Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

2521
Цитувати
А тут хороший сайт про вінницький трамвай.     

Мене дуже зацікавила ця тема, хотілося би поїхати і самому глянути на вагони та покататися містом на трамваї. А якщо пощастить, то ще й потрапити в депо.

Ось таких швейцарських  красенів випустили на маршрут 2008 року. Тут стаття.

Мав щастя на такому трамваї їздити. Але не у Вінниці, а ще в Цюріху в 2007 році. Як пам'ятаю, були там 3 три типи трамваїв, і ці що на фото були найстарші. Тому й нам подарували. :) Тоді їхній стан був на 4+, зважаючий на немалий вік. І лавки там цікаві, деревяні, подібні як в наших електричках. Вміють швейцарці берегти старе, культура в них така. От цікаво як в нас з ними складеться доля?
Буду в наступному році у Вінниці, гляну на їхній стан, як їх експлуатують.

2522
   Якось попала мені до рук, як виявилось, чудова книжка знайомого мені художника Юрія Лесюка, "Аромат червоних йон". І от, читаючи між рядків, довідався про вугільні шахти в коломийському районі, а саме в селі Ковалівка, котрі на даний час вже не діючі. В силу своєї необізнаності я нажаль не знав нічого про ці шахти, і тому, вирішив поділитися, доволі цікавою інформацією про передумови виникнення та історію цих шахт, яку знайшов.




ЧОМУ У КОВАЛІВЦІ СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ ШАХТАРЯ?   

29 серпня в селі Ковалівка святкували 340 років від першої згадки про село, а заразом й День шахтаря. Так, так День шахтаря, виявляється в Ковалівці не так давно видобували вугілля (про це тепер, напевно, мало хто знає) завдяки котрому вся Івано-Франківська область, та частина Чернівецької мали змогу освітлюватись.

Для того, щоб дізнатися, як на Коломийщині вугілля добувалось, я навідався до Ковалівського сільського голови Василя Ясінського.

Почав свою розповідь війт з того, що про вугільне родовище між Косовом і Кутами було відомо ще з 20-х років XVII століття. А вже у 1883 році почалися вибіркові геологічні роботи на території сіл Мишина і Ковалівки. Сім років по тому вуглепромисловець О. Шипановський заклав чотири шахти глибиною 25-30 метрів, де видобували вугілля з верхнього пласта (по Сухому потоці в Ковалівці). Це був майже поверхневий видобуток. І у 1891-1899 роках середньорічний видобуток становив 7 тисяч тонн. Наприкінці дев’ятнадцятого століття шахти законсервовано через малу потужність верхнього пласта. Замість них збудовано вертикальну шахту глибиною 75 метрів, де залягав більш потужніший пласт.

«На той час, – каже пан Василь, – устаткування було примітивним, умови праці тяжкими. Ніякої техніки безпеки на тих шахтах не існувало. Робочий день тривав 12 годин. Всі роботи виконувались вручну. Жили робітники (селяни сіл Мишин і Ковалівка) в себе дома. Заробітна плата була дуже низька».

Також мені стало відомо з розповіді сільського голови, що шахта працювала протягом 12 років і видавала близько 100 тонн вугілля на добу. За час її існування видобуто 250 тисяч тонн вугілля. Проте Ковалівське вугілля було не конкурентоспроможним, тому з середини 20-х років видобуток його припиняється. А тим часом було розпочато будівництво нових шахт. Споруджено 2 шахти з похилим стволом.

Далі Василь Ясінський розповідав про те, що у 1940 році тут видобували 6,2 тисячі тонн вугілля, що йшло на забезпечення місцевих потреб. У цьому ж році прибула планова геологічна розвідка, частково була прислана техніка для шахт. Але 1 липня 1941 року в село прийшли німці і шахти частково були зруйновані. Проте й самі німці звідси пересилали вугілля й до себе на Батьківщину. А вже 28 квітня 1944 року в Ковалівку входять радянські війська. Тоді шахти відновили свою роботу. І на початку вересня того ж року виробіток вугілля пішов угору.

В 1944-1945 роках знову були проведені широкі геологічні роботи. Геологи встановили, що вугільний район охоплює села: Мишин, Ковалівку, Стопчатів, Іспас, Микитинці. Через те, що найближчим великим містом є Коломия, тому й родовище назвали Коломийським. Перше шахтоуправління теж було в Коломиї, бо в селі не було де його розмістити, в той час у Ковалівці взагалі не було жодного державного будинку при тих шахтах. У тому ж 1945 році були побудовані дві нові шахти №3 на південь від села і №7 па північ, а в 1949 році – шахту №6. У 1947 році побудовано електростанцію на 300 кВт. Скоро почались великі допоміжні роботи. У 1948 році прокладена шосейна дорога, а в 1949 році підведена залізна дорога до шахти №6.
Цікавий факт розповів мені війт про те, що в 1947 році при видобуванні вугілля були знайдені рештки мамонта. Але їх одразу переслали до Москви.

«У 1947 році, – каже сільській голова, – шахтоуправління перейшло з Коломиї в Ковалівку, але до 1961 року називалось Коломийським. Шахти одержували все більше техніки все більше розгорталися масштаби робіт. Але в невеликих шахтах важко було застосовувати тодішню техніку. Тому в 1960 році шахти № 3 і № 7 зовсім були закриті, а також горизонтальний хід шахти № 6. А вже у 1961 році до Дня шахтаря був відкритий комбінат».

У зв’язку з застосуванням техніки кількість робітників зменшилась. До прикладу, якщо в 1952 році на шахті працювало 960 чоловік, то у 1962 році вже 620 чоловік.

Серед цих людей був і мешканець Ковалівки Петро Боднарук, котрий розповів мені про те, що вся робота в комбінаті була електрифікована. Робітники працювали там відбійними молотками. В двох лавах для добування вугілля взагалі застосовувалась вибухівка. Подача вугілля велася з допомогою потужних електровозів. Були впроваджені породонавантажувальні машини, а також заштовхувачі верхньої дії для обміну вагонеток у клітях. Шурф шахти вертикальний, глибиною 154 метри. Штреки переведені на металеві кріплення з металевими стойками. Підвісна лінія протяжністю 217 метрів давала тоді можливість відправляти вугілля в бункери щоб подавати потім у вагони.

Сам пан Петро потрапив на роботу в шахту одразу після служби в армії. Потім, з часом закінчивши курси лебідчика, працював на другому горизонті тягав вагонетки. «Після цього, – каже Петро Боднарук, – вже коли вдарили вертикальний ствол я, закінчивши чергові курси, працював на шостій шахті машиністом по підйому і спуску людей. Робота ця була дуже відповідальною. Я тричі на день піднімав і опускав людей. І от так працював до 1968 року. А відтак шахту закрили і на її базі створили кабельне виробництво».

Також Петро Боднарук розповів про те, що шахти були нерентабельні і на кожну тонну треба було доплачувати 32 рублі, але саме вугілля було дуже якісне. Нарікав й на те, що воно залягало коритоподібно і з одного боку виходить в Лючку, а з другого в; Пістиньку. Вода з цих річок не давала можливості механізувати виробництво і все, по суті діла, видобувалося вручну, відбійними молотками. Одного разу привезли комбайн, запустили, але вода, прорвавшись, поховала його.

Наступний з ким мені вдалось поговорити був батько сільського голови, Василь Ясінський. Він працював машиністом насосу, викачував воду. «Найважче, – каже пан Василь, – було в неділю, коли всі були вихідні, а я на шахті був один. Траплялось навіть й так, що стійки поломить і залишався дуже вузький прохід, то доводилось куфайку знімати, бо інакше не пролізеш, щоб до помпи дійти».

Володимир Заячук

   
Процес видобутку ковалівського вугілля                                    Колишній вхід в одну з ковалівських шахт
(фото 60-их років)

джерело - Коломийська правда


Ковалівка п’є, гуляє, Ковалівка курит,
Ковалівка має гроші — нічим сі не журит.


А тепер Ковалівка не має ні шахти, ні гроший і сі журит. Решта тут

Ще також тут є інформація про історію села, але стаття ще писана за совітів, і доволі прикро, що вона лежить на сайті з промовистою назвою Інститут Україніки. Тому текст там відповідний до часу.


Але не всі ресурси Ковалівки закінчились :)

Є ще такі:
   
Вітайте, Олеся Стефанко — "Міс Україна-Всесвіт 2011". І то шо пишут, шо вона с Одесси, не вірте.:)

Файне село село Ковалівка, де вродилась така дівка!  :)

П.С. Ну і звісно, я думаю при таких багатствах цього краю, нам варто організувати туди експедицію.  ;)





2523
В мене є. Можу віддати. 4 -ох камфорна, з духовкою. За флєшку коньяку.  :)

2524
Сьогодні вітаємо супер-тру модератора з ДН, для багатьох друга, невтомного дослідника та просто хорошу людину - Inkognito !
Бажаю тобі міцного здоровячка, такої ж витримки, та сімейного благополуччя. Вітаю! :)

2525
Тут мабуть були ракети Р-12 наземного базування, малюночок просто видає :)

2526
Та..., і тут можна буде гарно подискутувати, подосліджувати різноманітні цікаві слова та вислови, покоперсатись на нашій лексиці. :)
А скільки в нашій лексиці є цікавих, та на перший погляд незрозумілих слів...

2527
Перепрошую, але ставка Гіммлера, власне що на перших фото допису, знаходиться у селищі Гуйва, близько Житомира, а не в селі Висока Піч.

2528
На правах офтопу: Слово "митець" пишеться без букви "с" . Шануймо рідну мову!
Зворотнє. Пан Ботлхантер, шануймо українську мову! Власне мистець, а не митець. Поцікався працями Бориса Грінченка. Зокрема, його словник української мови, котрий є наразі фундаментальним для мови.

2529
Смайл мені сьогодні подзвонив та сказав що він збирається пити! І ше сказав, шо ми "мистці" нічого не розуміємо... ;D
Але всетаки зрозумів,  :) прочитав в газеті що сьогодні день енергетика.
З чим і вітаю, без сумніву, шальоного енергетика Смайла!
З профсвятом!

2530
Знайшов 1 копійку 181..року. Власне рідкісна тим, що присутній заводський брак. Відсутня остання цифра в даті.
Але сохран, ех..., шкода. Коли підняв її, зміг розгледіти лище невелику частину гербу.
То що на фото, монета вже пройшла цикл "прання" в мильній каші. Далі чистку припинив.
Після очищення милом реверс отримав непоганий вигляд, а аверс.

2531
Історія в Землі / Чистка монет
« : 21.12.2010 20:55:29 »
Ось добірка корисних посилань, по методам чистки монет:

1) http://numizmat.ru/beginning/2007/06/26/beginning_3806.html
2) http://www.collection.mumisma.ru/Dictionery/nd24.htm
3) http://zauralklad.ru/med.htm
4) http://www.spectrumdfx.narod.ru/copper.html
5) http://www.retrov.ru/f287/t496.html
6) http://www.collection.mumisma.ru/Dictionery/nd24.htm

  Було б добре, щоб хтось в цій темі ділився своїми зразками до / і після, а також порадами, способами чистки та їх результатами.
Особливо цікавить очистка мідних, бронзових монет та монет з інших сплавів. Адже відомо, яка проблемна мідь у чищенні.
Головне зробити правильний вибір, чистити монету, чи ні? А якщо чистити, то так щоб не загнати. Або ж довірити цю справу компетентній особі.


Додам ще від себе, свої мідяки зазвичай чистив так: господарське мило або ж дитяче з вмістом трилону-б, під проточною водою, з милом, зубною щіткою знімав основне забруднення. Далі, якщо необхідно, робив "кашку" мила з теплою дистильованою водою, клав туди монету і на тепле місце. Раз на кілька днів витягував, очищав щіткою під водою і назад у мильну кашу. Спосіб дієвий, довготривалий, але монету так не вб'єш.

Пробував і розчин лимонної кислоти, спосіб несподобався. Цей і нижче способи відносяться до розряду ризикованих, чистив виключно "вбиті", сильно окислені монети. Певного результату таки добився. :)

Спосіб чищення в 30% розчині аміаку мені сподобався (хоча по їдеї треба використовувати 10% розчин). Головне монетку тримати в закритій посудині під час чищення, доступ кисню небажаний. Гарно розчинив окисли, в тому числі й противний зелений, який зветься хлористою міддю. Ніби :)
На тому я свої експерименти припинив, тренувався на монетах, котрих не шкода. Інші способи, виварювання, та штучне патування теж наразі не цікавлять, до поки не зустрінусь з одним хіміком, до того ж нумізматом.  :)

2532
Гумор / Re: Смішне Відео
« : 21.12.2010 17:16:34 »
синтез 200 бойс і 12 каналу.  ;D
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=xkPD7nGNROA" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=xkPD7nGNROA</a>

2533
Поки був у підвалі свого будинку, заглянув в одну із кімнат. Перед тим відбувалась ретельна очистка підвалу, з кучі мотлоху залишились ось ці цікаві пусті фляшки. Вермут, ром, токай, ґрузінскій каньяк та вино бастардо португальського виробництва. Цікаві тим що вони за союзу були дефіцитні, у вільний продаж не поступали, хіба в ресторани. На кількох пляшках присутній штамп на етикетці, що засвідчує походження з ресторану Москва.
Ром негро - пляшка та етикетка, ну просто краса. Експорт з Єгипту доречі. Ну і португальське бастардо теж цікаве, з клеймом на фляшці.

Ну і не оминув увагою цей автентичний змішувач до ванни. Польський, добротний, з керамічними вставками в ручках холодна/гаряча.
Гарненько відчистити його і прослужить ще надцять років :)

2534
Молодець Стінг, твої фотки гарно доповнили звіт. Тепер все в гармонії.  :)
Чикулядова каналізація біля світоча - тру! Тре якось влізти туди  ;D

2535
Ну і по традиції, всім учасникам гарної прогулянки по масному +

2536
Гарно Фляшкохантер придумав з ніками. Якось посвятковому виходить. Доповню: :)
Roy              :-)               Stinger               Lesyk              Stitch              Bottlehunter            

Ага, гарно походили.
На рахунок фото з смітником, там хтось поклав цілком достойного вигляду цифровий апарат для вимірювання тиску. Мабуть то Миколай комусь з бомжів приніс, чи шо?  :o  :)
Після відвідин Гумового заводу подались по колії на пішохідний міст, на котрому можуть виходити гарні фото, як з ним, так і з нього. Вже вкотрий раз замітив, яка на мості енергетика. Кожного разу не хочеться там зупинятися надовго. Даються взнаки мабуть велика кількість самогубств, що мали місце на ньому. Про що засвідчує вінок, привязаний до перил.
Координати мосту: 49°51'12.56"N x 24° 3'19.30"E












Так і було, довго не залишились та пішли в місце з набагато кращою енергетикою. Яко наприклад біля церкви що на вулиці Старознесенській 23. Місцина там благодатна.

Дивлячись на ліве крило цієї будівлі, аж серце щимить...Це якраз навпроти церкви.


Наступним місцем, фінальним, була гора Баба РОД, де й ми перекусили та зробили пару світлин.

Зимовий краєвид з гори Баба Род




вид на гілку фантомної залізниці




тец

Фляшкохантер на фоні тец.  :)

решта фоток на пікасі. Окремі фото по залізниці, що вдалось зфоткати кину сюди трішки згодом, також створю окрему папку на пікасі по темі залізниці.


    

2537
З заводу таки вже нічого не залишилося, корпус в котрому ми побували + ще один поряд, в котрий ми не зайшли. Двоє відносно цілих після згортання заводу. Ех, пережиток минулого, вже не смердітиме там гумою. Той кавалок що ми побачили, буде в такому "первісному" стані вже недовго, руки орендарів й туди протягнуться. І завод Прогрес, який поряд, хоча доцільніше писати Регрес, котрий ще на диво існує :). Колись це була організована потужна промзона, залишки якої нам вдалося побачити та сфотографувати.

Вигляд на завод, збоку ніби друкарня


превед:)


наше ноу-хау. Підвальна ковзанка  :)




такі газети потішили





загальний вигляд корпусу, де ми були. На передньому плані фундамент від труби

2538
+1, але на 15 хв спізнюся.можна?!!!
неможна... ;) ;D

2539
Фоткі гарні без сумнівів, а от де на них озеро? :)
А озеро під льодом. :) Мабуть на тій фотці де сліди.

2540
Гарно там! Тобі +