Автор Тема: Kizil-Koba (Червона печера) і Еміне Баїр Хосар (Печера Мамонтів)  (Прочитано 3587 разів)

1 гість дивиться цю тему.

SANECKA

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 363
  • Рейтинг 224
  • Стать: Чоловіча
  • Куплю машини в маштабі 1/43
    • Перегляд профілю
Отож продовжую розповідати про свій дігерський віддих в Криму.Невеличка справка з інтернету про Червону печеру:
Це найдовша в Україні і одна з найбільших в Східній Європі карстова порожнина у вапняках...
Біля с. Перевальне, на західному урвистому схилі Довгоруківської яйли, в верхів’ях р. Краснопечерка (права притока р. Ангара) знаходиться найбільша в Криму печера Кизил-Коба (Червона).
В Україні відомі природні печери значно більшої довжини, але вони пов’язані з карстовими процесами в гіпсах. Довжина численних досліджених горизонтальних і вертикальних ходів Червоної печери складає на сучасному етапі 21150м, площа – 64000 куб.м, об’єм – 270000 куб.м, амплітуда перепаду перевищень – 275м.
Печера утворилася у верхньоюрських вапняках червонуватого кольору, завдяки чому і отримала свою назву. Вона починається двома входами (на рівні 2-го і 5-го поверхів) і складається з шести поверхів (перевищення одного над іншим від 4 до 10м).
Поверхи – це субгоризонтальні галереї, іноді прямолінійні, іноді лабіринтові, з високими залами, прикрашеними сталактитами, сталагмітами, гронами кристалів, кам'яними квітами. Довжина окремих залів складає 70 – 80м., висота – до 145м. (Зал Блакитного капіжу).
По головній галереї першого поверху тече підземна ріка Су-Утхан з численними озерами глибиною до 4м. На окремих частках вона заповнює всю галерею до її стелі, формуючи так звані сифони, серед яких виділяють 6 головних. Після злив і в часи паводків рівень ріки різко підвищується, підіймаючись до рівня другого поверху і окремі сифони стають непрохідними. Ріка починається в 200м від входу першої галереї. Температура води в ній завжди коливається в межах 9,3-10,4 градусів. Води ріки розвантажуються у вигляді невеликих численних джерел і струмків біля туфового майданчика (субгоризонтальна площадка на поверхні травертіну), розташованого на 17м нижче вхідного отвору печери.
Ближня частина печери (на відстань до 200м від входів) була відома ще давній людині. Карстова печера тривалий час була притулком і святилищем представників кизил-кобинської культури. За історичними даними, кизилкобинське рільниче святилище датоване (VІІ-VІ ст. до н.е). Упорядкування печери щодо екскурсійного обстеження почалося з 1989р. Ближня частина печери в межах другого і, частково, першого поверхів обладнана для екскурсійного огляду. Довжина лінійного екскурсійного маршруту 500м.

Приїхавши з ескурсією на місце, ми плавно почали підніматися до Червоної печери.Скажу зразу мій фотоапарат не може передати тієї навколишньої краси яка була там по дорозі до печери,там просто треба побувати насправді.










Далі ми натикаємся на отакий цікавий камінчик як у казці.

Потім ми починаєм підніматися вверх по незручній дорозі з маленьких камінчиків.Головне коли піднімаєшся наверх то ше нормально, но спускатись вниз по цих кульках можна добряче навернутись.По дорозі зустрічаєм схожий паровозик як у Львові.



Одна цікава річ неподалік від печери знаходиться парк динозаврів,правда вхід туди коштує 100 гривень і,як сказала наш ескурсовод зовсім там не цікаво. Так от коли піднімаєшся по праву сторону тече річка і десь між деревами заховані динаміки з яких лунає дикий рев ніби то динозаврів.Ескурсовод нас зразу попередив про ці звуки, а от люди які приїхали сюди вперше ,насторожливо дивились на дерева в очікуванні напевно якоїсь тварюки.

І от після недовгого підьому ми доходимо до водопаду Су-Учхан.Цей водопад якраз витікає з печери і температура води приблизно 8 градусів. В самій печері тече річка  яка потім і з неї вже витікає у формі водопаду.Охочих скупатись в ньому не було все обмежулось тільки фотографіями.Мушу визнати вода там кришталево чиста.






Після море вражень від водопаду через пять хвилин підьому ми опиняємся біля входу печери.За огорожею бігають три маленьких котика і з кущів виходить їхня мама зі здобичью,якоюсь пташкою.Саму пташку мені не вдалось сфотографувати,так як один з котиків забрав її і втік в недосяжне місце для фотозьомки.Як потім нам пояснили ці коти дикі і в руки не даються а харчуються виключно тим що впіймають.

Незнаю як вам,а мені це фото юних мисливців дуже подобається!!! Вийшло дуже класно!!!


Вхід коштує 35 гривень. На вході видають на прокат куртки за символічних 2 гривні.Довжина ескурсійного маршруту 500 метрів + гід, який може відповісти на всі ваші питання і цікаво розказує про все.

Я як справжній дігерман приготувався до цієї подорожі завчасно,взяв з собою курточку і ліхтарик.Хоч печера майже повністю освітлена, та в деяких місцях світла бракує,тож я там був мегапопулярний,якщо комусь треба було сфотографуватись але бракувало світла.





Плачучий гном

Річка, яка переростає на виході у водоспад.







Моє лице після загару майже зливається з фоном печери ;D.

Якщо добре придивитися то по праву сторону від мене знаходиться так званий господар печери.Можна побачити окремі фрагменти лиця людини.Унікальність його в тому, що коли починається сильний дощ то саме цей господар дає перше попередження того,що через декілька хвилин деякі кімнати печери будуть під стелю затоплені,а в інших кімнатах вода буде сягати 30 сантиметрів.Коли таке має статися з його нібито очей починають текти сльози-це перший знак,що краще печеру покинути.

Ну а далі ми попрямували на вихід,по дорозі я ще зробив пару кадрів.





Далі наша дорога пролягала до печери Еміне Баїр Хосар.Трішки матеріалу з вікіпедії:
Еміне-Баїр-Хосар (в перекладі з татарської — «колодязь на схилі гори під дубом») — печера, відкрита для відвідування туристів на гірському масиві Чатир-Даг поблизу Сімферополя. Вперша була пройдена в 1927 році. Її глибина складає 125 метрів, а протяжність переходів — 1 460 метрів. Світова відомість прийшла до печери в 1970—1980-х роках, коли спелеологи відкрили декілька сотень метрів нових залів і галерей.
Вхід до печери влаштований спелеологами на місці стародавнього русла річки, водами якої була промита печера. Через Північну галерею веде хід до 120-метрового Головного залу, південна стіна якого являє собою різнокольорову кальцитову завісу, що є унікальним для європейських печер.
В Головному залі знаходиться невеликий «палеонтологічний музей», де виставлені на показ знайдені в печері кістки доісторичних тварин: шерстистого носорога, бізона, печерних лева і ведмедя. Добре зберігся скелет мамонта.
Ескурсія в цю печеру по вартості найдорожча-65 гривень.Але тут дійсно є на що подивитись,скелети доісторичних тварин,великі зали,кожен зал захоплює по свому.
Гора Чатир-Даг.


Ще не дійшовши до печери ми бачим величезний колодязь,який обгороджений парканом.Саме через цей колодязь спустилась перша група спелеологів які вперше дослідили печеру.Також на думку археологів древні мисливці заганяли свою здобич саме до цього колодця і коли тварина падала вниз там її і вбивали.Про це свідчить багато костей знайдених саме в цьому залі,а також знайденого там мисливської зброї а також різної посуди і амулетів.




І ось після видачі курток тим людям які були легко вдягнуті ,починається наш спуск.


А тут можна було загадати бажання і кинути монетку.


А ось кістяк маленького мамонта,сайги і бізона.



Це відсканована мною одна з відкриток яку я купив.На ній видно як виглядає колодязь зсередини печери.

Маленьке озерце печери.




Король і королева і я.






В цьому місці просто заворожуюча атмосфера.Грає розслабляюча музика і зверху капає постійно краплина води в таку чудову форму.










Шапка Мономаха.

Ну і на кінець ще дві відскановані мною фото.


P.S.Хочу сказати таку річ:хоч і потратив я немалу суму грошей на ці печери ,але це було круто.Зовсім не жалію за те що побував в тих печерах.Так, що будете в тих краях обовязково відвідайте хоч одну з цих унікальних природних памяток.Для мене на все життя залишиться згадка про ці чудові місця.
всі фото тут
Розшарити F VK G+

inkognito

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3788
  • Рейтинг 493
  • Стать: Чоловіча
  • <--Невсеремось!-->
    • Перегляд профілю
    • /dev/null
Обговорювати тему пропоную тут
Розшарити F VK G+
Resistance is futile