Автор Тема: Саки-Євпаторія  (Прочитано 3727 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter_

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 320
  • Рейтинг 213
  • Стать: Чоловіча
  • Полюю тільки на повні пляшки!
    • Перегляд профілю
Саки-Євпаторія
« : 17.08.2010 10:53:39 »
Пропоную увазі шановної публіки звіт з моїх серпневих  індустріальних прогулянок по Криму. Не бачу сенсу створювати окрему тему для кожного об’єкту, хай краще буде все в одній красивій купі, об’єднаній територіально – від міста Саки до Євпаторії. З картами, поясненнями до них і моїми особистими враженнями.




Отже, №1 – територія санаторію ім.. Пирогова в Саках. Частина старих корпусів стоять закинуті, красива архітектура царської Росії кінця 19 століття. Деколи нагадує львівські будинки, але має свої неповторні риси. Санаторій стоїть на березі соленого Сакського озера, де лікують грязями захворювання рухового-опорного апарату.











А ще всюди навкруги Сакського озера стоять такі меморіальні комплекси заборонних знаків





 Трохи далі на березі я надибав машини, що добувають грязь з озера. (Позначка 2)
Мені вдалося зробити кілька знімків чудо-машин, після чого невідомо звідки з’явився сторож і попросив покинути територію. Взагалі в мене склалося таке враження, що якщо в Криму, на відміну від, наприклад, рідної Галичини,  на індустріальном у об’єкті присутні люди – охорона чи працівники – вони будь-яким чином постараються тебе здихатися, не слухаючи пояснень і не вникаючи в причину твоєї тут присутності. Не положено – і все.
Вода в басейнах  для регенерації – їх є шість чи вісім, не пам’ятаю – має в кожному свій колір, синій, жовтий, помаранчевий, білуватий… Напевно, колір міняється в залежності від того, скільки часу болото там маринуєтся. Поміж басейнами прокладена вузькоколійка, на якій стояли три прикольні вагонетки, до країв повні цілющої смердючої грязі. Колія була прокладена і далі, можливо навіть по території міста, місцями видно її рештки, залиті асфальтом.
 Також практично на території санаторію знайшлася військова частина, діюча, але ворота відкриті навстіж, охорони не видно, а на КПП сушилися якісь футболки. Заходь хто хоче, бери що хочеш.
Пошуки бомбосховища теж виявилися успішними. Метрів за 300 від берега озера за височезним добротним бетонним  парканом біля великої водонапірної башти, котру видно здалеку. Все за сімома замками. Дивно, якщо зважити на те, що половина прибережної зони – у розвалинах.















По приїзді на море мені ніяк не давали спокою розвалини якогось заводу, що маячили на горизонті. Отож одного разу я встав рано-вранці, поки сонце ще не вжарило  на всю катушку, озброївся фотоапаратом і пішов. Якщо хто буде в тих краях – перший поворот наліво якщо проминути базу відпочинку «Прибой», на повороті знаки «В’їзд заборонено» і «Тупик», йти вузькою асфальтованою дорогою  десь кілометр, потім наліво і городами, орієнтуючись на розвалини. Тупик там справді є, десь через 2 км. шлякбаум  на дорозі, біля другого заводського КПП, проїхати можна хіба ровером або скутером.
По дорозі я надибав очисні споруди (на карті – цифра 4).









Погуляв там, пофоткав, аж поки на гавкіт собак не вийшла заспана тьотя-сторож і підозріло спитала що я такий молодий так рано тут роблю (на годиннику було тільки біля шостої ранку).
Після моїх пояснень сторожиха махнула рукою в сторону розвалин і сказала, що он там залишки хімічного комбінату (Позначка 3) і туди мені якраз дорога, тобто стежка через дачний масив. Комбінат колись виробляв марганцівку, цинк і бром. Непогане доповнення до цілющого морського повітря. Виробничі цехи зараз не працюють, стоять розвалені, але працює науково-дослідна частина, котру, до речі, суворо охороняють. Пізніше я виявив там шлагбаум, два КПП ще й моцні ворота на сам науково-дослідний завод, а коли  фоткав напис «Слава КПСС» на будівлі, прибіг охоронець, почав волати, що це стратегічний об’єкт, ніяких фотографій і цілком серйозно хтів викликати наряд.
Цей діючий завод ніби ділить всю територію комбінату на дві частини – великий масив розвалюх зі сторони Сак, далі він, і ще багато закинутих цехів зі сторони баз відпочинку. На території всюди купи породи – це відходи виробництва, ходити по них не рекомендуєтся, можна заробити висипку на ногах. Ще бонус – змії, котрі собі облюбували комбінат. Тому під ноги треба дивитися з подвійною обережністю. А враження від комбінату – просто супер. На карті територія під номером 4.  Нижче фотки.























Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter_

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 320
  • Рейтинг 213
  • Стать: Чоловіча
  • Полюю тільки на повні пляшки!
    • Перегляд профілю
Re: Саки-Євпаторія
« Відповідь #1 : 17.08.2010 14:02:49 »
Музей Кара-Тобе (чорний горб в перекладі з татарської). Позначка 5 на карті. Стилізована жовта башта, котру видно з правої сторони на горбі в районі автобусної зупинки «Прибережне» якщо їхати на Євпаторію. Можна також електричкою – до зупинки «Технікум», далі стежкою через поле, орієнтуючись візуально.
Музей зроблений на базі військового берегового спостережного укріплення. Вхід коштує 15 грн, це разом з екскурсією, самостійний огляд експозиції заборонений. Екскурсоводи кажуть, що тут знайшли Євпаторіон  (грецьке чи то скіфське  місто , точне місцезнаходження якого довго залишалося невідомим). На території є макети скіфського житла, бутафорські розвалини давньогрецького міста, але мене цікавив тільки військовий об’єкт. Далі слова екскурсовода.
Берегове укріплення було збудоване відразу після війни для огляду прибережної затоки. Особовий склад при виявленні десанту ворога повинен був доповісти спеціальним каналом зв’язку командуванню в Севастополь, тримати оборону, чекати підмоги та інформувати про пересування ворога. В 70-ті роки пункт морально застарів (чому?), був розформований і простояв закинутий до 2000 року, коли з нього зробили музей.

Для туристів доступними є тільки 15 метрів коридору, вздовж якого протягнуто канат. Коридор виходить до головної оглядової башти, котра має три яруси, сполучені залізними морськими трапами. Через вузенькі оглядові щілини справді чудово видно все навколо – море, озеро Сасик, прилеглі села. В цій же башті розміщена і бідна експозиція – кілька викопаних черепків, кістяних голок, фото на стінах…  В коридорі я помітив три бічні виходи, неосвітлені. Один був зачинений дверима, другий мав тільки прихилені грати, третій взагалі без дверей. Коли екскурсія вийшла надвір, я якийсь час фоткав з мудрим виглядом кактуси, а коли всі розійшлися – вернувся дослідити ті коридори. Там виявилося купа  дверей, переважно замкнених, приміщень, забитих всіляким непотребом і т.д. Зі світла я мав хіба запальничку і спалах фотоапарату, глибоко не зайшов, але навіть те, що побачив вражає. Думаю, там можливі і нижні яруси – треба ж було десь зберігати їжу, боєприпаси, воду на випадок бойової тривоги. Крім того, відстань між крайніми вентиляційними трубами, що вціліли на поверхні, метрів 150-200.



















Ще група фото – навіть не можу припуситити, що б то могло бути(№9). Велика бетонована площа,під якою місцями спеціально зроблені порожнини до 2 метрів висотою, кілька вцілілих стін, одна будівля, схожа на склад, із закликами на стінах гарно працювати і не лінуватися. Через паркан – завод будівельних матеріалів. Думаю, там був елеватор або щось типу того.











 Далі – соляний промисел на березі озера Сасик (Позначка 6). Їхати автобусом  до зупинки «Сільпром», за зупинкою перейти залізничну колію, а там вже все видно.




















Озеро Сасик, але вже з іншого боку(Цифра 7). Розвалюха на фото – очевидно, остатки водокачки, що позначена на кілометрівці. Біля неї є джерело з прісною водою, що в тих краях - велика рідкість. Щодо дерев’яних свай в озері – це, напевно, рештки намивної коси, такий пейзаж звичний на солених озерах біля Сак і Євпаторії. Дуже незвично і красиво виглядає товстий шар солі на березі.











І наостанок – трамвайне депо в Євпаторії.Позначка 8. Трамвайна колія тут, як і у Львові, вузька. По місті вона йде не двома рядами, як у нас, а тільки одним, місцями влаштовані роз’їзди. Тому часто трамвай зависає, чекаючи, коли проїде його товариш. Нам пощастило зробити кілька фоток в трамвайному депо. За словами одного з працівників, в них є кілька трамваїв 1956 року. Зверніть увагу не незвичний ліхтар з погодніми умовами при виїзді з депо. Позначка на кілометрівці не є точною, можу впевнено сказати тільки що депо десь в тому районі – біля вантажного порту і музею скульптур.













Питання до шановної публіки:
1) Чому в 70-тих втратила актуальність лінія берегової охорони?
2) Куди саме в Криму чумаки їздили по сіль? Може, якраз на озеро Сасик?


Коментарі прошу писати сюди
Більше фото можна побачити тут  і тут

Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

RedShift

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 326
  • Рейтинг 87
  • Стать: Чоловіча
  • Carpe diem!
    • Перегляд профілю
    • Игра Дипломатия - Стратегия против Силы
Re: Саки-Євпаторія
« Відповідь #2 : 03.04.2011 18:38:02 »
Ремонтні авіамайстерні під Євпаторією. Вересень, 2010.
Хочу Вам викласти наступні фото, щоб якщо хтось буде в тих районах, можливо детальніше все задокументував. Але ще буде досить важко. Об"єкт діючий.

Більше про цей об"єкт і про те як зручніше добратися я написав тут:
http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=8704
Розшарити F VK G+
Церковь говорит, что Земля плоская, но я же знаю, что она круглая, я видел тени на Луне, поэтому я больше верю в эти тени, нежели в церковь. - Ф.Магеллан