Telegram чат
Facebook
Instagram
Напишіть нам
Donate Експлореру
Останні повідомлення1
Інженерні Споруди / Недільна Полтва
« Остання відповідь від Golem Сьогодні о 07:28:39 »В неділю хочеться прогулятися містом, відпочити. З часом центральні алеї набридають і ти починаєш шукати якісь дрібні вулички, маловідомі закамарки. Коли вже і це все відвідав то можна перейти на новий рівень, підземний. Пройтися тим же містом але в іншому вимірі. Але й тут є вже свої находжені місця. Цей звіт буде не про них. Ми перші за дуже багато років пройшлися старим польським колектором в сторону центру. Також ми дізналися що найбрудніша частина Полтви є на Погулянці, коло її витоків!
Ось короткий підсумок:
1) Ділянка старого польського колектора від ринку Топпедо і до Липинського 50Б (Ніко захід) прохідна. Це десь два кілометри. Далі в сторону центру міста колектор дуже сильно замулений.
2) На вулиці Промисловій та коло ОККО в колектор врізані жолоби під комунікації. Вони забирають до дві третіх його об’єму. Під час сильних дощів проїжджу частину вулиці Липинського може затоплювати. Хоча зливні решітки на цій ділянці в чудовому стані. Вода просто не встигатиме стікати вниз.
3) Ці жолоби були зроблені в радянський період. Під час реконструкції дороги на вулиці Липинського можна було їх переробити. Це б відновило проектовану пропускну здатність цього колектора.
4) Також ми пройшли проти течії всю вулицю Левицького аж до з’єднання вулиць Погулянка-Вахнянина. Востаннє ми тут були десять років тому.
5) Це найбрудніша частина розвіданого колектора Полтви. Я ще ніколи таким брудним з мандрівки не виходив. Всі стіни колектора тут в сантиметрі білого слизу. Зі стелі звисають гірлянди бруду. З часом вони вкривають весь шолом, спину, рюкзак. На бортиках лежить сміття та екскременти в чистому вигляді, чекають наступної зливи щоб їх змило. Багато каміння, дошок. Про щурів я взагалі мовчу.
6) В кількох місцях бортики поруйновані. В 2014 році хтось встановив оранжеву трубу яка наскрізь перетинає колектор на рівні пояса. Навіть Совєти пускали такі речі попід стелю. Цікаво як у них з дозволами на це?
7) Після колектора на Левицького «туристична» Полтва на проспекті Свободи виглядала так, ніби її щойно поприбирали Керхером та підготували до приходу інспектора Фреймут.
Старий польський колектор
Решітка ззовні не можна було проникнути в колектор. найчастіше ставили у вязницях
Бетонний жолоб на вул. Промисловій що перегороджує колектор
Але пройти можна
А це вже жолоб коло ОККО. Тут тільки навкарачки
За жалобом в сторону центру
Перехід колектора на Левицького в яйце на Погулянці
Яйце на Погулянці. Все вкрите слизом
Колектор на Левицького в сторону центру. Теж слиз
Сподіваюся ви не залипаєте в телефон за столом?
Врізка пластикової труби з кабелем в колектор. 2014 рік
Вихід з колектора на левицького в основне русло Полтви
Ліворуч йде фасад оперного. Ні тобі дубових паль, ні виходу в оркестрову яму.
Все почалося з цього репортажу. Він підняв багато питань, наприклад який стан колектора на Липинського в сторону центру? Ми(Brigadir, Gandza, Golem, Sunnyman, Stinger і просто Саня з бородою) вирішили це перевірити. Домовилися зібратися на 10 ранку коло ринку Торпедо, щоб побільше встигнути за день. Але самі знаєте, у Львові як не хресна хода то марафон. Тому купа доріг було перекрито, всі ми троха спізнилися.
Запаркувалися практично коло самого люка на території ринку. Люк знаходиться в кущах за парканом, нас не видно. Це міг бути ідеальний залаз якби навколо не було так нагаджено. Чесно, нам всім хотілося пошвидше спуститися в Полтву щоб цього всього не бачить та не нюхати.
Тільки совєти могли будувати колектор меншого діаметру нижче по течії ніж був до цього вище. Цих чотириста метрів до старого польського колектора нам прийшлося йти напівзігнутими у повній концентрації. Головне пошвидше пройти цю ділянку. Але пошвидше не дуже получалося. Місцями траплялися намули і вода майже переливалася через край бахіл.
Карячимся в радянському колекторі
Це перехід польського колектора (більший) в радянський (менший)
Води тут небагато. Але через сміття виникають "заплави". Бахіл якраз вистачає.
Далі стеля колектора піднялася як і наш настрій. З рівними спинами ми пошурували проти течії. Скоро минули люк коло готелю Вольтер в який я недавно спускав журналістів. За ним ще кількасот метрів до повороту вулиці Липинського і квадратний колектор переходить у яйце. Висота яйця навіть вища за стелю колектора, десь поза два метри.
Задзеркалля Полтви
перехід квадратного колектора в яйце
Обабіч колектора у великій кількості присутні австрійські керамічні зливи з клеймом Reiss. Це дозволяє певним чином датувати колектор. Також на цій ділянці ми виявили цікавий артефакт. Це була решітка яка закривала бічний злив. Схожі решітки ставилися на ділянці колектора по вул. Чорновола, де була пересильна тюрма. На жаль до сьогоднішніх днів дожила лише ця решітка. Основне її призначення було щоб в’язні не втікали у колектор.
Сюда що вапно з будівництва зливали?
Яйце далі в сторону центру
Для цього є смітники!
Тут колектор розбирали шоб щось пустити зверху. Але зробили все культурно.
Клеймо Reiss
Підходимо до вулиці Промислова
Тут є сміття, знову заплава
Автентична решітка що перекривала вихід в колектор
Видно отвори на стелі куди вона кріпилася
От і вулиця Промислова. Про це ми знаємо приставивши телефон до люка і послухавши ритм GPS міста. Наш колектор йде далі прямо по вулиці Липинського в сторону центру. Але його перпендикулярно перетинає дебелий бетонний жолоб. По жолобу, напевно, йдуть комунікації. Очевидно що так совєтам було простіше зробити, ніж кидати все під землею. Тут жолоб перекриває добрячу половину колектора. Далі буде ше гірше… Це створюватиме перешкоди дощовій воді під час злив і вона стоятиме на проїжджій частині. Цей жолоб зроблений з іншого бетону і значно пізніше основного колектора. Та й поляки би собі так не дозволили будувати.
Бетонний жолоб посередині колектора
Але протиснутися можна
Також в цьому місці після жолоба вливається менший колектор з вулиці Промислової. Це звичайна кругла труба. Поруч є два люки назовні.
Притока з вулиці Промислова
Крупним планом
Поруч є старий забутований колектор
Цю ділянку ми всі подолали сухі. Зазору між жолобом і водою якраз якраз вистачає щоб втиснутися у нього та не намочитися. Тут вже дно було порядно замулене. Далі проти течії намулу почало ставати все більше і більше. Форма колектора не змінилася, те ж яйце, але стеля поступово ставала все нижча та нижча. Тобто «земля» під ногами поступово піднімалася. Аж поки коло заправки ОККО колектор не перерізав ще один жолоб. На цей раз пробратися під ним можна було лише навкарачках. Що я і зробив.
Колектор на ділянці від вул.Промислової до ОККО
Видно що рівень води поступово піднімається
Решітка назовні
ще один жолоб. Довший і нижчий
Пройшовши ще кількасот метрів я по рації передав що вертаюся. Мулу ставало дедалі більше, спина так низько вже не згиналася. Для мене стало очевидним що кількість мулу буде тут тільки накопичуватися. І далеко я так не дійду. То ж висновок простий: колектор забитий мулом і перекритий жолобами. В цьому місці його пропускна здатність не більше 30 відсотків від номінальної.
За жолобом
Зараз я стою напівзігнутим так ніби мене пасуть чопи
Ще одна решітка і точка привязки до ЖПС
Кінцева точка куди я дійшов. Десь район державної служби охорони
Вертаюся назад. Там мене чекають
Чекати було важко. Але дуже вдячний що не лишили самого
Ходьба по Одеськи
По дорозі назад ми знайшли смітник викинутий кимось в колектор. Зробити це можна було лише через люк. Куди дивиться поліція? Карячитися аж до Торпедо не дуже хотілося. То ж Бригадир запропонував відкрити один симпатичний люк. Майже з останніх сил я все таки переборов стару заіржавівшу завісу та перекинув кришку на траву. Люків на такій підвісці я ще не зустрічав.
Звідси дуже смердить хімією
Назад завжди швидше йдеться. Течія помагає.
А ось вже і вузький колектор
Знахідка! В нього ж можна Полтводендрони посадити!
Годинне відео Саннімена як ми верталися назад.
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=V3RRXO9QWE0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=V3RRXO9QWE0</a>
Як би ти не любив Полтву, а вилазити назовні завжди приємно. З посмішкою ми розсілися по центру клумби на кільці коло Епіцентру. Поскидали з себе хімзахист, пороздівалися, сушимся та засмагаємо. Заодно і спорядження підсихає. Машини навколо пхаються з усіх сторін, на нас навіть патруль не звертає уваги. Завжди хотів вилізти посеред клумби на якомусь кільці. 😊
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=YFEBjxWweyk" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=YFEBjxWweyk</a>
Але це ще не кінець розповіді. Не втамувавши свою жагу до пригод ми з Бригадиром піджерли пиріжків на Словацького та ломанулися досліджувати інший малоходжений колектор по вулиці Левицького. Запаркувавши машину коло адміністрації ми відкинули з землі неважку металеву пластину та, як колись, по сходинках сховалися від людей. Тут собі спокійно переоділися та пішли проти течії в сторону Погулянки.
Вид від адміністрації в сторону Погулянки
Наші сходи
Як я вже писав, в цьому колекторі дуже брудно та неприємно. Зато води небагато і можна йти прямо по руслу. Минаємо зелений люк до Російського консульства, потім є розгалуження. Ліворуч вливається вода з вулиці Мечнікова. Там йде каскад водопадиків щоб скинути висоту. Діаметр яйця малий, але ходибельний.
Стеля колектора
Важко було зробити культурний стік у воду?
Ця притока давно вже не працює
Так ніби запхав камеру в раковину громадської вбиральні
Висюльки зі стелі
Крокодиляча голова
Що вище по течії то більше бруду. напевно тому що менше води яка б це все змила
Вихід до Російського консульства
Тому і не можна їсти та втикати в телефон
Насправді це фото показує що туалетний папір непогано розчиняється в каналізації. Якщо, звісно, зливати за собою.
Притока з Мечнікова
Красиве яйце!
Такий же трикутник колись був на зливі цієї гілки з Полтвою коло грушевського. Вже нема
Йдемо глянемо шо там в яйці
Далі йде менше яйце і каскад Полтвопадів
Йдемо прямо в сторону Погулянки. Невдовзі широкий колектор закінчується і перед нами просто яйце. Йти ним можна, не зносить. Потрібно руками триматися за стінки. А вони липкі та слизькі, хоч у фільмі жахів показуй. Ще через кілька метрів на голову я яйці ллється полтвопад. Пройти таку ділянку можна тільки в повному ОЗК. То ж я йду далі, а Бригадир залишається «охороняти» вхід. Після водопаду в колекторі з’являється невеличка кімната і скоби нагору до люка. Вдалині просвічується злиття двох менших колекторів з вулиць Погулянка та Вахнянина.
А ось і Погулянка
Відчуття ніби ти в шахті і ці каменюки це порода що впала зверху
Таке от шось незрозуміле біле вкриває всі бортики і плаває у воді
Яйце в сторону Погулянки
За Полтвопадом. Є вихід назовні чи спуск всередину. Залежно з якої сторони дивитися.
В кінці видно злиття яєць з Погулянки і Вахнянина
Ми доволі глибоко зараз під землею
Вертаюся назад тримаючись за ці липкі стінки
Без хороших рукавиць сюди зась!
Ось і вихід
Колись піднімалося питання «скільки джерельної води дає притока з Погулянки?». Відповідь: «Я не знаю скільки тут джерельної, але навіть з каналізацією води тут мало». Ми вертаємося назад. Практично одразу нижче входу колектор стає вищим. Можна йти по бортику не згинаючись. Тут також брудно, але вже не настільки. Зато трапляються розсипи чорного металобрухту у відносно великих кількостях. Таке враження що хтось регулярно його скидав сюди зверху. Ми, наприклад, на бортику знайшли сокиру та грубий кусок мідного кабеля. Це ще раз доводить що ніхто тут довго не був.
Востаннє я тут ходив в 2009 році з Fenriz i Zelia. З того часу нічого в кращу сторону не змінилося. Навпаки, решітки дощоприймачів часто забиті, свіжого повітря через них попадає мало. В одному місці колектор навскосяк перетинає оранжева труба. Напевно комусь треба було кинути кабель з одної сторони вулиці на іншу. От він і продовбав отвір в бетонних стінах колектора. Якщо так триватиме і далі, то в перспективі тут не буде як пройти, стільки труба та кабелів стирчатиме! Я не говорю вже про витік води та фекалій в навколишній грунт через ці отвори.
Закамянілий кусок дерева. Як він сюди потрапив?
Зруйнований бортик на Левицького
Ще одне руйнування і купа заліза
Чийсь гаманець. Пустий
Вулиця Левицького в сторону Центру
Обросла труба під стелею
Хтось врізав сюди кабель
2014 рік
Бокова притока чистої води десь в районі шостої школи
Тут вже колектор затоплює під сам верх і тому бруду менше
Агов металісти, чим ви там нагорі займаєтеся?
Знайшли сокиру
І кусок кабеля
Починаються повороти. Підходимо до центру міста
В основне русло Полтви ми прийшли як до себе додому. Вибратися з колектора можна по вузькому, сантиметрів 10 підводному гребеню. Це все що залишилося від бортика після минулорічних злив. Про руйнування ми неодноразово писали, за рік так ніхто не поремонтував. З гребеня можна впасти і опинишся вище пояса у воді (були прецеденти). Якщо яму не залатати то з часом вона тільки збільшуватиметься.
Злиття з центральним колектором коло памятника Грушевському
"Шагать по водє со мной"
Тут колись був такий же бортик як і на Мечнікова. Змило
Бригадир висунув цікаве питання: коли закривали Полтву, що було з мостиками? Роботи тривали не один місяць, люди якось мусіли ходити з берега на берег. Можливо в колекторі залишилися частини цих старих містків. Як мінімум для чогось же існують ці три щілини на місці клумби на Маріїнській площі….
Австрійська ложечка. Лежала в боковій притоці в центрі
Проспект свободи. Тут також бортик добряче підмило і скоро зруйнує. Чи не скоро...
Щілини над клумбою на Маріїнській площі. 3 штуки. Можливо тут був деревяний місток?
Вид на Полтву з-під Фонтану в сторону Оперного театру
Щоб менше вертатися до машини ми вирішили вилізти коло театру Марії Зеньковецької. Я надів фірмову жилетку «Дослідники Львова» і поліз першим. Не встиг я відкрити люк як почув «Оооо, дивися! Дігери з Полтви вилазять». Молода компанія подивилася на нас як на живу ілюстрацію новин з фейсбука, але обніматися не пішли. Ну дуже вже брудні ми були.
Локаль відновив недавно змитий ліхтар та камеру. Тепер ще більше світла. І чудовий селфі-спот для діггерів. А цікаво, нас там хтось бачить? Напишіть будь-ласка якшо так.
От для чого в Полтві потрібен шолом!
і куртка від хімзахисту
Ну а далі вже традиційне вмивання у фонтані та повернення назад тією ж дорогою, тільки по поверхні. Була вже 19 година, нині відвідали дві нові ділянки Полтви. Брудні, смердючі та страшенно задоволені ми ніяк не могли розійтися. Ще зо дві години просто сиділи в машині і ділилися враженнями.
Пісня в тему на завершення
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=sz84qnCZMV0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=sz84qnCZMV0</a>
Ось короткий підсумок:
1) Ділянка старого польського колектора від ринку Топпедо і до Липинського 50Б (Ніко захід) прохідна. Це десь два кілометри. Далі в сторону центру міста колектор дуже сильно замулений.
2) На вулиці Промисловій та коло ОККО в колектор врізані жолоби під комунікації. Вони забирають до дві третіх його об’єму. Під час сильних дощів проїжджу частину вулиці Липинського може затоплювати. Хоча зливні решітки на цій ділянці в чудовому стані. Вода просто не встигатиме стікати вниз.
3) Ці жолоби були зроблені в радянський період. Під час реконструкції дороги на вулиці Липинського можна було їх переробити. Це б відновило проектовану пропускну здатність цього колектора.
4) Також ми пройшли проти течії всю вулицю Левицького аж до з’єднання вулиць Погулянка-Вахнянина. Востаннє ми тут були десять років тому.
5) Це найбрудніша частина розвіданого колектора Полтви. Я ще ніколи таким брудним з мандрівки не виходив. Всі стіни колектора тут в сантиметрі білого слизу. Зі стелі звисають гірлянди бруду. З часом вони вкривають весь шолом, спину, рюкзак. На бортиках лежить сміття та екскременти в чистому вигляді, чекають наступної зливи щоб їх змило. Багато каміння, дошок. Про щурів я взагалі мовчу.
6) В кількох місцях бортики поруйновані. В 2014 році хтось встановив оранжеву трубу яка наскрізь перетинає колектор на рівні пояса. Навіть Совєти пускали такі речі попід стелю. Цікаво як у них з дозволами на це?
7) Після колектора на Левицького «туристична» Полтва на проспекті Свободи виглядала так, ніби її щойно поприбирали Керхером та підготували до приходу інспектора Фреймут.
Старий польський колектор
Решітка ззовні не можна було проникнути в колектор. найчастіше ставили у вязницях
Бетонний жолоб на вул. Промисловій що перегороджує колектор
Але пройти можна
А це вже жолоб коло ОККО. Тут тільки навкарачки
За жалобом в сторону центру
Перехід колектора на Левицького в яйце на Погулянці
Яйце на Погулянці. Все вкрите слизом
Колектор на Левицького в сторону центру. Теж слиз
Сподіваюся ви не залипаєте в телефон за столом?
Врізка пластикової труби з кабелем в колектор. 2014 рік
Вихід з колектора на левицького в основне русло Полтви
Ліворуч йде фасад оперного. Ні тобі дубових паль, ні виходу в оркестрову яму.
Все почалося з цього репортажу. Він підняв багато питань, наприклад який стан колектора на Липинського в сторону центру? Ми(Brigadir, Gandza, Golem, Sunnyman, Stinger і просто Саня з бородою) вирішили це перевірити. Домовилися зібратися на 10 ранку коло ринку Торпедо, щоб побільше встигнути за день. Але самі знаєте, у Львові як не хресна хода то марафон. Тому купа доріг було перекрито, всі ми троха спізнилися.
Запаркувалися практично коло самого люка на території ринку. Люк знаходиться в кущах за парканом, нас не видно. Це міг бути ідеальний залаз якби навколо не було так нагаджено. Чесно, нам всім хотілося пошвидше спуститися в Полтву щоб цього всього не бачить та не нюхати.
Тільки совєти могли будувати колектор меншого діаметру нижче по течії ніж був до цього вище. Цих чотириста метрів до старого польського колектора нам прийшлося йти напівзігнутими у повній концентрації. Головне пошвидше пройти цю ділянку. Але пошвидше не дуже получалося. Місцями траплялися намули і вода майже переливалася через край бахіл.
Карячимся в радянському колекторі
Це перехід польського колектора (більший) в радянський (менший)
Води тут небагато. Але через сміття виникають "заплави". Бахіл якраз вистачає.
Далі стеля колектора піднялася як і наш настрій. З рівними спинами ми пошурували проти течії. Скоро минули люк коло готелю Вольтер в який я недавно спускав журналістів. За ним ще кількасот метрів до повороту вулиці Липинського і квадратний колектор переходить у яйце. Висота яйця навіть вища за стелю колектора, десь поза два метри.
Задзеркалля Полтви
перехід квадратного колектора в яйце
Обабіч колектора у великій кількості присутні австрійські керамічні зливи з клеймом Reiss. Це дозволяє певним чином датувати колектор. Також на цій ділянці ми виявили цікавий артефакт. Це була решітка яка закривала бічний злив. Схожі решітки ставилися на ділянці колектора по вул. Чорновола, де була пересильна тюрма. На жаль до сьогоднішніх днів дожила лише ця решітка. Основне її призначення було щоб в’язні не втікали у колектор.
Сюда що вапно з будівництва зливали?
Яйце далі в сторону центру
Для цього є смітники!
Тут колектор розбирали шоб щось пустити зверху. Але зробили все культурно.
Клеймо Reiss
Підходимо до вулиці Промислова
Тут є сміття, знову заплава
Автентична решітка що перекривала вихід в колектор
Видно отвори на стелі куди вона кріпилася
От і вулиця Промислова. Про це ми знаємо приставивши телефон до люка і послухавши ритм GPS міста. Наш колектор йде далі прямо по вулиці Липинського в сторону центру. Але його перпендикулярно перетинає дебелий бетонний жолоб. По жолобу, напевно, йдуть комунікації. Очевидно що так совєтам було простіше зробити, ніж кидати все під землею. Тут жолоб перекриває добрячу половину колектора. Далі буде ше гірше… Це створюватиме перешкоди дощовій воді під час злив і вона стоятиме на проїжджій частині. Цей жолоб зроблений з іншого бетону і значно пізніше основного колектора. Та й поляки би собі так не дозволили будувати.
Бетонний жолоб посередині колектора
Але протиснутися можна
Також в цьому місці після жолоба вливається менший колектор з вулиці Промислової. Це звичайна кругла труба. Поруч є два люки назовні.
Притока з вулиці Промислова
Крупним планом
Поруч є старий забутований колектор
Цю ділянку ми всі подолали сухі. Зазору між жолобом і водою якраз якраз вистачає щоб втиснутися у нього та не намочитися. Тут вже дно було порядно замулене. Далі проти течії намулу почало ставати все більше і більше. Форма колектора не змінилася, те ж яйце, але стеля поступово ставала все нижча та нижча. Тобто «земля» під ногами поступово піднімалася. Аж поки коло заправки ОККО колектор не перерізав ще один жолоб. На цей раз пробратися під ним можна було лише навкарачках. Що я і зробив.
Колектор на ділянці від вул.Промислової до ОККО
Видно що рівень води поступово піднімається
Решітка назовні
ще один жолоб. Довший і нижчий
Пройшовши ще кількасот метрів я по рації передав що вертаюся. Мулу ставало дедалі більше, спина так низько вже не згиналася. Для мене стало очевидним що кількість мулу буде тут тільки накопичуватися. І далеко я так не дійду. То ж висновок простий: колектор забитий мулом і перекритий жолобами. В цьому місці його пропускна здатність не більше 30 відсотків від номінальної.
За жолобом
Зараз я стою напівзігнутим так ніби мене пасуть чопи
Ще одна решітка і точка привязки до ЖПС
Кінцева точка куди я дійшов. Десь район державної служби охорони
Вертаюся назад. Там мене чекають
Чекати було важко. Але дуже вдячний що не лишили самого
Ходьба по Одеськи
По дорозі назад ми знайшли смітник викинутий кимось в колектор. Зробити це можна було лише через люк. Куди дивиться поліція? Карячитися аж до Торпедо не дуже хотілося. То ж Бригадир запропонував відкрити один симпатичний люк. Майже з останніх сил я все таки переборов стару заіржавівшу завісу та перекинув кришку на траву. Люків на такій підвісці я ще не зустрічав.
Звідси дуже смердить хімією
Назад завжди швидше йдеться. Течія помагає.
А ось вже і вузький колектор
Знахідка! В нього ж можна Полтводендрони посадити!
Годинне відео Саннімена як ми верталися назад.
Як би ти не любив Полтву, а вилазити назовні завжди приємно. З посмішкою ми розсілися по центру клумби на кільці коло Епіцентру. Поскидали з себе хімзахист, пороздівалися, сушимся та засмагаємо. Заодно і спорядження підсихає. Машини навколо пхаються з усіх сторін, на нас навіть патруль не звертає уваги. Завжди хотів вилізти посеред клумби на якомусь кільці. 😊
Але це ще не кінець розповіді. Не втамувавши свою жагу до пригод ми з Бригадиром піджерли пиріжків на Словацького та ломанулися досліджувати інший малоходжений колектор по вулиці Левицького. Запаркувавши машину коло адміністрації ми відкинули з землі неважку металеву пластину та, як колись, по сходинках сховалися від людей. Тут собі спокійно переоділися та пішли проти течії в сторону Погулянки.
Вид від адміністрації в сторону Погулянки
Наші сходи
Як я вже писав, в цьому колекторі дуже брудно та неприємно. Зато води небагато і можна йти прямо по руслу. Минаємо зелений люк до Російського консульства, потім є розгалуження. Ліворуч вливається вода з вулиці Мечнікова. Там йде каскад водопадиків щоб скинути висоту. Діаметр яйця малий, але ходибельний.
Стеля колектора
Важко було зробити культурний стік у воду?
Ця притока давно вже не працює
Так ніби запхав камеру в раковину громадської вбиральні
Висюльки зі стелі
Крокодиляча голова
Що вище по течії то більше бруду. напевно тому що менше води яка б це все змила
Вихід до Російського консульства
Тому і не можна їсти та втикати в телефон
Насправді це фото показує що туалетний папір непогано розчиняється в каналізації. Якщо, звісно, зливати за собою.Притока з Мечнікова
Красиве яйце!
Такий же трикутник колись був на зливі цієї гілки з Полтвою коло грушевського. Вже нема
Йдемо глянемо шо там в яйці
Далі йде менше яйце і каскад Полтвопадів
Йдемо прямо в сторону Погулянки. Невдовзі широкий колектор закінчується і перед нами просто яйце. Йти ним можна, не зносить. Потрібно руками триматися за стінки. А вони липкі та слизькі, хоч у фільмі жахів показуй. Ще через кілька метрів на голову я яйці ллється полтвопад. Пройти таку ділянку можна тільки в повному ОЗК. То ж я йду далі, а Бригадир залишається «охороняти» вхід. Після водопаду в колекторі з’являється невеличка кімната і скоби нагору до люка. Вдалині просвічується злиття двох менших колекторів з вулиць Погулянка та Вахнянина.
А ось і Погулянка
Відчуття ніби ти в шахті і ці каменюки це порода що впала зверху
Таке от шось незрозуміле біле вкриває всі бортики і плаває у воді
Яйце в сторону Погулянки
За Полтвопадом. Є вихід назовні чи спуск всередину. Залежно з якої сторони дивитися.
В кінці видно злиття яєць з Погулянки і Вахнянина
Ми доволі глибоко зараз під землею
Вертаюся назад тримаючись за ці липкі стінки
Без хороших рукавиць сюди зась!
Ось і вихід
Колись піднімалося питання «скільки джерельної води дає притока з Погулянки?». Відповідь: «Я не знаю скільки тут джерельної, але навіть з каналізацією води тут мало». Ми вертаємося назад. Практично одразу нижче входу колектор стає вищим. Можна йти по бортику не згинаючись. Тут також брудно, але вже не настільки. Зато трапляються розсипи чорного металобрухту у відносно великих кількостях. Таке враження що хтось регулярно його скидав сюди зверху. Ми, наприклад, на бортику знайшли сокиру та грубий кусок мідного кабеля. Це ще раз доводить що ніхто тут довго не був.
Востаннє я тут ходив в 2009 році з Fenriz i Zelia. З того часу нічого в кращу сторону не змінилося. Навпаки, решітки дощоприймачів часто забиті, свіжого повітря через них попадає мало. В одному місці колектор навскосяк перетинає оранжева труба. Напевно комусь треба було кинути кабель з одної сторони вулиці на іншу. От він і продовбав отвір в бетонних стінах колектора. Якщо так триватиме і далі, то в перспективі тут не буде як пройти, стільки труба та кабелів стирчатиме! Я не говорю вже про витік води та фекалій в навколишній грунт через ці отвори.
Закамянілий кусок дерева. Як він сюди потрапив?
Зруйнований бортик на Левицького
Ще одне руйнування і купа заліза
Чийсь гаманець. Пустий
Вулиця Левицького в сторону Центру
Обросла труба під стелею
Хтось врізав сюди кабель
2014 рік
Бокова притока чистої води десь в районі шостої школи
Тут вже колектор затоплює під сам верх і тому бруду менше
Агов металісти, чим ви там нагорі займаєтеся?
Знайшли сокиру
І кусок кабеля
Починаються повороти. Підходимо до центру міста
В основне русло Полтви ми прийшли як до себе додому. Вибратися з колектора можна по вузькому, сантиметрів 10 підводному гребеню. Це все що залишилося від бортика після минулорічних злив. Про руйнування ми неодноразово писали, за рік так ніхто не поремонтував. З гребеня можна впасти і опинишся вище пояса у воді (були прецеденти). Якщо яму не залатати то з часом вона тільки збільшуватиметься.
Злиття з центральним колектором коло памятника Грушевському
"Шагать по водє со мной"
Тут колись був такий же бортик як і на Мечнікова. Змило
Бригадир висунув цікаве питання: коли закривали Полтву, що було з мостиками? Роботи тривали не один місяць, люди якось мусіли ходити з берега на берег. Можливо в колекторі залишилися частини цих старих містків. Як мінімум для чогось же існують ці три щілини на місці клумби на Маріїнській площі….
Австрійська ложечка. Лежала в боковій притоці в центрі
Проспект свободи. Тут також бортик добряче підмило і скоро зруйнує. Чи не скоро...
Щілини над клумбою на Маріїнській площі. 3 штуки. Можливо тут був деревяний місток?
Вид на Полтву з-під Фонтану в сторону Оперного театру
Щоб менше вертатися до машини ми вирішили вилізти коло театру Марії Зеньковецької. Я надів фірмову жилетку «Дослідники Львова» і поліз першим. Не встиг я відкрити люк як почув «Оооо, дивися! Дігери з Полтви вилазять». Молода компанія подивилася на нас як на живу ілюстрацію новин з фейсбука, але обніматися не пішли. Ну дуже вже брудні ми були.
Локаль відновив недавно змитий ліхтар та камеру. Тепер ще більше світла. І чудовий селфі-спот для діггерів. А цікаво, нас там хтось бачить? Напишіть будь-ласка якшо так.
От для чого в Полтві потрібен шолом!
і куртка від хімзахисту
Ну а далі вже традиційне вмивання у фонтані та повернення назад тією ж дорогою, тільки по поверхні. Була вже 19 година, нині відвідали дві нові ділянки Полтви. Брудні, смердючі та страшенно задоволені ми ніяк не могли розійтися. Ще зо дві години просто сиділи в машині і ділилися враженнями.
Пісня в тему на завершення
