Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

1001
Ще в кінці грудня все було цілим, а по периметру огорожі де-не-де були таблички "Стій! Стріляють"  :)

1002
Маю на меті у найближчі вихідні (26-27 квітня) туди відправитись на легкий експлор, а може й не дуже легкий.

Що планують побачити очі дослідника:

- В першу чергу колосальний по розмірам об'єкт РЛС "Днепр", який функіонував на користь Росії до 2008 року. Сьогодні не працює.


- аеродром Мукачеве, сателіт Стрийського, правда значно меншого по розмірам. Як зараз можна побачити, він розбирається.
- Пістрялівська РЛС. Схоже що вже повністю розібрана, тому -1.
- Мукачево на залишок часу.

Найбільш бажаним є побачити могутню РЛС. І невідомо, як доведеться її побачити, чи тихенько пробратись кущами через периметр огорожі, чи зайти через КП. Тому, ці моменти варто враховувати.
Можна також і на 2 дні відправитись в подорож, суботу-неділю, переночувати близько села Косинь, там же й скупатися в термальних водах.

Добирання.
Поїзд Львів - Мукачево, відправлення о 07:02 прибуття о11:03. Назад, тим же, відправлення о 17:38, прибуття у Львів о 23:10. На запас є поїзд на дев'яту вечора.
Також, варіант добирання своїм транспортом є імовірним.

Варіанти, пропозиції, корективи вітаються. ;)



1003
Привіт. Можна)

1004
Якщо панове візмут мене з собов, то буду радий)

Звісно що так, чого кремпуватися?  ;) Будемо раді.

1006
Та де забакланив? Всього навсього конструктивні доповнення  ;D

Я б направду, дуже не проти кудись поїхати, проте не знаю як з роботою складеться.
Пріорітетами було б Красне і Файне місто.

1007
а) Ту всю промзону на 2 дні б..
б) станція +шлаковідвал? Хочеться більшого.
в) Надоїв з п'яницями соснівськими  ;D
г) Красне, цукровий завод хіба, бо до Буська щось скучновато пиляти. Бо тоді завод за нами залишився якийсь unexplored...

д) Тернопіль якось планував. Аереродром, промзона. Ну і є інтерес поглянути в магазин Патріот.

Наразі 50/50

1008
Цікаво. А доступ туди не обмежений? Бо будівля на території військової частини.

Що всередині цікавого, який стан?

1009
Цитувати
куди їх нести/ховати в такому випадку?

В холодильник.  ;D А потім Руфусу, яко презент.

1010
Не тільки найкажановитіший, але й найламовитіший!  ;) Вітаю, старенький!

1011
Автовокзал - було чутно. Летів перший винищувач.

1012
Спорядження / Re: Камуфляж
« : 16.04.2014 10:19:08 »
головне за недорого можна придбати.
Коли мені за бундесовські штани там 370 грн завернули, я був, м'яко кажучи, здивований.

Якщо нові були, то нема ніц дивного.

1013
Вирішив поділитися матеріалами демонтажу знаменитої вентиляційної труби ЧАЕС, за допомогою крану DEMAG

Цитувати
19 грудня 2013 підписаний Акт готовності об'єкта до експлуатації по завершенню демонтажу вентиляційної труби 2 - ї черги ЧАЕС.

Демонтаж труби є частиною унікального проекту з будівництва захисної арки над об'єктом Укриття, яка дозволить провести демонтаж зруйнованого блоку Ченобильської АЕС в найбільш безпечних умовах.

Особливістю проекту «Демонтаж вентиляційної труби 2 -ї черги ЧАЕС» є те, що основні роботи проводяться в умовах іонізуючого випромінювання.

Учасниками проекту було розроблено ряд заходів для безпечного здійснення робіт з урахуванням існуючих небезпечних факторів.
Перший блок труби повністю був демонтований 31 жовтня 2013 і вже до 25 листопада 2013 демонтаж завершений. Дуже важливо було встигнути завершити його до настання несприятливих погодних умов, тому що вже при швидкості вітру 8,9 м/с і випаданні опадів виконувати роботи краном не представляється можливим.
Вентиляційна труба знаходилася на даху Блоку В, який є спільним для 3-го і зруйнованого 4 -го енергоблоку і знаходиться між ними на близькій відстані. Верхня точка труби перебувала на позначці +150,0 м. А територія для встановлення вантажопідіймального крана, призначеного для демонтажу, значно віддалена від зони виробництва робіт.
Для демонтажу використовувався понад важкий кран «Демаг» СС-8800-1 вантажопідйомністю 1600 т.
Демонтаж труби здійснювався по частинах блоками масою від 25 до 60 тонн. Для різання стовбура труби і опорної конструкції обраний метод плазмового різання.

Взято звідси








Також, тут доволі розлого розписано процес демонтажу. І ще тут.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=qzoU3Q_8oTc" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=qzoU3Q_8oTc</a>

1014
Спорядження / Re: Камуфляж
« : 15.04.2014 22:32:41 »
Скажу так, в Солдати удачі треба йти дивитись. Вибору як такого там не багато, але інколи щось достойне, головне за недорого можна придбати.
Я собі колись там доволі вдало придбав альпійку (швейцарську форму). Стінгер придбав там (нові) штатівські берци, з гортексом, за невеликі кошти.

1015
Запустили доволі потрібний, на мою думку проект, карта проблем Львова.

Будуть збиратися різні проблемні місця Львова, опрацьовуватися та таким чином доноситись до громадськості і далі.
Проект на стадії розвитку.

1016
Дугу на метал поки не розбирають, принаймі якихось доказів цього ми не бачили.

Так, організацією екскурсії займався Inkognito. Екскурсія вартувала з людини біля 700 грн. + 50 гривень за обід в Чорнобилі. Було не надто смачно, але після насиченого дня голод був вгамований.
В загальному, кошторис поїздки був в межах 1000-1050 гривень, враховуючи вартість квитків  до Києва і назад.

Група наша складалася з десяти чоловік. Крім нас, галицьких бандерівців було четверо осіб громадян Росії та один Киянин. Фактично молодь.

Неймовірні історії? Як вже згадував, наші провідники були "фахівцями" Зони, зналися не тільки в історичних чи хронологічних моментах, але й загалом, в дрібницях, особливо технічного значення.
Ми також не були далекими в знаннях реалій зони, тому було дуже цікаво спілкуватись. Звісно що, багато цікавих моментів дізнались від них.

Краєвиди Сталкера...? Оо, це так! Особливо Прип'ять. Причому, як колись активний поціновувач трьох частин гри Сталкер, я ловив себе на думці - "я вже тут був". Елементарне дежавю, в звіті згадував.
Найхарактерніші місця це Прип'ять, майданчик біля адмін споруд ЧАЕС та біля машзалу. Ну і природа. Моментами дуже схожа. Особливо, коли сонце знаходилось ближче до горизонту.

Дякую за всім гарні відгуки.


1017
Дякую.

1. Фон на даху багатоповерхівки був в межах норми, тобто не підвищений. Може й колись щось було, але роками, з опадами все звідти змилось.
2. Те саме можна сказати і про "Дугу". Фактично, сама антена чиста. Але, поряд грунти вже забруднені. Знову ж таки, радіонукліди разом з опадами на 10-20 см просочились в землю. Там осіли й важкі частинки.
3. Зустрілась нам тільки косуля, яка перебігала дорогу. Також було багато пернатих. Хтось навіть фазана бачив.

1019
   Все має свій початок та кінець. Так стається і з мріями.
В даному випадку, мрією було попасти зону відчуження. І ось, наша, спільна поїздка поставила крапку в уяві та в мріях свого роду.
Протягом 15 років, читаючи чисельні книги, статті, спогади про аварію на ЧАЕС, про людські долі, а згодом дивлячись фільми, фоторепортажі, в голові створився певний образ омріяних місць, станції, Прип'яті зокрема...
Здавалось, хоч ніколи там не був, але ніби добре відчуваєш це місце, воно вже знайоме тобі. Запах, атмосфера...

Невже так на свідомість впливають власні візуалізації?
Прийшов час прощатись зі своєю мрією, яка так довго зі мною була. Ось вона, кульмінаційна мить.

Яскравий, сонячний ранок дав нам зрозуміти, що день буде світлим і теплим. Думав, що це не комільфо, коли така погода, власне тут. Бо коли похмуро, це дало б можливість краще проникнутися іншим світом.
І так, саме іншого. Це одразу стає очевидним, при в'їзді за умовний периметр Зони. Чому умовний? Бо, скажімо в Дитятках біля КП поле з посівом пшениці, а одразу за колючим дротом бур'яни, та попереджувальні таблички про радіацію. Хоча фон в цьому радіусі в межах норми.
Час тут інший, якось так. Вахтове містечко Чорнобиль,  в межах центральних вулиць виглядає доволі акуратним. Житлові, кілька поверхові будинки, чомусь цікаво було їх розглядати...а все тому що, не побачив я там жодного метало-пластикового вікна, побачив зате, білизну, яка сушиться на мотузках балконів, старі меблі і обжитість. Точно! Тут час, років так на двадцять  відстає. :)
Продуктовий магазин, в якому нас зустрів лінивий, пузатий кіт,  був розташований на першому поверсі колись великого універмагу. Придбати там можна все, і дрібна побутова техніка, продукти, алкоголь - дань вахтовикам. До речі алкоголь там можна придбати лише після сьомої години вечора. Також, відведена поличка, як колись в магазинах була(давно-давно), під склом, а там сувенірна атрибутика для туристів (ручки, брелки, магніти, футболки).
Серед того всього краму, я придбав пам'ятну монету 200 тис. карбованців, "10 річчя Чорнобильської катастрофи". Катастрофи, як це звучить! А ми, їдемо туди, де все почалося.
Не забули про воду, а також про всілякі снеки, адже цілий день будемо на сонці.



В Чорнобилі оглянули пам'ятну стеллу, а також виставку роботів, котрі приймали участь у ліквідації аварії, до прикладу ті, що працювали на дахівках. Принаймі намагались, допоки люди не вийшли.
Запам'ятався "луноход", тим що в нього було відсутнє одне з титанових коліс. При відмивці, десь воно "пропало". Так і стоїть, неукомплектований)) Це можна буде побачити у відео.
В принципі, в зоні всюди так. Руки кольорових метал-хантерів тут добряче постарались.

Отже, перед нами постає ряд об'єктів включно з територією колишньої ЧАЕС.
Хотілось б відзначити наших провідників, хлопців з Прип'ять ком. Повезло нам з ними, люди по справжьому знавці Зони, гарні співрозмовники і ми мали змогу вибирати на місці маршрут руху, так що найкращі рекомендації.

Першим суттєвим об'єктом було містечко Чорнобиль-2, точніше ЗГРЛС "Дуга". ЗГРЛС відома в світі тим, що в час холодної війни, видавала характерний шум по всьому світу, особливо на коротких хвилях приймачів, від чого отримала назву від заходу "Russian Woodpecker". Славний, можна сказати епічний об'єкт, про котрого інформації в інтернетах не менше, ніж про Чаес.

Ясна річ, на території є сторож, КП, пару двійко-гавчиків, які разом з сторожем несуть службу, по охоронні цілісності та збереженості антен, а також по тому обладнанню, яке є на них.


Приміщення казарми


І власне, об'єкт must see. Розміри вражають!




З рубильником))


Красоту загнав в ч\б, так більше пасує :)


Кругом пісок, навколо сосновий ліс, думаю з чудовими осінніми грибами. Антена також має ліфт. Побачити можна буде в відео.










Найвища точка, оглядові майданчики:


Територія, частини була доволі колоритна. Колишній фрагмент плацу перетворився на сарайчик для дров та іншого хламу.


Роблячи цю фотку, в голові пішли якісь асоціації. Згадую! Ага! Гра Сталкер, ось перший дзвіночок, однієї з кращих атмосферних ігор. І до слова, на території має бути бункер.
Чим не вхід в лабораторію Х-16?


Взагалі, були місця, біля ЧАЕС, Прип'яті, дуже схожі з реаліями гри, що виникало відчуття дежав'ю) Розробники гри добре попрацювали з середовищем.

Наступний об'єкт - село Копачі, яке розташоване було зовсім близько до станції. Внаслідок сильного забруднення, було зрівняне з землею. Зберігся дитячий садочок, та доволі високий радіаційний фон.

Кілька кроків від дороги, дозиметр одразу переходить поза допустимі межі радіації.


Маю такого друга, який тішиться з радіації. І хто б міг таке подумати з 30 років тому))


Недалеко, біля дерева. Або "пляма", або щось прикопане. Реально високі рівні радіації. Жовта ТЕРРА, порівняно з новою МКС трохи повільніша в роботі, але все ж через деякий час рівні показували обидва дозиметри одинакові.


Табличка на садочку


Сумно дивитись на це. Просто знаєш, люди покидали обжиті місця не зі своєї волі. І не рідко, залишали дорогі серцю речі.


Розумію, що ті ляльки виставленні численними фотографами для драматичності кадру, але все ж..


От ці горшки, хто їх буде чіпати? Вони реально тут в нішах стоять 28 років! Непорушно. Такий момент так в свідомості робить, бах!


Тапочок, дитячий.  Де такі зараз знайдеш? Скільки бачив дестрою та хламу, але тут він особливий. Тут реальне відчуття зупинки часу, таке болюче відчуття, важко передати словами.
І цікаво, де зараз власник цього тапочка? Чи власниця. ::))




Не хочеться це все знимкувати. Просто бачити та робити висновки.

І ось, на горизонті з'являєть мрія моєї мрії :). Думаєш, що не так, гидота якась.


З новою, зменшеною вентиляційною трубою, облік станції став зовсім не характерним. Що цікаво, трубу ще раніше збирались демонтовувати, не наважувались через відомі умови.
Як наважились, діло пішло як по маслу - демонтували за місяць часу.

Недобудована черга 5-6 блоку. Аварія на 4 блоці зупинила будівництво на 80% готовності об'єкту.


Але, працівникам станції найбільше болить, що в колишньому могутній атомний гігант живив Хмельницьку АЕС з будівництва, а тепер навпаки. ІІІ реактор до 2000-го року забезпечував потреби станції, а далі все.

Адмін частина


Фон звісно в межах норми.


Панно на станції, з абстрактним змістом


Гарний вид по стіні машзалу на 3 та 4 блоки. Собі уявив, як колись, до аварії, ввечері після зміни виходив працівник станції, закурював цигарку, потім виходила слідом за ним його дівчина, чи то жінка, яка мабуть працювала десь в адміністрації, світло ліхтаря, звук "вічнопрацюючого" турбогенератора..поцілунки..романтика... , ех..:)  А потім, все обірвалося.
І ще цікаво, до якого моменту тут так підстригатимуть кущі?


Сходимо до царства риби, якому схоже тут непогано поводиться.


Сомів гарно видно буде на відео.


Ну якже, мусить бути таке фото)


Історичний момент, арка на підйомі.


Під'їжджаємо ближче до території проммайданчику.  Чистих ділянок тут не може бути вже.


Організована робота, склади обладнання.
Тут на фото, схоже екскаватор з дистанційним управлінням. Принаймі кабіни не видно.




Такий, станом на 5 квітня був вигляд процесу зведення Арки на саркофагом четвертого блоку.




І знову наша братія, вже на фоні 4-го блоку


Місце, куди офіційно максимально близько можна підходити відвідувачам.


Ось вона, мрія. У всій красі. Аж не віриться, що з цього місця наробилося стільки лиха по світу. Що цікаво, станція виглядала меншою, ніж собі уявляв.


Видно, як саркофаг всіляко укріплюють, підтримують, практично зі всіх боків є додаткові конструкції.




Сховище відпрацьованого палива


Багатошарове покриття Арки


Що це, я не знаю. Чи домкрати Арки, може щось інше. Але виглядає цікаво.


Наступна черга - Прип'ять. Бачимо старанно доглянуту стеллу. Фігурує в багатьох фільмах, включаючи радянські ч/б.


Позаду Рудий Ліс, внаслідок пролягання по ньому північного сліду, він фактично "вигорів", хвойні дерева стали рудими, від чого й назва. Був повністю зрізаний, проте до сьогодні рівні радіації там високі.
Правда не побачиш там рудих дерев, окрім Руфуса. Росте молодняк.




Дорога, так званий "міст смерті", перед містом. Названий тому так, що в перший день після аварії, коли реактор інтенсивно "дихав", якраз з західним вітром, на цей міст неслася радіація. Діти, дорослі всі бігли сюди щоб дивитися на задимлений реактор, не знаючи смертельної загрози. 


Ось воно, мертве місто...



Так було до..


Величезні площі, де скрізь розірвані шматки асфальту і виринають звідти кущі, дерева. Якась інша, не менш цікава стихія, нового життя.
Якось згадую фільм від Діскавері, коментар лікаря в момент, коли евакуювали місто, але мали надію його "відмити". Лікар казав тоді - "Красивий город. Такой город должен жить"..
А тут, придав значення його словам. Природа, околиці - справді краса. Хвойні ліси, річка, озера, пісочок...Ідеальна модель радянського міста!






Природа відвойовує своє


Знамениті телефонні будки з кінця 70-х стоять досі.


Вся та ж, головна площа.


Що цікаво, в місті до 1997 року був ще якийсь рух. Працював готель Полісся, а також спорткомплекс "Лазурний".
В "Лазурному" була проведена доволі спішна дезактивація, до прикладу сходи були покриті спеціальним текстолітом, який до сьогодні зберігся.
Хол:


Спортзал:


Басейн:


Знамените колесо огляду, яке завдяки ясному небу виглядало доволі патріотично


Радіаційний фон на рівних, асфальто-бетонних площадках був в межах норми. От тільки коли заглядаєш в закутки під колесо, чи то під атракціон машинок, одразу росте, причому так сильно.




Якось йшли парком, потім виходимо на трибуну. Кажу вголос, що ніколи не ходив по таких зарослих стадіонах.


Трибуну облюбували любителі більш гострих відчуттів


Побували і в одній із шкіл міста.


Полущена фарба, книжки на підлозі.




Куток по ВОВ, старанно підчищений..


Кухня столової


Кабінет фізики


Цікавою знахідкою були закрутки, датовані 1984 роком. Схоже, дівчата на трудовому навчання вправлялись кулінарній техніці.



Дуже хотів піднятись на одну з шістнадцятиповерхівок Прип'яті. Наш провідник порадив піднятись на найбільш крайню, де ми згодом побачили найкращу панораму міста та його околиць.
Згадав за квартири. Зайшов в одну, другу. Мабуть, попередньо побачені кадри, змусили серцевий м'яз інтенсивніше скорочуватися. Що тут сказати, можна відчути це все там. Якийсь жаль до людей, жильців дому, щось подібне. Адже все залишене було.



На передньому плані недобудований будинок. Таких, в Прип'яті було вдосталь, місто до аварії активно розбудовувалось.










Декстер тішиться




На задньому плані залізничний міст, по котрому кожного дня електричка з працівниками їздить з Славутича


І головне, вид на станцію. Колишню станцію.
Зараз офіційна назва - Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська атомна електростанція»




Завжди так хотів стояти на багатоповерхівці і дивитись туди, правда під промені заходу сонця. Нюанси, але все ж. :)


Завод Юпітер. До речі, могли на нього попасти, але вибрали градирню. Все через те, що весь "сік" заводу знаходився в підвалі, в сховищі. А воно зараз добряче підтоплене.


Вигляд середньостатистичної квартири в Прип'яті.
Диван з здертою обшивкою!?






Вид з квартири, де я був.


Міська лікарня.


Лікарня, як відомо, прийняла над ранок перших пожежників групи на чолі з лейтенантом Правиком.
Перше свідчення того - підшлемник пожежника:


В підвалі лікарні кажуть, знаходиться ще й їхній одяг.









В одній з кімнат збереглось відро, марлею зі слідами йоду. Звідти фонило добряче...

кафе Прип'ять на набережній.


Позаду. Десь був ролик на Ютюбі, як чувак воду з поверхні пив тут.


Гарні види були на колишньому рибгоспі, котрий працював до кінця девяностих




Вода дуже чиста.


Градирня. Одна на початковій стадії будівництва, друга, до якої ми підійшли практично на завершальному етапі була.


Потужний, техногенний об'єкт


Ехо там нереальне.. :)




Наша одноденна мандрівка добігає до кінця. Заходимо на МТС біля Копачів.
Бачимо старенький Саратовський тролейбус, який був перетворений на такий собі камбуз для робітників. Доволі раритетний, повідали нам.



Поряд, покинута машина ІРМ, котра брала участь в "акціях" Рудого лісу, і Копачів. Тому й недалеко покинута.


Далі, в нас була вечеря в Чорнобилі та дозиметричний контроль.


Якось випадково в Чорнобилі побачив. А місто живе!




От такий він, світ Чорнобильської зони. Сподіваюсь, фотозвіт трохи передасть атмосферу краю. 
Направду, було доволі важко відірватиись від особистих емоцій та робити вдалі кадри.
Так собі думав, де краще відчуєш зону, від такого роду цивільної прогулянки, чи від самостійної? Будучи там, розумієш, це таки зовсім різні речі.  ;)

І головне, те що я роками уявляв, те саме я відчув і побачив. Що дуже дивно. Думав, так в житті не буває, що уява настільки може бути близькою до реальності.




Фотки всі тут (там хаос, ніякої порядковості)


Відеозвітик. (Тут теж хаос ;D)
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=KgUzQJrh6Qw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=KgUzQJrh6Qw</a>


Обговорення тут.