Піший перехід Моршин - Стрий

[Dima_Bear]

Вирішили якось я з другом, що хватить вже сидіти в гуртожитку, начитались Експлорерівських звітів, надивились Бориса Гріля, якось і собі десь пройтись.
Маршрут вибрали куди ближче, заодно і заглянути на ракетні шахти, що під Моршином.
От в П’ятницю зібрали рюкзаки, роздрукували мапу і вирушили: сіли на електричку в Стрий, звідтам на маршрутку до Моршина (ч\з Лисовичі) (те що треба, подумав я, буде ближче йти до ШПУ). Приїхали ми на кінцеву, вийшли маршрутка розвернулась і поїхала, наше дійсне місцерозташування, з мнимим мало співпадало. Вияснилось що ми в центрі с. Лисовичі а нам зовсім в інший бік, от ми і поправили рюкзати і пішли шукати трасу на Болехів.

Наш загальний пройдений маршрут:


За Моршином помітили закинутий санаторій, чи то пак базу відпочинку, охорони на було помічено.


ВІкна та двері цілі, всередині залишки ліжок, постіль, матраси, світильники, де-неде навіть є штори, территорія доволі сильно заросла.




туди б якось здійснити інстал.

Далі дійшли до межі областей, там же, в куточку відпочинку, присіли, звірили карти, аби потрапити в потрібний поворот:



Рушили по дорозі до ШПУ:



Пралельно до дороги йдуть свіжі рови від викопаних кабелів.

Ось вдалині з’явились перші 2.
все дуже розкопане, багато слідів від екскаваторів, та важкої техніки.







все так же як описано раніше, хіба трохи свіжих розкопок.


Далі наш маршрут пролягав на захід, за територією бази почались непролазні хащі, подекуди траплялись болота



Як результат уже почало сідати сонце, як вдалині ми почули гарвкіт собак.
З’ясувалось хутір Смоляний, забутий Богом і людьми, на вікімапії він з’явивився завдяки нам.




кілька хат в яких ще жили люди, решта, ті що поодаль від інших покинуті, одні напіврозвалені, інші ще в пристойному стані.
Ми направились в Горішнє,  буквально за нами вже починались гори.





Сідало сонце:


За Верхньою Лукавицьою у ліску зробили перший привал, перекусити, на годиннику 21:00.



Лий, не жалій!

Підкріпились, пішли далі, вирушили в 22:30.
В Братківцях зутріли ще залишки діючої ферми, на території якої спали корови, пахнуло молоком і гноєм.


І ось нарешті, близько другої години ночі дійшли до Стрия:

Міст який так здалека ми бачили:

Прийшли на вокзал, о 2:15, на наше щастя в 2:40 був поїзд Ужгород-Київ, ним ми благополучно добралися до Львова, і в 5 годині уже спали в теплих ліжечках гуртожитку.
Загальна довжина маршруту склала близько 30 км.
Дякую за увагу.

[Golem]

Обговорення тут