Автор Тема: Krasna 2007  (Прочитано 2019 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Chibis

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 9
  • Рейтинг 6
    • Перегляд профілю
Krasna 2007
« : 20.08.2010 01:56:24 »
Здро, всім форумчанам, а особливо ROYU (який мене сюда заагітував надіслати наші поневіряння), Stingeru i Yar79, ну і Ярку Козаку. Дєло було давно в літі 07, але, оскіко на красну мало хто ходе то вирішив описати стару неблицю. Наперед звиняйте ща арфограграфію і пунктупацію як був малий то корова ратицев на ручки наступила і тепер тєжко клешнями писати. Як хто має які питання то вони не приймаються. :) (Пишіт ту)     

Красна 2007 (пілот)

Обгрунтування.
Хребет Красна знаходесі посеред гір і є малоходжена туристами (про матрасів взагалі мовчу), крім того від нього рукою подати до Тереблянського водосховища + гір Негровець і Стримба + афігезні краєвиди.       

Добирання. Ех добирання...
Прочитавши обгрунтування стає зрозумілим, шо туристи там неходят бо добратися туда геморойна справа.
Чудовий надшвидкісний поїзд Львів-Солотвино стартує зі Львова десь в 8-ій з копійками вечора і везе нас по всьому периметру (кордону Неньки) закарпатської області. Контингент самі розумієте який + пахне + страшні звірі які не дозволили розслабитися і поринути в обійми Марфея Юрі з Назаром. Виглядало приблизно так: просинаюсь я зрання (біля 6), бадьорий і щасливий, від противного жіночого вокалу (правило “якшо я не сплю то ви всі с*ки х*ен заснете” спрацювало) і бачу 2 пари червоних і трошки роздратованих оченят. На питання шо за ... відповідь проста – виділи кровожерливих, ненаситних, здорових і страшних ... тараканів. Від побаченого хлопці втратили сон... ?
Приїхали. Тересва (7.30) питаєм, шукаєм де транспорт їде на село Усть-Чорна. Найшли, чекали, приїхало, сіли... бусик з рабочими пацанами довезе до Дубеного (півдороги до Усть-Чорної). Водій смахує на стопудового цигана + шикарний місцевий діалект – атас!!! Атас був далі коли наш мікроавтобус спробувала підрізати 6-ка, наш водій висунувся  в вікно і прокричав так шо навіть ми зрозуміли: “Куда лєзеш, абізяна йо**на” (дослівно, побуквенно) тут з 6-ки висовується морда,  дивно перекривлена посмішкою ... і як наш водій впізнав то чудо природи родини приматів при затонованих вікнах ше досі є для мене загадкою.
   Дубене, чекаєм атобуса 1,5 год, за той час встигаєм: опитати людей про транспорт (з ним там туго – попутки, а брати 3-ох з червоними очами та броцаками на борт ніхто особливо не хоче), купити за пару грн памідорчиків та перчиків і ... познайомитися з місцевим бомжом. Добрий чоловік попався – (справжня знахідка для русскіх спецслужб) розказав всьо: своє життя + останні новини + ціни на житло в Дубеному + де за пляшку шмурдяку можна нарити дєвачєк. Рай, бля, а не Дубене, якби не Красна лишився би шукати портвейн. ?
   Атобус, купа народу, знайомий запашок громадського транспорту, питали,  допиталися – вийти тра біля цвинтара... Вийшли... Усть-Чорна, 1-ша.

Результати та їх обговорення
   Повиділи маркування взяли низький старт і упєрьод за орденами... Ордени нас чекали в 5 хв ходу – галявина і помідорки з перчиками (+ Назаркові  – то його ідея була) і канапки і балдьож в рамашках... Пообідали і пішли. Дорога (стежка), маркована так шо зблудити дуже тєжко, йде серпантинчиком раз чи два валили навпростець. Вийшли на полонини – красота здуріти мона. Зустріли мєсну цьоцю з песиками. Чо ті милі створіння так завжди бігают за нами? Мо від наплечника смердит харчами? Довелось кидати каменями і робити устрашающий вид. Далі гребли хребтом до Климової 1-ої (з боку Усть-Чорної) серйозної вершини, почали замахуватись (далося взнаки добирання), Климову затягла хмара і почався дощик (правда дрібний). Подумали і вирішили бити болт на ідею пендзлювати до “букової перемички” (десь 1 год ходу від Климової, находесі між Гропою і Климовою, єкшо хто карту під боком має ?). Заночували зразу під вершинкою з північно-східного боку. Місце незле було – вода поруч, ліс поруч, краєвиди всюду тіко зимно троха було і періодично харив дощик. Нажерлись, заснули, ранок – всі помняті, нажерлись зібрались і вйо. Вилізли на хребетик і прозріли – вчора побачити “майбутнє” нам заважала хмара, а сьодні... Побалділи, пішли. Взагалі хребет виглядом смахує на боржавський але йти незрівнянно важче, виглядає як кілька букв “z” зчеплених кінцями, крім того, місцями є елементи горганського каміння і жереп, одним словом перехідний етап від боржави до горган. Перелетіли через букову перемичку, вискочили на Гропу – каменюки ітд майже як в горганах, з вершини прікольно проглядається наш подальший путь і вишка на Топазі (десь така як у Львові на Високім замку). Справа в тому же по хребту йде газопровід і та вишка то єкась там дрянь до нього. Далі були найвищі вершини хребта (троха менше за 1600), з ними праблєма бо в різних мапах їх по різному хрестят. Але єкшо чесно ніц особливого в них нема. Курили, пили, роздивлялися і погнали на Топаз. Пред тим зустріли 1-ших і паслєдніх за той похід туристів – парочка чехів. Троха з ними були мовні праблєми (по ангельськи вони шпрехали навіть гірше за нас) але потім кантакт наладили. Десь перед 3-ою були на вершині під нефіговим громовідводом ?. Сіли їсти, лежати, відпочивати, думати шо далі дєлать, хто вінават ітд. Я вирішив вилізти трохи на залізне чудо інженерної думки – виліз на 1-ший проліт ( всього 7), закурив, кинув бичок і мало не всрався – бичок летів шось дуже довго, уявив себе на його місці – зліз моментально! Після тєжких дебатів вирішили йти на Манчул – вершинку яка зєднана перемичкою (десь 800-900  м в найнижчому місці) з Красною, а на перемичці і заночувати. Пішли, але вже не так борзо як перед тим бігли. Чого б це? По дорозі бачили зайця – вискочив за метр від мене з трави і погнав по полонині ніби я му солі хтів насипати – во дурне! Перемичку знайти було не тяжко – по ній йде газопровід і вирубка там з 10-20м. Пендзлювали до місця ночівки ми довго, періодично шукаючи воду або ліпше місце, приперли десь в 8-ій. Вода, як на мапі нарісована, находесі біля найнижчого місця перемички, тут і дрова, і місце для вогню, всюди ліс – глуш і видко завтрашній підйомчик... ? Зварили вечерю, похавали, чайок всьо як в лучших домах... Було тіко одне хріново – Юрко втрафив посіяти телефон поки по воду ходили, але і цю праблєму вдалося побороти нашим славним Юркові і Назарові ... ну і фонарику ше! Встали зраня: харч, чай, збори, марш брасок... М-да, підйомчик виглядав страшніше, а ми його за 30 хв здєлалі!!! Вийшли на полонини повиділи страшні газові (газовані?) труби, сховали в них плєцики і погнали на вершину. Якшо Красна – помісь горган і боржави, то Манчул нагадує Чорногору – манументалний, з патужними відрогами. З вершини, пацани писали, же видно від ПІМу (Попа Івана мармароського) до полонини Руни, хз чи правда, но краєвид там пісєц! Мєстні заїжджают туда навіть машинами і шось там збирают (не чорницю, точно!). Звіти назад до наплечників, і вниз дорогою до вдсх. В кількох місцях його видно зверха – прибалдіти мона (слів біше нема), в тих точках курилося доооооооооовго! ?                                           
Зійшли біля плотини: 200 з гаком метрів в ширину і з 40-50 в висоту!!! На плотині – сабакі з пацанами, пацани з рушницями, колючий дріт ітд. Тереблянське водосховище незла така калюжка – десь 5-7 км в довжину ну і 1 км в ширину (в найгрубшому місці). З одного боку від нього йде дорога на ... Хуст, з другого непанятна лісова дорога (біля неї є пару непоганих місць для ночівки). Ми «своє» місце найшли десь посередині протяжності ставочка. Столик, незле місце для вогню, вид на став – Рай був би, ... якби не всілякі плєшки, гандони і шприци (наслідки навали культурних кочівних матрасів). Думали ся скупати але кайф нам поламала нефігова злива, шей почало нагло текти  з під намету ніби якась падла натойвот... Довелось обкопувати намет підручними средствами. Дощ пройшов, зварили їстоньки, доооовго сиділи, балділи і слухали єкусь тупарилу музичку любязно запропоновану нам сусідами через озеро. На ранє хавчик збори і впєрйод. Наші славнозвісні любязні сусіди взагалі подуріли (певно від нічної музички) вирішили ся скупати: розгон – вода – серія матів – берег (причому досвід попередніх «плавців» явно ніяк не передавався наступним  з чого можна зробити висновок шо наші сусідоньки за рівнем інтелекту були трошки нижчі від примата якого ми бачили в 6-ці ;) ). В Колочаві були 10-11 (вже непомню) після 1,5 годинної прогулянки берегами водосховища. І тут нас чекало .

Експериментальне вибирання
   Автобуси з Колочави в суботу і в неділеньку св`єту неходят – с новим годам крошка (можна дати і інші епітети, але боюся шо довгонога і грудаста стать мене непойме) . Ок. Ловим транспорт методом автостопу. Зловили... таке як колись був москвіч з будкою взаді, але нормальне (іномарка), водій хтів бабло, але єкось дивно збився з того. Далі дорога, дивна циганська музичка і надзвичайно приємне відкриття – водій ПЯНИЙ В ЖОПУ!!! Кожен до цього догадувався по своєму, але коли ми ся спинили біля кабачку і водій попросив нас почекати всьо стало ясно. А далі ми їхали через перевал Камянка (читай серпантином) наперегонки ше з якимось ідіотом. Ми мужньо витримали всьо, тобто, ся не всрали, але молився кожен :). Завдяки нашому Шумахеру (пишу з великої букви не просто так) в Міжгіррі ми були 12.30 побажали здоровя, щастя, а собі валєряночки. Автовокзал, піцца на тісті від чебуреків, пиво, атобус, Львів.

Висновки:
1.   Ми не взяли фотіка, тобто тра ШЕ РАЗ туда їхати з фотіком  ?
2.   Красоти там неопісуємі, а вершина Манчула може конкурувати з Попадьою по краєвидам, водосховище ваабще унікальне.
3.   Біше ніколи не сідати в машану з пяним водієм!
4.   В дорогу поїздом туда тра брати протиінсектні засоби такі як фенобарбітали. ;)
Розшарити F VK G+

yar-79

  • Користувач
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 639
  • Рейтинг 177
  • Стать: Чоловіча
  • Перший крок-визначає наступні!
    • Перегляд профілю
Re: Krasna 2007
« Відповідь #1 : 20.08.2010 10:30:24 »
А як там "эхо войны"? Якісь окопчики видно?
Розшарити F VK G+

Chibis

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 9
  • Рейтинг 6
    • Перегляд профілю
Re: Krasna 2007
« Відповідь #2 : 20.08.2010 11:52:23 »
Po hrebtu yde gazoprovid tomu okopchyky ye, ale inshogo pohodzhennya. Pro voynu v tyh krayah nic ne chuv. Ale mozhu prypustyty sho tam nic takogo ne vidbuvalosya: liniya arpada vyshche (pivnichno-zahidnishe), pid chas 2 svitovoyi moskali pishly cherez nyzhni vorota, a to troha ye zvidty. Mo` v pershu tam tovklysya, ale ya tezh sumnivayus`. 
Розшарити F VK G+