Пропоную увазі шановної публіки звіт з моїх серпневих індустріальних прогулянок по Криму. Не бачу сенсу створювати окрему тему для кожного об’єкту, хай краще буде все в одній красивій купі, об’єднаній територіально – від міста Саки до Євпаторії. З картами, поясненнями до них і моїми особистими враженнями.
Отже, №1 – територія санаторію ім.. Пирогова в Саках. Частина старих корпусів стоять закинуті, красива архітектура царської Росії кінця 19 століття. Деколи нагадує львівські будинки, але має свої неповторні риси. Санаторій стоїть на березі соленого Сакського озера, де лікують грязями захворювання рухового-опорного апарату.
А ще всюди навкруги Сакського озера стоять такі меморіальні комплекси заборонних знаків
Трохи далі на березі я надибав машини, що добувають грязь з озера. (Позначка 2)
Мені вдалося зробити кілька знімків чудо-машин, після чого невідомо звідки з’явився сторож і попросив покинути територію. Взагалі в мене склалося таке враження, що якщо в Криму, на відміну від, наприклад, рідної Галичини, на індустріальном у об’єкті присутні люди – охорона чи працівники – вони будь-яким чином постараються тебе здихатися, не слухаючи пояснень і не вникаючи в причину твоєї тут присутності. Не положено – і все.
Вода в басейнах для регенерації – їх є шість чи вісім, не пам’ятаю – має в кожному свій колір, синій, жовтий, помаранчевий, білуватий… Напевно, колір міняється в залежності від того, скільки часу болото там маринуєтся. Поміж басейнами прокладена вузькоколійка, на якій стояли три прикольні вагонетки, до країв повні цілющої смердючої грязі. Колія була прокладена і далі, можливо навіть по території міста, місцями видно її рештки, залиті асфальтом.
Також практично на території санаторію знайшлася військова частина, діюча, але ворота відкриті навстіж, охорони не видно, а на КПП сушилися якісь футболки. Заходь хто хоче, бери що хочеш.
Пошуки бомбосховища теж виявилися успішними. Метрів за 300 від берега озера за височезним добротним бетонним парканом біля великої водонапірної башти, котру видно здалеку. Все за сімома замками. Дивно, якщо зважити на те, що половина прибережної зони – у розвалинах.
По приїзді на море мені ніяк не давали спокою розвалини якогось заводу, що маячили на горизонті. Отож одного разу я встав рано-вранці, поки сонце ще не вжарило на всю катушку, озброївся фотоапаратом і пішов. Якщо хто буде в тих краях – перший поворот наліво якщо проминути базу відпочинку «Прибой», на повороті знаки «В’їзд заборонено» і «Тупик», йти вузькою асфальтованою дорогою десь кілометр, потім наліво і городами, орієнтуючись на розвалини. Тупик там справді є, десь через 2 км. шлякбаум на дорозі, біля другого заводського КПП, проїхати можна хіба ровером або скутером.
По дорозі я надибав очисні споруди (на карті – цифра 4).
Погуляв там, пофоткав, аж поки на гавкіт собак не вийшла заспана тьотя-сторож і підозріло спитала що я такий молодий так рано тут роблю (на годиннику було тільки біля шостої ранку).
Після моїх пояснень сторожиха махнула рукою в сторону розвалин і сказала, що он там залишки хімічного комбінату (Позначка 3) і туди мені якраз дорога, тобто стежка через дачний масив. Комбінат колись виробляв марганцівку, цинк і бром. Непогане доповнення до цілющого морського повітря. Виробничі цехи зараз не працюють, стоять розвалені, але працює науково-дослідна частина, котру, до речі, суворо охороняють. Пізніше я виявив там шлагбаум, два КПП ще й моцні ворота на сам науково-дослідний завод, а коли фоткав напис «Слава КПСС» на будівлі, прибіг охоронець, почав волати, що це стратегічний об’єкт, ніяких фотографій і цілком серйозно хтів викликати наряд.
Цей діючий завод ніби ділить всю територію комбінату на дві частини – великий масив розвалюх зі сторони Сак, далі він, і ще багато закинутих цехів зі сторони баз відпочинку. На території всюди купи породи – це відходи виробництва, ходити по них не рекомендуєтся, можна заробити висипку на ногах. Ще бонус – змії, котрі собі облюбували комбінат. Тому під ноги треба дивитися з подвійною обережністю. А враження від комбінату – просто супер. На карті територія під номером 4. Нижче фотки.
Тема: Саки-Євпаторія (Прочитано 4379 разів)
