Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Roy

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »
61
Просять зводити дані, щоб потім створити повноцінний каталог.  :)
https://docs.google.com/forms/d/1D5fsUbKYwqRS0j4nLefS3YKKBipxkZ1eG057aTLyVL0/viewform

63
Всім привіт!

Розпочав ведення нової нашої урбаністичної групи у соцмережі Фейсбук. Найцікавіша інформація, світлини, будуть дублюватися там, з легким орієнтуванням на свіжого глядача.
Будь хто може дописувати в ній, можна складати плани, писати звіти з вилазок. Більше людей, більше цікавішої інформації.  ;)

Так що добавляйтесь.

https://www.facebook.com/explorer.lviv

64
Хто знає, де у Львові ще є старі австрійські чи польські ліфти? Хочеться зробити рейд, відзняти що залишилося, написати звіт.
Звісно, автентики в механізмах вже може й не бути, але двері, кнопки виклику, тощо, може бути цілком збереженим.

Планую пройтися центром міста, в якусь суботу. Хто має бажання, приєднюйтеся до мене. Заодно і дахами поцікавимось.  ;)

Знаю про ліфт на Саксаганського та Костюшка.

67
Так сталось, що прикарпатський Франківський край багатий на корисні копалини, саме тому тут чи ненайпотужніша концентрація промислових підприємств, шахт та заводів, що є на Західній Україні.

Зокрема, це місто Калуш. Його промзони неабияк приваблюють око урбан есксплорера.

Перед нами Калієво-магнієвий комбінат, зразок прекрасного індастріалу, добряче правда, понищений часом, але це той випадок, коли дестрой додав колориту.


Меліорація давно не ефективна, тому середовище заводу та околиць добряче заболочена.
Це були такі наші підступи до комбінату, оминаючи КП охорони та гавкаючих псів.


Дивлячись на розвалини сульфатної фабрики, асоціюєш картинку з ЧАЕС моменту вибуху четвертого блоку, або . з донецьким аеропортом


Видовищно!


Особливо з вентиляційною трубою





Багато металевих комунікацій були ще цілими, як ось ці труби а також стовпці з кабелями.
І не дивно, що комбінат добряче охороняється від тих же, котрих звуть металхантерами.


Завдання було не попадатись охороні, бути максимально обережними.


Монокль чи бінокль при таких просторах був б дуже доречним, для відслідковування руху охорони.


Ось перед нами фабрика грануляції. Тут ми проведемо трохи часу.


Саме там була наша перша зустріч з охоронцем. Правда, ми виявились кмітливішими. Чолов'яга інтенсивно строчив смс'ки, очевидно коханій, тому пильність його не піднімалася вище органів тазу.
+1, для нас. Піднімаємося верх, по сходах великої фабрики, зміксованої з заліза, скла та бетону.


Ох, яка краса! Пташки, яких там чимало, почали інтенсивно покидати свої гнізда, б'ючись об шибки, тим самим лякаючи нас звуками порушеної тиші.


А так, тут доволі тихо, лише крізь розбиті шибки доносяться звуки інших працюючих промзон.


Цікаво що, обладнання, так і не вивозилось чи демонтувалось звідти. Все в принципі залишилось на своїх місцях, тому і вкрилось шаром не пилюки, а наростами іржі. Обладнання, виробництво, яке загубило свою актуальність. Тому тут небезпечно. Не видно діяльності металхантерів, видно наслідки часу, яке ж воно все недовговічне...



Практично все обладнання - з тодішньої НДР






Певно вентилятор сам опустив лопасті, через свою непотрібність)


Аж тут раптом, починає все гудіти, шибки дзвиніти...все рухається! Що ж це може бути на неживій фабриці?

Виявляється, крізь щілину між корпусами протиснута цілком жива колія, де рухався маневровий тепловозик з товарними вагонами.






Ходили ми собі, тішились об'єктом, планували і вийти на далі на територію і аж тут нам подзвонив Хaolas. Повідомив нам про якийсь мега-підземний об'єкт, вирішили ми пристати на його пропозицію.
Вирішили виходити з території, виявляючи по ходу деінсталяційної справи ще кількох охоронців.


Спочатку хотіли спуститись по зовнішній драбині:


Добре що так не зробили, бо то був б провал в прямому і переносному значеннях  ;D


Вилізли на терикон, що поряд. В двох-поверховому будиночку охорона детектед (чопарня ;D)


І знову сульфатна фабрика.


А на териконі сніг...ой, ні, залишки солей. На вигляд як сніг, і тріскається під ногами також подібно.


Ще трошки комбінату:


Склад каїніту і дробильний цех


Шипшина, яку не хочеться їсти. Відчуття екологічного лиха таки присутнє. Повітря важке, вода що в крані, що в річці далека до норм.




Далі фотохронометраж пропадає, бо було пройдено більше 10 км пішки до об'єкту, який так і не показав нам свої надра.
Зате була ночівля в теплому мотелі в Калуші. Теплому тому, що при температурі на вулиці близько 15 градусів, всередині батареї були гарячими. Але добре, що на першому поверсі був заклад з гарячим борщем, а в номері холодильник з морозилкою.  ;)

Неділя була такою ж похмурою. Ми, а саме Xaolas, Roy і Zelja відправились на пошуки чергового цікавого локального індастріалу і не тільки.

Традиційно Зеля робить промову для нечисленної аудиторії, щодо планів відновлення заводу.


Але з руїн заводу певно вже ніколи не встати


Що є залишилось цілим, після Робін Гудів, трешерів і іншої тусні - ми оглядаємо.

Ось бібліотека.


Поруйновані стелажі, книжки на підлозі. Цікавіші з них, відкладені в стороні.


Інші кімнати приміщень, теж суцільний хаос.


Зеля щось виковирював з хламу. Певно була підозра на AU


Завітали до хімлабораторії.


Доволі велика кількість різного реманенту, реактивів, незважаючи на те, що до нас тут добряче нишпорили.




Якщо б ми були хіміками на практиці, було б веселіше нам, від експериментів.


Хто відгадає, що це є на фото?  :)


Очисні споруди. Миле, затишне місце, коли там не бурлять мікроорганізми.


То не котушка, а бочка


Великі бочки. З-під чого не відомо.


Все добре закінчується добре. От і ми, з допомогою Xaolas'a потрапили в симпатичне сховище.


Де кожен з нас знайшов для себе щось цікаве.




В медпункті укриття для людей плакати про шкідливість куріння. Геніально!


Доволі наповнене сховище. Радіостанції, дозиметри, аптечки каски, метеонабори, одяг, протигази, робочий інструмент і багато чого іншого.


Час до поїзда ще був, і ми спробували влитись в цю атмосферу. А ви вже дивіться, що з цього вийшло.  :)












Традиційно, учасникам двох-денного екшену + в карму.

Тут обговорення теми.

Всі фото на Пікасі

69
Добрий вечір шановне товариство. На наступні вихідні, а це в нас буде 8-9 листопада плануємо поїхати в Калуш.

Планується оглядини одного з найбільших західноукраїнських промислових об'єктів - Калієво-магнієвий комбінат, також кар'єр, прилеглі території та місто.

Ночівля на об'єкті або ж певно в якомусь локальному клоповнику мотельчику.

Наразі підписався я та Зеля.




70
Часто, йдеш рідним містом, бачиш різні, не дуже приємні оку речі, які відбуваються на його тлі. Рука тягнеться в кишеню за телефоном/камерою, щоб це відзняти. Щоб комусь потім показати, розказати, як є погано і не можна до такого допускати.
Ось в цій темі пропоную виставляти добірки поганого Львова, що псує його вигляд. Нехай тут будуть зразки поганого прикладу, як не можна робити, і щоб від побаченого, комусь не хотілось цього боронь Боже повторювати.  :)

Тому, діліться світлинами та вказуйте місце і час коли було відзнято.
Коментарі в темі вітаються.
 


Також, буде створена тема сателіт - Гарний Львів.





71
Основна тема тут

72
Як то так сталося, що двох-рівневий бункер, вузол зв'язку залишився поза увагою експлорерів? Ще й знаходиться він близько до центру Львова, 10-12 хв їзди без корків.
Бункер дещо схожий до того, що є у Винниках та у Гончарах. Проте, на жаль у значно гіршому стані.

Знаходиться він за периметром огорожі на території ВЧ, є охорона. Всередині, все пусто, викручено, вкрадено. Просто пусто. І не до порівняння з іншими аналогами, які є біля Львова - тому тут просто не дуже цікаво.
Збережені єдині сферичні гермо-двері, які є на двох входах.





Як бачите, розруха та ніц цікавого. Але дивно, що не було залишків теперішнього сміття, та діяльності діток-екстремалів, у вигляді банок рево, пляшок, чіпсів та бульбуляторів.

Цей напис троха здивував.


Як і інші наскельні малюнки у зображеннях ДМБ кінця вісімдесятих. Гм..Виходить, по ознаках в вузлі сталась пожежа, після того він фактично не функціонував.
Вже з настанням незалежності бункер був законсервований та не працюючий, згідно з кількох паперових знахідок звідти.





Хоча брешу, були таки артефакти сучасності, напис на стіні про януковича та азарова (навмисно з малої літери)


Координати бункеру - поки в приват.

Учасники експедишину: Сталкер, Рой та Стінгер (вже без лісапєда)

Обговорення

Далі, думаю суттєво добавить тему фотками Сталкер, він то любить  ;)

73
Матеріал зі сайту Українська Галицька Асамблея

Перша частина документального фільму Українського виробництва.
Рекомендую до перегляду.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=bP5jMSaf_Vg" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=bP5jMSaf_Vg</a>

74
Як відомо, щодо останніх повідомлень, у Львові таки планують звести пам'ятник Андрею Шептицькому, та суттєво змінити площу Юра.
Що в свою чергу, викликало масові обурення у львів'ян. Так вже історично склалося, що кожні подібні зміни на полотні міста сприймається агресивно, особливо коли йде мова про вирубку дерев та кардинальні зміни в обліку.

Якщо розібратись, доволі велику площу закриють каменем (гранітом), що трохи пахне совковою монументальністю. Що ІМХО не надто пасуватиме місту, площі, та й зважаючи на діяльність А. Шептицького, який був простою, великодушною людиною, і не надто цінував подібну помпезність. Маємо приклад пам'ятника Степану Бандері...
Далі, це фактично перекрита вулиця Озаркевича, яка згідно з планом стане тупиковою.

Ось генплан і проект в цілому:


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=C2U9TPAfumE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=C2U9TPAfumE</a>

75
Новини / Створено новий розділ
« : 21.09.2014 14:24:00 »
Всім привіт. Створено новий розділ - "Проблеми Львова", з метою зібрання інформації про життя нашого міста, включно з будівництвом, дорогами, дурнями, проблемами, скандалами і всім тим, що є таким важливим для Львова та його околиць.
До розділу будуть перенесені існуючі теми, котрі стосуються даної тематики, і будуть створюватися нові, завдяки Вам, дослідникам і знавцям нашого міста.

Далі буде створений підрозділ вирішені проблеми Львова.  :)

77
Одного літнього дня, ми в кількості чотирьох осіб таки потрапили на станцію Антонівка, щоб покататись по найдовшій вузькоколійці Європи - Антонівка-Зарічне.
Дійові особи: Student+жінка Наталя, SANECKA і моя скромна персона.





Випакувались з поїзда Львів-Київ о 04:00.
Прохолодний ранок недозрілого літа зустрів нас на станції, в якій власне прийшлося троха досипати. Десь так приблизно:


І десь трохи згодом до нас підійшов місцевий чолов'яга, котрий був спраглий за розмовами. Ну ми йому налили, ось там склянка на лавочці стоїть.


Благо, запивон за спиною, тільки ручкою покрутити верх-вниз, і вже вода з присмаком металу наповнює спраглий організм. Хм..Гарний початок, для насиченого дня був.


І дядько, поділився знаннями про унікальність вузькоколійки.

Вузькоколійка насправді унікальна не тим що, з часу її прокладення, а це орієнтовно 1895 рік, фактично "дожила" до наших днів. І тим, що її теперішні функції - це виключно трансфер мешканців серед поліських лісів.
До 90-х років на цій колії доволі успішно відбувалось вантажне перевезення, возили ліс. До початку 80-х була парова тяга, далі перейшли на тепловозну - з серії ТУ-2.
Було побудоване депо, велику розвантажувальну станцію. В дев'яностих почало все глохнути.
Стагнація триває і по тепер. Все що ми бачили, це все тримається на ентузіазмі місцевих, незважаючи на брак техніки, коштів та персоналу.

Отже, перед нами 106 км 750 міліметрового залізничного полотна, 4 годину в дорозі.

О сьомій ранку, по графіку "кукушка", саме так зазвичай прибуває на окремо відведену платформу у Антонівці.


Потяг складався з трьох пасажирських вагонів. Склад потягу обслуговувала одна провідниця.
У вагонах було чисто.

До речі про провідницю. Красива жіночка, у формі, на підборах була. Привітна та доброзичлива, в принципі , як і більшість людей, яких ми зустрічали.

Наш поїздок стартував. Настав час роздивитися його.

Найперша атракція для нас - це переходи між вагонами! На ходу, переходиш, висуваєш голову, порушуєш всі норми ТБ на залізниці, хоч розбивайся, випадай, прошу дуже!




SANECKA вижив)


Можна було піднятись й на вагон. Але кількість відпрацьованого масла, яке з вихлопом рвалося з тепловоза не давало нам змоги це зробити.


Перекур між вагонами, і на маєш, джелізова віспа)


В одному з вагонів був помічений туалет. Куди, я так зрозумів воду в бачок треба свою заливати.


Тамбір вузенький, але ровер "Україна" поміщається і пару тлумків з молоком та чорницями.


Дивлячись у вікно угледів унікальне явище. Перехрещені залізничні колії.


Судячи зі стану рейок, на них доволі жвавий рух.


А потім на поїзд раптово зупинився, не від'їхавши від початкової станції і 5 кілометрів. Кукушка повільно відкотилась в депо.

Одразу на в'їзді актуальні оголошення.


ТУ2 відчепився та попихкав в сторону депо. Люди ж залишились чекати...


Постоявши хвилин з десять обабіч вагонів, вирішили пройтися до депо, де стояв наший тепловозик і з під котрого долинали звуки кувалдо-подібного тону.



Розговорились з працівниками. Таких привітних співрозмовників годі шукати!
А щодо поломки, то виявилося що занадто сильно був затиснутий підшипник, після поточного ремонту. Процедура з інструментом для надтонких робіт зайняла не менше як півгодини.


Тим часом машиніст зі смаком їв вишні, ще й нас запрошував.


Піднялись на платформу


Перше, що кинулось в очі, то це сидіння машиніста та помічника. Заводські, відкидні табуретки були замінені на якісні анатомічні крісла. Спині легше, зважаючи на час маршруту.




Місце машиніста


Нехитрі прибори


Двигун


Маслянки. І ще там слизько. Ну. в принципі як і в більшості вітчизняних тепловозів.


Водопій)


На території депо був помічений снігоприбиральний локомотив. Корпус дерев'яний. Всередині буржуйка для обігріву. При снігових заметах, його штовхає інший тепловозик, котрий є запасним у депо.





За деякий час ТУ2 вже полагоджений прямував до одиноких вагонів


Нарешті відправились. Отримали від провідниці квитки по копійчаній вартості.


Один з вагонів, який розфарбований в рамках туристичного проекту. Стоїть на задвірках..


Хм..Бурштиновий шлях, це дійсно. Незадовго за вікном, чергуючись з поліськими лісами, з'явились буквально під колією місячні пейзажі - сліди стихійного вимиву бурштину з-під надр земної поверхні.
Поламані, як сірники дерева, відсутня рослинність, це звичне явище.


Все заради ось цього - в руках бурштину десь приблизно на 150 - 200 вільно конвертованих.


Але, як правило місцеві риють ями-копанки самостійно, лопатами, без додаткових інструментів. Зовні, не поверхні землі, ознак що десь залягає бурштин не має.  Троє чи четверо чоловік, вибирають місце, і риють квадрат, 2Х2 метри. Зачасту, ями доводиться рити і в пусту. А може трапитися невеликий або великий джекпот. А це шматок, чи шматки бурштину, 500 грам, 1000 грам і більше.
І без прикриття, бо охочих є багато, зокрема міліція, представники котрих наклали свою добрячу лапу на цей бізнес.
Цікава тема, гідна дослідження.

"Кукушка" доволі таки швидко котиться - кілометрів 40 -50 за годину.


Пісок, хвоя, гарно!




На кожній зупинці ось така табличка


Село, з вікна потягу



На одній з зупинок машиніст спеціально чекав на те, як довезуть молоду дівчинку на біциклі. Взагалі, графік там то річ відносна. "Зловити" потяг посеред лісу, чи наперед домовитись з машиністом про зупинку (десь там на озері такому то), то в порядку речей.


А тут поїзд на дерев'яному мості сторічної давності, на річці Стир




Краса




Так зазвичай виглядає зупинка в селі. Сходиш собі на травичку, коровки пасуться. Можна встигнути купити собі морозива в крамничці і заскочити в останній вагон. Романтика!




Колія старенька. Проте виглядає надійною.


Всюдисуща Львівська залізниця, не спить машиніст, провідниця))


Окремо про сон в поїзді, тобто у вагоні.
Це важко. Тісні, вузенькі лавочки, ногу під вікно не поставиш, на яку можна спертись. Ноги витягнути теж проблемно.
Отак сплять діти:


Тут хлопчина, зі збитими колінами. Падав, доганяв поїзд.


Але найкраще для сну можна використовувати свою половину)


Окрім ряду озер, є також багато річок, відповідно було достатньо мостів


Рай для рибаків


Якщо підбити підсумки з вражень, то ось так сидіти в тамбурі, звісивши ноги, та під стукіт коліс спостерігати, як змінюються пейзажі - то це було найкраще. Неймовірно.




Тільки треба пам'ятати про вихлоп. Вологі серветки must have.


Ось так нам зупинили потяг серед лісу. Ми відправились до озера, збираючи паралельно гриби та ягоди.


Озеро Чорне. Дике місце для відпочинку та рибалки. Незагаджена природа, тихо. Лише вночі, під час купання голяком, під місячним світлом перегукувались з іншими відпочиваючими: путін! -хуйло!


Розбили табір, смажили м'ясце, плавали.




Словом, відпочили душею і тілом.
І не сподівались, що наший відпочинок продовжиться на вокзалі Антонівки, в яку ми прибули о шостій, і до поїзда який відправлявся в десятій вечора, ми, в компанії місцевих побратимів чудово провели час.


Гарно ми тоді провели час.
З радістю б поїхав туди ще раз. Ні, не за враженнями від вузькоколійки, а за природою, грибами чи то просто відпочинком. Гарний тур вихідних днів. Судіть самі: зі львова виїзд поїздом Львів-Київ в п'ятницю ввечері, сб/нд ночівля, неділя назад. У Львові, правда в понеділок о 07:00 ранку. Цей чистий край вимагає ще уваги. І я туди повернусь. ;)


Всі фото тут.
Обговорення теми тут.

78
Випадково натрапив в просторах нету. Рекомендую до прочитання.

Каталог виставки археологічних знахідок із досліджень рятівної археологічної служби у середмісті Львова - https://issuu.com/56074/docs/skarby/1?e=0

79
Власне, холодильник, який розрахований на "вживлення" у кухонні меблі. абсолютно новий, виробництво Європа (котрась з відомих фірм).
Розміри 86Х54Х54 сантиметри. Всередині є морозильна камера, регулювання температури, усі необхідні полички.

Ціна - 1200 гривень.

80
Доброго дня, шановне товариство. Сталось так, що надумав я собі поїхати в етно-подорож, найдовшою вузькоколійною залізницею - Антонівка - Зарічне.
Довжина цього існуючого маршруту - 106 км.
Курсує поїзд щодня, відправляється зі станції о 07:00 а на кінцеву прибуває по одинадцятій ясного дня. Пару годин серед поліських лісів та інших красот.


Отже, пропоную вибратися туди на вихідні, на 2 дні, а може на 3, по бажанню, оскільки понеділок, 30 червня вихідний.

Є можливість без пересадок доїхати поїздом безпосередньо до Антонівки.
Пропозиція наступна:
виїхати зі Рідного міста в п'ятницю ввечері (27.06), 142 поїздом Львів-Київ, о 21:40, з прибуттям на станцію Антонівка о 04:14.
Три годину сну, балачок, пригод, тощо -- і о 07:00 мостимося у останній вагон вузькоколійного потягу.
Прибуваємо в Зарічне. Далі є пропозиція поїхати на озеро Нобель, котре від Зарічного розділяє 25 кілометрів. Чиста, прозора вода, поліські краєвиди, кажуть там здорово..


На березі озера можна залишитись на ночівлю, зі всіма витікаючими обставинами  :)

Назад добирання теж виглядає без проблемним. з Зарічного "Кукушка" відправляється о 14:03 та прибуває в Антонівку о 18:05
А о 22:00 відправимося пасажирським поїздом на Львів. Прибуття орієнтовно в четвертій ранку.

Так що, чекаю вихідних. Плюсуйтеся, хто хоче поїхати в Поліський край. Квитки на поїзд доведеться придбати якнайшвидше.

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »