Мармароси, Чорногора.

[Woody]

Вирішили з друзями, що літо закінчується, і треба кудись з'їздити. Останньою ідеєю була семиденна поїздка на Мармароський та Чорногірський хребти, яку ми все ж втілили в реальність.
Отже я і 5 друзів поїхали в ЗакарпУття до с. Ділове, звідки і видряпались на Мармароси. Заблукали в перший ж день. І на наступні декілька днів, це вже стало традицією! Ще нажаль два дні падав дощ, тому далеко пройти не змогли. Хоча і в цьому є свій + 
По дорозі заходили в Румунію, де покусали комарі-іноземці
Побували на таких горах, як Піп Іван Мармароський, Піп Іван Чорногірський (на ній найвище розташована закинута обсерваторія в Україні), Говерла, та ще різні.
Також здійснив свою мрію, та скупався в оз. "Несамовите"! але дарма)) бо за гуцульською легендою, якщо порушити спокій цього озера, то подорожуючого обов'язково в дорозі застане нещастя. А коли ми повертались автобусом ІФ-Львів то потрапили в аварію.

Ось таким був наш маршрут.



Мармароси...









Задивився на Говерлу:))


Після проходу 95-ти км по гірських хребтах, нам стало ліньки йти 14 км до м. Ворохта пішком, ми проїхали автостопом..) дочекались на нічний поїзд Рахів-Львів, яким доїхали до ІФ, де і пересіли на автобус:)

[Woody]

Ще декілька слів про обсерваторію.

Так каже Вікіпедія:

Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван, також звана умовною назвою Бі?лий Слон — колишня обсерваторія на горі Піп-Іван; найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938–1941.

В обсерваторії за непровіреною інфо є 4 підвальних поверхи. Сходи до підвалів засипані як в Цитаделі. але в 1 підвальний всеж заліз. цікавого нічого, купа металобрухту та столиків прогнивших. навіть "непотрібних" документів не залишилось.)
наступний поверх теж засипаний, але вже більшими каміннями, які відсунути не вдалось. Фото підвалів постараюсь завантажити після того як заберу телефон з ремонту.)

[Drusja]

Додам сюди, щоб не створювати нової теми.

Отже 3 червня минулого 2016 року, зібрались Rufus, Я і моя дружина - та зручно вмостились в купе "блукаючого" потягу Львів-Солотвино. На наступний день висадившись в Солотвино, спинили по дорозі дядечка який нереально швидко і дешево - доставив нас у с. Ділове, де так само швиденько отримали перепустку і вперед.



Першою точкою в нашому маршруті - був Ялинецький чи Ялинський водоспад, хто як його називає. Ми довго вагались чи йти на нього чи ні, але все ж пішли - про що зовсім не пожалкували.







Далі попрямували розбитими в гівно дорогами, в прямому сенсі цього слова, до полонини лисича де й організували першу ночівлю. Увесь час, перед очима, літали надокучливі мушки - тому на деяких фото вони присутні у вигляді НЛО.



З погодою нам досить сильно повезло, так як дощ, який нас наздоганяв, випав уже вночі і на ранок була прекрасна погода, що сприяла швидкому підйому на Піп-Іван Мармароський. По дорозі привітались з людьми на КПП, які були настільки заклопотані, що забули взяти з нас плату, і ми пішли собі далі. На горі ще лежало купа снігу, тому трошки закосили під лижників, по фотографували крокуси і пішли далі.











На диво швидко пройшли по хребту, спустились на дорогу попри кордон та дійшли до Межипотоків (Мезипотоків), де й влаштували другу ночівлю. Знову вночі лив дощ, тому гарно виспавшись, практично до обіду, вирушили далі.

Вид з місця ночівлі на румунські гори.



Пройшлися через г. Межипотоки, Неніску, Стеавул, Берсинескул, Юрческу-Маре.







Панорамки







А вже під г. Стіг набрали води, відпочили і думали ставати на ночівлю чи йти ще далі. Все ж таки вирішили йти, і не просто йти, а через вершину г. Стіг, до якої дороги нема тому поперлись через Румунію - там менші зарослі.

На вершині символічні фото і стрімкий спуск вниз буреломом, так як нормальна дорога виводила на територію Румунії за огорожу з якимось КП.



Заночували на невеликій галявині біля Щівника. Цього разу виспатись не вдалось, так, як попри наш намет виганяли пасти корів і вони вперто хотіли зайти до нас на чай.

Далі був підйом на г. Вихід, вид на Чорногірський хребет.







І Піп-Іван Чорногірський з оглядинами закритої на реконструкцію обсерваторії.













Дійшли до оз. Несамовитого, поставили намет, зготували вечерю і спати.



Наступного дня, повернулись на Гутин Томнатик,





звідти на Шпиці з їх прекрасною рослинністю,







а потім по накатаній - Туркул - Данціж - Пожижевська



Вид на сніголавинну станцію Пожижевська



далі Брескул і Говерла.



На Говерлі над нами нависла чорнюча хмара (фото того не передає) тому швиденько кілька фото, панорамка.







і вниз до притулку КПЗ КБЗ







Заночували в притулку "Перемичка", де з нас все ж таки взяли по пару гривень за перебування в заповіднику. Цього разу намет вже було ліньки розкладати - тому спали на нарах, хоча декому все ж було комфортніше в наметі



Так як ми розтягнули наш похід на день довше ніж планувалось (зробили гак до Томнатика і на Шпиці), нас неймовірно порадувала можливість прикупити харчів ще на день походу і пивка, яке було оперативно спожите в той же вечір

Наступного дня, добре виспавшись і гарно поснідавши - пішли на г. Петрос



На горі вітер просто збивав з ніг та й знову насувались дощові хмари, тому швиденько попили гарячого чайку і рушили в сторону Квасів.





По дорозі зазнимкували затягнутий в хмари Петрос.



Колиби неподалік біостаціонару ЛНУ



А далі нас періодично поливав дощ - тому майже не робили фотографій



Спустившись в Кваси - побачили, що каса на станції закрита і пішли попоїсти в бомбезний заклад "Гагарін та Бокораш", де було купа файних наїдків і смачнющого пива власного виробництва.
Ситі і щасливі повернулись на станцію і тут нас чекав облом, бо каса навіть і не думала відкриватись, а всі люди які чекали на потяг купили квитки заздалегідь. Тому було прийнято екстремальне рішення - купувати квитки онлайн і ломитись в поїзд до Рахова а там вже їх міняти і чемно їхати домів. Квитки купили, в потяг вломились, трохи вислухали факання провідників але успішно доїхали до Рахова, де тітонька в касі швиденько видала нікому нафіг не потрібні папірчики. І таким чино доплативши по 20 чи то 25 грн. з людини ми успішно добрались до рідного Львова. Палаючий привіт Укрзалізниці 

Загалом похід зайняв 6 днів і 5 ночей+2 в поїздах, було пройдено 113км. з загальним набором висоти 5 564м 





Наші походеньки

P.S. Ще ніколи не було так ліньки писати звіт - але все ж я це зробив 

[Roy]

Не вірю своїм очам
Ти таки зробив це)) +

П.С. Фотки з Пентаксу твого?

[Drusja]

Не вірю своїм очам
Ти таки зробив це)) +

П.С. Фотки з Пентаксу твого?

Дякую, та саме з нього. Потім може Руфус ще свої докине