Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

921
Коротше-версій можна багато висувати. В мене навть ідея була-якось відкачати воду з тої насосної станціїї-тоді хоч трохи проясниться ситуація. Для того тре насос і бензогенератор з бензином. Як вам така ідея? І чи дуже воно по дурному виглядає? Через тиждень я планую ще раз залізти в ту насосну станцію, взяти якусь нормальну палицю і прозондувати дно, паралельно це все задокументувати на фото і відео. А потім знову по ходу траншеї до військової частини.

Та нашо тобі то? Троха не спортивно  :)

Візьми бахіли, або штани Л1, пройдися акуратно з ліхтариком.

922
На хвилях позитивних емоцій, назад нам теж гучно і весело їхалось, шо я аж захрип.


ну а коли з вікна поїзда побачили ось це,


тоді вже начальник поїзда пригрозив нас висадити на найближчій станції  ;D

923
Чьопачьом проживання в якій хаті локальній?

Хз, думаю недорого, оскільки регіон туристично не дуже розвинений. Ми ж з наметами були. Нам місцеві до прикладу казали приїжджайте так.. ;D
Думаю, сума в 50-100 грн. буде актуальною в цих краях. Не більше.

925
Одного літнього дня, ми в кількості чотирьох осіб таки потрапили на станцію Антонівка, щоб покататись по найдовшій вузькоколійці Європи - Антонівка-Зарічне.
Дійові особи: Student+жінка Наталя, SANECKA і моя скромна персона.





Випакувались з поїзда Львів-Київ о 04:00.
Прохолодний ранок недозрілого літа зустрів нас на станції, в якій власне прийшлося троха досипати. Десь так приблизно:


І десь трохи згодом до нас підійшов місцевий чолов'яга, котрий був спраглий за розмовами. Ну ми йому налили, ось там склянка на лавочці стоїть.


Благо, запивон за спиною, тільки ручкою покрутити верх-вниз, і вже вода з присмаком металу наповнює спраглий організм. Хм..Гарний початок, для насиченого дня був.


І дядько, поділився знаннями про унікальність вузькоколійки.

Вузькоколійка насправді унікальна не тим що, з часу її прокладення, а це орієнтовно 1895 рік, фактично "дожила" до наших днів. І тим, що її теперішні функції - це виключно трансфер мешканців серед поліських лісів.
До 90-х років на цій колії доволі успішно відбувалось вантажне перевезення, возили ліс. До початку 80-х була парова тяга, далі перейшли на тепловозну - з серії ТУ-2.
Було побудоване депо, велику розвантажувальну станцію. В дев'яностих почало все глохнути.
Стагнація триває і по тепер. Все що ми бачили, це все тримається на ентузіазмі місцевих, незважаючи на брак техніки, коштів та персоналу.

Отже, перед нами 106 км 750 міліметрового залізничного полотна, 4 годину в дорозі.

О сьомій ранку, по графіку "кукушка", саме так зазвичай прибуває на окремо відведену платформу у Антонівці.


Потяг складався з трьох пасажирських вагонів. Склад потягу обслуговувала одна провідниця.
У вагонах було чисто.

До речі про провідницю. Красива жіночка, у формі, на підборах була. Привітна та доброзичлива, в принципі , як і більшість людей, яких ми зустрічали.

Наш поїздок стартував. Настав час роздивитися його.

Найперша атракція для нас - це переходи між вагонами! На ходу, переходиш, висуваєш голову, порушуєш всі норми ТБ на залізниці, хоч розбивайся, випадай, прошу дуже!




SANECKA вижив)


Можна було піднятись й на вагон. Але кількість відпрацьованого масла, яке з вихлопом рвалося з тепловоза не давало нам змоги це зробити.


Перекур між вагонами, і на маєш, джелізова віспа)


В одному з вагонів був помічений туалет. Куди, я так зрозумів воду в бачок треба свою заливати.


Тамбір вузенький, але ровер "Україна" поміщається і пару тлумків з молоком та чорницями.


Дивлячись у вікно угледів унікальне явище. Перехрещені залізничні колії.


Судячи зі стану рейок, на них доволі жвавий рух.


А потім на поїзд раптово зупинився, не від'їхавши від початкової станції і 5 кілометрів. Кукушка повільно відкотилась в депо.

Одразу на в'їзді актуальні оголошення.


ТУ2 відчепився та попихкав в сторону депо. Люди ж залишились чекати...


Постоявши хвилин з десять обабіч вагонів, вирішили пройтися до депо, де стояв наший тепловозик і з під котрого долинали звуки кувалдо-подібного тону.



Розговорились з працівниками. Таких привітних співрозмовників годі шукати!
А щодо поломки, то виявилося що занадто сильно був затиснутий підшипник, після поточного ремонту. Процедура з інструментом для надтонких робіт зайняла не менше як півгодини.


Тим часом машиніст зі смаком їв вишні, ще й нас запрошував.


Піднялись на платформу


Перше, що кинулось в очі, то це сидіння машиніста та помічника. Заводські, відкидні табуретки були замінені на якісні анатомічні крісла. Спині легше, зважаючи на час маршруту.




Місце машиніста


Нехитрі прибори


Двигун


Маслянки. І ще там слизько. Ну. в принципі як і в більшості вітчизняних тепловозів.


Водопій)


На території депо був помічений снігоприбиральний локомотив. Корпус дерев'яний. Всередині буржуйка для обігріву. При снігових заметах, його штовхає інший тепловозик, котрий є запасним у депо.





За деякий час ТУ2 вже полагоджений прямував до одиноких вагонів


Нарешті відправились. Отримали від провідниці квитки по копійчаній вартості.


Один з вагонів, який розфарбований в рамках туристичного проекту. Стоїть на задвірках..


Хм..Бурштиновий шлях, це дійсно. Незадовго за вікном, чергуючись з поліськими лісами, з'явились буквально під колією місячні пейзажі - сліди стихійного вимиву бурштину з-під надр земної поверхні.
Поламані, як сірники дерева, відсутня рослинність, це звичне явище.


Все заради ось цього - в руках бурштину десь приблизно на 150 - 200 вільно конвертованих.


Але, як правило місцеві риють ями-копанки самостійно, лопатами, без додаткових інструментів. Зовні, не поверхні землі, ознак що десь залягає бурштин не має.  Троє чи четверо чоловік, вибирають місце, і риють квадрат, 2Х2 метри. Зачасту, ями доводиться рити і в пусту. А може трапитися невеликий або великий джекпот. А це шматок, чи шматки бурштину, 500 грам, 1000 грам і більше.
І без прикриття, бо охочих є багато, зокрема міліція, представники котрих наклали свою добрячу лапу на цей бізнес.
Цікава тема, гідна дослідження.

"Кукушка" доволі таки швидко котиться - кілометрів 40 -50 за годину.


Пісок, хвоя, гарно!




На кожній зупинці ось така табличка


Село, з вікна потягу



На одній з зупинок машиніст спеціально чекав на те, як довезуть молоду дівчинку на біциклі. Взагалі, графік там то річ відносна. "Зловити" потяг посеред лісу, чи наперед домовитись з машиністом про зупинку (десь там на озері такому то), то в порядку речей.


А тут поїзд на дерев'яному мості сторічної давності, на річці Стир




Краса




Так зазвичай виглядає зупинка в селі. Сходиш собі на травичку, коровки пасуться. Можна встигнути купити собі морозива в крамничці і заскочити в останній вагон. Романтика!




Колія старенька. Проте виглядає надійною.


Всюдисуща Львівська залізниця, не спить машиніст, провідниця))


Окремо про сон в поїзді, тобто у вагоні.
Це важко. Тісні, вузенькі лавочки, ногу під вікно не поставиш, на яку можна спертись. Ноги витягнути теж проблемно.
Отак сплять діти:


Тут хлопчина, зі збитими колінами. Падав, доганяв поїзд.


Але найкраще для сну можна використовувати свою половину)


Окрім ряду озер, є також багато річок, відповідно було достатньо мостів


Рай для рибаків


Якщо підбити підсумки з вражень, то ось так сидіти в тамбурі, звісивши ноги, та під стукіт коліс спостерігати, як змінюються пейзажі - то це було найкраще. Неймовірно.




Тільки треба пам'ятати про вихлоп. Вологі серветки must have.


Ось так нам зупинили потяг серед лісу. Ми відправились до озера, збираючи паралельно гриби та ягоди.


Озеро Чорне. Дике місце для відпочинку та рибалки. Незагаджена природа, тихо. Лише вночі, під час купання голяком, під місячним світлом перегукувались з іншими відпочиваючими: путін! -хуйло!


Розбили табір, смажили м'ясце, плавали.




Словом, відпочили душею і тілом.
І не сподівались, що наший відпочинок продовжиться на вокзалі Антонівки, в яку ми прибули о шостій, і до поїзда який відправлявся в десятій вечора, ми, в компанії місцевих побратимів чудово провели час.


Гарно ми тоді провели час.
З радістю б поїхав туди ще раз. Ні, не за враженнями від вузькоколійки, а за природою, грибами чи то просто відпочинком. Гарний тур вихідних днів. Судіть самі: зі львова виїзд поїздом Львів-Київ в п'ятницю ввечері, сб/нд ночівля, неділя назад. У Львові, правда в понеділок о 07:00 ранку. Цей чистий край вимагає ще уваги. І я туди повернусь. ;)


Всі фото тут.
Обговорення теми тут.

926
Юху! Мейбі +1

А назад добирання маршрутков?

927
Гумор / Re: FunStuff в тему
« : 12.09.2014 20:18:16 »
Закарпатська файта у зоні АТО

Бійці 128 бригади зловили в зоні АТО сепаратистів. Робі Пуга навіяв мені своїм постом, як вони спілкуються із затриманими…
- Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.
- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?
(чути звук удару у вухо)
- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?
(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.
(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?
(чути звук удару у друге вухо)
- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво???
(чути черговий удар у вухо)…
Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:
Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?
Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?
Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?
Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?
Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?
Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.
Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.
Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны.

928
Випадково натрапив в просторах нету. Рекомендую до прочитання.

Каталог виставки археологічних знахідок із досліджень рятівної археологічної служби у середмісті Львова - https://issuu.com/56074/docs/skarby/1?e=0

929
На подібну тематику не тільки про Волгу можу написати багато чого - були б бажаючі то читати :)

Бажаючі думаю є)

Чекаю з нетерпінням продовження  ;)

931
Були в неділю на копі, біля Славського...
Що сказати, всі кульки що мав заповнив білими! Ще плюс 10 кг накопаних знахідок - нозям не легко було))
Грибів повно! Так багато що збирали лише білі. Невеликі, першосортні.



932
Ось і археологи не забарились!

Знахідки як завше, білі не перестають дивувати  ;D

http://zaxid.net/news/showNews.do?tut_rozpochinavsya_davnoruskiy_lviv&objectId=1317548

933
Ось як виглядали ставки "Зелене око" за бабці Польщі  :o



і теперішній час..

934


Більше про тунель тут

935
Плани / Re: По Львову
« : 29.07.2014 20:58:16 »
-1

Хіба дах на дах кльовий виведу. Далі в тел. режимі.

936
Плани / Re: По Львову
« : 27.07.2014 17:16:39 »
+1

937
Плани / Re: вільний вихід на дах
« : 25.07.2014 21:12:10 »
На неділю кароч.

938
Накопалися ми там фляшок і іншого барахла...тихими вечорами.  :)

Ще там один місцевий житель, курячи на балконі промовив: - " Ей, Ви, чорні архітектори, що ви там риєте?"  ;D

Цікаво, які успіхи в "білих архітекторів", що нижче осіли, а то преса щось мовчить, сенсацій певно немає.

939
Можна. Все можна. Чим більша катушка, тим краще для глибших цілей, то так, на хлопський розум.
Решта в ПП.

940
Цікава інформація. Крім того, в тих торфяниках, легенди і перекази повідають що там є ще багато цікавого.
Або не є, хіба вже викопали.  :)