Автор Тема: Ай-Петрі і печера Геофізична  (Прочитано 3914 разів)

1 гість дивиться цю тему.

SANECKA

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 363
  • Рейтинг 224
  • Стать: Чоловіча
  • Куплю машини в маштабі 1/43
    • Перегляд профілю
Отож під час відпустки довелося мені побувати на Ай-Петрі, ну і звісно щоб я був за дігер якби не заліз десь під землю,але про все по порядку.
Для початку думаю трохи інформації з вікіпедії про Ай-Петрі:
Ай-Пе?трі (крим. Ay Petri) — одна з мальовничих вершин Кримських гір. Висота 1234,2 м. Розташована на Ай-Петринській яйлі на північ від Алупки і над містом Кореїз. На плато розташоване село Охотниче. Назва від грецького ай (святий), Петрі (Петро) — «гора святого Петра»
Складається з вапняків. Має вигляд зубчастої стіни, зубці якої складаються з чотирьох великих (по 12—15 м) й низки дрібних прямовисних піків, утворених під час вивітрювання неоднорідних рифових вапняків.
На Ай-Петрі проведена канатна дорога з найдовшим у Європі безопорним прольотом — Місхор — Сосновий Бір — Ай-Петрі. Окрім канатної дороги, до гори можна дістатися автомобілем трасою Ялта—Бахчисарай, яка проходить повз вершину, після виїзду на плато. Пішки — від водоспаду Учан-су стежкою Таракташ до виходу на яйлу й ґрунтовою дорогою до траси Ялта—Бахчисарай. Також на гору ведуть числені альпіністські маршрути, в тому числі через зубці Ай-Петрі.
З гори відкривається прекрасна панорама на берег і місто Ялта. Ай-Петрі занесена до Книги рекордів України, як найбільш вітряне місце в Україні. На ній 125 днів на рік віє вітер, його швидкість досягає 50 метрів у секунду.
На плато також побудована вітроелектростанція але на даний час вона в неробочому стані.Також на плато в совіцькі часи був побудований комплекс радарних станцій слідкування за космічним простором,який і досі працює. Через постійний вітер солдатам які там служили рахували рік за два.
Ця карта може стати в пригоді тим хто вирішить сам поїхати на Ай-Петрі,але я б радив їхати з ескурсією, так цікавіше і економія часу щоб не стояти у черзі.

Отож тепер починаю свою розповідь.Сама ескурсія коштувала 180 гривень з людини. В оплату входило дорога від міста Судака і назад,білети на підьом на фунікульорі правда як на мене то трохи дорого за підьом 50 гривень і окремо за спуск 50 гривень,ну і звичайно гід.
Отож перед підьомом на всім видали квитки, які треба було зберігати до другої станції, щоб пересісти в другий вагончик.
Схема маршруту

Як видно по схемі тип канатної дороги маятниковий,тобто якщо ми їдемо вгору то на середній станції вагончик з іншими людьми має їхати вниз. В один такий вагончик запускають 40 чоловік + чоловяга який по рації повідомляє диспетчерам,що його вагончик готовий до підьому,тоді диспетчери звязуються з другим вагончиком і якщо всі готові тоді починається підьом.
До середньої станції Сосновий Бір по дорозі треба проїхати дві опори.Коли пролітаєш над ними таке враження що вагончик зараз вріжеться дахом в одну з них.


Вагончик


Станція Сосновий Бір


Механізм піднімання.

Диспетчерська


Очікуєм головного підняття!

Підьом на вершину і чудові краєвиди. Можливо трохи розмазані фото і деякі силуети людей,тому що всі у цьому вагончику старались добратись до вікна і щось сфотографувати.







Після прибуття на кінцеву станцію починається різного виду тошнотсво тобто вам починають пропонувати фото за гроші з різними тваринами,але саме більше вам пропонують поїсти чогось смачненького. От до мене один тошнот зі своїм птахом і пристав. Спочатку запропонував потримати птаха на руці, потім за 20 гривень пропонував зробити фото. Всі я його пропозиції відхиляв ,причому ціна з кожним разом спускалась на 5 гривень. Коли я йому відмовив і за 5 гривень він запропонував сфотографуватись безплатно. Тільки він взяв в мене фотоапарат, як підійшло ще двоє його знайомих зі своїми птахами і в кінці кінців прийшлося все таки заплатити 5 гривень тільки,щоб вони відстали.

Звичайно різних звірів там дуже багато з якими можна сфотографуватися,там і косуля була і рись маленька.
Ось наприклад з таким звіром фото коштувало 50 гривень і охочих було багато.Скажу чесно я б це не підтримав,тому що на відміну тих птахів з якими мене просто змусили фоткатись цей леопард виглядав дуже стомлений і чесно кажучи було його дуже жалко.

Мені більш до вподоби ось такі фото коли випадковий осел захтів в мої жінки цигарку забрати ;D

Далі наш ескурсовод запропонував нашій групі відвідати одну з трьох печер на вибір. Для ескурсій їх на плато існує три:печера Трьохглазка, печера Ялтинська,і печера Геофізична.
Печера Трьохглазка-ця печера має функцію справжнього природнього холодильника, в ній лід і сніг зберігаються все літо навіть у найбільшу спеку. Цією властивістю навіть користувався знаменитий граф Воронцов, охолоджуючий там шампанські вина.
Печера Ялтинська-цю печеру можна віднести до неочікуваному відкриттю.Вона була знайдена випадково в 1997 році коли син ялтинського альпініста і спелеолога під час збору грибів на айпетринському плато знайшли під листям і камнями порожнину за якою відкривався великий сталактитовий зал з висотою стелі до 18 метрів.
Печера Геофізична-Була відкрита для ескурсій в 2009 році.З входної шахти в глибину печери веде унікальна гвинтова драбина, її довжина 28 метрів.
Саме в печеру Геофізичну ми і пішли. Не можу не відзначити чудову погоду яка тоді була. Чудове свіже повітря яке не можна передати словами, а також легенький вітерець який освіжав від спеки.



І ось ми на місці.Вхідна ціна також кусалась 35 гривень, проте мій поклик дігерства переміг.


Спуск в глубину на 28 метрів.

По довжині печера має десь 100 метрів.В одязі якому ми зайшли спочатку було дуже свіжо а потім навіть стало холодно.Температура в печері +8 градусів.В кінці ескурсійного маршруту встановлений постамент на честь відкривачів печери - геофізиків.

Від самої печери я був у захваті, одним словом -краса підземна.









Жалко ,що не змогли піднятись до так званих Зубців.Причина в тому що просто не вистачило грошей тай часу до кінця ескурсії оставалось мало.Ескурсовод нам сказав що ще рік назад підьом туди був безкоштовно,а тепер 10 гривень.


Зате багато і позитивних моментів. Навіть те що я сходив там в туалет за 3 гривні ;D,у Львові точно такого нема.
Ну і на кінець ще декілька фото.
Ялта

пробую взлетіти :D

Зубці


Після швидкісного спуску добряче закладає вуха від тиску,чи то може від отриманого задоволення від ескурсії ;D

Дві фото з вікіпедії
Комплекс радарних станцій

Емблема військ

Всі фото тут
Обговорення
Розшарити F VK G+

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2036
  • Рейтинг 1055
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Ай-Петрі і печера Геофізична
« Відповідь #1 : 16.01.2013 21:29:24 »
Ми з Христиною теж піднялися цього літа на Ай-Петрі. Враження можна описати трьома словами: шалено красиво, шалено дорого і засрано. Військові колись проклали сюди хорошу дорогу, ось і виріс на одній з найголовніших кримських гір типовий кримський базар. А на ньому килими, шашлик-машлик і смердючі верблюди, на яких пропонується сфотографуватися. Грошей користолюбиві аборигени хочуть буквально за все, навіть стежка на вершину, до так званих Зубців, обгороджена стрічкою, а на вході спеціальний чувак бере 10 грн. Ета возмутітєльна! Ну і крім того, сміття після великої кількості відвідувачів не так щоб ретельно прибиралося, все просто скидається на купу біля переповнених сміттєвих баків. І вітер розносить целофанові кульочки і пластикові фляшки аж ген-ген за небокрай. Най го шляк трафит!

Наверх піднімалися відомою канатною дорогою. Незабутні враження гарантовані, як і краєвиди з вікна. Але, курча, відношення персоналу станції до туристів - то є щось з чимось. В вагончик всі заходять під крики "Бістрєє! Расходімся па вагону! Бистра! Виходім па аднаму! Бистра!!!". Щось таке чули напевно і наші діди, коли відправлялися на довгостроковий відпочинок до Сибіру пасти білі ведмеді...

Спускатися ми вирішили пішки, по сяк-так промаркованій але добре втоптаній стежці. Ось тут позначний її початок. Знайти стежку легко, треба просто стати обличчям до моря, обійти всі будівлі зліва і помалу спускатися у прохолоду соснового лісу. Спуск донизу нам забрав біля 2 годин часу, а опинилися ми на Ялтинській трасі, де легко можна спіймати маршрутку.

Дуже хочеться погуляти Кримськими горами. Якщо майстерно оминути місцеву інфраструктуру, то буде перфектний відпочинок. Можливо, в травні, під час 10-денних вихідних вдастся викроїти 3-4 дні для такої благородної цілі. Принагідно запрошую сильних духом та тілом скласти компанію  ;)

Кілька фото нижче.

Початок підйому





Проміжна станція







Їдемо далі...





Немає слів, щоб описати такі краєвиди  :D





Внизу - Ялта



І море



Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!