Львівська каналізація з погляду Міської Ради

[Golem]

Взято Звідси і Звідси

Европейському вододілі басейнів Чорного і Балтійського морів, в місцевості бідній на крупні родовища води питної якості. Складний рельєф міста (перепад висот 120 м.) ускладнює систему водопостачання і каналізування міста. Існує гостра необхідність у створенні 11-ти окремих зон тиску води та 3-ох основних басейнів сплавляння стоків.
Водозабезпечення м. Львова здійснюється з 17 водозаборів, розташованих у радіусі до 110 км від міста. Підземні води збираються 182 свердловиною, глибина окремих з них досягає 250 м. Гарантовані запаси води на водозаборах становлять 508 тис. м3 на добу. Проектна продуктивність водозаборів складає 452 тис.м3/добу, а фактична - в середньому 325тис. м3 води за добу.
Подачу води в місто здійснюють 20 водопровідних насосних станцій.
Для забезпечення водопостачання міста використовується 1748,8 км. водопровідних (в тому числі 653,7 км. магістральних, 849,8 км. вуличних і 245,3 км. внутріквартальних) мереж.
На даний час 193,5 км (29,6%) магістральних водогонів, 251,8 км (29,7%) міських та 72,6 км (29,6 %) внутріквартальних водопровідних мереж повністю замортизовані, а 27,7 км (42 %) магістральних водогонів, 11,2 км (14,7%) міських водопровідних мереж знаходяться в гостроаварійному стані потребують невідкладної заміни. Внаслідок чого на водогонах і водопровідних мережах міста виникало в середньому 650 витоків за місяць, що призводило до значних втрат води і коштів на їх ліквідацію.
Головним колектором для сплавляння стоків в Балтійському басейні (стара частина міста) є ріка Полтва, яка закрита в залізобетонний канал до каналізаційних очисних споруд. Стічні води самопливом стікають в р.Полтву численними колекторами другого порядку.
В зв'язку з складностями рельєфу міста каналізаційні стоки з Чорноморського басейну (південна і південно-західна частини міста) за допомогою каналізаційних насосних станцій (КНС) та напірних колекторів сплавляються в південно-західний щитовий колектор глибокого залягання, який з'єднаний з головним каналізаційним колектором міської каналізації "Полтва".
Стоки сплавляються на каналізаційні очисні споруди де проходять повну механічну та біологічну очистку з випуском у р.Полтва. Максимальна продуктивністю очисних споруд - 449 тис.м3/добу. В середньому очищається 330 тис.м3/добу.
Крім того існує проблема сплавляння стоків з Південносхідної частини міста, необхідно будувати південно-східний каналізаційний колектор, що дасть можливість сплавляти стоки самоплинно, каналізувати неканалізовані райони, ліквідувати каналізаційні насосні станції тим самим ліквідувати загрозу екологічних катастроф у місті та значно знизити використання електроенергії у водопровідно-каналізаційному господарстві міста. На що необхідно затратити близько 50 млн. грн.
Другою проблемою є незадовільний стан каналізаційних мереж Львова.
У м.Львові нараховується 562км. каналізаційних мереж, 33% яких замортизовані.
Фізично зношені і потребують заміни 29 км. в центральній частині міста. Для виконання аварійно-відновлювальних робіт на каналізаційній мережі в центральній частині міста необхідно біля 30,0 млн. грн.
Протягом 2004-2005рр. зареєстровано більше 300 аварій на вуличних колекторах.
Важкий фінансовий стан ЛМКП "Львівводоканал" і гострий дефіцит коштів міського бюджету не дозволяють приступити до невідкладного ремонту аварійних колекторів.
У 2004 році прокладено колектор ?1020 мм. довжиною 480 п.м., вартістю 3,1 млн. грн., що дало можливість ліквідувати КНС "Наукова" і аварійні напірні колектори , дозволило зменшити річне споживання електроенергії на 9,2 млн. кВт. год. та покращити екологічний стан міста.
Ще одною з нагальних проблем є відсутність каналізаційних очисних споруд дощової каналізації, яка через складний рельєф міста випускається на відкриту місцевість в різних районах.
Отже, основними проблемами галузі є:
- незадовільний технічний стан об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства
(необхідність заміни глибинних насосів, несправність запірної арматури та аварійний стан збірних водопроводів на окремих водозаборах; зношеність водопровідних та каналізаційних мереж;
застаріле технологічне обладнання водопровідних та каналізаційних насосних станцій;необхідність реконструкції каналізаційних очисних споруд);
- незадовільний фінансовий стан ЛМКП "Львівводоканал"
- великі втрати води.
Ці проблеми виникли через:
- недостатнє фінансування водопровідно-каналізаційного господарства;
- відсутність обліку води;
- не покриття затрат підприємства на видобуток, транспортування води, сплавляння та очистку
стоків, існуючими тарифами.
Така ситуація у водопровідно - каналізаційному господарстві є наслідком незадовільного фінансово-економічного стану ЛМКП "Львівводоканал" і виділення в попередні роки з міського бюджету коштів, недостатніх для розвитку, технічного обслуговування та реабілітації господарства.
Для покращення стану цього господарства ухвалою сесії Львівської міської ради від 10.04.2003р. №335 була затверджена "Комплексна Програма водопостачання м. Львова на 2003-2006 р.р.", яка складається з заходів, передбачених проектом "Водопостачання та каналізації міста Львова", який фінансується за кошти Світового Банку і невідкладних технічних заходів, які доповнюють його і фінансуються з місцевого бюджету.
Програма складається з заходів, передбачених проектом "Водопостачання та каналізації міста Львова", який фінансується за кошти Світового Банку, і невідкладних технічних заходів, які фінансуються з місцевого бюджету.
Технічні заходи Програми, які фінансуються за кошти міського бюджету, включають в себе 9 основних напрямків:
1. приведення до належного стану водозаборів ;
2. добудова та реконструкція насосних станцій;
3. ремонт аварійних водопроводів;
4. вирішення соціальних потреб сіл, які входять в зону депресійних лійок водозаборів;
5. встановлення загальнобудинкових лічильників холодної та гарячої води;
6. введення в дію незавершених і заміна аварійних міських водопроводів;
7. ремонт та реконструкція підкачуючих насосних станцій та ЦТП;
8. заходи з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам на об'єктах водопровідно-каналізаційного господарства;
9. будівництво резервуару і станції знезалізнення на н.с. ,,Будзень-II".
На виконання технічних заходів "Програми" у 2003-2005 роках за бюджетні кошти профінансовано роботи на суму 59,7 млн. грн. в т. ч.:
- 2002-2003р.р. виконано роботи на суму 12,970 млн. грн. (приведено до належного стану водозабори "Бібрка", "Глинна Наварія", "Вільшаниця", добудовано насосну станцію "Довга", реконструйовано насосну станцію "Сихів", замінено водогін "Старе Село-Львів" та 1,2 км. міських водопровідних мереж, реконструйовано 7 підкачуючих насосних станцій);
- 2004р. - 24,759 млн. грн. (приведено до належного стану водозабори "Будзень", "Керниця", розпочато реконструкцію водозабору "Плугів", замінено ділянку водогону "Будзень-Керниця" та 5,6 км. міських водопровідних мереж, реконструйовано 5 підкачуючих насосних станцій, розпочато будівництво резервуару і станції знезалізнення на насосній станції "Будень-II" );
- 2005р. - 21,968 млн. грн. (приведено до належного стану водозабори "Зарудці", "Завадів", "Магерів", "Рава Руська", продовжено реконструкцію водозабору "Плугів", замінено 5 км. міських водопровідних мереж, завершено I-шу черга будівництва станції знезалізнення на насосній станції "Будень-II" ).
Виконання даних напрямків протягом 2002-2005 р.р. дало можливість:
- зменшити фактичні втрати води у водопровідній системі міста - близько 41,1% до технологічного нормативу використання води - 37,4%;
- забезпечити мешканців міста водою - цілодобово і по розширеному графіку - 81,13% мешканців міста (649,04 тис. чол.) що в порівнянні з 2002 роком збільшилося на 52,13% (417,04 тис. чол.). До початку реалізації Програми 60% населення Львова отримувало воду за графіком (6 год. на добу), 11% - з недотриманням графіку, 20% - цілодобово і лише 9% - за розширеним графіком, що було спричинене відставанням розвитку водопровідного господарства від темпів розбудови міста у попередні роки.

---

Водопостачання міста здійснюється виключно з підземних джерел, розташованих на віддалі від 20 до 110 км від міста. Великий перепад геодезичних відміток (120м) обумовлює потребу в роботі 27 насосних станцій, створення гідравлічних зон в системі міста.

  Технічні характеристики підприємства:
1.    Середньодобова подача води – 280,6 тис. м.куб за добу;
2.    Середньодобова очистка стічних вод – 440 тис. м.куб за добу;
3.    Кількість абонентів, яке обслуговує підприємство –  260 тис. 921 абонентів
      Кількість абонентів з лічильниками води – 152 тис. 396 абонентів
4.    Джерело водопостачання – підземні джерела: 17 водозаборів, 182 свердловини;
5.    Кількість водопровідних насосних станцій – 27 шт;
6.    Кількість локальних насосних станцій підкачки  –  23шт;
7.    Кількість каналізаційних насосних станцій – 15 шт. (9 робочих, 6 законсервовані);
8.    Загальна протяжність  водопровідних мереж – 1 748,8 км;
в т.ч. протяжність водогонів – 653,7 км
протяжність вуличноі водопровідної мережі – 849,8 км;
протяжність внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі – 245,3 км
9.    Загальна протяжність каналізаційних мереж – 604,5 км;
10.    Кількість водопровідних насосів – 106 шт;
11.    Кількість артезіанських насосів – 182 шт;
12.    Кількість каналізаційних насосів – 39 шт;
13.    Енергоспоживання за 2005 рік – 147 млн. кВт;
14.    Спосіб знезараження води – хлорування, знезалізнення;
спосіб очищення стоків – механічний, бактеріологічний та хімічний.

Характеристика і стан системи водовідведення міста Львова

1. Загальна протяжність каналізаційних мереж – 604,5 км
-    в т.ч. протяжність головних колекторів – 69,2 км
-    протяжність вуличних каналізаційних мереж – 304,6 км
-    протяжність внутрішньоквартальних каналізаційних мереж – 230.7 км

2. Кількість каналізаційних насосних станцій – 15 шт. (9 робочих, 6 законсервовані);
3. Каналізаційниі очисні споруди з проектною потужністю -
4. Середньодобова очистка стічних вод – 440 тис. м.куб за добу;

Очищення стічних вод

Усі стічні води міста транспортуються через систему каналізаційних колекторів і насосних станцій на Каналізаційні очисні споруди, де  проводиться механічне і повне біологічне очищення стоків, після чого очищені стічні води скидаються в ріку Полтва.

Процес очищення стічних вод включає:

- затримка плаваючих грубодисперсних включень на решітках;
- відсіювання піску в пісколовках і видалення його на піскові майданчики;
- первинне відстоювання у відстійниках;
- біологічне очищення стічних вод в аеротенках;
- відстоювання мулової суміші у вторинних відстійниках.

Весь оброблений осад транспортується для зневоднення і сушіння в природних умовах на мулові поля площею 20 га

Потужність КОС (каналізаційних очисних споруд)  490,0 м3/добу.
У 2005р. фактичне навантаження становило 440,0  м3/добу.

Історія будівництва каналізаційних очисних споруд міста Львова

Перша черга очисних споруд міста Львова  була введена в експлуатацію у 1965 році, до того часу стоки по загальносплавних каналізаційних колекторах скидалися у річку Полтва неочишеними. З другої половини 60-х років відбувається інтенсивна розбудова міста, спричинена розвитком промисловості та зростанням кількості мешканців. Такі зміни вимагали збільшення обсягів водопостачання і водовідведення, побудови нових каналізаційних колекторів та підвищення продуктивності очисних споруд. У 1976 році  введена в експлуатацію друга технологічна лінія споруд очистки на лівому березі Полтви.

Внаслідок тривалої експлуатації та  дії агресивних середовищ, значна частина каналізаційних мереж перебуває у незадовільному технічному стані; морально застаріле та енергоємне обладнання каналізаційних очисних споруд вимагає заміни

Розвиток і реконструкція системи водовідведення

З 2001 року розпочалась реалізація Проекту ,,Водопостачання та каналізації міста Львова", який узгоджений та затверджений з бюджетом, що складає 40,8 млн. дол. США, у т.ч.:
-    позика Світового банку – 24,25 млн. дол. США;
-    грант Шведського уряду – 48,0 млн. шведських крон (~6,0 млн. дол. США);
-    місцеві кошти (місцевий бюджет та кошти ЛМКП "Львівводоканал") під гарантію міського бюджету – 10,55 млн. дол. США.

Першочергове завдання у вирішенні проблеми системи водовідведення полягає в модернізації технологічного процесу очищення стічних вод на каналізаційних очисних спорудах (КОС), що в основному включає виконання заходів по енергозбереженню та вирішення екологічних проблем забруднення басейнів річок Західний Буг і Вісла та басейну Балтійського моря.

В рамках Проекту "Водопостачання та каналізації міста Львова" для модернізації очисних споруд укладені такі контракти:
1.    Контракт на інженерні  послуги  та технічний нагляд по реконструкції каналізаційних очисних споруд міста Львова між ЛМКП "Львівводоканал" та компанією SWECO International AB (Швеція) на суму 10,7 млн. шведських крон.
2.    Контракт №LP-WW-02C "Поставка насосів та супутнього обладнання для головної насосної станції каналізаційних очисних споруд" між ЛМКП "Львівводоканал" і фірмою RMT Industrie- und Elektrotechnik GmbH (Німеччина) на суму 2,056 млн. євро.
3.    Контракт №LP-WW-03C "Поставка товарів та послуг для каналізаційних очисних споруд" між ЛМКП "Львівводоканал" та компанією Lackeby Water (Швеція) на суму 34,9 млн. шведських крон.
4.    Контракт №LP-WW-03W "Реконструкція каналізаційних очисних споруд міста Львова" між ЛМКП "Львівводоканал" та ВАТ "Пересувна механізована колона
№ 9" (Україна) на суму 8,41 млн. грн.


--

Сьогодні відбулося відкриття каналізаційного колектора від каналізаційно-насосної станції «Наукова» до тунельного колектора в південно-західному районі м. Львова. Відбулося об'єднання двох систем водовідведення.

«Оновлений колектор дасть змогу в майбутньому значно зекономити витрати. Окрім того, у районі відтепер ми можемо надалі розвивати житлове будівництво. Львів стоїть на вододілі – одна частина стоків іде в Балтійське море, а інша — в Чорне. Відтак, сьогодні у Львові ми об'єднали Балтійське та Чорне море», — зазначив Л.Буняк. Будівництво каналізаційного колектора в напрямку Кульпарківської-Любінської-Ряшівської-Суботівської-Тунельної було передбачено для переключення каналізаційних насосних станцій західної та південної частин міста і розвантаження існуючих колекторів центральної частини Львова.

Будівництво колектора розпочалося 20 років тому, однак у 1993 році через складні інженерно-геологічні умови та відсутність коштів було призупинене. У 2003 році відновили будівництво каналізаційного колектора від КНС «Наукова». Фактична вартість робіт склала 2 млн. 351 тис. грн.

---

[Lesyk]

Замість того щоб спати, я о третій ночі вичитую генплан Львова на наступні кільканайці років (когбе до 2025 р. н .е.). Тим не менше гарний пунхт на рахунок каналізації -

16.02. Каналізація
Місто поділене на 2 басейни каналізування: Балтійський (старе місто), в
якому існує загально-сплавна каналізація і Чорноморський (південна частина
міста), де побудована повна роздільна каналізація. Каналізовано більше 95%
житлового фонду. Всі стоки поступають на очисні споруди, розташовані в
північно-східній частині міста, потужністю 437,05 тис. м3/добу.
Об'єм стоків існуючий – 187,4 тис. м3/добу.
Об'єм стоків на розрахунковий строк – 570 тис. м3/добу.
Передбачається розширення очисних споруд (5 черга). В зв'язку із
збільшенням СЗЗ до 1000 м при потужності КОС більше 500 тис. м3/добу 
пропонується освоєння нової ділянки в районі с. Миклашів.
Для південної частини міста і приміської зони пропонується варіант КОС
в районі с. Вербіж Миколаївського району.

І того назріває питання...демографічно приросту міста не очікується (точніше дууууже малий приріст)...яким тоді чином об"єм стоків зросте втричі? Підприємства також не будуються, у Львова (на скільки мені відомо) пріорітетно ставати не інженерним містом, а туристичним осередком.
Тим не менше хотять ісчьо одні очисні. Брєндні скоріш за все. В цьому "документі" що іменується "гєнплан" навіть є далекоглядні плани на легке метро..  :-\

[:-)]

Гм, ну чому ж, розвантажать таки очисні біля ТЕЦ-2.
Доречі, якось постіно забуваю, але.
В " лісо-городній" зоні, яку наразі активно захоплює народни депутат від БЮТ багатострадальної Юлі, і за якого мудаки місцеві активно голосували, Роман Федишин, є колодязь, а то й два. Рівень верху трубопровода метрів на 5 нижче рівня землі. От в яку сторону тече так і не згадаю, але були випадки, коли воно звідтам ти фонтанило, з колодязя і стікало в річку Зубру.
Окрім того, вже в селі Зубра є КНС, чи то КПС, якщо українізовувати терміни. Колись гуляв із Ростиславом, хотів запитати що і як, мегне не надто гречно звідти попросили, питали чи не журналіст я бува. Кароч там якесь зло, бо морозилися і агресивні були дуже. А зараз бачу кілька трансформаторів зняли, чи то ліквідовують потрохи КНС (КПС) чи як, хз.

[Bottlehunter]

демографічно приросту міста не очікується (точніше дууууже малий приріст)

Як то не очікується? До міста постійно приїжджають нові мігранти, будуються нові житлові масиви, приєднуються приміські села. Це все потрібно буде забезпечити комунікаціями в майбутньому.

І розрахунковий об'єм стоків, напевно, придуманий з урахуванням екстримальних випадків.

[T.a.Z.z.Z]

Сволочі в Миколаївському районі ітак всякого добра повно, і ще львівську каналізацію запхати хочуть.

[Lesyk]

Як то не очікується? До міста постійно приїжджають нові мігранти, будуються нові житлові масиви, приєднуються приміські села.

Прогноз демографічної ситуації   передбачає збільшення народжу-
ваності, позитивне, але близьке до нуля сальдо природного приросту і
збільшення чисельності населення міста за рахунок механічного приросту  –
міграція з периферійних районів області, інших областей України та
повернення працюючих за рубежем. Чисельність постійних мешканців міста на
2025 р.  за реалістичним сценарієм який базується на екстраполяції процесу
росту від 2002 до 2008 р. може скласти 750 тис. люд., за оптимістичним – 760-
765 тис. люд.  при цьому не враховується міждержавна міграція, яка має місце в 
країнах Західної  Європи.

Хз як хто - але як на мене приріс населення на 20 тис. чол. аж ніяк не потребує збільшення каналізаційної пропускої здатності втричі.

Гм, ну чому ж, розвантажать таки очисні біля ТЕЦ-2.

Кста, там було сказано що будуть для розбудови використовувати і території ТЕЦ-2, адже в планах немає її розбудови.

[Alter]

яким тоді чином об"єм стоків зросте втричі?

    Сра*и більше будуть. Всі і поголовно. Але якщо вдуматись, то тут можливі лише пару варіантів:

    Варіант 1 (ідеалізований). Розробка нових очистних з метою модернізації та підвищення ступеню очищення. Тіпа екологія і люди перш за все.

    Варіант 2 (непонятний). Мож то таки дійсно Львів розростеться за 15 років у три рази (по споживанню і відповідно +\- витраті води) ??? Ну там підніметься економіка, відродиться машинобудування, промисловість. Хз.

   Варіант 3 (вроді реальний). Треба було подати план розвитку міста в кращих традиціях совіцьких тенденцій. Звідси і розрахунки. Ну щоб і стадіон туди вписався, і розвиток (хай і все більш декларативний) інфраструктури.

    Варіант 4 (очистний). Чистити власне будуть бабло. З міського бютжету. Можуть почати новостройку, а потім по класичній схемі там же ж і закопають мільйони. Вигода? Всім - сумнівна, комусь - дуже навіть і буде.