Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

1401
Варіанти два. Перший - лишити цю затію, а другий - це домовлятися з кимось з ЖЕКу, переконати їх у доцільності ваших дій. Йти до кінця, так сказать.

1402
Змініть постановку питання. Не розкопки бомбосховища, а очищення та прибирання від сміття і бруду сховища, на громадських засадах. Для чистоти міста і збереження культурної спадщини, на прикладі цього сховища.

Треба подумати про вивіз сміття та про двері, щоб не шастали там всякі, бо засипали саме тому, щоб не збирались усілякі негативні соціальні елементи.
Знаєте як воно робиться, грошей на двері і замок немає, тому поступають просто - засипають сміттям, і більше жильці району не жаліються на наркош і алкогіликів, які там тусили.

1403
Як це буває приємно, писати звіт під щойно отриманими враженнями, в даному випадку з відвідин печери Атлантида.

Вже в котрий раз переконуюсь, на скільки в житті все швидкоплинне  - стереотипи, звички та уявлення мають здатність непогано мінятись та перевтілюватись. Так і в випадку з печерами.
Признаюсь чесно, ніколи не сповідував якоїсь, хоча б елементарної зацікавленості у сторону природних печер. А тут бац, з'явився такий собі Le-i-3o, який дав змогу нам проникнутись духом справжньої печери, та отримувати насолоду, тим самим задовольняючи наший експлорерний інстинкт, у дослідженні нового роду об'єкту.
Що ж, наш ресурс працює гарно, люди знайомляться, спілкуються, дружать, тим самим отримують новий простір для досліджень.

Село Завалля. Нас восьмеро, Le-i-3o, gribkoff777, Rufus, Dexter, Блондинка в кедах, Deadmeat, Цезар і я.
Отримавши від клубу "ХСК Атлантида" спеціальні зручні комбінезони ми зрадили нашому рідному зеленому, на користь червоного.




Хатинки в селі Завалля виглядають доволі убого, якщо порівнювати їх з нашими, сільськими, западенськими...


Доволі стрімкий підйом угору, до входу в печеру




Завалля розкинулось у мальовничому місці, на берегах Збруча. Гадаю літом тут дуже гарно.




Ось ми і дійшли до входу в печеру


Міша піднімається, закріплює мотузку


Куртки, теплі речі та інше запакували у пакети та підняли. В печері не змерзнеш, постійних+12 зігрівають тіло і дух.




Le-i-3o наш командир і досвідчений провідник у печері, дає команду на підйом. Також, слід відзначити Цезаря, він був замикаючим у нашому живому ланцюжку, теж мав певний спалеодосвід.


Якась коротка мить і ми вже всередині Атлантиди. Нове середовище, це завжди цікаво.


Я на жаль забув взяти штатив, тому тру фоток з підсвіченням простору нажаль не зробив. Ще й лінза довго розпотівала.
Ось, Le-i-3o на розпорі.


Вода, за еннну кількість літ повимивала в породі красиві переходи, хвилеподібні чи то краще сказати лекалоподібні коридори, тунелі, лабіринти. Лазити по них одне задоволення!
А от заблукати - що два пальці...
Один з гарних таких, для прикладу, схожий на отвір замка:








Кристали. Їх там безліч












Кристали, які нагадують зуби




Сплячий кажанчик. Їх там було повно.




Перша година екскурсії. Ще чистенькі всі.






Далі було найцікавіше. Вузькі, довгі залази. Найкраще даються не фізично сильним чи худим, а правильно буде сказати людям, які гарно відчувають своє тіло.
Ну і якщо з'являється хоч маленький відсоток паніки, можна трохи застрягнути.



Gribkoff777 підкорює одне з таких вузьких місць




Інколи від напруги можна було моцно пуркнути  ;D


Що аж ніяк не засмучувало


Руфус тут виглядає як першовідкривач або як король всіх кажанів  ;D






Мегазахищений Пентакс Цезаря пройшов гідне випробування, так що чекаємо ще знимок і відео




Найцікавішим моментом в печері - було наше друге народження, під пильним наглядом та інструкціями Le-i-3o. Все зробили правильно і всі отримали від того моральне задоволення.


Руфус молодчинка, нас тоді потішив :D






Да, дєтка!  ;D


Він зробив це!


Дякую всім, а особливо Le-i-3o!  Це було незабутньо.


Всі фотки є тут

Обговорення







1404
Світлодіодні ленти забрав би. Обмін в пивничці)

Я незнаю правда на скільки вони ще живі
Роки два перекидувались у шухляді

Принось, там вже розберемось.  ;)

1405
Ось шукав в неті певну інформацію про поїзди Хюндай, і натрапив на цікаву інформацію про те, як - Двоповерхові поїзди курсували між Ковелем та Львовом ще в 1961 році.  Причому тягнув ті вагони радянський паровоз.  :)


Нижче копіпаст з сайту ПроКовель.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=z4agdpNJIP0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=z4agdpNJIP0</a>

Цитувати
Ковельська залізниця багата на свою історію, адже побудували її ще в далекому 1870 році. Однією із складовий найстарішої Львівської залізниці Ковельська магістраль стала в 1953 році. А вже через вісім років у 1961 на станцію Ковель прибув перший і єдиний в тодішній Україні двоповерховий пасажирський поїзд.

Курсував він лише між двома містами: Львів та Ковель, але один раз на тиждень, у неділю, обов’язково вирушав у передмістя Львова, адже саме цього дня люди прагнули після важких робочих буднів відпочити у мальовничих куточках нашого краю. До речі, у вагонах були лише сидячі місця, а другий поверх ще й обладнаний столиками. Поїзд з багатьма двоповерховими вагонами німецького виробництва тягнув за собою радянський  паровоз-трудяга. Саме такий зараз знаходиться на постаменті, як пам’ятник, в районі привокзальної площі Ковеля.

 
Двоповерхові вагони Німецька Демократична Республіка передала тодішньому Радянському Союзу у формі репарації, тобто компенсації за нанесену шкоду чи збитки державі. Такі ж вагони ще курсували на Уралі та між Москвою і Рязанню.

 З часом (а це лише кілька років) вони були зняті з маршрутів. Один з тих німецьких чудо-вагонів, які жодного разу більше не експлуатувалися у СССР, зараз знаходиться на збереженні в одному із депо Челябінська (Російська Федерація).

І ось лише тепер після майже 50-річного забуття щось подібне з’явилося вже в незалежній Україні. В кінці травня дві швидкісні двоповерхові електрички курсують маршрутами: Дніпропетровськ-Донецьк та Дніпропетровськ-Харків. Виробили їх у Чехії. Поїзди розвивають швидкість до 160 км / год, складаються з 6 вагонів по 126 місць у кожному. В електричці передбачені  місця першого та другого класів – другі поверхи двох вагонів є першого класу, а решта – другого. А ще – вони обладнанні місцями для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями.




1406
Проголосував. Цікаво, яку загалом кількість голосів ви набрали, і яка різниця була між вами і переможцем?

1407
Світлодіодні ленти забрав би. Обмін в пивничці)

1408
Привіт всім. Пікажіть будь-ласка по пломбі:

Привіт. Це звичайна товарна плобма, кінця ХІХ та початку ХХ століття або більш пізній час.
Переважно такі пломби цінності ніякої не представляють.



1409
Подібне будь кому буде не дуже приємно читати. Тому, відповідно до подібних випадків вважав, що доступ має бути для користувачів.

В твому прикладі якраз користувачі срач і влаштували) Там є своя модер-панель - банити нугодних і крапка)

Які ж вони неугодні, ми їх дуже любимо і поважаємо.  ;D
Рука не підніметься.

1410
Спочатку моя думка була такою, щоб чат був закритим, тобто для своїх, для користувачів. Але, щойно поговоривши з Големом, думку трохи змінив.
Вже ж, пасувало б більше відкритості, в чаті нагально можна вирішити щось, без лишніх створень тем і т.д. Річ потрібна.

Але є одне но:
Цитувати
Lesyk [06|Лют. 08:47 pm]:   а як справжній поні - я тобі бажаю більше обіймів і добра в житті
Lesyk [06|Лют. 08:47 pm]:   і одного разу тебе зрозуміють
Lesyk [06|Лют. 08:48 pm]:   одного разу ти відчуєш себе у власній тарілці
Lesyk [06|Лют. 08:48 pm]:   одного разу ти таки відчуєш магію дружби
Lesyk [06|Лют. 08:48 pm]:   а зараз ти педрило єбане, не заважай мені
:-) [06|Лют. 08:48 pm]:   ти вже даже гаторий в тарілку лізти майже незнайомим людям що ще раз говорить про те що ти грьобаний альфонс
Lesyk [06|Лют. 08:49 pm]:   добра тобі і лише добра
:-) [06|Лют. 08:49 pm]:   асоба яка настільки дніще що не може собі нормально на кусок хліба заробити а точніше не хоче а тому готовий із хуй за ким їбатися аби лише на кинули чогоссь
Lesyk [06|Лют. 08:50 pm]:   низько, низько
Lesyk [06|Лют. 08:50 pm]:   але навіть зараз бажаю тобі добра і любові
Lesyk [06|Лют. 08:50 pm]:   бо бач до чого недойоб приводить - кидаєшся тут в чаті на людей, кидаєшся на вилазках
:-) [06|Лют. 08:57 pm]:   мені сьогодні один праграмер намагався мозок ябати, спочатку я сміявся у вуса, поітм нахуй посилав, потім почав пиздити мишою, поки нас не розняли. Тепер думаю чи знає про це мій начальник вже і чи пустять мене завтра в столовку, а ти кажеш недойоб... А парніша так гарно говорив. Хуйню. Ти по стопам його йдеш.
Lesyk [06|Лют. 08:57 pm]:   надмірна немотивована агресія
Lesyk [06|Лют. 08:58 pm]:   так, це саме недойоб
Lesyk [06|Лют. 08:58 pm]:   тому я бажаю тобі добра, обнімашок і справжньої пізди
:-) [06|Лют. 09:02 pm]:   в справжній пизді і в справжній задниці я буваю настільки часто, що ну його нахуй, ще з перших курсів
Lesyk [06|Лют. 09:04 pm]:   але явно не хуєм і тим більше без фрікцій
Lesyk [06|Лют. 09:04 pm]:   добра тобі і відїбись від мене
Sunkatalano [06|Лют. 10:32 pm]:   Пиздець у Вас, бля інтелектуальні розногласіє...

Подібне будь кому буде не дуже приємно читати. Тому, відповідно до подібних випадків вважав, що доступ має бути для користувачів.

1411
сюжет окремо

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=OY9ad8iojFQ" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=OY9ad8iojFQ</a>


1412
Так, це я вирішив зробити доступ для своїх. Тому що, не всім зареєстрованим користувачам варто бачити нашу "флудилку", де точаться різні дискусії. (це наше внутрішнє, і нехай воно буде там)
Далі. Принагідно, є люди, котрих знаю особисто, з котрими не раз бував на вилазках, відповідно отримають статус "користувач". Тому, кількість користувачів буде збільшуватися і в чаті буде веселіше.

1413
Звіти / Re: Клад на 3-х
« : 04.02.2013 01:42:03 »
Вітаю goom. Гарний почин на цей рік ;)

1414
Є пропозиція перенести чат після інформаційного центру, або просто десь нижче.

1415
Не видко всерівно

1416
Наразі не видно.

1417
фото тут

Дякую. Це тепер повний фотохронометраж  :) Ну майже.  ;)

А кого я це так ніжно заправляю?  ;D

1418
Щодо поїзда Львів Солотвино. їхав колись до Тячева Загальним Вагоном У веселій компанії, видовищ було достатньо на всю дорогу)))) Найцікавіша унікальність цього вагону у ньому не Провідники а Діалектрики)))))

І чесно кажучи за наявності хорошої компанії зраджувати цьому вагону не буду)))

Я не знаю кіко то треба випити, щоб не чути ті запахи, які чули ми. Ну ми абтрагнулись правда, від душі насміялись. 0,7 нам допомогла. Люд був цікавий, особливо коли рот відкривали, але сморід...

1419
Основна тема тут

1420
Нарешті.
Добрався до фотографій, котрі були зроблені в суботу в місті Ужгороді, у присутності таких дійових осіб  як Rufus, Композиторка, Блондинка в кедах, Greenlion+2 і звісно мну.  :)

Поїздка і пригоди почалися ще в дорозі, в поїзді під аромат кон'ячку, з смаком сирокопченої ковбаси, дерунів та яблучного пляцка. Тоді вже мені й намалювався характер нашої вилазки.

Близько сьомої ранку випакувались з поїзда. Короткий сон в поїзді ще більше нас розморив. Вирішили, до поки не зійде сонце трохи "подосипати" на вокзалі.


В фойє вокзалу я запримітив музейний куток, присвячений Георгію Кірпі.



Була навіть його парадна залізнична форма. Такий собі куток пам'яті для найкращого керівника залізниці.

Спустившись в туалет, я зрадів, прочитавши новину, що від 01. 01 2012 туалет безкоштовний! І помитися навіть можна, за 12 гривень. Европа.


Вокзал симпатичний, не надто помпезний




І в Ужгорода є свій найвужчий будинок. Метрів через десять від нього, приміщення головного вокзалу.


О, перший нєжданчік попадається на очі. Може Янович звідси родом?


Йдемо далі, слідкуємо за візуальною автентичною закарпатскою рекламою


Практично всі продуктові магазини на Закарпатті мають таку назву " АВС"


Феєрія. Ноу коментс.






О це так, потужно! Всюди б так!












Цікаві дворики. Завжди хотілося в них заглянути.








Руфус виявляє симпатію до тих фартухів, що на вітрині


Цікаво закріплені проводи, вздовж стін будівель


ЗАЗ і в Закарпатті ЗАЗ)


Ну дуже вже плоскі жарти там


Хотіли видертись на перше ліпше горище, але де там, закрито. Твердо було вирішено десь впасти та перекусити.


Але не сюди. Галичанин, котрий себе поважає навіть копійки в такому закладі не залишить


І взагалі, хто казав що там кафешки з сьомої ранку працюють? Аааа, то був Смайл. Сплять там ще всі дрімучим сном.


Тому подались ми далі, на пошуки більш-менш пристойної харчевні.
Біля пішохідного моста стоїть Статуя Свободи. Її типаж нам нагадує, в якому ми регіоні знаходимось. Обличчя іі чимось схоже до середньостатистичного типажу пасажира поїзда Солотвино - Львів.


Традиційно, міст обвішаний колодками в честь весілля молодих. Колодки всі різні, та з асортиментом надписів і візерунків.






Бувалий експлорер може подумати, що це непогане місце для випробування свого болторіза, на колодках різних типорозмірів :)




Стріт арт


Решітка дощової каналізації


Довоєнний електричний стовп, приємна знахідка


Автентичні вікна та такі ж ролокасети


На вулицях міста було достатньо вічнозелених дерев та кущів, що дало нам зрозуміти що ми знаходимось в теплому краю, але не відчути, на жаль.




Заклад "Палачінта". Там ми поснідали. Відрізняється наявністю присутності дитячого унітазу, маленьких, але смачних порцій пельмені та вареників, і дуже смачним, недорогим глінтвейном за 10 гривень.




А! І безкоштовного вай фай.


Вранішнє прибирання міста. Взагалі, воно таки чистіше від нашого.


Ужгородський гідрант, з роком виготовлення


На автовокзалі беремо квитки на 115 маршрутку, ідемо в Кам'яницю, в замок Невицький. Попутньо купуємо ковбаски та ГСМ


Замок з дороги


Пішохідний міст через річку Уж


Тут весна






GreenLion на фоні скель


Ось і замок. Я тут вперше за 22 роки. Згадую дитинство, базу Верховина, котра поряд, розбиті коліна та зеленку на них  :)




Представник фауни місцевого значення












Види з замку




Вдалині Ужгород




Футбол, якого переважна більшість з нас не любить  :)


Десь там вже територія іншою країни


Замок Невицький, дуже затишне, спокійне та атмосферне місце.






Тільки доля якась в нього нещаслива, стільки років бути у забутті. Настінні надписи ще з кінця ХІХ століття.




Поряд з таким гарним, романтичним місцем розкинулись залишки турбази Верховина. Колись тут бігали діти, лунала музика, був рух та радість.
Зараз тут повністю омертвіла атмосфера, містична і неприємна аж до того, що хотілося пошвидше покинути її територію.
Десь тут маленький Рой колись бігав.












Головне будівля зазнала змін, з'явився ще один поверх а також башта, на кшталт тієї, яка прикрашає замок.


Добре, достатньо вже сентиментики. Смажимо ковбаски, їмо, киряємо, тішимось гарній погоді та чудовому товариству.






Далі, спускаємось вниз, чекаємо на транспорт. В Ужгороді, прогулюємось вуличками та йдемо в напрямку до пабу "Еган"




Залите вечірнім сонцем місто. Гарно.




Довоєнна реклама і тут вилізає. Досить непогано.




В місті багато сецесії в архітектурі. Причому такої, що не зіпсовано металопластиковими вікнами та іншими впливами сучасності








Ще одне вічнозелене дерево.


Наступив вечір. Пора грітися.


Паб Еган. Відрізняється смачною кухнею, доволі адекватними цінами, приємним внутрішнім середовищем, попросту там комфортно. Публіка 18+ до 30. В кожному залі є камін, що створює тепло і затишок.
Єдиний бед - це офіціанточки в капцях. Могло б їх там і не бути. Або хоча б нормальні офіціанти.




І туалет цікавий, можна залишати відгуки і побажання.


Ну і ми там шось нашкрабали. Якраз коли пісяєш, надпис перед очима. Головне запам'ятати на п'яну голову.


Новачки молодці, тримались. Правда під кінець трохи заснули.


І головне. Мораль з цієї одноденної поїздки:

НІколи не сідайте в поїзд Солотвино - Львів!!!!!111

Всі фотографії тут
Обговорення тут