Про цю ВЧ вже згадувалося на форумі,
в цій темі. Кілька тижнів тому ми трохи там полазили

Ми - це Друся, Женя, SerXio, я та пан Мирон з Бескиду, відомий львівський веломандрівник.
![]()
Експлоринг на велосипедах як та палиця з двома кінцями. З одного боку - дорога стає швидкою, зручною та веселою. Можна проїхати більше і відповідно більше побачити. З іншого боку, деколи нелегко знайти безпечне місце для ровера, коли вирішуєш залізти в чергову дзюрку. Інколи ліниво зайвий раз зупинитися, щоб зробити фото. Ну і в переповнену електричку з велосипедом не дуже влізеш.
Через те роверові вилазки часто мають легкий присмак матрасливості. Як оця, наприклад. В такому випадку ми всім кажемо, що їздили на розвідку, щоб потім обов'язково повернутися))
![]()
Військова частина знаходиться відразу біля залізничної станції "Батятичі". З боку міста до території практично примикає місцева автобусна станція. Так що з добиранням (прийнаймні зі Львова) жодних проблем нема. Мирон виріс в Кам'янці і розповідав нам цікаві історії, як вони дітьми перелазили через паркан і в темряві прокрадалися до кінозалу, щоб подивитися фільм. Інколи військови їх виловлювали, і тоді частина порушників забиралася в полон і мила підлогу, а інша частина відбувала по викуп у вигляді яблук.
![]()
Частина огорожі впала, тому до закинутих гаражів можна заїхати чим захочеться - чи ровером, чи трактором, чи автомобілем "Жигулі". Але там нічого цікавого немає, набагато цікавіші адміністративні будівлі та казарми, в які ми і попрямували.
Знак з емблемою полку "Штурм" біля КПП
![]()
Стара кована огорожа
![]()
![]()
На Панораміо ця будівля підписана як палац Юрія Струмила. Той поважний пан керував містом у середині 15-го століття, до 1944 Кам'янка-Бузька називалася Кам'янка Струмилова. На жаль, жодного палацу з тих часів не зосталося, а будівля - звичайна військова адмінка, родом з 50-тих років минулого століття.
![]()
Спускаємося в підвали. Там багацько різного мотлоху, найбільше сподобалася інструкція до "Спектрума".
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Навчальний корпус, всередині теж можна побачити дещо цікаве. Загалом ВЧ порівняно зі своїми закинутими побратимами ще досить непогано збереглася, це приємно здивувало.
![]()
![]()
Навчальний макет, для танкових військ та артилерії.
![]()
![]()
![]()
Емблема полку на сходовій клітці
![]()
![]()
![]()
Більше ми того дня обійти не встигли, хотіли ще оглянути місто та авіаційний полігон. Але то вже зовсім інша історія
ВЧ на мапіАльбом на Пікасі.Обговорення