Останні повідомлення

Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1
Краєзнавство та Історія / Re: Горища та дахи Львова
« Остання відповідь від Roy Сьогодні о 00:44:17 »
Тут не буде селфі чи наклейок. Просто гарні види Львова. :)

Мова піде про новобудови в р-н вулиці Золотої, конкретніше Інтергал Буд.

Кожного разу цікаво шукати нові ракурси на рідне місто.
Скільки раз знімав собор св. Юра, а от з трубами ТЕЦ 1 ще в кадр не потрапляв.



Костел Ольги та Єлизавети серед, фактично сучасних будівель. Забрати б його з кадру, Львів вже не просто буде впізнати.
Яскравий приклад того, що у старому Львові абсолютна більшість будівель періоду другої половини ХХ століття.



Сучасні кольорові акценти на тлі міста





Правіше, вулиця Хімічна. Під Авалоном захований ТЦ Ашан, що на проспекті Чорновола



Вулиця Липинського



Дільниця Підзамче



І наостанок, вид на центр Львова.



Найбільш гармонійний вид :)



Будівля, яка нагадує робота R2D2 з Зоряних Війн )
Вулиця Шевченка.


2
Інженерні Споруди / Атомні електростанції, екс CCCР
« Остання відповідь від YserL 21.01.2021 13:42:43 »
На ЛАЕС заглушено 10.11.2020 другий енергоблок РБМК-1000.
Відео у 360
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=0SLn7OZQ_2I" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=0SLn7OZQ_2I</a>
3
Ну як що охорони немає - скоро буде повний дестрой (((
4
Інженерні Споруди / Пісня про Полтву
« Остання відповідь від Bottlehunter 20.01.2021 20:57:48 »
Цитувати
Скільки нас не збулось,
Переходячи міст понад Полтвою,
Скільки... перейшло через міст
І назавше пропало в гущавині правого берега?..
Правого берега...

Я сто разів чув цю пісню від Мертвого Півня, але аж сьогодні допетрав, що вона про Полтву!
Причому і слова (авторства живого класика укрлітератури Юрія Андруховича) і музика - просто топ.

Слова повністю можна почитати тут: https://nashe.com.ua/song/4360

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=iot4f7xhWoM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=iot4f7xhWoM</a>
5
Інженерні Споруди / Колектор в якому чути Голоси
« Остання відповідь від Golem 20.01.2021 20:30:46 »
Спускаючись під землю я не знав що опинюсь Там. Мій план був пройти з вулиці Дорошенка до вул. Чупринки. Спочатку все було як завжди: відкрив люк, вода під ногами, закручений підземний хід. Та невдовзі вдалині затуманеного тунелю я почув дивні звуки. Це не був звичайний шум води. Вчувалося багато різних Голосів які говорили всі одночасно. Я ввімкнув ліхтар на повну потужність та все рівно не зміг роздивитися що ж там. Далі було складне рішення.

Неочікувано-великий колектор на Брюллова


Я ходжу колекторами більше дванадцяти років. І ніколи нічого містичного не зустрічав. Я не вірю в духів, привидів та іншу потойбічну фігню. Можу годинами сам лазити по місцях на які іншим навіть через відео дивитися страшно. І нічого. Тому першою моєю думкою було: «Оооо, дігери влаштували собі на Новий Рік підземний сабантуй». Але потім подумав: «Стоп, які дігери! А я хто? Чому мене там нема! В цей колектор ще взагалі не ходив!».

Карта про що йтиметься


Дев’ятий колектор ми почали досліджувати ще рік тому. Пройшли від готелю «Львів» по вул. Городоцькій вверх. Там звернули до Університету і далі до вулиці Дорошенка. На жаль, вверх по Дорошенка піднятися не вдалося. Був дуже стрімкий схил та слизьке дно. Через рік Ваня і Костя дослідили люки на вулиці Дорошенка. Ми надіялися обійти слизьке місце по поверхні.

Той самий колектор і непрохідний підйом знизу


Хлопці виявили вхід у широкий горизонтальний тунель яким можна було вільно пересуватися. Вхід розташовувався прямо на проїжджій частині через що їх чуть не збила машина. В той вечір ми були повні рішучості продовжувати мандри. Але завершити справу завадила патрульна поліція.

Пошук входу


Перше січня, хто ще спить, а хто тільки лягає. Вулиця Дорошенка пуста повністю. Я цим скористався та абсолютно безпалівно заліз в той самий люк. Під землею переодівся та роздивився.

Гляньте в дзеркало ;) Нікого!


Машин немає. То ж цілком безпечно я внизу


Я знаходився під перехрестям вулиць Дорошенка – Бібліотечна - Шашкевича. Тут є злиття двох колекторів. Менший йде з вулиці Бандери. Більший примикає зліва зі сторони вулиці Брюллова. Далі це все разом тече по вулиці Дорошенка.

Місце старту


Колектор на вулицю Брюллова


Колектор на Бандери


Нижче по течії колектор на Дорошенка зменшується до 80-см яйця і різко пірнає вниз. Так вони проходять перепад висоти рельєфу. То ж йти з вулиці Словацького вверх по течії немає змісту. Це мале яйце не пройдеш. Аналогічно як і йти з місця де я спустився в сторону вулиці Бандери.

Вид вд вул. Бібліотечної вниз по течії


Білі нарости на стінах утворилися з грунтових вод. Вони буквально течуть по них. Шкода що на фото не видно


Звуження колектора нижче по течії


Ця ж ділянка на поверхні


То ж я вирушив великим колектором. Майже одразу він двічі різко повернув праворуч, повторюючи рельєф вулиці. Відносно невисоко були люки. Через один з них я побачив кут будинку на вул. Степана Бандери 6.

Колектор на площі Маркіяна Шашликевича


Залишки опалубки


Львівяни настільки люблять бруківку що навіть дно каналізації нею вистеляють :)


Поворот праворуч в сторону вул. Брюллова


Скоби такі собі


Люк відреставрований разом з площею. Ми майже на поверхні


Ще троха колектора


Вид знизу


І ще один люк. Вид зверху


На вулиці Брюллова тунель стає ще ширшим ніж був до того. До стелі руками не дістанеш. Це нетипово, бо йдемо ми проти течії, мав би зменшуватися. Напевно на цій вулиці малий кут нахилу колектора. Тому його зробили більшого діаметру бо вода тече повільніше. Власне в кінці цього великого тунелю я почув Голоси що лунали в перемішку зі звуком води…

Тут колектор зріс і в ширину і у висоту. Але дно стало брудніше...


Поворот "на Лонцького"


І далі пряма стріла. Видно скільки було води під час дощику 31-го грудня


Там в кінці чути Голоси


Маленько помалу, світячи ліхтариком в клуби пари я йшов на цей звук. Далеко вкінці тунелю було видно щось. Від цього щось і линув звук води. Але що це було я не міг розгледіти крізь туман. Йти було важко. Дно колектора стало забруднене та всіяне підводними каменюками. Приходилося це все переступати. З кожним кроком звук води приближався, а Голоси ні. «Може це мене плющить» - подумав я. Та газоаналізатор показував що все з повітрям норм. Та й Новий Рік я майже не «справляв».

З цього місця і йтиме звук води. А от Голоси...


Зрештою прийшлося всю увагу зосередити на дні та на своїх ногах. Я старався не послизнутися та не впасти. А також не порвати бахіли. То ж, непомітно для себе, я наблизився до невеличкого Полтвопаду. Він був штучний. Кілька великих брил на дні заважали воді текти. Утворилася загата і шум води йшов саме від неї. Звична ситуація у Львові.

Пройшов засмічену ділянку. Вид за течією. Тут звук Голосів зник


«І де ж Голоси?» - подумав я. А й справді, вони цілком зникли. Їх не було чути ані на пройденій ділянці, ані переді мною. Я виглянув у люк та побачив що зараз знаходжуся на вулиці Вербицького. Тобто колектор оминув пам’ятник Маркіяну Шашликевичу і пішов акурат вздовж тюрми на Лонцького. А це була ще та катівня! Тоді прав людини не дотримувалися і робили що хотіли. От тобі і Голоси…

Люк знизу


Те ж місце зверху


Під люком той самий колектор


Після вулиці Вербицького колектор різко звузився і став прямокутним. Його профіль дуже нагадує старий польський колектор на вул.Липинського. В кількох місцях старий колектор перетинають сучасні труби. Це може бути газ чи вода. Що то що то є зле. Але хай буде на совісті тих хто їх тут проклав. Зараз труби це своєрідні привиди Полтви в брудних рваних «простирадлах».

Звуження колектора. Може саме через цю сучасну трубу і проникали Голоси?


Йдемо вузьмим тунелем


Перша перешкода


За нею ще одна


Цікаво що колектор далі йде прямісінько через подвір’я УкрСибБанку. І звідти по вул. Котляревського до вул. Київської. На вул.Котляревського є невеличкий перепад висоти який мав би заважати воді текти. Але його компенсували глибиною залягання колектора.

Люк на Котляревського


Як все будувалося


І тут мене осінило! Поруч же проходить славнозвісний колектор річки Вулька на перехресті Сахарова-Вітовського. Але поляки не кинули каналізацію туди. Хоча це було значно простіше зробити бо рельєф сприяє. Ні, вони заморочилися і весь Новий Львів вивели через горб на вулицю Дорошенка. Тому що вже на той час колектор на Сахарова-Вітовського не справлявся! Зрештою так і правильніше. Бо по Дорошенка це «коротка дорога» до очисних споруд. Стоки не мандруватимуть Львовом вулицями Франка, проспектом Шевченка на Свободи.

Затоплення перехрестя Сахарова-Вітовського. 1913 рік. Дякую Гриць Совків


Я чув шо Київська повністю прохідна, там нормальне чисте яйце. Хотілося б на це подивитися. Та, на жаль, завадив мул. Прямокутний колектор є замулений наполовину. Зрештою як і на вул. Липинського. По мулу важко йти, але це пів біди. З кожним кроком з мулу виділяються бульки метану та інших газів. Це справді може бути небезпечно. Тому я вирішив не робити ЛьвівВодоканалу аж такий новорічний подарунок і повернув назад. Краще напишу звіт, а вони хай слідкують за своїм господарством.

Замулений колектор на Котляревського


Дорогою до виходу Голосів більше не було. Тільки но я відкрив люк щоб вилізти - як чиїсь дбайливі руки взялися його закривати назад. Я не розгубився. Висунув назовні свою оранжеву каску. Потім показалася моя замурзана моська. Далі я неквапливо поставив на дорогу оранжевий конус аби машини об’їжджали і вдавано грубим голосом спитав:

-   Що за Х*я?
-   Я перепрошую. Я не знав…. Думав люк хтось забув закрити і хотів поправити.

Вилажу троха нижче ніж залазив


Що за Х*я?


Пару кроків і я вже на місці

 
На вулиці Вербицького є три кабака. Голоси цілком могли лунати звідти. Наприклад, проникнути через дощоприймачі, зливні труби в підлозі чи просто через незакриті двері туалету. А коли за гостями приїхала поліція через маски в карантин то Голоси раптово пропали. Інакше п’янки так раптово та швидко не закінчуються. В яку з цих версій вірити: Тюрма на Лонцького чи сабантуй це вже на Ваш розсуд.



А я для себе зрозумів шо колектор на Брюллова і Котляревського прохідний та, на жаль, замулений. В сильний дощ він прийме лише половину води. Решта стікатиме природнім рельєфом на перехрестя Сахарова-Вітовського. :(

Недаремно ж вулицю назвали Глибока
6
Інженерні Споруди / Re: Полтва
« Остання відповідь від Golem 20.01.2021 14:41:08 »
В нас є багато класних фоток з Полтви. А хорошого відео мало. Ще й такого яке б, разом з лого Експлорера, на цілу Україну показали. Так шо насолоджуємося!

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=MJh7PD4-1kA" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=MJh7PD4-1kA</a>
Класні фото в кадрі це Роя.

Ну і бекстейдж. Зайшли ми в центрі, вийшли там же. Бо мороз курча. По поверхні особливо не походиш. Треба виходити коло машини і швидко переодіватися бо ж спотіли. Внизу там жарко.



Внизу пара як в сауні. Бо надворі мороз тому є багато туману-конденсату


Навіть попри туман щось та таки вдалося сфоткати


Це мені так здається, чи там щурі щораз більше дирку прогризають?


В старій середньовічній притоці


Сходили до притоки на Валову, потім вернулися назад і пішли до входу коло Форуму. Знову назад і познімали місток. Звідти пішли в дев’ятий колектор на Городоцькій. Там і зняли всіх наших щуриків теле-зірок.

Колектор під вулицею Городоцька нижче від вулиці Менцицького


Тут можна пройти в гумаках. Через верх не набереться


Граната на місці


Щур-суперстар


Прямо до Вокзалу. Ліворуч до університету


Нам ліворуч само собою ;)


Далі в 9А на Стефаника до упору і назад. Тут я для камери спробував попіднімати загати в колекторі. Вода на очах почала спадати і повертатися в призначене їй місце. Значить це не так і важко. Головне хотіти.

Чистий колектор


Зараз буде і тут чистий. Але сміття пасувало б винести нагору.


Ну і зняв вхід на Стефаника. Бетонну плиту вони скинули в колектор. Тепер там купа сміття. Зверху поставили металевий лист і засипали землею. Щоб того входу навіть слід простив. М’яко кажучи не по господарському. А кудою подавати будматеріали в колектор? Через люк???

Металевий вхід присипаний землею. Навколо парк і гуляють діти. Через десять років метал прогниє і сюди обов’язково хтось провалиться.


Брили бетону в колекторі. Замість того шоб чистити колектор, Львівводоканал навпаки сам його і засмічує


Короче сумно. Звіт не пишу бо всі ці місця вже мною були описані. Просто гарно погуляли і провели час.

Так біг що аж шапку забув в машині


До наступних подорожей
7
Діло була давненько, ще ранньою осінню 2019.

Ця поїздка була в рамках хорошої традиції, проводити літо, використовуючи останні теплі деньки, або ж "бабине літо" осінню.
Ми мали поїхати невеликою компанію до моря, на 2-3 дні. Але, як то часто буває, до виїзду люди відвалюються, із компанії залишилось двоє, які змогли поїхати - я і Остап.
Першочергова мета була поїхати на ферму устриць, на день-другий, побачити море, трохи погрітись на сонці і назад.

Чому ми вирішили пертись так далеко, щоб поїсти устриць? Тому що, тут, на Тилігульському лимані місцеві підприємці вирішили вирощувати устриці, у природних для них умовах.

В результаті на виході маємо свіжі, смачні та устриці, лиман,  без перебільшення, з дуже чистою, прозорою водою та прекрасними природними краєвидами, без скупчення людей.

Приїхали сюди пізно ввечері. На горизонті виднілись вогні цивілізації, які мерехтіли над гладдю води. Нічого не було видно, важко було зорієнтуватись. Ніч.
Машину припаркували прямо біля води, там поставили намет, стіл та стільці. На дворі 17 вересня :)
А зранку, вся краса проявилась. Ми були поруч з "фермою устриць". Поруч вільні шезлонги, недалеко туалети, вода у крані. Що для умов кемпінгу зручно.
Цей день був присвячений шлунку :)  З'їли до пів сотні устриць на двох, а ще плов з моріками і т.д. Можливо, виною була самогонка, яку прихопили з собою? :)

Окрім свята смакових рецепторів, радість приносило купання в лимані. Вода чиста, прозора, нагадало Шацьк. Але солена і з медузами. Єдиний момент - вже була занадто прохолодною, станом на другу половину вересня.







Місцевий, чорноморський вид устриці. Тоді був на стадії "розробки".




Вечірні посиденьки з камерою




Наш табір на косі, на фоні "Устриць Скіфії"



Звісно, там було гарно, але проводити ще два дні з пожиранням устриць ніхто не збирався.
Вирішили переїхати в Коблево.
Пошук житла не був проблемою, знайшли двокімнатний номер за копійки. Атмомфера Коблево - постсовок, забарвлений відповідним візуальним та біологічним контентом. Перше - вивіски з кумедними назвами "Адескій тапальок", "Ситий пузік" чи піццерія Brazzers, як на фото.



А друге - то вечорами голосна музика, переважно попса, яка, ви лише можете здогадатись. І регулярна понижовщина, на фоні розпитого алкоголю серед атдихающих.

Море, як передбачалось - Чорне  ;D  Ну, не зовсім чорне, але таке каламутне, брудно-зелене. Але тепле.

Для рибалки і купання вибрали собі місце, де відбувалась реконструкціяи каналу з Тигирлицького лиману. Наловили кілька видів рибин, зварили смачну юшку.





Родзинкою цієї подорожі став острів Березань.

Гуляючи по береговій лінії, побачили зазивал з мегафоном, з пропозицією відвідати острів скарбів :)

ДовідкаОстрів Березань розташований на прибережній відмілині, яка простяглася від мису Аджияск і західного берега Березанського лиману. Від Очакова сюди 13 км, а від мису – 4,1 км. Із населених пунктів сюди найближче від села Рибаківка. Площа острова – 10 гектарів, довжина – 850 метрів, ширина коливається від 350, до 200 метрів. В деяких місцях тут трапляються чагарники, у проломах казематів є дерева, але відсотків 95 від площі – це трави, переважно колючі і цупкі ксерофіти.

Не роздумуючи і миті, вирішили приєднатись до тріпу на острів.
Катер набрав непогану швидкість, ми летіли вздовж берегової лінії, намагаючись не випустити з рук пиво. Веселощі почались, коли ми вийшли на вихід гирла Дніпра, от тоді нас покидало здорово.
Забіжу наперед, назад повертались в легенький шторм. Хвилі були такі, що на катері абсолютно всі промокли до нитки, зчепивши зуби та тримаючись всіма кінцівками за будь що виступаюче на катері, щоб не вилетіти за борт.
Окрім нас, з Остапом. Травили всякі жарти та просто ржали, тим самим піднімаючи настрій усім, в включно з капітаном судна.  ;D

Острів Березань реально "зайшов". Наш капітан виявився чудовим гідом та краєзнавцем.
Відмічу найцікавіші деталі про цей острів:
- історичне місце, ще від давньогогрецьких часів. Завдяки вдалому розташуванню, острів постійно був обжитим. Тут є реально цілі пагорби з викопаної археологами кераміки, яка відображєає період готів, риму, русі, турків, чи козаків. Такої кількості, я ще ніде не бачив!;
- колись на острові був колодязь з прісною водою. З часом він пересох, воду завозили з суші та заповнювали не пересохлий колодязь, для зберігання;
- тут випалювали кераміку, з місцевої глини. Причому, кераміка після випалу відрізнялась особливою міцністю.
- в непоганому стані зберігся форт, підземні каземати,які спершу зводились турками, а потім РІ, поетапно в ХІХ та на початку ХХ століття.

Більше про острів можна почитати тут - https://ukrainaincognita.com/mykolaivska-oblast/ochakivskyi-raion/ostriv-berezan/ostriv-berezan-antychne-misto-ta-nevidoma-fortet





Поклади кераміки, промитої опадами, після шурфів археологів


Залишки кріплення артилерійських систем. Так, в роки другої світової, острів був своєрідним форпостом перед Очаковим.




Можна так ненароком і провалитись


Вигоріла за літо рослинність


А це більш ранні укріплення, побудовані турками


Бійниця. На горизонті курортне селище Рибаківка




Острів має уривисті береги. Море з кожним роком його площу зменшує. На горизонті видніється пам'ятник лейтенанту Шмідту.


Згідно історії, саме тут його розстріляли. Пам'ятник, дуже цікавий, привертає увагу через стиль його виконання. Незвично.




Залишки корабля, який залишився на вічно тут, на мілководді. Внизу, хтось з материка на катері прийшов на пікнік, з мангалом.







Рибалки в морі, поруч з островом





В підземних казематах


Які частково зруйновані артилерією






Якщо плануєте бути в цих краях, беріть на замітку. Острів реально цікавий, можна зупинитись з наметом.


Контакти Устриць Скіфії - https://skifian.com.ua/ (надіюсь, в них скоро з'явиться українська на сайті)
8
Я коли розгядав БЖ 450 вт для RD-6006 то дивися на PSU промисловий 48В (Delta, Emerson), но там потужності 900вт, 1,5кВт, 1,8кВт, шумні, багато місця займають і напрацювання купу років (на олх від 550 грн). В результаті взяв NVVV S-400-60 на 400 Вт: 60V 6.7A з алі.
9
В Івано-Франковому біля цього великого озера розміщений об'єкт, який на Вікімапії позначений як "Дача колишнього секретаря Львівського обкому компартії України Добрика".



За інформацією з нету, автором проекту дачі Добрика є колишній головний архітектор Львова - Василь Каменщик. Проект складається з трьох великих будівель, які віддалені одна від одної зеленими масивами. Відстань між будівлями приблизно 100 метрів.

КПП. Зараз тут вже нема охорони.





Будівля №1. У радянські часи це була дача голови облвиконкому Телішевського.





Будівля №2  Тут було приблизно 17 готельних номерів, у кожному з яких був санвузол. Господарями вважалися другий секретар обкому Василь Святоцький та голова міськвиконкому В'ячеслав Секретарюк.



Будівля №3. Це дача першого секретаря обкому.







На території



Також знайшла інфу, що у 2003 році два занедбані корпуси комплексу брала в оренду компанія SoftServe. Ще футбольний клуб "Карпати" хотів тут створити навчально-тренувальну базу для команди, а в майбутньому тут мала бути резиденція для учасників Євро 2012.
10
Замовив в ПП. Ціна справді хороша
Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10