Індастріал в Чехії моїми очима

Romchick · 05.01.2012 00:19:07

Дуже довго не наважувався на цей відчайдушний крок, але все ж таки вирішив його зробити. Вирішив я написати кілька слів про шахти і шахтарів з країни загниваючого капіталізму - Чехії. Не знаю, чи вибрав правильну для цього тему, але думаю модератори не образяться і поправлять.
Основною метою моєї поїздки до Чехії було навідатись в гості до станцій БАРСу. Але це виявилось не так просто. Без своєї машини, без GPS, їхнім транспортом мені не вдалося знайти їх. Хоча вони є. Можливо гарно охороняються і використовуються. Після повного провалу з БАРСом, що біля Оломоуца, я поїхав до міста шахтарів - Ґавіжева (Havirov як його чехи називають). Там спробував дослідити їх шахти і порівняти з Червоноградськими. Але в 99% випадків був виставлений охороною за територію. Важко в тому Євросоюзі експлорити.

1. Про індустріальний схід Чехії і особливості національного вуглевидобування.

Взагалі важка промисловість Чехії зосереджена на сході країни - такий собі маленький Донбас. Через металургійні заводи, більшість яких належить Міттал Стіл, часто стоїть смог. Особливо в прохолодну погоду, буває таке, що дихати на вулиці практично неможливо.
На сході країни зосереджені наймолодші міста. Власне Ґавіжев є наймолодшим, йому всього 50 років, а через 20 років його має нестати. Ці міста будувалися подібно до радянських "панельних" кварталів - швидко і ненадовго. Зумовлено це особливість добування вугілля. Пласт вугілля залягає неглибоко. Якщо не помиляюсь приблизно 300 м. Для шахтарів будувалося таке "тимчасове" місто, біля нього шахти. Через неглибоке залягання вугілля, земля над виробітками постійно просідає, що є недопустимим в місті. Цікавим фактом є те, що виробітки не ведуться під залізницями, автомобільними дорогами і костелами. Після вичерпання запасів вугілля в шахтних полях, місто "переносять" в інше місце а на місці старого міста починають виробітку. Іншим цікавим фактом є повна відсутність териконів. Виявляється, що породу зразу ж висипають зверху над проходкою з на висоту розрахункового просідання поверхні. Зверху завозять родючий ґрунт і використовують як поля або засаджують лісом. І з часом ці пагорби осідають так, що ніхто і не скаже, що в цьому місці щось провалилось.

2. Про місто яке пішло під землю.

Коли мені розповіли, що біля Ґавіжова є місто, яке провалилось під землю, мені щелепа відвисла. Місто Орлова провалилося в порожнини, утворені шахтами. Про це звичайно ж було відомо, ще до початку деструктивних процесів і було збудовано місто Нова Орлова там, де просідання вже закінчилося і всі люди і виробництво було евакуйовано туди. Чесно кажучи, я розчарувався, коли побачив стару Орлову. З міста залишився тільки костел на горі. Решта - поля і ліс. Ніякого натяку на те, що тут колись було місто з багатоповерховими будинками і людьми. Тільки неприємні відчуття мертвого міста, яке ніби кричало з-під землі, пробирали до кісток. А може це просто психологічний накрут, готувався ж побачити страшну картину.

Ось тут колись було місто:

3. Про місто Ґавіжов

Сказати чесно, абсолютно некрасиве місто. Виглядає як Левандівка, чи будь-який спальний район Львова. Повна відсутність архітектури ітд ітп. Зате дуже чисто і все добре огранізовано. Є смуги для руху маршрутних тз, є доріжки для велосипедистів, доглянуті парки. Але дуже багато бомжів, циганів, алкоголіків, наркоманів і інших представників суспільства, яких моя добра душа розстрілювала і гноїла в концтаборах. Для шахтарів і їх сімей спеціально зробили дамбу на річці і побудували відпочинкові бази на березі водосховища.

На диво, дамбу можна було фотографувати скільки влізе. Охорона не протестувала. Але найбільше вразив тваринний світ - маса диких качок, яких ніхто не стріляє і риби, якої ніхто не ловить.

Першим ділом я вирішив навідатись на очисні споруди. Знаходяться вони недалеко за містом, тому добрався до них без проблем. Огорожа виявилась більше ніж солідно. Високий 3 метровий подвійний паркан з колючим дротом і собаки, які бігали по території. Тому вирішив спробувати зайти через прохідну. Там мене за дозволом направили до начальника, який чисто по-русски пояснив куди мені йти. Навіть через паркан не дали пофоткати. Все, що побачив, то те, що їх відстійники, чомусь в наземних спорудах, висотою поверхи так в 3-4. Обломаний пішов назад. По дорозі найшов головний колектор, відкрив люк, і знову обламався... Він був менший, ніж колектор Стефаника- Городоцька. Появилась думка, що люди там нічого не їдять.

Достоїнством міста є шалена кількість бомбосховищ. Будувалось воно в часи холодної війни, тому кожний будинок має своє сховище і багато їх просто по місті. Вентшахт там як грибів після дощу. Але вони нереально хитро закриті. За годину колупання все ж таки вдалося відкрити одну ВШ. Але і там мене чекало розчарування. Бомбік був затоплений так, що без Л-1 не пройдеш. Ясно, що його з собою я не брав.

Ось така штука стоїть в них на центральній площі.

Біля кожного будинку є по 2 такі штучки.

А цю я зламав..

...а в середині халепа..

4. Шахти. Діючі і не діючі.

В надії побачити щось подібне до Бендюзької шахти я поїхав до найближчої непрацюючої вже багато років шахти Дукла. І знову розчарування. Всі корпуси шахти активно здаються під офіси і інші виробничі приміщення невеликим фірмам. Місце, де колись стояв копер і був глибокий ствол заливається потужним бетоном, щоб ніхто не впав. Як я тільки зайшов на територію до мене зразу вибіг охоронець, який був на диво привітним. Зайти на територію можна тільки цієї шахти, бо там колись була аварія, в наслідок якої загинуло багато людей і було поставлено меморіальну доску. Тільки через це мене охоронець провів по "дозволеній" території, показав де що було і дозволив пофотографувати. На інших шахтах і такого не дозволяли.