Додам сюди, щоб не створювати нової теми.
Отже 3 червня минулого 2016 року, зібрались Rufus, Я і моя дружина - та зручно вмостились в купе "блукаючого" потягу Львів-Солотвино. На наступний день висадившись в Солотвино, спинили по дорозі дядечка який нереально швидко і дешево - доставив нас у с. Ділове, де так само швиденько отримали перепустку і вперед.
Першою точкою в нашому маршруті - був Ялинецький чи Ялинський водоспад, хто як його називає. Ми довго вагались чи йти на нього чи ні, але все ж пішли - про що зовсім не пожалкували.
Далі попрямували розбитими в гівно дорогами, в прямому сенсі цього слова, до полонини лисича де й організували першу ночівлю. Увесь час, перед очима, літали надокучливі мушки - тому на деяких фото вони присутні у вигляді НЛО.
З погодою нам досить сильно повезло, так як дощ, який нас наздоганяв, випав уже вночі і на ранок була прекрасна погода, що сприяла швидкому підйому на Піп-Іван Мармароський. По дорозі привітались з людьми на КПП, які були настільки заклопотані, що забули взяти з нас плату, і ми пішли собі далі. На горі ще лежало купа снігу, тому трошки закосили під лижників, по фотографували крокуси і пішли далі.
На диво швидко пройшли по хребту, спустились на дорогу попри кордон та дійшли до Межипотоків (Мезипотоків), де й влаштували другу ночівлю. Знову вночі лив дощ, тому гарно виспавшись, практично до обіду, вирушили далі.
Вид з місця ночівлі на румунські гори.
Пройшлися через г. Межипотоки, Неніску, Стеавул, Берсинескул, Юрческу-Маре.
Панорамки
А вже під г. Стіг набрали води, відпочили і думали ставати на ночівлю чи йти ще далі. Все ж таки вирішили йти, і не просто йти, а через вершину г. Стіг, до якої дороги нема тому поперлись через Румунію - там менші зарослі.
На вершині символічні фото і стрімкий спуск вниз буреломом, так як нормальна дорога виводила на територію Румунії за огорожу з якимось КП.
Заночували на невеликій галявині біля Щівника. Цього разу виспатись не вдалось, так, як попри наш намет виганяли пасти корів і вони вперто хотіли зайти до нас на чай.
Далі був підйом на г. Вихід, вид на Чорногірський хребет.
І Піп-Іван Чорногірський з оглядинами закритої на реконструкцію обсерваторії.
Дійшли до оз. Несамовитого, поставили намет, зготували вечерю і спати.
Наступного дня, повернулись на Гутин Томнатик,
звідти на Шпиці з їх прекрасною рослинністю,
а потім по накатаній - Туркул - Данціж - Пожижевська
Вид на сніголавинну станцію Пожижевська
далі Брескул і Говерла.
На Говерлі над нами нависла чорнюча хмара (фото того не передає) тому швиденько кілька фото, панорамка.
і вниз до притулку
КПЗ КБЗ
Заночували в притулку "Перемичка", де з нас все ж таки взяли по пару гривень за перебування в заповіднику. Цього разу намет вже було ліньки розкладати - тому спали на нарах, хоча декому все ж було комфортніше в наметі
Так як ми розтягнули наш похід на день довше ніж планувалось (зробили гак до Томнатика і на Шпиці), нас неймовірно порадувала можливість прикупити харчів ще на день походу і пивка, яке було оперативно спожите в той же вечір
Наступного дня, добре виспавшись і гарно поснідавши - пішли на г. Петрос
На горі вітер просто збивав з ніг та й знову насувались дощові хмари, тому швиденько попили гарячого чайку і рушили в сторону Квасів.
По дорозі зазнимкували затягнутий в хмари Петрос.
Колиби неподалік біостаціонару ЛНУ
А далі нас періодично поливав дощ - тому майже не робили фотографій
Спустившись в Кваси - побачили, що каса на станції закрита і пішли попоїсти в бомбезний заклад "Гагарін та Бокораш", де було купа файних наїдків і смачнющого пива власного виробництва.
Ситі і щасливі повернулись на станцію і тут нас чекав облом, бо каса навіть і не думала відкриватись, а всі люди які чекали на потяг купили квитки заздалегідь. Тому було прийнято екстремальне рішення - купувати квитки онлайн і ломитись в поїзд до Рахова а там вже їх міняти і чемно їхати домів. Квитки купили, в потяг вломились, трохи вислухали факання провідників але успішно доїхали до Рахова, де тітонька в касі швиденько видала нікому нафіг не потрібні папірчики. І таким чино доплативши по 20 чи то 25 грн. з людини ми успішно добрались до рідного Львова. Палаючий привіт Укрзалізниці
Загалом похід зайняв 6 днів і 5 ночей+2 в поїздах, було пройдено 113км. з загальним набором висоти 5 564м
Наші походенькиP.S. Ще ніколи не було так ліньки писати звіт - але все ж я це зробив
Тема: Мармароси, Чорногора. (Прочитано 6149 разів)
