Грот "Прийма" коло Миколаєва. Поселення Неандертальця.

[Golem]

Їдучи з оглядин монастиря в Розгірче у Львів вирішив відвідати одне цікаве місце у Лісі під Миколаєвом. Називається воно Прийма і вікіпедія пише що це "Найдавніше поселення типу "мисливський табір" у печерних умовах материкової України (вік - близько 45,5 тисяч років)". Та найцікавіше чого його варто відвідати - це абсолютно фантастичний та нереальний зовнішній вигляд цього гроту-поселення.



Грот розташований півтора кілометри від дороги. Та добратися до нього непросто в плані орієнтування. Бо якшо знати - йде до нього нормальна дорога. Знаходиться він глибоко серед лісу, мабуть тому й не є зпаплюжений та засраний. На Вікімапії все виглядає просто. На місцевості троха складніше. Ми добиралися дорогою з Верина. Це якшо звернути з траси Львів-Стрий на Новий Розділ. Проїхавши вказівник населеного пункту через 250м бачимо знак роздоріжжя і курган зліва від дороги. Тут паркуємо автомобіль, далі підемо пішки. Хоча на 4 ведучих доїхати можна під самий грот. Теж стосується і велосипеда.





Йдемо дорогою в сторону лісу, досить скоро метрів через 300 бачимо ще один хрест. Далі звертаємо на нижню дорогу що йде зразу в ліс, нею йти кілометр. Характерна ознака - йдеш як в рові чи окопі, бо обидва боки стіни землі. На місцевості багато відгалужень, та правильним напрямком є найдальший пологий. Тобто весь час низом якомога далі. Скелі з Яру прекрасно видно. Напевне тут колись текли ріки.

З першого ж погляду грот вражає своєю незвичністю. Так ніби збудований він на кістках якихось велетнів, чи то пак дерева вросли в нього. Є три рівні. Найнижчий не має жодних печер. Два вищі - мають невеличкі придатні для життя. Трохи осторонь є ще одна печерка і чиясь викопана могила. Ну бо прямокутної форми.



Звідси
"
Саме тут науковці в одній з печер найшли «хатку» і залишки її власника — неандертальця. Розмірами чи плануванням «житло» не вразило — скоріше така собі "кавалерка" з вигодами на дворі. Зате прямо з "хати" — чудовий вид на каньйон. Збоку цікаві скелі, а якщо не надто шуміти можна наткнутись на косуль.

Для археологів це місце взагалі може претендувати на статус культового — окрім столиці Білих хорватів, науковці в одній з печер найшли «хатку» і залишки її власника — неандертальця. Подивитись як поживав прародич гомосапієнс вирішив "Вголос про туризм". Розмірами чи плануванням печера не вразила — скоріше така собі "кавалерка" з вигодами на дворі. Зате прямо з "хати" — чудовий вид на каньйон. Збоку цікаві скелі, а якщо не надто шуміти можна наткнутись на косуль.

А якщо серйозно, що вразило найперше і найбільше — в печері чисто. В ній немає традиційних для таких місць окурків-пляшок-кульків, й іншого сміття. Страшно припустити — але здається, що в ній прибирають. Цей факт, взагалі видається нереальним, з огляду на те, як виглядає більшість туристично-привабливих місць в Україні.

Це перша знахідка неандертальця на теренах Галичини. Вона доводить те, що і ці краї були населені людьми. Вони жили у печерах, харчувалися м"ясом звірів і робили списи з кам"яними наконечниками. Усі ці речі археологи знайшли у гроті прийма-1.Тепер українські вчені чекають відповіді від німецьких колег, які повинні підтвердити висновки українських антропологів.Леонід Мацкевий, доктор історичних наук:- Поки практично ми зробили дуже мало з кісток, які нараховують більше 3 тисяч, визначено біля 300, розкопано тільки 30 відсотків цієї площі.У гроті де знайдено кістки найдавнішого галичанина проведено лише 30 відсотків робіт. За останні 12 років археологічних розкопок у цьому місці з державного бюджету не виділено жодної копійки, а тому археологи змушені залучати до робіт студентів та добровольців.Леонід Мацкевий, доктор історичних наук:- Ми шукаємо тих хто у нас працюють безкоштовно, хто готовий провести безкоштовно свою практику, практику студентську археологічну, практику археологічну шкільну і просто любителів старовини, патріоти, як то кажуть нашого давнього минулого, які безкоштовно працюють на цих об"єктах уже майже 20 років.Леонід Мацкевий планує продовжити роботи, як тільки надійдуть результати аналізів з Німеччини, і все ще сподівається, на фінансову підтримку. Без неї залучити відомих науковців до цих робіт неможливо.
"





То ж тепер знаємо де жив перший галичанин. Взагалі Миколаївщина не пеерстає мене дивувати насиченістю цікавими місцями на одиницю площі. Чого варто одне Стільсько неподалік. Щось значить є в цих місцях, чого людей сюди тягнуло.



Тож рекомендую всім відвідати це дійсно унікальне місце.Всі фото на Пікассі тут

Ну і додаю наостанок одну гарну фотку, яка й наштовхнула мене на цю мандрівку.

[bigfootgrey]

Виришилі з другом відвідати цю місцевість кілька тижнів назад. Хоч по мапі все ніби просто але ми таки заблукали, пішли трішки не туди і знайшли цікаве місце. Тут цілком можливо теж могли жити неандертальці. Біля тої печери зустріли чи то мисливців чи то єгерів (зі зброєю і раціями 4 чоловіки і собака), вони були привітними і розповіли як добратися до гроту Прийма. Так як вони нам пояснили була не найкоротша дорога, заїхали в саме село Прийма, звідти нас направили ше іншою дорогою. Під час блукань в пошуках самого гроту ще кілька разів зустрічалися з тими мисливцями і кожен раз нас направляли на правильний шлях (хоча склалося враження що ніхто нехотів щоб ми до того гроту таки добралися). Але ми таки його знайшли :) І на останок додам кілька світлин від себе. Бетонний стовпчик з літерою R знайшли досить глибоко в лісі, може хтось знає що він може означати?

[Forest]

Клас! Оригінальний тризуб, зроблений Січовими Стрільцями в 1934 році, простояв всю радянську епоху. До речі, як розповідав знайомий дядько зі Сколе, в РА були спеціалісти, що спеціально боролися з символікою на скелях буквально до 60-х років, яка там дивом з'являлася. Наприклад, колись на Кам'янецькому водоспаді був витесаний великий тризуб, який взривали вибухівкою цілі 2 дні. Після вибуху водоспад став менший на декілька метрів, яким ми бачимо його зараз. Логічно припустити, що цей тризуб, як і той, що на фото вище - авторство бійців УСС, про що каже напис нижче.

[GreenLION]

Вдалося вияснити походження тих колон, які нас всіх так зацікавили: Виявляється, це підземні ходи (нори) древніх ракоподібних, які жили на дні моря. Згодом ці ходи засипало більш пухким, розсипчастим та проникним піском. Він проникався карбонатами (впринципі як і навколишні піски, але вони були більш щільні, тому і зараз менш карбонатні), які його зцементували. Згодом внаслідок денудації більш податлива порода змилася, здулася, одним словом - перевідклалася, а міцніша залишилася...
Отже ті так звані колони (за версією Блондинки в кедах схожі на сталагмати) завдячують своєму існуванню морським рачкам ;D

[Roy]

Трохи фоток з нашої останньої подорожі можна глянути тут



А нас було трохи... :D

[veselgeo]

Дайте GPS-координати щоб не блукати лісами (хоча буває цікаво і блуканути трохи)

[ІНТРОВЕРТ 997]

veselgeo Підтримую і гугл карту теж вартує ...

[Олесь]

[Le-i-3o]

А можна поцікавитись Яка ріжниця між гротом і печерою прийма, може я чогось не вкурсі, на карті я так розумію це два різних Обєкти????? Де який з них???

[Олесь]

Вище гроту розміщена діра в землі, яку чомусь називають печерою Прийма.

[Le-i-3o]

А ну ясно, незнаю хто це називає печерою, всі знахідки які були знайдені на приймі були викопані в цій дірі..коли Археологи прогулювались коло гроту собака лісника знайшла лисячу нору, її розкопали і отримали цю дірку.

Насправді ні те ні друге печерою не є. Там таких дір при бажанні вздовж каньону накопати можна з десяток точно. Сам літній табір Мисливців швидше за все не обмежувався лише Самою приймою а Мав ше декілька стоянок вздовж каньону. А оскільки Прийма знаходится На куті і гарно обвітрювалась і обмивалась то Ми маємо можливість її бачити. А Уявіть Яким був Би цей берег Якщо там прибрати всю землю.

[Олесь]

Цікава інформація, дякую.

[comisar86]

Зимою туди хоть доїхати можливо на звичайному авто

[Roy]

Зимою туди хоть доїхати можливо на звичайному авто

Якось зимою, доїхали лише до цього місця, далі пішки.

[Golem]

Зараз за 200м до гроту на шлях впало дерево. Мона обїхати але через чагарі, треба з мачете попрацювати.

Ну і назагал там на середині шляху є вузьке місце і болото. В мокру погоду на джипі ок, на моноприводі точно застрягнеш. Був там в січні в відлигу, ледве проїхали на паджеро і джиммі.