Автор Тема: ПОПЕРЕДНИКИ БАСЕЙНІВ: стави та купальні давнього Львова  (Прочитано 2799 разів)

1 гість дивиться цю тему.

TANK

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 51
  • Рейтинг -8
    • Перегляд профілю
ПОПЕРЕДНИКИ БАСЕЙНІВ: стави та купальні давнього Львова
АпсезїогБ о! зчгіттіпд рооїз: ропсі$ апсі ЬаЖНои5Є5 ої апсіепі ІУІ? Плавальні басейни у Львові — це надбання XX ст. (доклад¬ніше див. РІ №3' 2004). їх попередим кани були купальні на штучних ставах. Поява цих водоймищ сягає, імовірно, часів заснування міста. Особливо активно їх починають спору¬джувати на численних потоках і потічках, починаючи від XIV ст. Це вважається справою надзвичайно важливою: так, у 1365 р. король Казимир Великий надав Конраду з Прусії за будівництво гребель і дамб право на третину доходів з підміського млина. Така винагорода була цілком обґрунто¬ваною: адже води ставів приводили у рух кола млинів; крім того, там розводили риб. Доходи від промислів, пов'язаних зі ставами, та право власності на ці водойми регулювалися численними договорами та привілеями.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ПОПЕРЕДНИКИ БАСЕЙНІВ: стави та купальні давнього Львова
АпсезїогБ о! зчгіттіпд рооїз: ропсі$ апсі ЬаЖНои5Є5 ої апсіепі ІУІ? Плавальні басейни у Львові — це надбання XX ст. (доклад¬ніше див. РІ №3' 2004). їх попередим кани були купальні на штучних ставах. Поява цих водоймищ сягає, імовірно, часів заснування міста. Особливо активно їх починають спору¬джувати на численних потоках і потічках, починаючи від XIV ст. Це вважається справою надзвичайно важливою: так, у 1365 р. король Казимир Великий надав Конраду з Прусії за будівництво гребель і дамб право на третину доходів з підміського млина. Така винагорода була цілком обґрунто¬ваною: адже води ставів приводили у рух кола млинів; крім того, там розводили риб. Доходи від промислів, пов'язаних зі ставами, та право власності на ці водойми регулювалися численними договорами та привілеями.
На початку XIX ст. розведення риб поступово занепадає; господарська діяльність: вирубування лісів, осушення болот та мочарів тощо — призводить до обміління ставів, зменшен¬ня їх поверхні та до зменшення прибутків від них. Тому для підвищення рентабельності цих водоймищта йдучи назустріч прагненням заможної публіки до комфортного відпочинку, частина власників ставів перетворює їх на платні купальні — заклади з відповідною інфраструктурою: роздягальнями, ресторанами, обслугою, навіть з культурними програмами (якщо вживати сучасну термінологію). Один з перших подібного роду закладів виник на За¬лізній Воді. Тут були купальні, корчма, а у 1819-1824 рр. відбувалися літні вистави німецького театру Ф. Краттера. Групи львів'ян від самого ранку вибиралися у ці околиці, а до міста верталися пізно ввечері. Однак поступово ставок перетворюється на калюжу каламутної води, хоча й надалі зветься "Купальним закладом". Тільки у 1932-1933 рр. на місці цього ставу коштом міста споруджено басейн (зараз "Динамо", вул. В. Стуса б).
У 1844 р. власниця палацу на вулиці Пекарській 50 від¬крила купальню на ставі у палацовому парку. Публіка охоче відвідувала цей заклад; на свята та в неділю тут грав вій¬ськовий оркестр. Для жінок існували купальні на сусідньому Вороблячому ставі у саду монастиря сакраменток; басейн у саду Зооветеринарної академії — тільки жалюгідний за¬лишок цієї водойми, яка простягалася майже до нинішньо¬го педучилища. Однак випадки отруєння риб у цьому ставі милом були причиною заборони доступу до нього світським особам, а купальню було перенесено у 1846 р. на став Шу-мана (на місці буд. №67-91 по вул. К. Левицького). Тут була роздягальня з 20 кабінками, а інструктор навчав відвідува¬чок плаванню. Зимою ж цей став перетворювався на каток Лижвярського товариства.
Так тривало до 1870 р., коли каток Товариства було пере¬несено на Панєнський став (на місці будинків №9а-23 по вул. Вїтовського). Згодом каток на ньому став одним з най-популярнїших місць зимового відпочинку львів'ян. Він був обладнаний теплою роздягальнею з буфетом та електричним
Пелчинський став. Літографія поч. XIX ст.
освітленням; музичний супровід забезпечував військовий оркестр. У1910 р.Лижвярськетовариство переносить свій каток на Пелчинський став. Він простягався від вулиці Болгарської,де донині збереглися залишки його греблі, майже до початку Гвардійської. Цей став існував ще у XVI ст. (як, зрештою, і Панєнський), а свою назву отримав від імені тодішньої влас¬ниці, Єфросинїї Пелки. У 1820 р. за ініціативою генерала Й. К. Фреснеля тут спорудили військову школу плавання, в якій, окрім вояків, навчалися і цивільні особи. У 1843 р. на ставі демонстрували "морську битву", під час якої піхота і кавалерія у повному озброєнні кидалися у воду, у 1845 р. — "битву морських потвор": штучні крокодили, кити і сирени боролися з "неграми" на човнах. Став користувався великою популярністю у львів'ян, особливо у рибалок та... самогуб¬ців. Остаточно Пелчинський став ліквідовано у 1921 р.
Панєнський став свою назву дістав від власниць — ордену домініканок. До них належав і став Полтава при Вулецькій дорозі. Після ліквідації монастиря він декілька разів змі¬нював власників. Один з них, Г. Бачинський, збудував там купальню. Після цього власником ставу був письменник Зигмунт Качковський. Він відпродав став Й.Дльснеру, власнику Європейського готелю. Останній збудував там нові роздя¬гальні, кегельбан та організував омнібусне сполучення у літній сезон між своїми готелями та купальнями. Пізніше власником закладу стала Маріонова, за часів якої купальні дістали назву "Світязь".
Неподалік ставу Маріонової був ще один, — "Морське Око". Однак він не становив поважної конкуренції для "Світязя", так само, як і дешеві купальні на ставі Собка (у районі сучасних вулиць Романицького та Кастелівка). Не відзна¬чалися високим класом і інші купальні, що виникли напри¬кінці ХІХ-ХХст.: став Кляйна на Погулянці або Димета на Замарстинові, Винятком стала купальня "Зелене око"; стави у цьому місці (вул. Кримська) існують і досі.
Більшості зі згаданих ставів сьогодні не існує. Вони стали жертвою розширення міста, хоча ще автор першого плану розвиткуЛьвова Ігнаци Дрекслер підкреслював важливість відкритих водоймищ для позбавленого великої ріки міста. Однак львівський депіиїїосї [дух місця - ред.] не дав забути про справи, які віками служили купальнями для мешканців міста: поряд з переоблаштованими на басейни колишніми ставами можна згадати хоча би про критий басейн "Динамо" на місці Пелчинського ставу. П. Гранкін

Розшарити F VK G+

Zaval

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 104
  • Рейтинг 33
    • Перегляд профілю
Цікава стаття, а можна посилання звідки взята?
Розшарити F VK G+