Завжди цікаво дивитись знахідки друзів по хоббі. Єдине, просив б заливати фотки на більш надійний ресурс, скажімо на Пікассу (гугл), ніж на ненадійний радикал. Дякую.
Та ще й якась "добра душа" закрила отвір в підлозі чи то картоном чи то іншою якоюсь заразою. Вчасно зловили за шкірку.
Такі замасковані діри були ще в будівлі поряд, яку знесли. То справа рук бомжа, чи то сторожа, вже не пригадую. Мав чоловік таку "симпатію" до людей, і так оригінально її проявляв.
Дякую STALKER. Звертаюсь до тебе а також до всіх зокрема. Колись були телефонні довідники Львова, 80-х років минулого сторіччя, от там є багато львівської реклами (Електрони, Кінескопи, побут. техніка і тп). Довідник товщиною 5-8 см, з твердою палітуркою. Був в мене такий, але нажаль канув у небуття. Так що, якщо в когось ще є вдома такий екземпляр, будь ласка, поділіться.
Є в мене якийсь за 1982 рік. Точно є! Дати тобі відсканувати?
Дякую STALKER. Звертаюсь до тебе а також до всіх зокрема. Колись були телефонні довідники Львова, 80-х років минулого сторіччя, от там є багато львівської реклами (Електрони, Кінескопи, побут. техніка і тп). Довідник товщиною 5-8 см, з твердою палітуркою. Був в мене такий, але нажаль канув у небуття. Так що, якщо в когось ще є вдома такий екземпляр, будь ласка, поділіться.
Тема створена для того, щоб збирати зразки львівської реклами періоду СРСР, та інших окупаційних режимів у виді поліграфічної продукції, а також у інших її проявах.
Для початку, кілька сканованих зразків від мене:
Швейне підприємство "Маяк", здається ще досі жевріє...
"Все лучшее" Як цікаво зараз згадувати той час, де колись маленьким з кимось з батьків заходив. Ще також мені подобався запах який був в взуттєвих магазинах, завше сидів на квадратних дермантинових сидіннях, і нюхав запах шкіри. Мама мене тоді вже за руку витягувала на вулицю))
Оце цікаво. Здійснити б подорож у часі, сходити в "Бістро" і назад
"Новий ЦУМ" Тоді ще з працюючими екскалаторами, дивиною для Львова на той час
Йдеться мова про символ, котрий викладений бруківкою. Розташований на площі перед монументом, видно тільки з висоти пташиного польоту. Питання навіщо, це творчість робітників при укладці бруківки, чи щось бува інше? Цікаво, ким узгоджується візерунок викладення бруківки, при замощенні вулиць? Треба дізнатись, в якому році замощували бруківкою площу біля монументу. Одним словом більше питань ніж відповідей, поки що.
Ось і випала нагода побувати у печері, отримати перший спелеологічний досвід. Було нас багато, gribkoff777 з жінкою (Юля), Rufus, Marichka, Dexter, Гєна і наш тру-провідник Le-i-3o.
Отже, львівські дігери, втомлені антропогенним львівським пейзажем, сирими підвалами і пахучими колекторами, прагнули відчути той андерграунд, який створила природа. І я думаю, що цього разу ми відчули і пройнялись цим новим для нас, природнім середовищем.
Однією групою вирушили до місця залазу. Дехто з нас, змушений був залишитися на зовні, вузька, викривлена щілина не дала змогу проповзти Руфусу та Тарасу всередину. Мені повезло, ще якихось пів року тому я б точно не проліз в ту дірку. А так, стесав лише пряжку на ремні, коли протискався.
Пролізши в нетрі печери, можна було вже охарактеризувати її атмосферу. Спокій, велич природи, великі камяні брили, все це стимулювало уяву, та мимоволі проганяло надмірний азарт, кожен крок тут відповідальний, особливо коли порода не надто стійка. Нависаючі брили над головою, таке побачене якось гальмувало мене, провалля, обвали породи заставляли бути уважним і акуратним при проходженні далі.
Кажани. Ці створіння як ніяк краще пасують до цього середовища. З три десятка нам попалися. Були в основному Підковоніс малий та Нічниця велика. За останніми, мали честь спостерігати як вони спарюються. Печера наповнилась дивними звуками)))
Так сплять Підковоноси малі
Нічниця велика
Спільна знимка і вперед, далі вглиб печери
Втрамбоване каміння. Сміялись ще тоді, що закони фізики там не працюють як належить. Ну і добре.
Важлива присутність досвідченого провідника, бо травмуватись в такій печері, чи навіть вбитись - шо два пальці ... . І розумієш що вихід один, вузький дуже, і вилазити доведеться самотужки.
А далі було найцікавіше, залаз у надвузьку дзюру, для того щоб попасти в найбільший зал. Глянувши на це, я зніяковів спочатку. Декстер показує це місце
А виглядало воно так:
Ось тут коротенький ролик, як Декстер вилазить. <a href="http://www.youtube.com/watch?v=jlj8E0X_PyM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=jlj8E0X_PyM</a>
Найбільше ця дірка Юлі сподобалась
Останньою точкою був цей зал, з ямою та сипухою, де колись знайшли кістки мамонта
Доброго вечора! Я б хотіла приєднатися, але я тільки сьогодні зареєструвалась, і ще ні з ким не знайома...Якщо можна уточніть годину на котру збираєтесь
Telegram чат
Facebook
Instagram
Напишіть нам
Donate Експлореру
Перегляд повідомлень
