Автор Тема: Медової Печери - "Ензим", 13.01.2011  (Прочитано 2288 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2026
  • Рейтинг 1050
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Згадувати старі вилазки, а особливо писати про них, коли пройшов вже деякий час, завжди  приємно.  Мимоволі переживаєш знову веселі моменти, згадуєш, що бачив. І куди планував залізти, та так і не заліз ;)  І порівнюєш, що змінилося з того часу в тобі, твоїх друзях і взагалі в тому, що ми називаємо світом.  І дуже радує те, що більшість змін все-таки на краще, ми ростемо і розвиваємося, знаходимо нових друзів і нові пригоди на гузна. І зупинятися, схоже, ніхто поки не збирається, попри потуги Вавілону. Коротше, занурюєшся в теплі спогади холодним і мокрим зимовим вечором.

Ця прогулянка відбулася біля року тому – 13 січня 2011р. Зібралося нас багацько – Inkognito, Roy, Yserl, Romchik, US5WEO, Skip, Lesyk, Stinger, Zelja і я ще. Зустрілися на перехресті  Пасічної  та Медової Печери зранечка та пішли до засніженого і морозяного лісу, шукати залишки водозабору, що про нього розповів Theslavik. 

Перше, що побачили – жирного та потріпаного дворового кота.  Він сидів на місці, під яким проходила теплотраса і вибирав смачні шматки з купи об’їдків. Ізоляція теплотраси була далекою від ідеалу – земля на тому місці аж парувала, не зважаючи на те, що вночі випав свіжий сніг, а за носа пощипував неслабий морозець. Відповідно, котярі було тепло в дупу і повно в животі, і в душі його панувало святкове передчуття Старого нового року. 



Рой поставив фотоапарат на заледенілу лавку, підпер ялинковою гілкою (точно і правильно виставлений кут штатива – це надзвичайно важливо для доброї фотографії, щоб ви знали). Прив’язав нитку до спуску і потягнув   скористався функцією таймера, і ми всі дружно як один сфоткалися.  І пішли далі.



Вже біля лісу побачили покинутий  дитячий садок. Типова радянська будівля. Таких тисячі по всьому колишньому залишилося.  Вікна-двері цілі, огороджений. Схоже, за ним наглядають, принаймні тоді наглядали. Можливо, ближчим часом туди навідаюся.



А то ми вже в лісі. Розтягнулися довгою колєйкою і довірили свою долю ДжіПіЕсу.



Дерево Зелю не сховало )))



А от власне і сам об’єкт. Дві з половиною напівзруйновані стіни і два закриті бетонні колодязі не на жарт зацікавили тру-дослідників. Ото вам і весь старий водозабір.















Ото таке. Далі дорога пролягала через зимовий ліс до водозабору вже діючого.





Зелені двері виявилися закритими. Зверху на будівлі був люк і така собі шибениця з гаком. Думаю, так спускають-піднімають обладнання.









Далі рухалися лісом до «Ензиму», потім вверх по Личаківській, де й розійшлися хто куди. Ще кілька фоток на прощавання.








Обговорення

Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

stinger

  • Користувач
  • Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 1415
  • Рейтинг 428
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Медової Печери - "Ензим", 13.01.2011
« Відповідь #1 : 12.01.2012 03:08:09 »
Додам від себе трохи фото з тої вилазки :)

дитячий майданчик


снігу навалило  :o


народ ЖПСить






Фляжкохантер приліг відпочіти :)


Оглядаємось


Міша був тут у 2008-му


річка-багнючка




Частини ракетної техніки біля Ензиму ;D


курс на Ензим!


Територія заводу




той самий бомбік, куди нас не пустили :'(










ну так, звісно


дійсно свіжі! ;D


все для тварин!!!


нічого цікавого не знайшли


Не всі мабуть знають, але у історії було матрасне продовження десь недалеко станції Личаків ;)


були засняті види на здається склозавод




кінцевою точкою був матрацний міст...


...де експлорери продовжили відпочінок ;D










Розшарити F VK G+

Андрусю

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 4
  • Рейтинг 11
    • Перегляд профілю
Re: Медової Печери - "Ензим", 13.01.2011
« Відповідь #2 : 02.03.2012 22:21:31 »
Що до водозабору, то він там дійсно був, але у кінці 50-х років минулого століття він перестав працювати. Ще за Польщі воду витягували аж до водонапірної башти, що на вул. Пасічній. На сьгоднішнвй день він працює, але вода від джерела потрапляє у труби під землею і своєю течією проходить приблизно 1 км і біля"зеленої будки" - насосна Ензиму, повертається до дріжджового заводу. Доречі у минулому це Бровар "Гронда" - власність сестер Бенедиктинок - львівських. А воду з джерела на Майорівці, що біля старого водозабору споживає велика кількість людей і я у цьому числі. Брали її на аналіз - кажуть дуже хороша вода.
Розшарити F VK G+