Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

1
Квитанція на 500 цегол з Львівської цегельні, Jakoba Reissa (клеймо Reiss), що була на тодішній Снопківській 87.
З таким папірцем, доволі розповсюджена марка цегли не виглядатиме банально.  :)


2
Трохи літніх фото за 2020 рік.
Всередину не потрапити, двері замкнені. Але при потребі, якщо постаратися, то можна :)
Костел винятково гарний. Впритул суміжний з житловою забудовою, з курочками та іншою господаркою.

























3
Підсумки у блозі Юліана Чаплінського
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=uutq9y7s64M" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=uutq9y7s64M</a>

4
Чай в пакетиках від Аерофлоту та цукор-пісок у паперовій пачці.
Яскраві кольори та чудовий дизайн упаковки! :)










5
+
Трохи були там, якщо покажуть більше, то це взагалі найс!
https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,6703.msg42742.html#msg42742

6
В наріжному будинку на вулиці Січових Стрільців, 2, 1846-1847 років побудови в стилі пізнього класицизму, викопали велетенський котлован, якраз на всю площу внутрішнього двору.
Зазирнувши туди, був вражений побаченим. Перед мною був цікавий зріз будинку починаючи від покриття до кам`яного фундаменту, під яким дерев'яні палі, на яких ця вся велич стоїть!
Побачити це велика рідкість. Враховуючи, що будинок стоїть у болотистій заплаві Полтви, та ще й в низовині, по відношенню до річки, наявність балок цілком доречна.
Будинок у стадії повного капітального ремонту, включно з заміною міжповерхових перекриттів. При тому, що в 90-х роках капітальний ремонт вже був. Проте, стан будинку залишався в незадовільному стані. Це просто можна побачити по сходовій клітці.
Навпроти будинок теж не в кращому стані (Гнатюка 5-7), там подекуди тріщини в стінах завбільшки з кулак.























7
Наразі 50/50. Завтра скажу точно.

8
Село Гологірки знаходиться у Львівській області, в майже однойменному районі - Гологори. Це лісисте пасмо має довжину 45 км, яке простягається від міста Бібрки до села Плугів Львівської області. В останньому є один з водозаборів, який живить водою Львів. Масив має долинно-балковий рельєф, та всупереч назві, є доволі заліснений. Найвищою точкою є гора Камула (471 м), яка є найвищою горою рівнинної України.
Також по поверхні Гологорів проходить головний європейський вододіл - він поділяє потоки Дністра та Західного Бугу.
Уявіть, ви йдете собі стежкою по буковому чистому лісі. І раптом, посеред лісу вал.
Проходите поміж першим, другим, третім валом та потрапляєте на безлюдний дитинець, але з церквою та цвинтарем. Класичне давньоруське оборонне городище, серед лісу.
Але в нашому випадку, це церква та старий цвинтар, в основі дитинця.



Церква св. Дмитрія знаходиться за 200 метрів від села, та є діючою по теперішній день. Перші згадки відносяться до 1650 року. Звісно, вона кілька разів перебудовувалась. Точних даних про рік побудови не має. Крім того, будівля не внесена до списку архітектурної спадщини, не є а ні державною та навіть районною пам'яткою архітектури.
В данину традицій, територію дитинця навколо церкви займає старий цвинтар.
Цвинтар цвинтарем, але він цікавий тим, щоб абсолютна більшість надмогильних плит з написами українською, з давніших часів.
Враховуючи, що це на давньому городищі, на пагорбі серед масиву  - то це місце справді викликає захоплення. Своєю особливою, таємничою атмосферою. Тут чується дух старих віків, даруйте за тавтологію.)









Абсолютно унікальним в цьому місці є церковна "казальниця" - місце, звідки священник перед вірянами робить проповіді на свіжому повітрі.







Надмогильні пам'ятники особливі. Здебільшого виготовлені з місцевого матеріалу - вапняку.


















Вхід/в'їзд на територію.





Рекомендую до відвідин. Маленьке Галицьке Місце, з колосальною енергетикою різних періодів.
На жаль, не без недоліків: по бокам валів городища традиційне сміття з цвинтарів - вінки, лампадки та інше.
Срати там де ти живеш, на ґрунт історії - традиція деяких українців. Дуже хочеться, щоб її продовження не тривало більше.

P.S. Звіт повністю написаний з телефону, фотки теж. Мені, ретрограду, це виявилось легко)


9
Випадково знайшов стару тему. Хто пам'ятає, що сталося такого, що у Львові перестало смердіти, а ми перестали то все логувати?)
На Ензимі попрацювали над власними стоками, а також ґрунтовно відновили каналізаційний колектор, який веде до очисних споруд.

10
Знахідки / Re: Фалеристика
« : 07.04.2020 17:36:37 »
Маю такий чеський значок: X Všesokolský slet v Praze 1938 10-й Всесокольский зліт в Празі 1938 рік.









Продається.

11
Закордонні пригоди / Re: Прага
« : 13.03.2020 19:36:22 »
Додам трохи фоток від себе, з часу нашої літньої поїздки в Прагу в 2019.
Якраз добре, бо можна освіжити спогади :)

З музею авіації:







Нусельський міст, Прага, Вишеград - неймовірна споруда. Ходиш по мості, чуєш запах їжі, який долинає з коминів, дзеленчання тарілок, з відкритих віконець. Враження, ніби ти на даху.
Але ні, ти на мості, де крім пішоходів  їздять машини та ходить метро. От так!











міська електричка



Ну і трохи нарізок:





















Щось на кшталт бітуму між бруківкою. Бруд чи це спеціальна система шумоподавлення?)





Будівля старого вокзалу





Чеські Драги





Вид на костел св. Людмили



Коли зробив то, що там не можна :)








Метро сподобалось. Таке враження, що ти в Київській підземці:)
Чується рука "братнього" народу.













Дякую Всім за гарно проведений час!










12
Залізничні квитки кінця 19 століття. Відправлення зі Львова!
Період Австро-Угорщини.






13
Етикетка, "Гуцульська овеча бринза" була знайдена в сумнозвісній віллі на вулиці Коновальця 21.
Власне, можна з впевненістю стверджувати, що тут в період міжвоєння розміщувалась організація MMZ - Miejska Mleczarnia Zwiazkowa / Міська спілкова молочарня.
Знайти подібні етикетки, неймовірна рідкість. Тут їх було одразу кілька штук, і то, в не найкращому стані.

Що чекає на цю віллу - http://lviv.nashigroshi.org/2020/02/06/bagatopoverhivku-na-mistsi-villy-yana-na-vul-konovaltsya-21-buduvatyme-investor-univermagu-na-rynku/?fbclid=IwAR1SMYxzziFTk-njnHCbozxEgZik1jbx0-73beG4QlhuqwHj3liF9G6vD4Q





15
14-го підходить!

16
З радістю б приєднався, у всі дні крім неділі.

17


Чернівці без сумнівів гарне місто, з багатим архітектурним насліддям з часів Австрійської імперії, з прекрасним ландшафтом та річками-потічками. І вся ця краса стоїть над річкою Прут.
Цього разу, у своїй розповіді я хочу показати Вам те, що мене здивувало і навіть обурило.

Столицю Буковини недоцільно порівнювати з Львовом, хоча міста по своєму "духу" трохи схожі. Останній звісно вирвався вперед, і це очевидно. В Чернівцях значно гірше з інфраструктурою, станом доріг, та економічним становищем загалом. Це добре видно в деталях, на вулицях, де є, наприклад, багато покинутих будівель. Вартує звернути з центральної вулиці, і можна побачити вуличку, яка взагалі немає дорожнього покриття...
Видно, що Чернівці страждають від повеней, які трапляються час від часу. По перше, це річечки-струмки, їх тут аж 6 штук. При повенях, вони добряче підмивають ґрунт, де знаходяться житлові будинки. А по друге, це Прут, він затоплює нижню частину міста, разом з вокзалом, депо та іншими стратегічними об'єктами.
Але, повені то не одна біда Чернівців. Як виявилось, ті безневинні річечки, по суті стали "фекалками" - до них масово підключені побутові стоки. Крім того, що вони  брудні та інтенсивно виділяють характерний аромат "полтви", ці всі води несуться прямісінько у Прут, без очищення.


Ми в Чернівцях, дня 21 грудня, 2019 року.



Місто цікаве фрагментами. Наприклад, як ось ця стара реклама весільного салону, з теперішнім салоном.



Залишки ось таких жалюзей. Оригінальна та невідома нам конструкція, яка в кількості зустрічається в Чернівцях.



Вулиця Глухівська



В одній з будівель помітили запустіння. Це виявилась закинута спортивна школа "Динамо".

В старій, красивій будівлі розташувався немалий спортзал.











Яке гарне світлове вікно!



Видно, що будівля довго простоює. І це центр міста.

А тепер, про річки.

Ось дивіться, це колія в районі вулиці Сагайдачного. Біля неї є дренажні канали, в які підключені побутові стоки від приватного сектору, що на пагорбі.



Ця смердюча сіра жижа безперешкодно тече просто у Прут



Класичний органічний наліт та запах



Попадає у цю "річечку"



Яка при сильних опадах спричинила зсув ґрунту та відселення людей з житлового будинку. Видно укріплення.



Прогулялись до веєрного депо, де кажуть що період сильних опадів його добряче затоплює.
Одна з причин - ця сама річечка.



Зверніть увагу на сітку, в які застрягли сліди людської життєдіяльності. Річка не на жарт розливається, змиваючи весь бруд.





Пройшлись трохи колією. В депо повелися з нами дещо негостинно, якщо брати до уваги те, що ми пройшли офіційно через головний вхід.

Хоча іржавого парового гіганта з тендером вдалось побачити.





Змучений після безсонної ночі колійовець Василь)





На шостий рік війни, РЖД. Хоча, швидше за все  транзит.





Видок на головний вокзал.



Відмічу, що в Чернівцях потужна барахолка, яка в рази більша ніж у Львові. Ось, Бригадир з повною торбою "добра" :)



І на завершення, вечірні фото симпатичної пішохідної доріжки з переходом через колію. Місцина доволі глуха, але завдяки хорошому освітленню, доріжка виглядає безпечнішою, якою інтенсивно користуються люди.






18
Література / Re: Про тюрму
« : 11.02.2020 19:45:48 »
Я сьогодні потратив час на перегляд цього документального фільму про колонію №77 в Бердянську.
Відверто кажучи, я в шоці від побаченого. Україна, 2019 рік...
Рекомендую до перегляду.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=kV1OJrRbRE0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=kV1OJrRbRE0</a>

19
Моя стаття про Новоград-Волинський пивзавод отримала несподіваний фідбек.
Все почалося з того, що я вжив неприпустиме слово сполучення - "живе пиво" :)

Написав нам Юрко Заставний, "батько" пивоварні Правда у Львові. Запросив нас на екскурсію на виробництво.
Зустріч наша почалася з лекції Юрка, узагальнено про пиво, його види, виробництво та про загальну картину пивоваріння в Україні.
Відверто кажучи, якщо б це була лекція на якомусь великому пивзаводі, певно було б не так цікаво. А тут навпаки, чути розповідь від творця цього, просто мега цікаво. Види у вікні, шум в залі автоматично відходить на задній план.

Отже, чому живе пиво -  не живе пиво? Яке до того ж зберігається 7 діб.
Перевага такого пива - що воно зазвичай натуральне. А мінуси, це патогенна мікрофлора, яка попадає з пивом у ємність. Вона власне "поїдає" правильні дріжджові бактерії, тоді пиво кисне. Чим вища температура середовища, в якому зберігається тара з пивом, тим швидше йому прийде край.
Чому це стається? Банально, через недостатню чистоту на виробництві, через забруднення ємностей та трубок.

Перед нами пивоварня крафтового пива. В Україні, броварні мають чіткий поділ.
Є великі гіганти, як то "Оболонь" чи "Львівське". Районні пивоварні, які вижили у важкий період незалежності - Павлівське, Опілля та ін., а також пивоварні крафтового пива, кількість яких невпинно збільшуються.
А ще, якихось 100 років тому, на Галичині було майже 130 броварень! Так що любов до хмільного напою на наших теренах віддавна.
Товарообіг крафтових пивоварень найменший, проте вони можуть давати найкраще по якості пиво на ринку. Адже процес виробництва практично регулюється вручну, постійно впроваджуються нові сорти пива, експериментують з сортами та смаковими характеристиками.
Що власне, і відбувається в "Правді".

Ознайомлюємось з видами солоду. На смак приємний, злегка солодкуватий.



 Позаду машина для його подрібнення.





Рецептурна стінка :)



Смажений солод, для темного пива



Окрім імпортного, використовують також вітчизняний солод
 


Тут вариться сусло, основа пива







І пробуємо його. На смак як рідкий, смачний білий хліб :)





Теплообмінник



А тут в ємностях пиво активно насичується дріжджами. Стоять гідрозатвори, для відстеження процесів життєдіяльності.





В холодильній камері зберігаються складники - хміль, спеції, і т.п.





А це - одноразові кеги. Корпус прозорий, а всередині пакет, через який не потрапляє світло.



Відвідали лінію пляшкового розливу.







Для насичення пива СО2, окремо засипаються дріжджі.









Логічним завершенням екскурсії були відвідини технологічних приміщень "Правди" на площі Ринок. Ну і звісно, дегустація пива.
Особисто для себе відкрив смачне пиво - Сила. Все що треба, густина, міцність, гірчинка, легкий відтінок духмяного перцю та коріандру.

Дякую Юрку Заставному за пізнавальну розповідь, екскурсію та гостинність!











Сила в Правді)



Учасники екскурсії - Golem, Deadmeat, Інтроверт, Бригадир, Roy.



20
Освіжу тему минулорічним, літнім краєвидом з даху майбутнього готелю Маріот, що на вулиці Городоцькій, вище цирку. Детальніше про це тут.
Будівля збудована у стилі сталінський ампір, в 1950-х роках.



Будинок повністю виселений, всі приміщення вичищені від речей, навіть штукатурка здерта до цегли. Словом, нульова відмітка до реконструкції будинку.

А ми ж, розташувались на даху, виглядаючи нові ракурси рідного міста. Непогані види тут!



Слідом за нами, в ближчому часі ці види будуть доступні вже і гостям готелю, бо на проєкті видно, що планується тераса.




Вид на Городоцьку, в обидва боки:




На передньому плані будинки вулиці Шевченка, Клепарівської. Правіше височіє купол 3 лікарні на Рапопорта. А задній план для мене довший час був загадкою)



Управління земельних ресурсів на проспекті Чорновола. На задньому плані Муроване.



В кадрі помістився історичний центр міста. Позаду будівля охматдиту.



На фото дільниця вулиці Одеської та корпус колишнього заводу тракторних запчастин, якого вже не має. На його місці мають звести новий ЖК.



ЖК "Семицвіт" на Шевченка у всій красі. Постав на місці колишнього склозаводу.



Центр міста, Преображенська церква, будівля Львівського телебачення та Гора Лева, на якій сидять такі ж романтики, як і ми  :)



Хтось летить на відпочинок)





Внутрішній дворик, десь на Одеській





Стан ліпнини за півстоліття м'яко кажучи не дуже



Електричкін в міських джунглях )



Вмоститись зручніше, взяти перекус і теревенити з друзями, поки не геть не стемніє.