Автор Тема: "Карл у Клари" с. Городківка костьол Святої Клари  (Прочитано 1847 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Lacerta

  • Користувач
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 170
  • Рейтинг 33
  • Стать: Жіноча
  • Смакуймо життя;-) Воно кльове!
    • Перегляд профілю
На минулих вихідних не сиділось нам вдома знову. А оскілки приваблює мене тема костелів, а особливо готичних вирішили ми помандрувати до с. Городківка яке знаходиться на півдні Житомирщини. Саме село хоч і не велике мешкає в ньому близько тисячі жителів. До 1936 року звалось воно Халаїмгородок. Коли їдиш до того села відразу поринаєш в якесь середньовіччя, бо як і певно сто років тому сюди веде стара бруківка. Шлях той для автомобіля важкувато дається, але воно того варте бо веде він до костелу Святої Клари.
Храм нині не в занепаді бо обслуговується католиками – кармелітами, а збудований був він на кошти А. Жмигородського, у 1913-му році. Хоч насправді той лише виконував останню волю місцевого шляхтича Євстахія Івановського. Відомий польський письменну – мемуарист, який все життя провів в Халаїмгородку. Він є автором «Спогадів минулих літ», «Польських пам’яток різних часів» та інших не менш значимих творів, в яких змальовувалось життя шляхти Житомирщини і Київщини XIX століття. Більш відомим він був під псевдонімом «Геленіуш». Від родинної садиби до наших днів вціліло кількадесят метрів підмурівку і симпатична цегляна сторожка, вельми схожа на палац у сусідньому Червоному.
Батько Євстахія був маршалком Житомирського повіту, мати Клара – донька депутата польського сейму. Юнак навчався у знаменитому Кременецькому ліцеї. Поступово все глибше він цікавиться історією, а в 1850-х роках вважається вже серйозним літератором.
Іванівський був не тільки літератором, а й філантропом. Коли його селяни після відміни кріпосного права подалась до Криму в пошуках кращого життя, а згодом з нічим повернулась назад, він єдиний з тутешніх панів відав людям їх наділи. І навіть будучи ревносним католиком він не знехтував допомогою православному священику облаштуватись в селі. А обіцявши свого часу своїй матері збудувати костьол, думав і про це, але не судилось. В у 1903 році він помер і був похований в костьолі села Білопілля, але його разом з могилою благородного пана було знищено в 1957 році. А Жимигородський, якому пан Євстафій заповідав збудувати костел, а той в свою чергу дотримав слово. І у 1913 році над ставком збудував один з найкращих зразків культової католицької архітектури на українських землях. Костьол Святої Клари поєднує в собі єлементи романського та готичного стилів. Казковий костел з баштою, контрфорсами, кованими дверима нагадує скоріше готичний замок. Храм діючий і його можна оглянути, але на мій подив всередині він виявився напрочуд скромний. Якби не костел – Городківка могла б зацікавити хіба поціновувачів усамітнення. На річці Гуйві, яка служила колись за кордон між Київщиною і Волинню, пустими вікнами дивиться на запруду не дуже старий млин.
Розшарити F VK G+