Побував на урочистому відновленні його роботи торік 12 травня по роботі. То була святкова ґранда - відновлення роботи після 2,5 років простою, можливого банкрутства, суду, санації, інвестиції у 1 мільйон доларів і... він знову працює. Тупо було б не пофоткати це все зсередини аби доповнити, освіжити цю тему.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат вважався флагманом паперової індустрії Радянського союзу. В 24 цехах комбінату працювало 4200 працівників, всі види виробництва, які були в паперово-целюлозній промисловості, були тут представлені.
Жидачів першим в Україні зробив тару і картон, першим зробив флютінг – папір для гофрування.
ЖЦПК почав працювати ще у далекому 1951 р. Поч. 50их час тут впізнається у архітектурі, зокрема у фасадах.
![]()
![]()
Звичайна собі прохідна, але з моднячим табло. За нею є велопарківка. Територія комбінату велика, і ровером тут їздити мабуть досить вигідно, зручно. Бачив двох працівників що їхали на роверах, але не зумів сфоткати.
![]()
Біля в'їзду отака закусочна.
![]()
Для усього міста, вочевидь, дуже важливо щоб з цієї труби йшов дим. От такий екологічний компроміс: комбінат переробляє макулатуру, але труба робе своє сіре діло.
![]()
Цей чорний дим валить через ті фільтри, які совок отримав ще в рамках репарації після Другої світової війни.
![]()
На території багато кущів, дерев різних порід: берези, липи, каштани.
![]()
![]()
![]()
![]()
Цікаво, куди вони показують?
![]()
![]()
Ліхтар
![]()
Нам показали тіки один цех. Однак в ньому є якісь цікаві деталі, що створюють контраст і нагадують про радянську епоху, коли ЖЦПК був промисловим гігантом.
Почну з працівників. У штаті комбінату як мінімум 539 осіб. Торік планували запустити комбінат для більшого обсягу роботи ,то зібльшии їх к-ть.
![]()
Таблички підказують (підказували) їм де жіноча роздягалка, де - чоловіча.
![]()
![]()
![]()
Цех розділений, зразу й не осягнеш яка площа приміщення під дахом
![]()
До речі, про дах.
![]()
Агрегати
![]()
![]()
Тут працівниця стежить аби була стабільна подача води у кашу.
![]()
Пульт-симбіоз: древній дизайн+новий монітор
![]()
Образок
![]()
Про всяк випадок...
![]()
![]()
яскраво пофарбовані елементи розбавляють зелено-сіру картинку
![]()
![]()
![]()
ВОДА. Вона тут ніби є, але помічаєш не одразу. Лише коли приглянешся уважніше, відчуєш як вона капне з верхньої частини механізму.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Верхня частина машинного монстра
![]()
Великі механізми, великі циліндри
![]()
![]()
А це схоже що відпраціьовані старі циліндри
![]()
біля них у ямі ТРУБИ і...
![]()
![]()
БРУХТ от власне коли я його побачив, то виник когнітивний дисонанс, бо коли ВІПи у піджаках розказують про те що вдалось вберегти гіганта від розятгування на металобрухт, а тут лежить отаке, то є питання, а у якогось дядька виникли претензії, коли він поабчив ЩО я ЦЕ фоткаю. Він казав шось типу: "Навіщо це фотографувати? От це фоткай!" - показав на паруючий агрегат. мабуть це є брухт, який різали коли визнали комбінат нерентабельним. Його продаж робили відкрито.
![]()
Ще трохи пультів керування
![]()
![]()
![]()
Цей краник свистить символічно сповіщаючи про початок роботи.
![]()
...а засоби оповіщення також ще з давнини
![]()
![]()
![]()
Від старого годинника тягнеться дріт
![]()
ну і на закуску дошка якості. Документи датовані ще 2013 роком - якраз напередодні отого майже банкрутства.
![]()
а ось ще одна дата - з оптимізмом у майбутнє
![]()
На вході у цех там отакий дивний дерев'яний ящик. Про які корки тут йдеться?
![]()