Автор Тема: Ставка Ворошилова м.Вінниця  (Прочитано 7982 рази)

1 гість дивиться цю тему.

SANECKA

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 364
  • Рейтинг 226
  • Стать: Чоловіча
  • Куплю машини в маштабі 1/43
    • Перегляд профілю
Практично завжди шукаю привід,щоб ще раз побувати у прекрасному місті Вінниця. З кожним разом находжу там все більше нових друзів. Тай взагалі місто багато чим подобається:маршрутні таксі їздять цілодобово,тай вартість проїзду їх складає у денний час 1.5,а в нічний всього 2 гривні,практично всі маршрутки Mercedes Sprinter,надзвичайно чисто в салоні,майже завжди є вільні місця і пробок майже не буває. Незабутній смак квасу,який продають у великих бідонах на колесах,смакуючи цей квас зразу згадуєш дитинство.Прекрасна річка Південний Буг по якій можна здійснити прогулянку на катері.Недалеко від міста можна побувати на Ставці Гітлера-Вервольф,а також побувати в музеї садибі славнозвізного лікаря-хірурга М.І.Пірогова,та навіть побачити його забальзамоване тіло,яке після бальзамування більше не рухали.Одним словом можна ще багато приводити прикладів надзвичайної краси цього міста і його унікальної історії.
Пропоную вам свій невеличкий звіт моєї поїздки в місто Вінниця і його таємничої і маловідомої ставки Ворошилова.
Почалось все з того,що я планував у свою відпустку відвідати своїх добрих знайомих та й в котрий раз побувати у місті Вінниця.За кілька днів до відїзду вирішив покопатися в інтернеті і взнати що цікавого з підземних споруд є у цьому місті.На мій превеликий подив зясував,що існує в цьомі місті так звана ставка Ворошилова.Записавши адресу і приблизні координати ставки вирушив я у подорож.Хоч моєю головною цілю у подорожі був звичайно віддих,та все таки був серйозно настроєний побувати у цьому місці.Тож прибувши у місто і зустрівшисвоїх давніх знайомих першим ділом звичайно було святкування мого приїзду,так як бачимся лише раз на рік.На другий день я почав розпитувати своїх друзів про саму ставку,вказавши їм адресу.Як не дивно цю адресу вони добре знали бо саме на цьому місці знаходиться військовий госпіталь.Проте мої друзі навіть не здогадувались,що десь на територій знаходиться ставка Ворошилова.
Отож озброївшись своїм рюкзаком,який був спакований саме для таких подорожей ми вирушили в дорогу.Вхід на територію госпіталя проходив через прохідну через яку пропускали тільки по перепусткам.Мені повезло,що я мав інформацію,що зараз на території ставки існує монастир в якому є людина отець Олексій,в якого і знаходяться ключі від ставки.Сказавши охоронцю,що ми йдемо до отця Олексія,цієї фрази повністю хватило для проходу.На самій території госпіталя старався практично не фотографувати,щоб не викликати зайвої підозри.Спустившись сходами на берег Південного Бугу ми дійсно побачили невеличкий храм та й людину дуже схожого по прикметам на отця Олексія.
Підійшовши я розказав всю ситуацію,звідки я приїхав,і яка моя тут місія.Священик відразу погодився надати нам доступ до колись секретного обєкту,та проте була одна проблема.Ключі від ставки знаходились у його помічника,якого не було в даному місці.Отож ми домовились на слідуючий день на 11:00 годину ранку,що я приїду і передзвоню і тоді мене помічник проведе в саму ставку.Не сильно розчарувавшись я взяв номер телефона отця Олексія і очікував призначеної мені години.
На слідуючий ранок мене чекало велике розчарування.Отець Олексій попросив вибачення і пояснив,що сьогодні потрапити у ставку не вийде так,як його помічник захворів.Запропонував мені відвідати ставку на слідуючий день,проте на велику прикрість мій поїзд до Львова відправлявся в 17:00 і до слідуючого дняя ніяк не міг чекати тому,що зі Львова я мав зразу їхати  на море.Нічого не оставалось робити, як чекати на другий рік і вже тоді пробувати знову відвідати це місце.
Проте на морі мені прийшла геніальна думка. Я мав шанс вертаючись назад з міста Судака, вийти не на кінцевій станції Львів а зійти у Вінниці.Отже подзвонивши за тиждень вперед до отця Олексія і остаточно домовившись про відвідини ставки Ворошилова я мав ще один шанс.Велике дякую звичайно хочу висловити своєму новому знайомому Юрі,який завчасно купив мені білети з Вінниці до Львова.На все про все в мене було три з полвиної години.Зійшовши у Вінниці нас зустрів мій новий друг і ми не втрачаючи часу поїхали до ставки.
Трохи з історії ставки:
Бункер в минулому використовувся як сховище для високопоставленних генералів совєтскої армії.Проект почали здійснювати в 1937 році силами в'язнів, яких для збереження таємності, швидше за все, тут же і розстрілювали. Звичне поняття будівництво до нього навряд чи є доцільним, оскільки форпост був вирубаний в цілісному шматку первозданною гранітної породи об'ємом в хрущовську п'ятиповерхівку. Об'єктом прикриття стало лікувальний заклад - військовий санаторій, який стоїть зверху на скелі..На територію прилягаючої до бункера не було доступу навіть для персоналу,який обслуговував роту охорони.Вся інформація була під грифом цілком таємно.Хто бачив це місце лише ззовні, навіть не може уявити з яким розмахом інженерно-будівельної думки побудований бункер. Масивні двері, що відокремлює підземелля від зовнішнього світу, немов свідчить про те, яка секретна роль відводилася цьому об'єкту в недавньому минулому.Під час Великої Вітчизняної війни бункер займав одну з найближчих соратників Гітлера - фельдмаршал Кейтель. Можна лише здогадуватися про те, що бачили й чули ці стіни за перше десятиліття свого існування: тут вирішувалися питання світового масштабу.Після війни аж до 1982 року тут розташовувався штаб 52-ї Повітряної армії. З 82-го року військові з якихось причин залишили ці печери.Всередині печер сьогодні поки що панує розруха. За двадцять останніх років звідси було винесено і вирвано все, що можна. Але довгі коридори і численні кімнати мимоволі вселяють у відвідувача містичний трепет: всі збитки і руйнування не змогли применшити міць цих печер, видовбаних відбійними молотками в суцільному граніті.Причина, за якою військові покинули об'єкт-X (з 1961 по 1982р за моїми даними-секретний штаб ВПС, практичне значення мав за часів холодної війни, була одна-неприборкана сирість. Гірські джерела, стічні води від каналізації засмітився нагорі Свердловського масиву приводили до появи води в цих катакомбах.Крім того, мало хто знає що ця споруда має підземний хід під Південним Бугом. Якщо стояти спиною до катакомб, і подивитися на протилежний берег річки вправо під кутом приблизно 30 градусів-на протилежному березі в десяти метрах від берега можна побачити невисоку бетонне прямокутну споруду. Це і є запасний вихід підземний з бункера. Починається він очевидно відразу за правим входом в катакомби (якщо стояти обличчям до скелі). Відразу за величезними масивними дверима є прямокутний люк розміром приблизно 1х1м, в якому видно сходи які йдуть вниз. Люк цей затоплений-швидше за все тунель під Бугом втратив герметичність через якийсь час після будівлі. Те що ця вода в люку навіть після втрати його стратегічного призначення заважала постояльцям катакомб свідчить той факт що там був змонтований насос (щасливчики потрапили в катакомби можуть його побачити і нині), призначення якого з усього було відкачувати воду для підтримки будь то мінімального рівня щоб не затоплювався весь поверх. Цікаво також відзначити, що по всьому периметру катакомб прокладена каналізаційна труба приблизно 30 см в діаметрі, однак на всі кімнати було всього кілька санвузлів.
Тільки в 2002 році опіку над бункером взяла на себе церква.
Біля ставки нас чекали помічники отця Олексія,які відкрили нам вхід і включили світло у ставці.Одна була неприємність так це погода яка була зумовлена дощом.
Пропоную вашій увазі карту-схему бункера.

Зтягнув одне фото з інтернету,щоб показати вам як виглядає бункер в сонячну погоду.

Сам храм колишнє КПП.Як розказали нам помічники вісім років назад звідси було вивезено декілька вантажівок різноманітного сміття.Напевно було щось схоже як в нас в Лощині.




Я біля головного входу.

Окрему увагу слід приділити надзвичайно моцним дверям.ЖЕСТЬ :o



Всередині бункер нагадує Лощину,тільки тут практично нема сміття і ще багато металу збереглося,а також коридор практично весь освітлений,тільки зрідка світло мигає напевно від надмірної вологості.


Наприклад в цій кімнаті можна бачити залишки паркету.

По коридору прокладена труба,саме по ній доводиться йти,щоб не замочити ноги.


Мій друг Юра з Вінниці пробує себе в якості дігера.


Залишки різного роду апаратури і вентиляції.








Як розказував нам священик головна їхня проблема це джерело яке частково затоплює бункер.Вода з цього джерела найчистіша у Вінниці.В майбутньому планується викачка води і ремонт трубопроводу.



Підземний хід затоплено.По розповідям він має вести на протилежну сторону Південного Буга.Перевірити це можна якщо викачати воду.

Запасний вхід засипаний.



Ну і ще трохи різних фото.






Висновок:Ставка Ворошилова дуже сподобалась хоч по розмірам не дуже велика.Добре мати друзів в різних куточках земної кулі.Хто схоче поїхати туди може в мене взяти телефон отця Олексія для того щоб завчасно домовитись.
Обговорення
Всі фото тут
Розшарити F VK G+

YserL

  • Адміністратор
  • Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 2556
  • Рейтинг 485
    • Перегляд профілю
Re: Ставка Ворошилова м.Вінниця
« Відповідь #1 : 28.05.2012 16:09:45 »
Пробував попасти у ставку. У п'ятницю до обіду було закрито. У суботу ввечері була відправа, а з часом був напряг. Зі слів прихожан казали що там вхід завалений будівельними матеріалами.
Координати: (N49°13?10? E028°27?38? [N49°13.174? E028°27.636?]).
Добиратися можна із Залізничного вокзалу на 11 тролейбусі до зупинки "Санаторій МВС".
Пройти через головну прохідну і йти в самий кінець до їдальні. Повернути трохи направо, і спуститися по доріжці до самого низу.
Номер телефону п. Олексія: 0679182527 Дзвонити завчасно, і не під час богослужінь.
Сайт Свято-Троицкого скального храму: http://skala.vn.ua/







Другий вхід:




На річці Південний Буг біля берегів багато лілій:


Альбом: https://plus.google.com/photos/109347027928302734826/albums/5747566647278378753
Запис у БД: http://explorer.lviv.ua/db/obj_107.html
Розшарити F VK G+

Synoptyk

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 284
  • Рейтинг 134
  • Стать: Чоловіча
  • Давай краще припустимо, що вона не впаде.
    • Перегляд профілю
Re: Ставка Ворошилова м.Вінниця
« Відповідь #2 : 30.05.2012 14:09:09 »
Цитувати
Залишки різного роду апаратури і вентиляції.

Кругла металева пластина з великою кіль-стю отворів це так звана трубна дошка - елемент поверхневого теплообмінника. Вони і сьогодні так виглядають.Там в отворах мали бути латунні трубки. Якщо це автентично тоді там  мала бути котельна. Якщо була котельна тоді повинен бути димар (димова труба для відхідних газів). І ще одне...паливо мабуть вугілля або якесь рідке паливо - солярrка  (мазут потребує резервуарів для зберігання). Хоче це здогад. Просто природний газ легко перекрити ззовні.  На Вашій карті котельна не зазначена. Може вона десь ззовні?
Розшарити F VK G+
...Бо ж тепер вона знала, куди йде, і казала сама собі: "Поспішати не варто. Колись усі там будемо."
А.Мілн, "Вінні-Пух та його друзі", пригода 16.