Похід Сорокою (Колектор на Сахарова)

[ZED]

Трохи дістало чекати, доки відбудеться Похід до витоків Полтви, тож я, Mary та Hel_2 із чималою наземною автомобіле-входо-наглядальною допомогою Studentа вирішили розвідати що нас чекатиме на початку Полтви. А було це в ніч з суботи на неділю, коли нарешті перестало дощити.
Дводенний нагляд за люком показав, що на ньому дуже полюбляють спати машини і, щоб не потрапити у халепу, треба було з тим щось робити. Дочекавшись, коли вхід звільниться, ми його швиденько "забронювали" для себе автівкою Studentа й очікували настання ночі...
Приблизно опівночі всі зібралися, відігнали машину і тихенько заінсталилися.


Зайшовши всередину, ми перш за все побачили стіну туману, а вже потім доволі знайому картину. Сорока під вул Сахарова дуже схожа на потік Залізна вода та 9б колектор (Стефаника-Городоцька), але із більш стрімкою течією.


Наскільки я знаю, велопарковку у колекторі не робив ще ніхто


Як і планувалося, пішли проти течії досліджувати, з чого все починається. Але йти довелося недовго. Через 50-60 м. потік різко яйцезується в кінці вул. Романицького.


Проти сильної течії по бруківці так просто не попреш Отож, коли нарешті зберемося йти до витоків, треба буде заюзати якісь розпорки.

Розвертаємось на 180^о .

Поворот вправо через 100 м. від нашого входу заставляє зробити першу зупинку.

Важко вгадати контури, але під величезною купою грунту знаходяться сходи, які ведуть нас до перспективного входу. Вгадайте, на території чого він знаходиться

Кришку люку підняти не вдалося.

Рухаємося далі. Починаються непристойні сталактити.


Потім ми милувалися бічним міні-водоспадом


шлагбаумом


та яйцями велоцирапторів


Бічне відгалуження під вул. Болгарською, яким частина вод Сороки зливається у паралельний колектор.


Хідник де-не-де заливається водою. В таких місцях утворюються наноси дуже слизького мулу. Доводиться стирати його бахілами, щоб не впасти.
А ще там дуже спекотно, в основному через те, що усю дорогу йдеш навприсядки, в гумі, у напруженні.
Перспективних бічних відгалужень у половині Сороки, що йде під вул. Зарицьких, доволі мало. Судячи з мапи, ситуація із другою частиною Сороки, що під вул. Вітовського, набагато краща. Тож є стимул для подальших досліджень

За вул. Грецькою побачили отаку скульптуру

Коли ми підійшли ближче, з якогось отвору у ній виліз пацюк та нирнув у трубу зверху. Реально епічний момент - ех, записати б то на відео...

На шляху до широкої Полтви нам знову перекрила дорогу клята раптова яйцюватість колектора


Перед вилазкою думали, що у такому випадку заб'ємо кілька шлямбурів у стіну та за допомогою мотузки пройдемо яйце, але воно було вже дуууже довге, тож ані кількості шлямбурів, ані довжини мотузки не вистачило б. Голосно матюкаючись, розвернулися і пішли назад.

Залишалося ще трохи часу, тому ми, як могли, фотофапали тамтешні прикраси.






Трошки трешу наостанок


Загалом, вельми цікаве і доволі небезпечне місце. Без розпорок або мотузок в жоден бік з того колектора безпечно не вийти, тож є над чим помізкувати.

Для цього створюю Обговорення
Решта фото на Пікасі

[ZED]

Доречі, ось пройдений маршрут:

[Dido]

Колись Сорока протікала по вул.Бойківській відкрито. Під землю йшла на перетині Сахарова (тоді Суворова) і Бойківської.  Перед тунелем було зроблено кілька сходинок для затримки усілякого сміття.  Було кілька бетонних мостиків з маркуванням 1936, а може 1939. За залізничним тунелем на Бойківській був ставок, що належав  ветеринарній організації, що виробляла якісь вакцини ( там було кільканадцять овець і ще якась живність). Ми ловили рибу у ставку, але нас ганяли. Загнали її у бетон десь у 80 -ті, коли почали будувати гуртожитки на Гайдара.

[Alter]

Який приблизно діаметр колектора під Бойківською? Прохідний?

[ZED]

Обговорення десь тут було

[Golem]

То Моє Море



Всі, напевно, пам’ятають цьогорічне Львівське море на перехресті Сахарова-Вітовського-Гвардійська. Це там де після дощу втопився би навіть Камаз, не кажучи вже про жовту маршрутку ТАТА та рибалок-аматорів на гумових надувних човнах. Дослідники Львова вирішили спуститися вниз і подивитися, що ж могло спричинити такі руйнування і що залишилося по них там, внизу.




Вхід у колектор ми звісно шо палити не будемо. Кому треба той знає ітак як знайти. Його недолік - що знаходиться люк прямо на тротуарі де водії зазвичай паркують свої машини, неподалік від вулиці Бодуна. Велика металева ляда на бруківці легко витримує Лєксус з номером 0777 і прикриває моцні та стрімкі бетонні сходи вниз. До цієї мандрівки ми готувалися, тому заздалегідь обгородили вхід в колектор своїми машинами і повісили там попереджуючі таблички що внизу працюють люди. Відповідно ніхто там не запаркувався і ми собі спокійно спустилися вниз та піднялися нагору.







По нашій зі Стінгером класифікації цей колектор має третю категорію складності. Перша - це прогулянка Полтвою попід проспектом Свободи, друга – захід на Чорновола чи до Стрийського ринку де треба згинатися, третя – незвідані, більш вузькі місця як ото тут або Городоцька де йдеш весь час по воді. Четверта – це буде Євреї у Полтві, куди навіть нормальні діггери не лазять просто так, ну а ПЗК - то буде п’ята категорія. До речі, для третьої категорії обов’язкова наявність бахіл та палиць. Також бажано мати шолом шоб слиз зі стелі на капав у волосся. Без цих речей пересуватися колектором буде вкрай важко та неприємно.

Просочуємося всередину. На перший погляд - колектор як колектор. Склепінчата арка, вода внизу, бортики збоку. Дуже він схожий на подібні в районі Стуса чи Університету. Але, пару кроків вліво-вправо і ноги впираються у чиїсь бридотно-жовті, обсмоктані до непристойності лимончики! А також напів-прозорі до дирок, неоднократно  перевикористані сірі презервативи, гидотно заплямовані чимось білим всередині та, розкрученими на всю свою довжину, спущені в унітаз. Таке враження шо колектор до приходу начальства почистили керхером тридцять метрів коло входу, а далі забили бо шахтарський ліхтарик не засвічує. Після цієї всієї бридоти я, маючи багаторічний стаж у Полтві, чаю п’ю тільки без лимончиків а про презервативи утримаюся…, тобто викидаю їх у смітник.

Рухаємося проти течії стараючись дійти до гуртожитку номер 5 з Овуляції-2018. Але тунель доволі швидко закінчується яйцем яке пройти зможе лише спайдермен присмоктавшись на сухі та неслизькі стінки колектора. Аж дивно, саме ЦЕ яйце і затопило ту всю площу внизу. На перший погляд не таке вже і велике. Але згадаймо метрову трубу зі стрия якою живитися пів Львова!

Попри свою знаменитість, цей колектор до того ж надзвичайно брудний. То і діло приходиться йти як не по чиїйсь оранжевій риганині на бортику збоку, так по концентрату помиїв з дна відра для на кухні студентського гуртожитку. Добре шо хоч колектор неширокий і можна легко перескакувати з берега на берег, оминаючи перешкоди.

Марічка благородно пожертвувала свої бахіли Васічу, тому після годинної прогулянки у гумаках «як корова на льоду» - ми її дружньо провели на поверхню і настановили гарненько так продизінфекуватися. Ну а далі, як справжні чоловіки відчуваючи себе винними, вибачалися аж напевно схарили і пішли далі вниз. Не знаю чому, але військова хімза значно краще тримається гамна у Полтві за китайські гумовці. Перевірено на власному досвіді Голема у дикій природі Полтви неодноразово!











Рухаємося вниз по течії. Тут основне русло доволі сильно замулило брудом і вода прогонами по 20-30 метрів виходить на доріжки. Йти стає слизько і непевно. Це звісно шо - жопа, бо вода має текти в руслі де для цього є спеціальна керамічна плитка і всі решта умови. А доріжки це для діггерів і працівників водоаналу, вони викладені звичайним бетоном і вода його швидко розмиє якшо шо. В чому Стінгер не раз мав нагоду пересвідчитись чуть не провалившись мудями у потік фекалій. Коли нечайно ступив новгою на промитий кусок бетону, що підло заховався під водою. Але тут ніц не поробиш, колектор будувавсі з розрахунку на Львів 100 років тому. Очевидно шо зараз і Людей і води (щоб не казати гамна) там куди більше.













Йти за течією тяжко, приходиться підводний край бортика весь час намацувати палицею. Зато в бічній притоці ми виявляємо велику кімнату де легко могли б сховатися з 10 євреїв разом з їх раввином, а також люк назовні. Далі нас чекала не холодна Полтва, а справжня парилка, бо спорткомплекс Динамо якраз відмивав своїх потних змагунів, щоб у маршрутці додому вони часом не влаштували масову газову атаку. А то б Україну звинуватили у масовому виробництві  біологічно-хімічної зброї і не дадуть більше черговий кредит МВФ на газ.

Йти тут реально важко, особливо проти течії назад. У Саннімена кулер в ліхтарику працює на повну а Васічу піт затікає навіть у вуха і він мусить вискакувати його на одній нозі. А в мене ввечері всі труси були в білих соляних плямах, так ніби я відомо чим займався. До речі, ідея Саннімену охолоджувати світлодіод в ліхтарику спиртом. Бо від постійного продування там повітря з колектора може виникнути третя стадія біогенезу. І, як наслідок, весь ліхтарик разом з його мешканцями полетить у космос.











Зато вниз по течії тут ми побачили повністю зруйновані водою сходи, які вели чи ведуть до будівлі травмдепо, багато прикипівших люків назовні, в колодязі яких доброзичливці вивели свої стоки і тепер з них цілодобовий холодний душ тече і та  хіба що щурі бігають. Побачили трон януковича з засохших «відходів», на якому чомусь сидів Стінгер а також трамвайний стовп вбитий в землю аж по дно Полтви.

По дорозі назад Сонячний Мен включив своє світло і нас залив день, тобто напевно єдиний у Львові чесний жовтий 100Вт-ний світлодіодний переносний ліхтарик. Потім, коли Саня його виключав, мені здавалося шо мій ліхтарик поламався і вже ніц не світить. Такий був контраст. Класним фоткам і відео з колектора ми завдячуємо саме Васічу з штатифом і Сані з його ліхтариком (в алфавітному порядку).



Вертаємося назад з думкою шо Яйце коло Пелченського ставу явно треба збільшувати, тоді не буде потопу. Воно такого ж діаметру як і на Сахарова, але ж скільки то води по дорозі вливається з бічних притоків.! Та й навіть у суху погоду колектор працює понад норму, вода ллється по тротуарах. Ну і почистити та поремонтувати його б не завадило. Інакше за пару років потоп повториться, а можливо навіть цілковито зруйнує цю споруду.

ПС: ФОтки у звіті це мікс усіх 5-и учасників взятий з телеграму. Але додайте будь-ласка всі решту фотки, для історії

[Golem]

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=7JcywIA1J-g" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=7JcywIA1J-g</a>

(с)Stinger

[_Tarik_]

сходив і я з Vergaz туди, але якість фото погана, оскільки камера запотіла 





пройшли не далеко, оскільки з нами були початківці, один з них ледь не впав у воду. Не рекомдую іти туди, не обходивши звичайну Полтву

[Ser Gio]

Андрію, хотів поцікавитись, коли ви спускались в колектор, в районі старого депо не зауважували притоку або якусь велику трубу яка підключається збоку?
До чого веду, на генпланівських картах підписано, що в тому районі є злиття двох потоків дощової і побутової каналізації в одну трубу. Відповідно того саме трамдепо і плаває, наряду з недостатньою пропускною спроможністю старої труби нижче по течії. В тому ж таки плані, накреслено, що потрібно ліквідувати цю врізку і побудувати новий колектор для дощової каналізації паралельно до старого основного колектора...

[Golem]

Дякую за схему! Так, там справді є притока фекалки. Хоча кількість витоків з неї від дощу не залежить але це добре що буде два колектора в паралель. У випадку зливи вода зможе переливатися і текти обома.

ПС: На схемі є неточність. Будинок СБУ не може стояти на діючому колекторі.