Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

301
Про explorer.lviv.ua / ми в Пресі
« : 22.03.2018 23:17:31 »
Моє нещодавнє інтерв'ю, цікава стаття вийшла - https://zik.ua/news/2018/03/14/zakynutyy_lviv_zakutky_mista_de_rokamy_ne_bulo_lyudey_1284301

Щоб не загубилась ;)

Лінк на PDF

302
Пару слів від мене, про це без сумніву, чудове місце:

Смію признатись, що ніколи не був у кінотеатрі, покинутому...
Особливо такому, де я колись дивився перші іноземні мультики та фільми.
Але, навіть справа не в них, а в унікальній атмосфері, властивій саме цьому типу споруді.
Ніби хтось відрізав плівку, і в великому залі розкинулось ехо і всі кудись зникли. Згасає світло, мотор в кіноапаратній перестає крутитися...Туххх



І тут, ти попадаєш в це середовище,  схоже що й не провітрювалося багато років. Спершу ходиш, світиш ліхтарем, намагаєшся згадати ніби й знайомі обриси.
Під ногами розкинуті квитки. Каса, з розваленим столом, контрольною печаткою. Пачечка  не використаних квитків.
Хочеться вдивлятись в кожну деталь, особливо цікаво, після якого фільму сюди перестали ходити люди?

Останні відвідувачі залишили після себе настінні розписи, переважно у вигляді неетичних слів та прізвиськ з географічними координатами, звідки ці індивідууми походять. Зачасту й з закладами навчання.


Зразки настінного розпису майбутніх предків
















Звісно, без сміття ніяк. Серед численних горбів “сємок”, можна візуально відтворити історію по обгорткам, коркам, та іншим продуктам життєдіяльності.
Заняття, скажу я Вам цікаве) Крім цього, були ручки, олівці, перші вітчизняні монети, гумки, обгортки з жуйок Wrigley's spearmint :)







Власне, демонстрація причинно-наслідкового механізму, того, що ми бачимо в цьому кінотеатрі.
Але, це лише уява, яка може не співпадати з реаліями :)






Дивно, в кінотеатрі зберігся характерний запах.
Ніде такого не має, тільки в старих, радянських “кінах”.
Здається, ми затримались. Десь, ось-ось, зараз касир зайде в напівтемний зал і прокричить - “Хлопці, сеанс закінчився! Виходьте...

303

В електронному навряд чи хтось має, а от купити, думаю можна, в Львівських книгарнях.
Та вот якраз і немає нігде..
Останній раз бачив в багетній майстерні "Рамар", де музей Новаківського. Також, може бути в НТШ на просп. Шевченка.
Далі, якщо виникнуть питання, прошу в ОП, щоб не засмічувати тему.

304
Народ привіт, обшарив всі бібліотеки, але толку ноль... Писали тут на форумі що маєте в ел. варіанті книгу Тараса Піняжки " Львівська Цитадель" скиньте хтось, будьте добрі!)

В електронному навряд чи хтось має, а от купити, думаю можна, в Львівських книгарнях.

305
У 1910-1913 рр. на площі Стрілецькій, 1 (тепер пл. Данила Галицького), відомій від початку ХІХ ст. як місце проведення різноманітних ринків, за проектом архітектора Яна Протшке був споруджений будинок Ремісничої палати. Великий зал, призначений для проведення спільних зібрань представників ремісничих професійних об’єднань, від початку побудови використовувався як кінозал під назвою кінотеатр «Балтик». Він функціонував і під час І Світової війни. Після війни кінотеатр, який мав назву «Штука», відновив діяльність 1926 р., його власником був відомий кіновласник Марек Парізер. Під цією назвою кінотеатр діяв до 1941 р., в часи німецької окупації тут діяв кінотеатр «Космос». Після ІІ Світової війни у приміщенні Ремісничої палати прем’єрним спектаклем “Івасик-Телесик» у 1946 р. відкрився ляльковий театр, одночасно з дитячим театром ще деякий час глядацький зал використовували як кінотеатр «Комсомолець».
Авт. Ірина Котлобулатова

Нещодавно, мали нагоду офіційно побувати на екскурсії в цьому театрі, познайомились з колективом, з приємним директором, художнім керівником Уляною Мороз, а найголовніше, що нас цікавило, то з особливостями будівлі.
Для нашого покоління, театр Ляльок був в житті десь до класу третього, а далі, через невелику перерву молодого розвитку це був клуб Лялька.
Та Лялька, яка багатьом запам'яталось, найбільш неформальний клуб тогочасного Львова, зрештою, з якої залишилось тільки приміщення, інша назва клубу та відповідно інший по характеру стиль. Що безумовно суперечить по духу і театру, та загалом, спільне приміщення, що є не завжди добре.
Як виявилось, приміщення театру тісно заплутані разом з житловими квартирами, які є у цій будівлі.
Наприклад, адміністративне приміщення знаходиться на третьому поверсі, до котрого треба попасти з театру в загальну сходову клітку, з ліфтом до речі, яку ділять мешканці будівлі.
Піднятись на третій поверх, зайти в загальний коридор, з безліччю дверей. Відгадати які з них, і ти, вуаля - знову в приміщенні театру. А це, колишня, велика квартира, де люди проживали в останнє, мабуть перед ІІ світою війною.

Хол театру та залишки колишньої розкоші. Хоча, можливо й не зовсім залишки. Дзеркало, рама, кам'яне оздоблення каміну, поручні, це все є в гарному стані.


Покрутивши головою, бачу гарний вітраж. Який до речі, свого часу виконував функцію додаткового освітлення. За ним було бронескло, та відкритий колодязь до неба. На жаль, у радянські часи його закрили, тому використовують штучне освітлення.


Пані Уляна якраз розповідає нам про особливості та будову приміщення сцени.


Колись, тут були вікна. З вулиці це видно краще.


В театрі організовується музей Ляльок, також проводяться різноманітні майстер-класи для діток




За кулісами. Йде підготовка до вистави, будуються декорації. Вони рухомі, з підсвіткою, по своєму унікальні.




Далі ми пройшлись по іншим приміщення театру.
Таким собі, музейним приміщенням з минулого часу)


Виглядає строго, і пахне совіцькою похмурістю від такої таблички, але, колектив там напрочуд приємний


Закручені, як вуж приміщення, виходимо до сходової клітки, щоб потрапити у підвал.
По дорозі, піднімаю голову, а там трубний сир бор. Таким чином даються в знаки поділені, житлові приміщення.




В підвалі між іншим, було бомбосховище. Правіше - гермодвері.


Провела ревізію підвалу і директор, заодно


Ляльки. Звісно, як на них не подивитись, особливо ті, які зберігаються в коробках?
Милі. Якби не наївно це не звучало, ніби "з душею". Результат праці людських рук. Унікальні і гарні.




Наскільки я запам'ятав, є п'ять типів ляльок, зокрема рукавичні, тростьові, маріонеткові та інші. Для деяких необхідні спеціальні вміння та навички.



Піднялись на верх, до місця інженера


Мініатюрна сцена)




А тут місце директора, де він зазвичай спостерігає за виставою


Добрались й до адміністративної частини. Кругом суцільні пертурбації, йде ремонт.


А під ногами, пожовклі від часу афіші, які знову пригодилися :)


Для працівників є затишна кухня, де не тільки можна перекусити, а й є місцем задушевних розмов. Атмосфера сприяє.


В цій же кухні, приємний артефакт, котрий виготовлений колись у Львові, на вулиці Пекарській 13 - умивальник фабрики Богдановича.




Перед виготовленням ляльки, спочатку її малювали. Переглянули архів таких малюнків.






Ну і дєдушко, який закликав колись всіх вчитись, вчитись і ще раз вчитись. Атрибут з колишньої, обов'язкової стінгазети-червоного кутка.


В кабінеті директора, гарний вид з вікна


Пані Уляна демонструє різні типи ляльок, за управлінням








Знаменита "коза-дереза")


В будівлі є внутрішній дворик. З якого також, по балкону, поміж квартир є приміщення театру.


А це ми в майстернях, де створюються, ремонтуються ляльки та декорації


Створення ляльки це доволі копіткий процес


Тканина


Пів круглі віконця, під якими проїжджає трамвай


Прощаємось, дякуємо за екскурсію, за "відкриті карти", за показ реалій. І це чудово. Видно, що не легко театру, в фінансовому плані. Але, приємні зміни на краще вже відбуваються.
Слід зазначити, попри стереотип, що театр ляльок є виключно для дітей, смію заперечити. Є також і дорослий репертуар.
Залишилось, тільки прийти на виставу, в новому амплуа і образі. :)

Дякую Бобру за організацію екскурсії, а також іншим учасникам, плюсую. +

Про всяк випадок, залишаю інформаційний витяг з ключовою інфою про театр, думаю згодиться.

Каса працює щоденно з 11:00 – 18:00 (обід – 14:00-15:00) - крім понеділка
79008, м. Львів, пл. Данила Галицького, 1
телефони для довідок:
+38 (032) 235-58-32 (каса),
+38 (032) 235-47-73 (приймальня)
E-mail:   lviv.puppet@gmail.com
Сайт : http://lvivtelesyk.com.ua/
ФБ-сторінка: https://www.facebook.com/LvivPuppetTheater/
Квитки онлайн: https://ticketclub.com.ua/?org=139 



306
Коли буде наступна закупівля?
І яка вартість бахіл?

307
Водяна колонка на вулиці Перекопській, між 8 та 10 номером.
Робоча.




308
Цитувати
Результат досліджень даної теми  :)
Власне, нашій експлорерній аудиторії цікаво побачити сам процес дослідження, а не лише результат.
Бо сказати може кожен, як воно є, чи не є, але істина має підтверджуватися грунтовними фактами.

309
Як виявилось, ніякий це не теренкур. І не геодезична маска. Ці таблички були встановлені для пожежників після пожежі в оперному театрі через перебиті електричні кабелі на вул.Коперніка. Вказували на те, що в будинку знаходиться трансформатор. Наприклад в підвалі оперного театру була акумуляторна підстанція. Також трансформаторні підстанції були в будівлі головної пошти, театрі ім. Л.Українки, школи №55 на вул. С.Бандери, філармонії, палаці залізничників та ін. На рейках такими знаками показували прокладені траси електромереж. Дуже часто такі зустрічаються на дверках трансформаторних підстанцій.
Звідки така категорична інформація?

310
Сьогодні була гарна днина для нас. Потрапили в приміщення старого костелу, незвичним способом.
Зрештою, це зовсім не важливо, як саме, враховуючи що ми там побачили. Фактично, розконсервували приміщення костелу, зі всім старим радянським надбанням.
Бо власне, вийшло побачити як колись обходились з колишніми святинями, бо дотепер такі або в дуже жалюгідному стані, або ж, вже відновлені.

Побудований костел, у 1938 році, відносно молода будівля. Повна інформація по комплексу тут

(клікайте на фото, буде краща якість)

На фронтоні костелу бачимо слід від влучення артилерійського снаряду - ехо подій другої світової війни.




Видно арку, де колись стояла фігура матері Божої. Є інформація, що вона закопана поруч, під стіною монастиря.


Під карнизом збережена ліпнина, з роком побудови зокрема


Всередині, дещо інша історія


Характерна побілка для стін актового залу, крісла, запах, деякий реквізит.

Сцена. Червоних стягів вже тут не побачити. Актовий зал виконував свої функції, очевидно за незалежної України.




Автентичні вітражі, ясна річ, були вибиті на початку становлення заводу ЛАЗ, та замінені на відповідні, з оригінальною емблемою.


Гарні арки




Ось така суботня історія. Костел, та колишній монастирський комплекс порівну ділять між собою дві структури: недіючий ЛАЗ та Укравтобуспром.
Охороні ЛАЗу не надто подобається, коли хтось туди лазить)

Stay tuned :)



311
Народ всім привіт!
Завтра вже ТРЕТЯ річниця пабу!!!!
Як завжди гостинно запрошую. Як завжди буде ТОРТІК!!! Між іншим буде різнитися від минолорічних суттєво.
А на котру годину?  Не забудь повідомити)

312
Охорона є, але для благих цілей, думаю, не проблема буде домовитись.

313
Побували на нижньому поверсі недобудованого готелю на вулиці Івана Федорова, разом з Soulstorm.
Побачили басейн пустий, а також повний води котлован)























314
Рекомендую Вам Калуш, а конкретно сульфатно-магнієву фабрику, знаходиться ось ТУТ.
Середовище мені здається відповідне. Є і хвостосховище (пагорб), солене озеро, якісь дачі, і найголовніше, трохи поруйнована, проте ще ціла і впізнавана територія комбінату.

Про Калуш можете почитати тут і тут.

Покинуті дачі на Кортумовій горі чи в районі вул. Щурата теж можете розглянути.

Як матиму час, та як щось прийде до голови, докину щось ще.

315
Привіт. Можна більш конкретніше описати бажаний об'єкт для зйомок?
Типу Львівщина, чи десь далі, підземний чи наземний об'єкт, реквізит (залишки меблів, обладнання, тощо), розміри, тип споруди і т.д. Насправді варіантів дуже багато.
Можливо, є якесь відео чи інша візуалка, подібне до того, що Ви хочете? Тоді нам легше буде щось підібрати, під ці критерії.

316
Ще одна добірка з періодичного видання, орієнтовно кінець 80-х років



















318
Інженерні Споруди / Re: Калуш
« : 21.01.2018 20:03:36 »
Додам трохи фоток, з нашої поїздки в Калуш.

Ось, що залишилося від колись могутнього калійного комбінату:

















З хвостосховища, що поруч відкривались цікаві види.




на "пальничок" олефінового заводу, зокрема


Трохи нас та соленого озера:)











319
Колишня друкарня розташована у промислових приміщеннях будівлі початку ХХ століття, що додає певної родзинки до нього.
Більшість вікон, дверей та перекриттів є автентичними та відносяться до зразків промислової архітектури того періоду.

Друкарня мала у розпорядженні кілька поверхів, на кожному були окремі технологічні приміщення, а для ефективності виробництва були об'єднані ліфтом.

Почали ми ознайомлення з приміщенням з останнього поверху. В нас це був комп'ютерний кабінет, звідки відкривалися гарні види.
Компи старенькі, запилючені, під 98 Віндовсом. Все ж, декотрі машинки ще й працювали. До речі, крайній зліва старенький Макінтош.

(всі фото клікабельні)


Всюди холодно. Давно приміщення не опалювалось. Зрештою, такі площі навіть з виробництвом не дуже окуповували витрати на опалення. А пусті, годі й думати.

Була й своя фотолаболаторія. Звісно, вже практично пуста. Фотоапаратів не знайшли, але баночки з під реактивів ще валялись під ногами. Шкода, не було негативів, щоб якось побачити, що саме тут знімали.
Тим не менше, було багацько плакатів з голими цицьками, в комоді два гранчаки і засохша закусь.
Та й карти в добірку до плакатів, правда затерті дуже сильно. Видно, фотографи в останні роки тут нудьгували :)




Загальний коридор


В кількох кімнатах був склад нещодавно надрукованих книг та брошур. Можливо, частково брак, або не встигли "евакуювати" всі книги.
Погортавши кілька книжок, зауважив невисоку якість друку та паперу.




Цех трафаретного друку


Колись в цих коробочках були букви






Загальні сходи цієї будівлі


В одному з приміщень була помічена механічна гільйотина німецького виробництва, очевидно ще довоєнного періоду.


Навпроти сучасніша, електрична


В палітурному цеху. Станки робочі, нещодавно воно все працювало.


Віник тут безпомічний)


Преси, старенький Електрон


Праворуч ліфт


Тру надійний інструмент Експлорера)


Чи демонтовують станки, чи розбирають на метали, трудно сказати.


В одному з приміщень стояв офсетний станок в кращому стані


Колишнє робоче місце




Шафа для змінного одягу. Одразу, прояви типового "інстаграмщика" вісімдесятих на дверцях)


Забутий натюрморт. А от батарея гарна!




Три австрійських сейфи


Більшість приміщень вже пусті


Красиві арки перекриття


Контрфорсна стіна у підвалі


Ось так прогулялись. Фото залишиться для історії, бо в найближчому майбутньому там буде що завгодно, крім друкарні.
Дякую Lesyk`у за відвідини та компанію

320
Знято з ЖК "Парус" на Липинського)