактивніших та найоригінальніших людей, котрі була на паті - ми повеселились на славу!
Часу на підготовку не було, але Ромчик був найоригінальніший:
Користуючись моментом, Стінгера посвятили в "капатєлі"
100 грам спирту пішли Стінгу а ура! Залпом і до дна
Для того, щоб війти до норми, робилися горілчані інєкції
Наколотий Біг Мак?
Стінгер тим часом поліз за горілкою
Навіть в нас гарбузик був, ось справа світиться
Перед польотом
Ноу комментс...
медсестричка тішила нас
Доопрацювання образу скаліченого будівельника
Льотчік істрєбітєль, ані такіх любят
Незважаючи на грізний вигляд Яра, бджілки злітаються до нього на медок. Пють та й пють його.
Шальоні експлорери
Пілять
Перехожих не лякали
Впірьод по здорову їжу!
Ромчик відтятою рукою намагається показати, що саме йому треба
Ржака в залі. Персонал розгублюється.
Чєлавєк-піла! "Можна сфоткатись, ну можна?" Всі подіставали мобілки та мильнички.
Упс, скалічений работнік впав. Збіглася охорона та адміністрація. Але вдіяти нічого не змогли.
Народ хотів вражень - так що на охорону пофіг
Йдемо назад
Ярік: Викиньте то РЕВО на%уй Пийте медівочку
Кола з макдональдза помічна при таких травмах
Тим часом Бджілочки змішали РЕВо з медівкою...
Тим часом Ярко та Андрюха чекають на клієнтів
Можна крові випити
Сань, де рука?
Де мій тарен?
Діффчьонкі
Ти шо, не п'єш медівки?
Пю!
Да, дєтка!
Навть я є. Класний шолом.
Гості
Знову за старе
Класне було паті. На всі 100%
Всі фото ТУТ
Завдяки збірці найактивніших та найоригінальніших людей, котрі була на паті - ми повеселились на славу!
Часу на підготовку не було, але Ромчик був найоригінальніший:
Користуючись моментом, Стінгера посвятили в "капатєлі"
100 грам спирту пішли Стінгу а ура! Залпом і до дна
Для того, щоб війти до норми, робилися горілчані інєкції
Наколотий Біг Мак?
Стінгер тим часом поліз за горілкою
Навіть в нас гарбузик був, ось справа світиться
Перед польотом
Ноу комментс...
медсестричка тішила нас
Доопрацювання образу скаліченого будівельника
Льотчік істрєбітєль, ані такіх любят
Незважаючи на грізний вигляд Яра, бджілки злітаються до нього на медок. Пють та й пють його.
Шальоні експлорери
Пілять
Перехожих не лякали
Впірьод по здорову їжу!
Ромчик відтятою рукою намагається показати, що саме йому треба
Ржака в залі. Персонал розгублюється.
Чєлавєк-піла! "Можна сфоткатись, ну можна?" Всі подіставали мобілки та мильнички.
Упс, скалічений работнік впав. Збіглася охорона та адміністрація. Але вдіяти нічого не змогли.
Народ хотів вражень - так що на охорону пофіг
Йдемо назад
Ярік: Викиньте то РЕВО на%уй
Пийте медівочкуКола з макдональдза помічна при таких травмах
Тим часом Бджілочки змішали РЕВо з медівкою...
Тим часом Ярко та Андрюха чекають на клієнтів
Можна крові випити
Сань, де рука?
Де мій тарен?
Діффчьонкі
Ти шо, не п'єш медівки?
Пю!
Да, дєтка!
Навть я є. Класний шолом.
Гості
Знову за старе
Класне було паті. На всі 100%
Всі фото ТУТ