Останні повідомлення

Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1
Посилання / Re: Історія львівського електротранспорту
« Остання відповідь від Le-i-3o 17.01.2020 10:17:50 »
Не про Львів але теж про трамвайну катастрофу. У Вінниці, там трамвай з мосту у Південний Буг злетів. Щоб не плодити тем сюди кидаю.





2
Посилання / Re: Історія львівського електротранспорту
« Остання відповідь від Bottlehunter 16.01.2020 22:59:48 »
Стаття з описом найбільшої в історії Львова трамвайної аварії. В 1972 році у спареного вагону Готта, що спускався Городоцькою, відмовили гальма і він на повній швидкості в'їхав в людей на зупинці. 26 людей тоді загинуло.

До статті доданий раніше секретний документ з обласного архіву - доповідна записка з поясненням причини аварї.


3
Столичні навчально-спортивні бази, бази відпочинку, оздоровчі табори і санаторії розкидані не лише по навколишнім лісам на околиці — деякі з них розташовані прямо посеред міста, на островах. За логікою, вони мали б працювати або бути перепрофільовані під котеджі, ресторани, готелі. Проте виявилось, що є й закинуті. Один із таких забросів — пансіонат/оздоровчий комплекс/оздоровчий табір/база відпочинку "Дніпровські хвилі". Вона ж — "заброшка крішнаїтів". Важко повірити, що такий об'єкт стоїть в мажорному місці і не використовується.

Вже з різних трактувань статусу оздоровчого закладу зрозуміло, що ніхто толком не знає що воно було. На Вікімапії він позначений як "пансіонат". Офіційно називається "дитячим лікувально-оздоровчим комплексом". До того був оздоровчим табором. Невідомо коли його збудували, а також коли і чому закинули. Вдалося дізнатися лише про приналежність до судноходної компанії "Укррічфлот".

Тривалий час не було відомо про стан забросу і можливість дослідження. Потім з'явилися свідчення про наявність охорони. А далі — про обжитість крішнаїтами, яких змінили агресивні безхатьки. Так що лізти самому було небезпечно. Хоч і мріяв там побувати ще з 2018го! Ось тільки знайомі дослідники не виявили бажання туди пробратися. Та, на щастя, вдалося познайомитись із відеоблогером, з яким і вирушив на спільну вилазку. І що, цікаво — пансіонат виявився не таким страшним, як його змальовували. Навіть більше — здивував легким залазом і безпалєвністю. При цьому в корпусах непогана збереженість! Хоча кажуть, що протягом крайніх місяців "пансіонат" розвандалили.

Огорожа оздоровчого табору з головними воротами і фірмовим значком.


На початку вилазки були два переживання: стосовно залазу і охоронюваності. Що-що — а легкого доступу я не очікував.
Але ворота виявились відчиненими настіж!


Будка біля входу, яка є не в усіх піонертаборах, також здивувавла. Не лише своє наявністю, а й незвичною формою.


Головна будівля табору складається з двох крил, які вважаються різними корпусами — №1 і №2.


Поряд з корпусами №№1 і 2 є корпус №3. Однак він окремо відгороджений.


Спальні корпуси незвичайні. Сходи на розміщені лише на торцях корпусів. А головного входу і парадних сходів взагалі немає.


Два спальні корпуси утворюють довгу триповерхову будівлю.


Між корпусами є невеликий перехід, в якому роміщений один зі входів у їдальню.




Корпус №2. Виглядає гарно!


Корпус №1.


На першому поверсі вікон нема. А з кімнат повикидали шафи.


Вхід до їдальні.


Тамбур їдальні.


На задній стінці були зняті рукомийники з поличками для мила.


Їдальня величезна, простора і порожня.




В тамбурі є відгороджене захламлене приміщення.




В смітті валяються медичні та шкільні довідки, договори. Причому з різних населених пунктів. Але датовані одним роком — 2006м.
(Прізвища, імена та адреси зафотошопив щоб не розголошувати особисті дані, але знайте, що і ваші довідки можуть десь отак валятися.)


Напарник знайшов перепустку для автомобіля на фестиваль йоги "VEDALIFE". За датою визначив, що це 2018 рік. Місце проведення фестивалю якраз неподалік цього табору. Тому цілком вірогідно, що в закинутому оздорочому таборі могли складувати атрибути з цього фестивалю. Через це за ним і закріпилась назва "заброшка крішнаїтів".


Між першим і другим корпусом є сходи.


Хтось виніс шафу надвір. Також привертає увагу напис: "Ярмарка і камера схову". Мабуть одну з кімнат використовували для фестивалю йоги.


Комора на першому поверсі.


Захламлена кімната.


Зала, яка могла бути або більярдною, або бібліотекою.


Ще одна зала. Причому не проста, з малюнками на стінах.




Настінні малюнки — неодмінний атрибут будь-якого піонертабору. Шкода, що тут їх псують.


Перший поверх з фасаду. Приміщення на першому поверсі були загальними. Спальні кімнати розташовані на другому і третьому поверхах.


Здивувало, що трансформаторна підстанція розміщена на підвищенні і перед фасадом спальних корпусів.


Далі на першому поверсі трапилась зала, обтянута плівкою. З раковинами і ведичним малюнком. Тут точно були крішнаїти!


Незрозуміоло тільки для чого позносили раковини.


Вийшов зі спальних корпусів на огляд віддаленої частини оздоровчого закладу, до дивної круглої споруди.


На краю оздоровчого табору розташувався круглий танцмайданчик. Який з даного ракурсу прикольно злився з вантами Північного Московського мосту!


Танцмайданчик виглядає як НЛО:)


"А ну хто там лазить?!"


Сонце визирнуло з-за хмар, тому танцмайданчик вийшов у контртінях.


З танцмайданчика спальні корпуси №1 і №2 видно повністю.


До торця спального корпусу №1 прибудований наземний перехід, який веде до танцмайданчика і кухні.
Дивна конструкція. Про надземні переходи знаю. Але для чого тут наземний перехід?


Нажаль, не відфоткав його з усіх сторін.


Сходи на торці першого корпусу.


На сходах валяється шафа.




До танцмайданчика примикає будівля кухні, в яку ми не пішли. Щось відлякувало. Напевно, купи сміття і сліди вогнища.


Коридор третього поверху. Ближче до сходів він розмальований.


Крайні кімнати що на третьому, що на другому поверсі виглядають депресивно.


Туалет.


Кладова.


Деякі кімнати теж обмальовані. Грамотії «піталісь скріть», але це в них не вийшло, бо знаряддя вандалізму не сховали.


В кімнаті праворуч коридору теж була шафа.


Ліворуч коридору також кімнати з шафами.


Поступово навіть така збереженість з одноманітними видами починає набридати, бо в наступній кімнаті — теж шафа!


Кожна кімната (2-х чи 4-х місна) мала окремий балкон.


Вандалам теж, мабуть, шафи набридли. Ось цю вже підготували до скидання:)


А в цій кімнаті, крім шафи, були раковини. Судячи з усього, їх там розбивали.


Цим раковинам пощастило лишитися неушкодженими.


Кімнати з шафами з однієї сторони коридору схожі одна на одну. Різниця лише в кольорі шпалер і забитому вікні.


В кімнаті, що виходить до двору, теж шафа.


По інший бік коридору — знову шафа! Походу, шафи були в усіх спальних кімнатах.


А тут хтось облаштував конференц-залу.


Помітно, що там жерли і бухали.


Наступна кімната схожа на декорації до фільму жахів. Все в червоній фарбі і грізні написи. Але справжніх сталкерів таке не злякає!


Коридор між корпусами.




Перед коридором між корпусами роміщений кабінет. Можливо, це був кабінет виховательок.


Копирсатися в смітті не став. Хіба шо привернув увагу журнал подорожніх листів.


Але він виявився незаповненим. Мабуть, через одруківку «Марка втомобіля»:)


На кімнатних дверях зберіглися номерки. Що цікаво, на третьому поверсі менша нумерація, ніж нга другому.


Більшість кімнат 1-го корпусу на третьому поверсі виявилаись порожніми. Тому вирішив оглянути другий поверх


На на сходах ще лишились незпиляні перила!


Коридор другого поверху був прикритий чорною плівкою. Це явна ознака помешкання безхатьків! Наскільки мені було відомо, саме другий поверх був найстрьомніший (якщо не рахувати "кімнату жахів" на третьому).


Тамбур в туалеті з вцілілими радянськими вішалками.


Унітази майже цілі.


Балкон однієї з кімнат чогось обвішаний обмежувальною стрічкою.


А в першому корпусі натрапив на помешкання безхатьків. Після такого захотів якмога швидше піти з цієї заброшки.


Перенасичились враженнями і слідами перебування людей, тому повз сховані у зарослях спальні корпуси виходимо з заброшки.


Недослідженим залишився корпус №3 (який не додумався сфоткати з третього поверху). Цікаво, що там вціліло?


Два трьоповерхові крила-корпуса і танцмайданчика з непоганим збереженням виявилось достатньо для великого огляду. Нафоткав і назнімав понад 200 кадрів! Надодачу відзняв відео. Тому (надодачу до підозри на обжитість бомжами) на кухню навіть не заходили.

«Дніпровські Хвилі» виявились не такими страшними, як їх змальовували. Гарна збереженість (на рівні санаторію «Журавушка»). Легкий зручний залаз. Відсутність охорони. Не зустріли бомжів. Хоча, якщо шаритися по ночах, то можливо там і можна на когось наштовхнутись. Однак зізнаюся, що було трохи моторошно, бо в деяких місцях було дуже схоже на бомжівник. А ще — собачий гавкіт за парканом і гримання дверей від протягів додавало ефекту присутності ще когось, крім нас.

P.S.: До речі, цей оздоровчий табір, разом із сусіднім готелем, виставлено на продаж. Якихось 4,5 мільони баксів — і він ваш.
4
Мабуть краща книжка, яку я прочитав минулого року - Ніл Ґейман, "Небудь-де" (Neil Gaiman, "Neverwhere"). Український переклад вийшов 2017 року.

Це роман у стилі міського фентезі від автора "Кораліни у світі кошмарів". Фішка книги в тому, що майже всі події відбуваються під Лондоном. А фішка Лондона в тому, що він має найстаріше в світі метро, і на сьогодні Дооооовгий список закритих, закинутих, невідкритих та частково функціонуючих станцій. Деякі з них описані в романі. Подорожі каналізацією теж присутні, звичайно.

Я не буду копіювати сюди окремі уривки з описами підземель, вони там практично на кожній сторінці. Приємного читання!


5
В мене там батько працював охоронцем і я ше трошки памятаю той завод. Я там вже був тоді коли він не працював,бо як працював то там не пускали на територію. Сказати чесно, я давно шукаю фотографію чи фотки на яких ше зображений старий височезний комен, але його звалили і фоток нема в неті,шкода канешно,но не будем скучати.

Це не то що Ви шукаєте? Одні пишуть що то було в 1998-му, інші в 2004-му.






6
Краєзнавство та Історія / Re: Кладовища Західної України
« Остання відповідь від explorer 16.01.2020 00:26:12 »
Весною далекого 2012 року ми знайомились з Стільським: шукали невідомо що повзаючи по краю села :).
Те, про що всі знають ми знайшли трохи згодом, а нижче буде про не менш цікаву місцину, а саме - чудово збережене та дуже атмосферне старе кладовище.
Оскільки загалом кладовища нас цікавили в тій мандрівці найменше, то й почали ми обходити діюче кладовище стороною: трохи північніше за церквою щоб опинитись на мальовничих пагорбах над долиною річки Зубри.



Замість обіцяних печер ми натрапили на невиразний парканчик, за яким в чистенькому лісі стояли похилі пам"ятники з каменю. Ніякого різнобою по стилю оздоблення і матеріалах, ніякого пластикового сміття, пересохлих віників з квітів. Усі різні втім з спільними рисами - всюди зображені люди дивних, як на наш час, карликових пропорцій.



Теплі промені весняного сонця, легкий вітерець, чистенький ліс з древніми статуями абсолютно незвичного вигляду... жодне кладовище не залишало стільки вражень. Ми з задоволенням розглядали кожну деталь, шукали написи. Пам"ятники давали розігратись уяві та представити хто тут спочив більше ніж століття тому.



Унікальність на мою думку в тому, що тут нема слідів від сучасних поховань та будь-яких атрибутів сучасності. На галявині серед лісу є тільки ви та історія, і саме така атмосфера підштовхує на роздуми про тих людей які там знайшли свій останній прихисток.


7
Всяке-Різне / Re: Заброшки у відеокліпах
« Остання відповідь від Golem 15.01.2020 11:41:51 »
Закинутий Форт Тараканів у кліпі групи 1914 "C’est mon dernier pigeon"

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=9xk9O2B6Ag8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=9xk9O2B6Ag8</a>
8
Про explorer.lviv.ua / Re: Пісенник Дослідника
« Остання відповідь від maxiWELL 15.01.2020 11:12:17 »
Пісня про кавєсів-дестройщиків. Про підлітків, які все ламають, обмальовують і розбирають на сувеніри.

Кавєс-кавєс

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=g5dH_KbMzjw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=g5dH_KbMzjw</a>

Жили-були два колєги,
Два колєги-пацани.
Вчилися в одному класі
І бухали у дворі.

Після школи закурили
І придумали собі,
Шо вони тепер команда —
Супер кавєси круті.

(Приспів)
Кавєс-кавєс
Все хитаєш
На об'єктах
Все ламаєш, кавєс.

Кавєс-кавєс
Все хитаєш
На об'єктах...

Два балбєси, два засранця
Із уроків утекли.
Бо вони на абандони
Матюкаючись пішли.

Стіни всі обмалювали
І шибки розбили в хлам.
Зникались від охоронця.
І по селфі в інстаграм.

(Приспів) х2

Сталків лавочку прикрили —
Помінялися часи.
Злапали тих кавєсменів
Ну і дали їм пи...

Стерли відео з каналу.
Відкупились від ментів.
І сказали: "Ми не винні.
Нас підставили вони — ютубери."

(Приспів)

Всі ми трохи винуваті
Шо у трендах треш й рвання.
Треба лиш не хайпувати.
Не вимахуватися.

(Приспів)
9
Дякую! Дуже цінний допис. Ось тут є весь фільм. Садиба ще в цілком пристойному стані, як і сад коло неї. Можна побачити яке воно все було прикольне раніше.

Я хоч і патріот, але дивлюся на речі реалістично. Скільки за незалежності було зруйновано замків, старих садиб, згоріло церков і все таке. Значно більше ніж за 70 років до того 😞 Чого лише вартують Поморяни та Червоногородський замок. Зараз хочуть Дрогобицький сільзавод забудувати.

То ж давайте мандрувати, дивитися на це поки воно ще є, викладати світлини для тих кому цікаво. І, по можливості, піднімати хайп щоб влада щось з тим робила.
10
Палацик в Чорниці у 1993 році зіграв роль маєтку Олімпії Торської (Занаїда Дегтярьова, на фото) у мінісеріалі "Злочин з багатьма невідомими", знятому за мотивами кримінальних репортажів Івана Франка:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD_%D0%B7_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%B8_(%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB)


Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10