Сиротинець "Вишенька", село Жовтанці

[Roy]

Отже, фактично відбулася наша перша експлорерна благодійна акція - поїздка у сиротинець "Вишенька" в день святого Миколая з подарунками.
Вдалося назбирати трохи грошей та речей, купити фруктів, зокрема хурми, по спецзамовленню. Дітки ніколи її не пробували раніше.

Закупили канцтоварів, іграшок, солодощів та фруктів. Взяли всього по трохи, з канцтоварів - ручки, олівці. фломастери, клей, лінійки, папір, пластилін, ножиці, скотч двосторонній та інше.
Солодощі - шоколадні цукерки та льодяники в асортименті. З іграшок настільні ігри та пазли різних видів та конфігурацій.

Дорога була не з кращих, заметів правда не було, але лід на дорожньому покритті був присутній. Тому їхали максимально обережно.
Було нас в двох машинах семеро, а саме: Student, Marichka, Rufus, Bottlehunter, Композиторка, Блондинка в кедах і Roy.

Трохи поблукаши потрапили в сиротинець. Витягнули подарунки з багажників, і під погляди дітей з вікон зайшли у будівлю...

Далі, фото, як воно було, як нас приємно і радо зустрічали:



Блондинка в кедах через багато років знайшла дівчинку, яка була колись в таборі під її вихованням


Незважаючи на фруктово-цукерковий день, день подарунків, дитячі погляди в основному були сумними
























Композиторка виконувала свій твір та співала для діток



Гарне дівчисько, завжди усміхалася  :)














На задньому плані - наші подарунки


Потім дітки на розказували вірші і співали пісні








Вгадайкі))






Вимивається від макіяжу :)








А далі - спільна знимка напам'ять


А далі, ясна річ, як виглядає сиротинець зсередини, тому нам провели екскурсію по ньому. Що ж, я був приємно здивований побаченим.

Всюди порядок і чистота.


Так виглядає спальна кімната


Гардероб






присутні живі куточки


Кухня




Навчальний клас


Замаскований телевізор


Ванна кімната


Ще одна спальня


Їдальня




Спальня хлопців




Все підписане




Пральня


Світлиця-міні музей




Кімната логопеда






Спортзал




Марічка з дітьми


В кабінеті директора


Ще раз велике дякую Всім, то долучився до благодійної акції. Також чекаю на доповнення та на опис Ваших вражень.

Тут обговорення

[Roy]

Найбільш, я б сказав ріжучий момент, це погляд дитини, на тебе, з скритним підтекстом "заберіть мене".
Не знаю, чи мені одному, але так це відчувалось чомусь особливо. Старався бігати з фотоапаратом, ловити погляди і цікаві моменти дітей, їхні емоції. І зрозумів, що незважаючи на порівняний добробут сиротинця, його уявного затишку і тепла, цим діткам більш за все на світі хочеться мати справжнього маму і тата. Це дуже болючі відчуття, коли усвідомлюєш їхній розвиток в колективі, без власного куточка і особистих речей, і головне без тих людей, які дають дитині справжню ласку, тепло і надію на майбутнє життя.
А тут все просто, виживуть найсильніші, бо шлях перед ними буде дуже непростий, важкий і тернистий.

Всі фото тут - https://picasaweb.google.com/109742011233027376453/NwzMHJ?authuser=0&feat=directlink