Перші нівелірні пункти Львова

[TANK]

Перші нівелірні пункти Львова
Видатний львівський учений – астроном, геодезист, метеоролог, педагог і організатор науки і освіти, член Краківської академії наук і ремесел Домінік Зброжек увійшов в історію геодезії і Львівської політехніки як перший завідувач найстарішої в Україні кафедри геодезії і сферичної астрономії.
Домінік Зброжек народився 1 серпня 1832 р. в Самборі в родині ткача Матєя Зброжека гербу Порай і Барбари, уродженої Вілк. Загальну освіту одержав у народній школі і гімназії Самбора. Батьки мріяли, щоб син обрав духовну кар'єру, тому після закінчення гімназії його повезли до Львова, де він у 1849/50 р. навчався в академічній гімназії на філософських курсах. Однак зрозумівши, що духовна кар'єра не для нього, Зброжек вирішив одержати освіту в Технічній академії (ТА) у Львові (з 1877 р. – Вища політехнічна школа, з 1921 р. – Львівська політехніка, з 1939 р. – Львівський політехнічний інститут, з 1993 р. – Державний університет ,,Львівська політехніка", а з 2000 р. – Національний університет ,,Львівська політехніка"). Але маючи недостатню підготовку, він у 1850/51 навчальному році вчився на річних підготовчих курсах до ТА. Батько не підтримав зміну майбутнього фаху сином, тому відмовився, а фактично й не міг допомагати йому матеріально. Зброжек був змушений одночасно з навчанням працювати вчителем у закладі М?рія. У 1851 р. він вступає до ТА. Серед предметів, які там викладались, йому особливо подобались практична геометрія (геодезія), математика та фізика. Бажаючи одержати більш фундаментальні знання з цих предметів, Зброжек їде до Відня, де в той час практичну геометрію викладав славнозвісний фізик, астроном і геодезист Крістіан Доплер (*1803-†1853). Прибувши у другій пол. 1853 р. у Відень Зброжек довідався, що К. Доплер нещодавно (17 березня) помер, але, не зважаючи на цю сумну звістку, він у 1853/54 навчальному році закінчує у віденській ВПШ третій курс. Однак складне матеріальне становище змушує його після закінчення курсу залишити Відень і повернутися до Львова, зайнятися приватною педагогічною практикою і одночасно готуватися до іспитів за академію екстерном.


Перші нівелірні пункти Львова
(до ювілею Домініка Зброжека)
Видатний львівський учений – астроном, геодезист, метеоролог, педагог і організатор науки і освіти, член Краківської академії наук і ремесел Домінік Зброжек увійшов в історію геодезії і Львівської політехніки як перший завідувач найстарішої в Україні кафедри геодезії і сферичної астрономії.
Домінік Зброжек народився 1 серпня 1832 р. в Самборі в родині ткача Матєя Зброжека гербу Порай і Барбари, уродженої Вілк. Загальну освіту одержав у народній школі і гімназії Самбора. Батьки мріяли, щоб син обрав духовну кар'єру, тому після закінчення гімназії його повезли до Львова, де він у 1849/50 р. навчався в академічній гімназії на філософських курсах. Однак зрозумівши, що духовна кар'єра не для нього, Зброжек вирішив одержати освіту в Технічній академії (ТА) у Львові (з 1877 р. – Вища політехнічна школа, з 1921 р. – Львівська політехніка, з 1939 р. – Львівський політехнічний інститут, з 1993 р. – Державний університет ,,Львівська політехніка", а з 2000 р. – Національний університет ,,Львівська політехніка"). Але маючи недостатню підготовку, він у 1850/51 навчальному році вчився на річних підготовчих курсах до ТА. Батько не підтримав зміну майбутнього фаху сином, тому відмовився, а фактично й не міг допомагати йому матеріально. Зброжек був змушений одночасно з навчанням працювати вчителем у закладі М?рія. У 1851 р. він вступає до ТА. Серед предметів, які там викладались, йому особливо подобались практична геометрія (геодезія), математика та фізика. Бажаючи одержати більш фундаментальні знання з цих предметів, Зброжек їде до Відня, де в той час практичну геометрію викладав славнозвісний фізик, астроном і геодезист Крістіан Доплер (*1803-†1853). Прибувши у другій пол. 1853 р. у Відень Зброжек довідався, що К. Доплер нещодавно (17 березня) помер, але, не зважаючи на цю сумну звістку, він у 1853/54 навчальному році закінчує у віденській ВПШ третій курс. Однак складне матеріальне становище змушує його після закінчення курсу залишити Відень і повернутися до Львова, зайнятися приватною педагогічною практикою і одночасно готуватися до іспитів за академію екстерном.
Закінчивши навчання, він у 1860-1861 рр. бере участь у нівелюванні в Моравії і Силезії під керівництвом К. Коржістки, який тоді вивчав орографічні особливості гірських територій імперії і з цією метою у 1860 р. відвідав також Карпати в Галичині. Після закінчення нівелірних робіт Зброжек у 1862 р. виконує астрономічні і метеорологічні спостереження під керівництвом К. Єлінека, а з листопада 1864 р. працює приватним асистентом у професора математики Йоганна Лібляйна (*1834-†1881).
Кафедра геодезії Львіської Політехніки була заснована 18 червня 1871 р., а 16 липня того ж року її завідувачеві доценту Д. Зброжеку було присвоєно звання професора. З ЧВТУ його офіційно звільнили тільки у вересні 1871 р.
Перед завідувачем кафедри стояли складні проблеми. Основні з них: нестача навчальної літератури, геодезичних та астрономічних приладів, приміщень (академія тоді знаходилась у будинку на розі теперішніх вулиць Вірменської і Театральної) і відсутність астрономічної обсерваторії. Все це впливало і на розвиток наукових досліджень.
У наступному році кафедра одержала дотацію (350 злотих) для придбання геодезичних приладів. А коли 12 березня 1873 р. було прийнято ,,височайше" рішення про будівництво нового корпусу академії, то там з ініціативи Зброжека було передбачено і будівництво астрономічної обсерваторії. Для неї у 1874-1877 рр. було побудовано два бетонні стовпи висотою 30 метрів кожний, ізольовані від інших частин будинку. Один стовп був призначений для екваторіального кола, другий – для рефрактора з паралактичною установкою. Через фінансові труднощі придбали лише астрономічний універсальний прилад фірми ,,T. Ertel & Sohn" (Мюнхен, Баварія), два маятникових годинники Шорта, декілька хронометрів, хронограф і декілька менших приладів. Деякі з цих приладів і досі є на геодезії, кафедрі вищої геодезії і астрономії та в музеї Національного університету ,,Львівська політехніка". Правда, у 1882 і 1883 рр. Міністерство культів і освіти виділило ще 1700 злотих для придбання нових приладів для обсерваторії. Велику допомогу в придбанні приладів надала кафедрі і Міжнародна федерація геодезистів (International Federation Surveyors), заснована у 1878 р. Про проблеми ТА говорилося і на зустрічі Колегії професорів з імператором Австро-Угорщини Францом Йозефом І., який 13 вересня 1880 р. оглянув новозбудований корпус. Доречі, тоді імператор подарував ТА свій портрет роботи польського художника Францішека Крудовского (*1860-†1945) та замовив для актової зали ТА 11 картин – алегорій, що ілюструють розвиток людства, у видатного польського художника чеського походження Яна Матейки (*1838-†1893), робота над якими була закінчена у 1892 р.
19 лютого 1873 р. з ініціативи вчених ТА і Львівського університету у приміщенні актового залу міської ратуші відбулося урочисте засідання, присвячене 400-річчю з дня народження геніального польського астронома Миколая Коперніка (*1473-†1543). Відкрив засідання доповіддю про життя М. Коперніка ректор університету професор Антоні Малецкі (*1821-†1913). Доповідь про наукову діяльність вченого виголосив професор Д. Зброжек. У кінці засідання всім присутнім була роздана латинська ода на честь Коперніка, написана професором університету Я. Вробелем.
8 жовтня 1877 р. ТА перейменували на ВПШ. В цей час завдяки Зброжеку почали працювати астрономічна обсерваторія школи – друга в історії Львова і єдина у ХІХ ст. на заході України, а у 1878 р. і метеорологічна станція 2-го розряду. Доцільно згадати, що перша астрономічна обсерваторія у Львові була заснована ще у 1769 р. за ініціативою ректора Академії Львівської (або Єзуїтської) Домініка Зеленки астрономами Лудвіком Гошовскім (*1732-†1802) і Себастяном Алойзи Сєраковскім (*1743-†1824) і знаходилась в башті коло костелу єзуїтів на площі Івана Підкови (однак вже в ХІХ ст. відомості про неї відсутні). Цікаво, що в цій обсерваторії у 1776 р. визначили широту і довготу Львова відомі австрійські астрономи і геодезисти Йозеф Ксавер Лісґаніґ (*1719-†1799) і Франц Ксавер фон Цах (*1754-†1832). У 1880-1888 рр. кафедрою була створена перша нівелірна мережа Львова, що складалася з 18 реперів, висоти яких були одержані з помилкою 1, 2 мм на 1 км ходу, причому професор Зброжек проклав прямий хід, а асистент Відт зворотний хід, а дослідженням приладів займалися колишній асистент Р. Дзєсьлевскі та студент, а згодом асистент, К. Скровачевскі. Відомо, що мережа використовувалась для будівництва першої львівської каналізації, тому що державна мережа точного нівелювання в Галичині була створена ВГІ у Відні лише у період з 1888 по 1892 рр. Для закладки реперів застосовували спеціальні марки, що їх вперше використали у Саксонії в 70-х рр. ХІХ ст. Відлік висот створеної мережі вівся від репера, що знаходився в стіні головного корпусу ВПШ. Його висота була визначена ймовірно у 1883 р. за допомогою барометричного нівелювання від рівня Адріатичного моря у присутності висококваліфікованої міжнародної комісії на чолі з відомим австрійським військовим геодезистом і картографом, членом Європейської комісії з градусних вимірів і колишнім начальником Військово-географічного інституту (ВГІ) у Відні (Австро-Угорщина) фельдмаршалом-поручником Авґустом фон Фліґели (*1811-†1879), уродженцем недалекого від Львова містечка Янів-Любельскі в Галичині (нині Люблінське воєводство, Польща). Доречі, іменем А. Фліґели названо найпівнічнішу точку Російської Федерації, Європи та Євразії – мис на острові Рудольфа в архипелазі Земля Франца – Йосипа (Північний Льодовитий океан). У складі комісії також були професор астрономії і вищої математики Ягеллонського університету і директор обсерваторії у Кракові Міхал Францішек Карліньскі (*1830-†1906), професор вищої геодезії Віденської політехніки д-р Йозеф Філліп Герр (*1819-†1884) та президент Австро-Угорської комісії з градусних вимірів полковник Йоганн фон Ґанагль (*1817-†1879), також колишній начальник ВГІ у Відні.
У липні 1991 р. автором здійснено пошук стінних марок, закладених Зброжеком. Виявилося, що вони збереглися на будівлях головного корпусу Національного університету ,,Львівська політехніка", середньої школи № 35, костьолу Марії Сніжної, церков Св. Андрія і Св. Миколая, решта ймовірно знаходиться під штукатуркою будівель або знищена. Такого ж типу марка була знайдена на головних воротах Личаківського цвинтаря, що свідчить про прокладку в подальшому нових нівелірних ходів у зв'язку з будівництвом міської каналізації.
Виконувана робота вимагала вирішення ряду наукових проблем. У 1884 р. у Львові Зброжек друкує роботу ,,O libeli i osi kolimacyjnej" (,,Про рівень і колімаційну вісь"), де вирішено питання про одну з перевірок нівеліра. У цьому ж році у Кракові виходить його визначна праця ,,Zastosowanie wyznacznikow w teorji najmniejszych kwadratow" (,,Застосування визначників в теорії найменших квадратів"), де запропоновано новий метод вирівнювання створеної мережі. Крім того, у ,,Czasopismo techniczne" ним були опубліковані важливі висновки, актуальні і зараз, щодо проведення робіт. Вони стверджують, що найкращі результати одержують при нівелюванні вночі і що температура спостерігача впливає на рівень нівеліра. Ці перші дослідження нівелірної рефракції у Львові свідчать про те, що на кафедрі геодезії розпочали вивчати рефракцію ще на початку 80-тих рр. XIX ст. і продовжують в XXI ст. (тобто вже 128 років), а проф. Д. Зброжека слід вважати першим львівським вченим–геодезистом – дослідником рефракції.
З 1886 р. Зброжек керує метеоспостереженнями в регіоні. Він, наприклад, власноручно викреслив карту Галичини на якій за допомогою ізогієт (ізоліній однакових сум опадів за певний проміжок часу) показано їхній стан у 1887 р. Для цього, на метеостанції, яку ще у 1880 р. включили до мережі станцій 1-го класу, були опрацьовані дані спостережень 130 метеостанцій і постів. Перша така карта була опублікована у ,,Czasopismo techniczne" у 1889 р. і стала визначним вкладом у вивчення клімату Галичини.
Такою невтомною і багатогранною діяльністю професор Д. Зброжек здобув повагу і у Міністерстві культів і освіти Австро-Угорщини, і у широкої громадскості. Обирався також членом Ради міста Львова, а у 1876-1883 рр. був послом до Галицького Сейму від міста Самбора. У ВПШ в 1878/79 і 1879/80 навчальних роках був деканом факультету дорожної і водної інженерії, а в 1884/85, 1885/86, 1886/87 і 1887/88 навчальних роках деканом машинобудівного факультету. Міністерство культів і освіти Австро-Угорщини неодноразово призначало його державним комісаром у різних наукових справах.
На 1888/1889 навчальний рік його обрали ректором ВПШ. На цій посаді на початку 1889 р. він захворів, а 1 липня, під час перебування у Самборі, помер, де його й поховали на місцевому (нині старому) цвинтарі в гробівці Стажкевичів. На знак трауру на головному корпусі ВПШ була вивішена чорна хоругва. Ще у 1989 р. на прохання автора гробівець був відшуканий пані Яніною Коблик з Самбора. На ньому тоді існував наступний надпис: Dominik Zbrozek / Profesor Politechniki Lwowskiej / Posel do Sejmu / Obywatel Sambora / 1832 – 1.VII.1889 /.
У 2007 р. минуло 175 років з дня народження професора Домініка Зброжека. Сподіваємося, що ця стаття відкриє геодезичній громадскості України одного з визначних вчених – геодезистів Львівської політехніки, стане відправною для подальших досліджень його наукової спадщини і розвитку всебічного співробітництва геодезистів України, Чехії і Польщі. А створена Д. Зброжеком перша нівелірна мережа Львова може служити не лише як пам'ятка геодезичних робіт XІX-го століття. У випадку, якщо вдасться відшукати більшість пунктів і вони виявляться придатними для нівелювання, то й для вивчення сучасних вертикальних рухів земної кори на терені Львова. Що стосується першого нівелірного пункта (марки), який знаходиться справа від входу на стіні головного корпусу політехніки, то біля нього би могла бути встановлена пам'ятна дошка з приблизно наступним надписом ,,Перший нівелірний пункт на території м. Львова, закладений і визначений професором геодезії Львівської політехніки Д. Зброжеком у 1880-1883 рр.".
А. Дрбал, М.Коцаб,В. Неєдли