Перегляд повідомлень
201
Військові Об`єкти / Ракетні шахти типу "Двіна" під Вінницею
« : 12.08.2011 00:27:50 »
Знаходяться шахти в селі Якушинці, зовсім недалеко від Вінниці. Кординати: 49.2886906N 28.3375168E
Заїхали ми туди по бетонці на машині, ну майже туди, а саме до воріт колишньої адмін частини шахт. Колишня адмін споруда вже на даний момент повноцінна військова частина, що функціонує, про що свідчить малюнок державної символіки і курящий прапор на прохідній.
Таким чином, як зазвичай, побачити подібний дестрой не довелося - обійшли ВЧ та попали на бетонну дорогу, котра вивела нас через густий ліс, на територію базування шахт. Було нас троє, окрім мене SANECKA та мій друг Вітя.
Заступивши на базу, назустріч виїхав нам мікроавтобус. Зупинився. Зі скрипом відкрилось віконце, а звідти фраза "Хлопці, це приватна територія, вам тут робити нічого, та й до того ж тут дуже небезпечно" - котру промовив водій буса, ймовірний орендар території.
У відповідь я посміхнувся, розказав про те що нас цікавить і для чого ми тут. Ще й привіт передав від західного краю.
І так, перед нами постала суцільна бетонована площадка, з поодинокими деревами та кущами. 4 залізобетонні ковпаки шахт теж на місці.
Зауважуємо цікаву деталь - усі входи, лази, люки, закриті бетонними плитами. А також отвори на куполах шахт, щоб бува ніхто не захотів політати а потім поплавати.
Але нема такого закритого чого ми б не могли відкрити
Думаю, чому мене подібні шахти не особливо вставляють. Ось в чому секрет!
Якісь мудрі особи знають, що перед істалом треба прочитати по пів книжки, і стати таким начитаними, щоб зразу освідомити значущість колишнього могутнього об'єкту!
Ну і воно так і є. Сліди сучасної молоді там зустрічалися частіше, ніж на інших подібних місцях.
Відсвовуємо втрьох плиту та попадаємо всередину.
Звісно, всередині все дуже знайоме. Особливого практично нічого. Єдине що залишилося багато надписів на стінах, те декотрих елементів інтер'єру. Фоткали, жартували, перечікували грозу та поволі підійнялись на -1 рівень.
Чорний челавєк
Найбільші входи - засипані
Коли вилізли на поверхню, добряче змокли. Вперіщив такий дощ по дорозі назад, що поки вдягнули дощовики, все промокло наскрізь. Особлива електроніка. Але компанія друзів та карпатський напій Сані не дав змогу розвинутись негативним наслідкам.
P.S. Для Руфуса: зустріли тільки такий вид, в одному екземплярі. Дуже сильно кліпав очима. Мабуть спав
Обговорення
Фотки на Пікассі
Заїхали ми туди по бетонці на машині, ну майже туди, а саме до воріт колишньої адмін частини шахт. Колишня адмін споруда вже на даний момент повноцінна військова частина, що функціонує, про що свідчить малюнок державної символіки і курящий прапор на прохідній.
Таким чином, як зазвичай, побачити подібний дестрой не довелося - обійшли ВЧ та попали на бетонну дорогу, котра вивела нас через густий ліс, на територію базування шахт. Було нас троє, окрім мене SANECKA та мій друг Вітя.
Заступивши на базу, назустріч виїхав нам мікроавтобус. Зупинився. Зі скрипом відкрилось віконце, а звідти фраза "Хлопці, це приватна територія, вам тут робити нічого, та й до того ж тут дуже небезпечно" - котру промовив водій буса, ймовірний орендар території.
У відповідь я посміхнувся, розказав про те що нас цікавить і для чого ми тут. Ще й привіт передав від західного краю.
І так, перед нами постала суцільна бетонована площадка, з поодинокими деревами та кущами. 4 залізобетонні ковпаки шахт теж на місці.
Зауважуємо цікаву деталь - усі входи, лази, люки, закриті бетонними плитами. А також отвори на куполах шахт, щоб бува ніхто не захотів політати а потім поплавати.
Але нема такого закритого чого ми б не могли відкрити
Думаю, чому мене подібні шахти не особливо вставляють. Ось в чому секрет!
Якісь мудрі особи знають, що перед істалом треба прочитати по пів книжки, і стати таким начитаними, щоб зразу освідомити значущість колишнього могутнього об'єкту!
Ну і воно так і є. Сліди сучасної молоді там зустрічалися частіше, ніж на інших подібних місцях.
Відсвовуємо втрьох плиту та попадаємо всередину.
Звісно, всередині все дуже знайоме. Особливого практично нічого. Єдине що залишилося багато надписів на стінах, те декотрих елементів інтер'єру. Фоткали, жартували, перечікували грозу та поволі підійнялись на -1 рівень.
Чорний челавєк
Найбільші входи - засипані
Коли вилізли на поверхню, добряче змокли. Вперіщив такий дощ по дорозі назад, що поки вдягнули дощовики, все промокло наскрізь. Особлива електроніка. Але компанія друзів та карпатський напій Сані не дав змогу розвинутись негативним наслідкам.
P.S. Для Руфуса: зустріли тільки такий вид, в одному екземплярі. Дуже сильно кліпав очима. Мабуть спав
Обговорення
Фотки на Пікассі
