Українці готуються до війни і будують бункери

Автор Lesyk, 25.05.2011 23:50:31

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Lesyk

На мєйл.ру (де в мене 2-гий поштовий ящик) вичитав цікаву новину про те шо всесвітній бум у побудові подібних споруд для порятунку життя торкнувся і теренів України. Якщо цікаво - перечитайте статтю.

ZED

В мене ідея викопування підземного укриття на випадок 3-ї Світової/ нашеся інопланетян/ Кінця світу у власному підвалі зародилася ще у далекому 2008 р. Проте, на практиці, від ідеї довелося відмовитись після докопування до бетонного фундаменту через 3 см :'( . Зараз покладаю великі надії на Полтву і мережу колекторів  ;D

Lesyk

Цитата: Эдуард від 30.05.2011 23:46:43
В мене ідея викопування підземного укриття на випадок 3-ї Світової/ нашеся інопланетян/ Кінця світу у власному підвалі зародилася ще у далекому 2008 р. Проте, на практиці, від ідеї довелося відмовитись після докопування до бетонного фундаменту через 3 см :'( . Зараз покладаю великі надії на Полтву і мережу колекторів  ;D

Сенс такого саморобного укриття? Жеби у випадку війни вмирати не миттєво, а протягом декількох днів? Логічно.

ZED

Нэ, жеби вижити і відродити людство  ;D

Lesyk

Цитата: Эдуард від 31.05.2011 17:10:04
Нэ, жеби вижити і відродити людство  ;D
Самотужки? Пан переоцінює власні можливості.

inkognito

ЦитуватиНэ, жеби вижити і відродити людство  Сміюся
Я який то бункер має бути, що сидіти там, скажімо, чекаючи напіврозпаду плутонію? (про швидкі та активні ізотопи не говоримо). Які по тому будуть новонароджені діти, якщо їм таки пощастить народитись? Хто знає?
     Розумію тебе, бо у людини правдивої є така фігня, же зветься бажанням  жити, усі  рефлекси, же від природи їй дістались. Люди будуть боротись, шо б не було і чого б не сталось. ІМХО
Resistance is futile

Lesyk

Цитуватиякий то бункер має бути, що сидіти там, скажімо, чекаючи напіврозпаду плутонію?
казковий :) наявність Червоної Шапочки та Русалоньки обов"язкова, і прописана у Статуті Казкової Оборони Галактики!
Цитувати, що сидіти там, скажімо, чекаючи напіврозпаду плутонію?
Думаю шо такі як описані у Метро - бліда шкіра, кволі, світле волосся.скованість площі проживання відіграє свою роль...
А якшо серйозно - то якось не дуже хочеться жити після ядерної війни.можливо це юнацький максималізм, і так я не скажу у той момент (який все-таки не бажаю застати)...
це так, лише скромне бачення...

onyx

Ну сенс у такому укритті завжди є, війна навряд чи буде ядерною, а якщо і ядерною, то не  націленою на знищення всього живого. Лупитимуть не по містам а по військам, і хто матиме хороше укриття, той прекрасно переживе перший час, коли буде висока радіація. А так як сучасні термоядерні боєприпаси мають високий ККД, то вона спаде швидко, а через парудесят років все прийде до норми. У випадку неядерної війни вони дадуть прекрасний захист під час обстрілу артилерії , авіації і т.п.
ЦитуватиА якшо серйозно - то якось не дуже хочеться жити після ядерної війни
А чого?  Чим відрізняється життя до та після? Що було б якщо б так думали японці? Не забуваймо що життя в нас одне...  І ще, помітив таку річ, чим ближче смерть, тим сильніше жити хочеться :)

inkognito

йой, курва, ви во всі тілько не накаркайте.

ЦитуватиІ ще, помітив таку річ, чим ближче смерть, тим сильніше жити хочеться
Жити не хочеться, якщо ти один - нема рідних, друзів - якого куя тоді жити питається?
Resistance is futile

Lesyk

ЦитуватиЧим відрізняється життя до та після?
Відрізняється відсутністю минулого життя впринципі - фактично повернення як мінімум на сотню-дві років назад у розвитку... Відсутнісь оточення до якого ти звик, і яке ти любиш, відсутність буденних речей, до яких ти звик і любиш. Відсутність усього.
ЦитуватиЩо було б якщо б так думали японці
Пан, власне, не вловлює різницю між катаклізмом та "місцевими" проблемами та ядерною війною? То як порівняти насінину з квіткою-соняшником.
ЦитуватиНе забуваймо що життя в нас одне
Попрошу не плутати такі речі, як "життя" та "існування"..існувати - це ще не означає жити...

linuxoid

Я не думаю, що ядерна війна відбудеться взагалі. Ціль кожної війни - це завоювання ресурсів ворога, а в 60-х роках минулого століття бомб назбиралось достатньо для взаємного знищення. Окупація немає змісту, бо нема що завойовувати, адже земля буде надто забруднена. Така війна нікому невигідна.
Більш імовірна причина будівництва таких укриттів - це астероїд, котрий на нас впаде 2036-го (астероїд Апофіс). Від наслідків цього таке укриття цілком може врятувати, якщо мати достатньо припасів для життя протягом року.

yar-79

Сучасні бомби мають, дуже малий період напіврозпаду складових, тому, якщо не попадеш під опромінення, а прийдеш десь через місяць, фону вже небуде, і ворогів теж))

YserL

І буде мережа бункерів, зєднаних оптикою, і буде нет:)
Сам не проти такого бункера як у "Обителі зла" :D

onyx

ЦитуватиПан, власне, не вловлює різницю між катаклізмом та "місцевими" проблемами та ядерною війною? То як порівняти насінину з квіткою-соняшником.
Ну по-перше, як то хтось колись казав «б**дь, який пан? Пацан нах, пацан я б*я» ;D але менше з тим, як пан то пан.
Невже Пан забув, що Японія приймала участь у самій справжній ядерній війні? Причому бомбардуванню піддались саме міста, а використані боєприпаси мали вкрай низьке енерговиділення з одиниці маси, тому лишили за собою багато довго живучих ізотопів, як наслідок серйозне радіоактивне забруднення, набагато більше ніж від нинішніх пристроїв. А що ж там зараз? Та нічого, люди нормально живуть на місцях ядерних вибухів, немає мутантів, зомбі, і навіть сталкерів :P
ЦитуватиВідрізняється відсутністю минулого життя впринципі - фактично повернення як мінімум на сотню-дві років назад у розвитку... Відсутнісь оточення до якого ти звик, і яке ти любиш, відсутність буденних речей, до яких ти звик і любиш. Відсутність усього.
А чи не хотів би Пан обґрунтувати свою думку на рахунок повернення як мінімум на сотню-дві років назад у розвитку? Відсутність оточення до якого ти звик і відсутність буденних речей для Пана і є все? В багатьох людей впродовж життя оточення часто змінюється, іноді радикально, але зазвичай то не є приводом щоб розпускати соплі і йти вішатись.
ЦитуватиПопрошу не плутати такі речі, як "життя" та "існування"..існувати - це ще не означає жити...
А що ж тоді означає жити?

Alter

ЦитуватиПопрошу не плутати такі речі, як "життя" та "існування"..існувати - це ще не означає жити...

Щось ти надто швидко руки закликаєш опускати. Якби в людській психологій переважав отакий максималізм, то ніякої мови про боротьбу за виживання, відновлення людства, та і взагалі стремління до життя не могло би бути і мови. Це виходить що"добре коли добре". А коли в когось руку через гангрену відрізали, чи близькі померли (не дай бог, звичайно ж), то можна і собі коньки відкинути. І коли такі думки будуть домінуючими серед повоєнного населення, то кількість самогубств може перевищити кількість власне жертв самої війни.
 Як на мене, то у будь-якому випадку треба чіпатись за життя руками і ногами і всім чим можна, бо різниця між поняттями "життя" та "існування" надто умовна, і випливає зі свідомості кожної окремо людини.  
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

inkognito

ЦитуватиСучасні бомби мають, дуже малий період напіврозпаду складових, тому, якщо не попадеш під опромінення, а прийдеш десь через місяць, фону вже небуде, і ворогів теж))

Це ж виходить, що сучасна технологія змогла приборкати період напіврозпаду елементів?  :) Кільо плутонію чи урану, що зараз, що 50 років тому мали такі самі ТТХ - якщо говорити у плані напіврозпаду. Дуже цікаве припущення, можна приклади в студію? Пруфлінки?
Resistance is futile

onyx

Все просто, як я казав, раніше в боєприпасах реагувала дуже мала частина ділящогося матеріалу, десь біля 1%, а все решту просто розкидало.  Нині, завдяки досягненню високих показників якості і точності імплозії, реагує значно більше матеріалу, і відповідно довго живучих ізотопів лишається значно менше.

Lesyk

2 onyx
ЦитуватиНевже Пан забув, що Японія приймала участь у самій справжній ядерній війні? Причому бомбардуванню піддались саме міста, а використані боєприпаси мали вкрай низьке енерговиділення з одиниці маси, тому лишили за собою багато довго живучих ізотопів, як наслідок серйозне радіоактивне забруднення, набагато більше ніж від нинішніх пристроїв. А що ж там зараз? Та нічого, люди нормально живуть на місцях ядерних вибухів, немає мутантів, зомбі, і навіть сталкерів
Якраз те що я і назвав насіниною і соняшником.не варто порівнювати війну на острові та світову війну.
Цитуватичи не хотів би Пан обґрунтувати свою думку на рахунок повернення як мінімум на сотню-дві років назад у розвитку?
Прошу дуже - втрата колишніх економічних зв"язків, втрата колишнього темпу розвитку науки і взагалі "корінне" змінення розвитку - зараз світ розвиваєтьсяя лише "для полегшення життя", а тоді потрібно буде таки заново будувати те життя.
ЦитуватиА що ж тоді означає жити?
ІМХо недоречне питання, адже це чисто особистісне сприйняття світу...це те саме що холіварити про політику чи релігію. Звісно, можна посперечатися про таке, але не тут.
2 Alter
ЦитуватиЩось ти надто швидко руки закликаєш опускати.
А, власне, де в мене був заклик? Констатація однієї з найпоширеніших філософських думок ще не означає що це заклик.
ЦитуватиЯкби в людській психологій переважав отакий максималізм, то ніякої мови про боротьбу за виживання, відновлення людства, та і взагалі стремління до життя не могло би бути і мови
Попрошу не забувати що соціум - це "букет" індивідиумів. В кожного своя точка зору. І не варто одразу прирівнювати одну точку зору до усього суспільства, говорячи про втрату боротьби за виживання і т.д.
ЦитуватиЯк на мене, то у будь-якому випадку треба чіпатись за життя руками і ногами і всім чим можна
Маю інакшу точку зору.

linuxoid

Колись мій родич казав весь час, що якщо він би мав невиліковну хворобу, він би хотів, щоб йому зробили евтаназію, бо нашо жити?.. Через деякий час в нього діагностували невиліковний рак. Вмирав він в страшних муках і до кінця казав: "як я хочу жити!".
В наших "тепличних" умовах ми забули ціну життя, для того щоб її згадати треба війни, або якого катаклізму.

43 Гості, 0 Користувачів