Автор Тема: Пригоди італійців в Україні  (Прочитано 8459 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2246
  • Рейтинг 1165
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Марчелло і Дрекс, наші італійські колеги-експлорери, вже в Україні. Вчора зустрів їх в аеропорті. Поселилися в квартиру, піднялися на ратушу, зайшли в Пивничку на пиво. На жаль, ніхто з експлорерів не прийшов познайомитися, хоча я писав в планах  :(

Дуже цікаво спілкуватися з іноземцями, особливо коли є спільні інтереси, відзначати для себе, чим "там" відрізняється від "тут". Напишу про це більше, коли матиму більше часу. Поки що кілька слів і фоток, що стосуються сьогоднішнього дня.

Сьогодні були в Новому Роздолі, італійці, Лесик, я і Юра, мій колєга. Оглянули частину "Сірки", були затримані охороною. Власне, всім охоронцям ми були нецікаві, крім одного, котрий "хапнув зірочку" і відіслав нас до бюро перепусток по дозвіл на перебування на території і фотографування. Я вже думав що капець, не буде нам нині файних фоток. Але пані Оксана, приємна жінка з того бюро подивилася на наші три чемні писки (Марчелло і Дрекса ми завбачливо лишили надворі разом з їхніми устрашающими фотоштативами) і сказала: "Ви, я бачу, хлопці непогані, ніц ламати і красти не будете, то фоткайте на здоров'я". Ми чемно подякували і пішли. І ще раз дякую їй, тепер вже заочно.



Сигарети з креативною назвою:





Я довго намагався пояснити хлопцям по-англійськи, що таке 9 травня і чому ми досі не працюємо в цей день



Далі стався дещо комічний випадок. Пішли ми до розібраного крокуючого екскаватора. Хтіли залізти наверх і зробити кілька фоток. Раптом виявилося, що там є будка сторожа і на додачу ще й собака. На гавкіт пса з будки вискочила розпатлана, трохи злосна, але доста файна молода дівчина, на ходу засуваючи цицьки під светр. З усього видно, що тут був секс, але ми його перервали. Вибачте-вибачте, ми не хтіли ;D
Вискочила і давай сваритися: чого ви тут ходите, тут не можна і фоткати не можна і взагалі... Я кажу: може є хтось, з ким можна домовитись, а вона так безапеляційно: ви з ним не домовитеся! На що Юра сказав, що ще не було такого, щоб п'ятеро з одним не домовилися. Але далі ми просто розвернулися і пішли далі.

До речі, там на горбі біля екскаватора дуже класно: тихо, тепло, висока нетоптана трава і всю сірку видно. Мені дуже сподобалося.



Еротична фотосесія куміра молодих читачок нашого форуму














Тут є обговорення.

Завтра будемо ще в Роздолі, на вечір поїдемо в Калуш. На неділю планується гарно оглянути комбінат і калійні шахти. Марчелло з Дрексом будуть в Калуші до ранку вівторка, ми - як карта ляже.
Буду радий, якщо ще хтось з експлорерів приїде (добиратися треба своїм ходом, в нашій тачілі місця нема, на жаль). На завтрашню ніч запланована ночівля в палатці і зупа з гудронів ;)



Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2246
  • Рейтинг 1165
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #1 : 16.08.2011 18:20:38 »
Другий день в Новому Роздолі пройшов більш гладко. Якби ще не жара, було б взагалі круто. Охоронців ми не здибали, погуляли по дальшій частині, там, де металевий октопус колись жив і де митолізди всьо пиляють. Дам кілька фоток як доказ.

І ще: Лесик просив виставити  фотку зі шрамами на спині. Ото вона є, перша










Ще одна фотка для юних фанаток Лесика









Ввечері поїхали на Калуш.

Були два варіанти маршруту: через Стрий (95 км по трасі) і через Жидачів-Журавно (60 км). Ми вибрали другий варіант і помилилися. Дорога там просто жахлива і, якщо врахувати, що наше "Деу" було загружене по саме "нє", то їхалося несолодко. Ще й погода жарка, парило всю дорогу.

В Калуші італійців поселили в готель, а самі чухнули ночівати на річку. Чуваки виявилися не великими любителями купання на свіжому повітрі, а як ми стрибали з тарзанки в озеро ще в Новому Роздолі, то взагалі дивилися на нас квадратними очима.

Готель називався "Баварія" і трохи здивував нас: він являє собою викуплений під'їзд п'ятиповерхівки. Отже, за 250 гривень ти отримуєш трикімнатну хату, куда можна помістити цілий батальйон. Прикольно, короче. Італійці, правда, дивувалися, чого в наших готелях не дають сніданків... І чого деякі охоронці пропускають на територію, а деякі нє. І ще мали кілька провокаційних питань. Я довго згадував, як по англійськи перекласти математичний термін "нечітка логіка", потім обламався і відповів щось типу "тому що бо так".


В Калуші на нас чекало розчарування. Охорону на комбінаті збільшили в рази, в неділю один з охоронців порадив звернутися до начальства, що мало б бути на місці вже завтра. В понеділок про нас вже були попереджені всі охоронці, причому не тільки на комбінаті, а й на кар'єрі і калійній шахті в Голині (всі ці об'єкти належать одному власнику кагбе). Короче, явний незакан. Весною я там кружляв на ровері поміж цехи, лазив де хтів - хоч би одну живу душу побачив. Напевно, комбінат скоро піде під ніж, як в Новому Роздолі. Митолізди закінчать там - приїдуть сюди.





Погуляли трохи біля старого комбінату, Марчелло і Дрекса він чомусь не впер. Ми з Лесиком дослідили бомбік, про який я писав в темі про Калуш. Він виявився двома бомбіками, один цегляний, не совітський (на Лесикову думку) інший - якийсь дивний, з широким залом посередині і заїздом. Можливо, раніше зверху були ще якісь будівлі, не знаю.



Класне графіті на старому будинку. То вам не теги на кожній будці малювати >:(



Великий бомбік









Клеймована цегла на розвалинах комбінату







Шахта. Напис на воротах робили не ми, чесно :D



По дорозі до Львова завернули ще глянути на нафтові краєвиди в Долині





Лесик каже, що нафтодолари то є файно. І танцює танець пінгвіна качалки.



<a href="http://www.youtube.com/watch?v=fmO0Kio_zgA" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=fmO0Kio_zgA</a>

Далі заїхали ще на сажовий (?) завод біля Дашави. Місце однозначно цікаве, закинуте майже повністю, але на території нам трапився директор і вигнав. Встигли зробити лише кілька фоток.

http://wikimapia.org/#lat=49.283092&lon=23.9974022&z=14&l=37&m=b - то він на Вікімапії.










Завтра в 9 ранку планується поїздка в Дрогобич і Стебник з поверненням ввечері до Львова. Мене швидше за все не буде. Наразі є два місця в машині, хто має бажання - зголошуйтеся




Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2246
  • Рейтинг 1165
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #2 : 18.08.2011 19:44:49 »
Чергова порція фоток. На цей раз зі Шкла та Новояворівська.


Всім відомі екскаватори



 Kolesus vulgaris gigantus (Колесо звичайне велетенське). Досить поширене в тих краях.



Виникла ідея вилізти на будівлю, що справа. Але для того треба шнурка. Отже, виникла нова ідея: приїхати сюди зі шнурком. І з ним же завернути на трикотажну фабрику в Новояворівську для проникнення на 2-3 поверхи.



Одна з будівель "Сірки" (з тих нижчих). Погляд зсередини та з даху.
















З даху великої будівлі. На даху добре.







Вуличний люк в Новояворівську.





В суботу хлопці їдуть на два дні в Червоноград-Сокаль. То вже остання точка. Linuxoid обіцяв поселити в готель і зробити маленьку екскурсію. Від себе прошу ще кілька фоток до теми ;)
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

linuxoid

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 683
  • Рейтинг 166
    • Перегляд профілю
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #3 : 23.08.2011 09:41:57 »
Маленька екскурсія получилась навіть дуже великою. Відвідали: 3 шахти: Бендюзьку, Візейську та Лісову; водосховища центральної котельні (ще вони мали призначення як пожежні); стару котельню екс-шахти "№1 Червоноградська"; терикон з вантажною канатною дорогою коло шахти Червоноградська; велика вилазка по заводі хім. волокна в Сокалі. Тепер трохи детальніше.

Перший відвіданий об’єкт була шахта Візейська. Екскурсію на території нам дозволили, але фотографувати заборонили, через те, що вони мали проблеми через журналістів чи ще кого. Дана шахта є одночасно діючою та закритою: персонал підтримує надземну та підземну частини але вугілля шахта не дає - шукають інвесторів.

Далі ми поїхали на діючу шахту де нам було дозволено знімати все. Там ми зустріли, напевно, найсимпатичніших операторш великих машиш. Відвідали всі ключові споруди шахти, окрім головного вентилятора - там було зачинено. Операторші зачувши гарячих італійських парубків защебетали,  наче пташки, і були дуже привітними.

Наступною була шахта Бендюзька. Охорона, почувши, що на шахті італійці, стали надзвичайно привітними і толерантними і, навіть, подарували італійцям новісіньку каску, щоправда, не шахтарську, а будівельну. Один охоронець дуже довго нам розказував наскільки класна наша Західна Україна, Львівська область і Львів зокрема та наша соло’їна мова (не можу не погодитись, таки ми кращі!) та те що на Сході живуть одні бандити та москалі. Цей охоронець справив на італійців, і на мене, дуже приємне враження.
В пошуках "правильного" сонця для отримання гарних фото ми повернулись на шахту зранку в неділю і зустріли там не менш толерантного охоронця з кульчиком в вусі та сірою формою (я так зрозумів, що або металіст або байкер). Ми з ним теж довго спілкувались і він нам розказував про об’єкти і трагічну долю  шахти.

!!! Охоронцям шахти Бендюзька: Ви найкращі охоронці, ВЕЛИКЕ ВАМ ДЯКУЮ. Ех, якби на всіх цікавих об’єктах охорона була такою світ був би краще !!!

В суботу ввечері ми поїхали в готель пити пиво. Пивом самим необійшлось - була і оковита. Дрекс хотів закушувати морозивом, хоча поруч були квашені огірки. Ще вони хотільки закусувати перед тим як пити. Після короткого інструктажу і нарізки сала - стали пити правльно. Я ще випив пива і пішов додому. Прийшовши я подзвонив нашому шоферу чи все гаразд, він сказав, що все гуд  Марчелло спить, а він з Дрексом ще погуляють на дискотеці, що гриміла поруч. Коли я зранку прийшов за ними нашого шофера невиявилось на місці, більше того машини теж не було. Дрекс бачив його останнього разу о першій ночі, коли він курив "останнього папироса" перед сном, але як виявилось він гуляв ще далі на дискотеці і бухав. Зранку ми таки віднайшли його, він був ще п’ний і його оштрафували поліцаї, коли він поїхав за цигарками.
   Їхати водій не міг і ми вирішили прогулятись до водосховища, а потім залишивши водія спати в машині пішли до мене додому пити каву. Італійцям видалась моя квартира цікавою, бо вони ніколи не бачили українських квартир.
   Далі ми повернулись до машини... Машина з речима італійців була, а водія небуло. Італійці впали в паніку переживаючи за речі. Але за пів години він повернувся і ми поїхали по раз другий на Бендюзьку шахту. Після ми зробили невеликий пікнік з бутерами, огірками, помідорами та яблуками і чекали на Редшіфта, бо далі він мав бути нашим водієм для доїзду до заводу хім. волокна. Редшіфт виявився теж не дуже тверезим і нас повезла його жінка. Наш водій залишився в машині чекючи на нас і тверезіючи. Редшіфт сидів на переньому сидінні і проводив інструктаж з техніки об’їзду вибоїн на дорозі дружині. Далі диво-завод — завод хім.волокна.
Піля прибуття на об’єкт ми сподівались знайти охорону, але її небуло. Прийшли прямо до відділення заводу з виробництва сірковуглецю. Навкого чиста сірка та гори азбесту. Дрекс ходив в распіраторній масці, одже азбест є дуже сильним канцерогеном. Запах сірки був дуже сильним, здивувала кількість “свіжонарізаних” нерозібраних кабелів простонеба.
   Як виявилось, даний завод будувався італійською компанією і такий самий завод є в Італії і це був перший об’єкт, котрий відвідав Марчелло взагалі. Італійські напписи на манометрах і інших приборах видавали їх походження. Далі ми ще багато гуляли по гіганській території заводу і наробили купу знімків.
   Приїхавши назад до Червонограда редшіфт був змушений залишити нас і ми поїхали на терикон з нашим водієм, котрий вже був тверезим. До терикона ми добирались важко, бо хотіли пройти напряму через поле, але півтораметрова трава, а далі плотні зарослі кропиви і будяків змусили нас повернути на “вірний шлях”. На териконі італійці зробили дуже файні знімки панорами шахти і міста, я же не знімав, бо не мав місця на карті пам’яті.
Ось і все, фотки я ще викладу в відповідних темах, будьте терплячими:-)
Розшарити F VK G+

momastalker

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 20
  • Рейтинг 9
    • Перегляд профілю
    • Still Alive
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #4 : 23.08.2011 15:12:14 »
Hi  :)

in the upcoming days I'll add to this topic some of my pictures and impressions about the trip, which has been an extraordinary life experience for us! We enjoyed very much Lviv and the region, industry, landscapes and of course people! A special mention goes to Stepan (bottlehunter), Vitaliy (linuxoid) and Yura (red shift) for their help and knowledge: without you guys I think it was almost impossible for us to do anything. ;)

About objects on program: I enjoyed especially Novyi Rozdil town and kombinat, Dolyna oil fields and of course the last two days in Chervonograd/Sokal'. The biggest loss was for sure the Kalush kombinat, a place I really wanted to explore in depth but it went wrong... :'(
Anyway, now we know very much about the "Soviet mode" in abandoned factories: too much guardians you have, and when they see a camera they turn on their "Soviet mode" and transform a normal industrial ruin into a top-secret location. Totally weird!!! :o

We want to visit Ukraine again in the future, maybe as more official as possible (I mean official permissions with private companies and owners). We are particularly interested into visiting the central industrial region between Kryvyj Rih and Dnipropetrovsk and of course Donbass.

And of course I forgot to mention that Lviv is a wonderful city, we enjoyed very much the old town, its caf?s and restaurants!


Soon pictures and impressions about visited objects!  ;)
Розшарити F VK G+

momastalker

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 20
  • Рейтинг 9
    • Перегляд профілю
    • Still Alive
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #5 : 25.08.2011 15:04:21 »
So, let's start with the first 4 days spent between Novyi Rozdil and Kalush. I had great expectations from these places but I must say that, for many reasons, they ensured quite a lot of disappointment. Main problem I think it was represented by the ongoing (unofficial) demolition processes on site along with the presence of guardians: a complete different situation in front of previous visits by forum's people (I mean Novyi Rozdil in 2009 and Kalush in early spring 2011). The sulphur kombinat of NRozdil is almost a ruin, having just a few nice spots to take panorama pictures of the beautiful built ensemble. The NPK (nitroammofoska) plant is also a ruin, with the most interesting stuff already destroyed (for example the sulphuric acid plant = "metal octopus") and many people doing their "job" on site. Hot and sunny weather didn't help us into exploring too.

View onto the power station.


Enrichment plant and sulphur deposits.


Soviet-style warning signs, lovely!


Sulphuric acid exhaust smokes chimney.


NPK complex.


Panorama with village and the two parts of Sirka kombinat.


Novyi Rozdil former theater.


Old lady on the road.


The lake of Tarzan. ;)


Faces you must know...  :P


After NRozdil we moved to Kalush, where still stands the most interesting of the places on our travel list: the Potash-Magnesium Kombinat. Unfortunately, as said up there by the others, we met a guardian (living inside a ruined building?!?!?) who forbidden us to proceed inside. Extremely disappointing his presence!!!! :'(

The Kombinat profile.


Kalush power station.


Then, after the fucked-up Kalush objects, we moved back to Lviv making two stops: in Dolyna and Dashava. In the first one we've spent some time (more would have be better) in the oil field, which was really interesting to see in reality. It looked like somewhere in Texas, with the strong sun on us.  8)





Second stop was unfortunately very short, as we proceed to get inside Dashava carbon black factory and soon we met the guardian. F**K.



Some considerations and suggestions. Me and my friend Drex we're used to explore and visit abandoned factories in a very different way from how you do it, maybe because the situation there is very different from what we're used to. For example, we always try to visit a place without going first to guardians, as at 90% they forbid us to enter and take pictures. Moreover, we found out that in Ukraine there is a general scary of photo cameras and tripods, especially when you're close to an industrial ruin. Linuxoid described it perfectly as "Soviet-mode", a mental heritage of the USSR years. Without the help of you guys of course it was impossible even to speak with those guardians, but in different occasions there was a good chance of exploring without being caught or seen. I'm not speaking of NRozdil, that is a very strange situation (never seen before), but for example in Kalush there was no need to be seen by the guardian if we walked just straight without stop in front of his "house". More, in Dashava we entered from the back, the site was full of trees and vegetation, good for hiding, and you walked just on the main street and when you had hear the noise of the car you just stayed there waiting for it. me and Drex we were ready to jump into vegetation and wait for the car to go away. In this case we could have visited the place without any problem.
These are just some suggestion. We also found out that usually guardians don't ask to cancel your pictures (maybe they don't even know how a camera works?!) or call the police, they just say that you can't stay there. So, that's a good point to try to visit places without walk in the hand of guardians. If they catch you, in the end, you can just say sorry and go outside, but with some pictures already made. Isn't it wiser? :)

I'll proceed with other visited things down there in the next hours/days.
Розшарити F VK G+

momastalker

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 20
  • Рейтинг 9
    • Перегляд профілю
    • Still Alive
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #6 : 29.08.2011 15:23:49 »
Something more.

After NRozdil and Kalush we've been to Drohobych-Boryslav-Stebink but it was a very unsuccessful day: we wanted to visit two abandoned chemical plants, Halol (lubricants) and Hallak (paints) but guardians forbidden us to take any pictures... as always! >:(


Then we've visited oil derricks in Boryslav and Stebnik potash mines ruins.


Another day we've been to Novoyavorivsk to see the huge excavator which is ready to be demolished like his twin was. Interesting site but too many people working on site, and hot weather.



Then the last two days, probably the most exciting ones of the entire trip. :) We've been to Chervonograd and Sokal', to visit coal mines and the viscose factory. I took many pictures and still need to look at them, but something I can upload already. We had a great time with Linuxoid and Redshift, even if our driver was drunk and caught by police, and disappeared with the car and our bags, etc.. unbelievable story!  :-\

First mine we've visited, active but currently not working. We've visited the whole site without the chance to take pictures, but once outside I took a quick one.  ;)


Then we've been to Lisova mine, where Redshift is employed: unforgettable experience to visit an active coal mine! Some videos here on Youtube. Here one of the shafts.




One more mine, this time abandoned. A very beautiful site, with kind guardians (strange?!?!) and nice atmosphere.

Next day was spent between Sokal' viscose factory. I enjoyed pretty much that site, and will upload some pictures and process informations soon, as this factory used to have many connection with Italian companies. Social picture outside the plant (from left: my friend Drex, Linuxoid, Redshift and me).


And finally we climbed the amazing terrikon of Chervonograds'ka mine n.2. Wonderful place and emotions there, with the sunset on the Polish horizon. The giant ropeway is a unique structure, never seen something similar! Amazing, amazing, amazing!  ;D








That's all for now!

Cheers
M.
Розшарити F VK G+

RedShift

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 339
  • Рейтинг 90
  • Стать: Чоловіча
  • Carpe diem!
    • Перегляд профілю
    • Игра Дипломатия - Стратегия против Силы
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #7 : 31.08.2011 12:57:19 »
Dear friends!

I've seen the same sunset several months ago. I'm sure you will like my photos.
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,1738.msg14111.html#msg14111
Розшарити F VK G+
Церковь говорит, что Земля плоская, но я же знаю, что она круглая, я видел тени на Луне, поэтому я больше верю в эти тени, нежели в церковь. - Ф.Магеллан

derelictanet

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 3
  • Рейтинг 2
    • Перегляд профілю
    • Derelicta.net
Re: Пригоди італійців в Україні
« Відповідь #8 : 27.10.2011 14:22:26 »
Hi,
I'm very late to say thank you to all of us for the  interesting  ukrainian trip in August.
I wanted to write detailed articles but I'm still at the second day of the  trip. Lot to do in my website.
Unfortunatelly  my website is only italian, but the  blog inside  derelicta.net has an Ukrainian flag to click on. I hope it  works.
http://www.derelicta.net/blog/

Some of you has asked my email, it's not difficult  to be in touch, in this forum or  from my website info page: http://translate.google.it/translate?sl=it&tl=uk&js=n&prev=_t&hl=it&ie=UTF-8&layout=2&eotf=1&u=http%3A%2F%2Fwww.derelicta.net%2FContatti%2FDerelicta.html%3Fcatid%3D12&act=url

I hope to get a feedback from you, and  if  needed  feel free to write to keep in touch.
Planning another  Chernobyl trip soon, Ukrain is still on my "to do" list. Still studing russian after 6 months, it'll take  another couple of years, bloody hard.

Back again. :)
Розшарити F VK G+