Очисні споруди Полтви

[Roy]

Ось і деякі фото з зимової вилазки на очисні споруди (04.12.).
В цю пору року очисні споруди видаються ще більш брудними, похмурими і гумнистими :), разом з характерними "пахощами", що водночас покращує сприйняття об'єкту, відчути його атмосферність та техногенну значимість.
Було нас чимало, благо, в основному працівники очисних виявились привітними людьми, для тих, хто був вперше, з радістю провели міні-екскурсію, особливо в шнековому цеху в подробицях... :)

[Roy]

ще фото:

[Roy]

і ще трохи:

[Stinger]

Дякую за звіт та за фото! від мене + сьодні викладу свої фото)

[VeNick]

і від мене кілька фото

[Romchick]

Я відсканував декілька сторінок з книжки по водопостачанні і каналізації. В основному про очисні споруди які використовуються на Львівських очисних. Інформація в основному технічна з описом принципу роботи і схемами. Файли формату rar, в яких pdf, тому, що неможна завантажувати вкладення більше 250к.
Третій файл не по темі, про хлорування питної води. Думаю варто знати, що якщо з крана не тече "молоко" або не смердить хлором, то його в воді немає. Бо насправді там ще гірший хімікат який використовують для дехлорації.

[Roy]

Вилазка 21.02.2010.
Вирішили пересилити недільну лінь, та й все ж таки попасти на очисні, як і планували. Були Inkognito, Yserl, Stinger, Venick, Lacerta, Ostik та я. Заходили зі сторони залізничної колії. Похід до місця супроводжувався екстраординарними запахами, що аж дух зводило...Незвично доволі, мабуть особливості сезону. Запах колектора порівняно "пахне"  ;).
Візуально глянувши, рівень води піднявся лише десь на 50 см, не більше. Хоча повноцінної відлиги так і не було, ще й снігу навколо було повно. Добре видно, як основна маса потоку з нечистотами  переливається через бар'єр, а невелика частина попадає на очистку. Гадаю, при сильних потоках, все "шурує" напряму. Залишається ще раз раз перевірити найближчим часом, скажімо, при t +10 та при тій же кількості снігу.
Все ж таки треба підтвердити/спростувати інформацію з уст працівників очисних споруд, що  "заливає все тут навесні".

Обговорення тут.

[YserL]

Відео каналу 24:
http://lviv24.com/news/newsVideo.do?komisiya_pochala_brati_probi_skidiv_pidprimstv&objectId=74138

http://lviv24.com/resources/videos/2011/08/74138_web.flv

[Dima_Bear]

Хто знає чого так смердить "каналізацією", вчора в Франківському р-н дихати небуло чим, навіть хвортки позакривали, а оце їду в потязі р-н Підзамче, так блюнути можна.:-( Певно той мул копають?!

[Lesyk]

ЛМКП «Львівводоканал» уклало угоду з ПП «Львівбудпроект» на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва станції зливу стоків на території каналізаційних очисних споруд на вул. Пластовій. Проектні роботи фінансуються за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища Львівської міської ради. Вартість проектних робіт -  298 тис.грн. Термін здачі проекту – 24 грудня 2012 року.

Коли ми отримаємо проектно-кошторисну документацію, тоді й дізнаємося скільки ж вартуватиме будівництво станції приймання нечистот. Але вже зараз можна припустити, що мова йтиме про мільйони гривень. Наприклад, для реконструкції очисних споруд треба близько 100 млн. грн. Комунальне підприємство «Львівводоканал» сподівається на фінансування цих об'єктів за кошти державного та  міського бюджетів  у 2013 році.

зазначили у ЛМКП «Львівводоканал»

У 2012 році також розроблений проект на реконструкцію каналізаційних очисних споруд. Вартість робіт з реконструкції КОС, відповідно до ПКД, становить 99 млн 736 тис.грн. Проектом передбачено реконструкцію аеротенків, первинних та вторинних відстійників, реконструкцію піскоуловлювачів, компресорної станції. Внаслідок реконструкції передбачається покращення очистки стоків завдяки застосуванню нової інтенсивної біотехнології та енергоощадного обладнання.

Проект на реконструкцію очисних споруд повинен пройти перевірку у ДП «Укрдержбудекспертиза». І лише після отримання експертного висновку можна буде затвердити вартість будівництва і планувати видатки на 2013 рік. Безперечно, лише при умові,  якщо знайдуться кошти у бюджеті.

зазначили у ЛМКП «Львівводоканал»

Повний текст на сайті Львівської міської ради: http://city-adm.lviv.ua/lmr-news/rubrics/housing-and-utilities/207699-stantsiia-pryimannia-nechystot-ta-ochysni-sporudy-budut-rekonstruiovani

[YserL]

Про очисні споруди Москви: http://alex-avr2.livejournal.com/140121.html

[YserL]

Про очисні споруди Івано-Франківська: http://alex-shutyuk.livejournal.com/316235.html

[Indigo]

Недавно мої спвробітники їздили на очисні споруди зняти їх з повітря. Ризикну припустити шо це перша дрон-зйомка цих самих споруд.
Трошки поясню шо це за відео:
У липні редакція ІА "Варіанти" в партнерстві з фахівцями Товариства "Зелений хрест", кафедри нових медіа ЛНУ ім. І. Франка й Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА розпочали реалізацію проекту "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини".

Проект "Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини" покликаний активізувати зусилля місцевої влади, громадськості та журналістів регіону на вирішення екологічних проблем, які є джерелами соціальної напруги і які перешкоджають інтеграції до ЄС.

Тепер про очисні споруди
Головний технолог підприємства Микола Одуха на круглому столі проведеному в рамках проекту 14 грудня розповів, що Львівводоканал готується до реалізації проекту часткової  чергової реконструкції коштом кредиту ЄБРР.
Реконструкція передбачає спорудження системи утворення біогазу з мулу, що дасть можливість на третину компенсувати затрати на електроенергію підприємства. 

[Alter]

По новинах краєм ока чув про модернізацію очистних поляками.

Польська сторона зацікавлена інвестувати у системи очисних споруд Львівщини. Про це йшлося під час зустрічі голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки з віцеміністром, Державним секретарем Міністерства охорони навколишнього середовища Республіки Польща Янушем Остап'юком, яка відбулася у понеділок, 6 липня.
Зокрема представники польської делегації висловили зацікавлення у співпраці щодо покращення вод ріки Західний Буг з притоками Полтва, Рата, Солокія, Шкло, Сян. "Для нас найважливішим є екологічний результат", – сказав радник Державного Фонду охорони навколишнього середовища Республіки Польща, експерт з питань водного середовища Марек Громц. Присутні обговорили також виділення фінансової допомоги на модернізацію комунальних очисних споруд м. Львова та м. Кам'янка-Бузька.
"Ми підготуємо порівняльну таблицю щодо очисних споруд населених пунктів Львівщини та надамо відповідні технічні характеристики, а ви у свою чергу, приймете рішення щодо об'єктів, на які буде спрямована фінансова допомога", – сказав Олег Синютка.
Окрім цього, сторони домовилися підписати відповідний меморандум про співробітництво.

http://lcci.com.ua/polyaky-dopomagatymut-modernizuvaty-ochysni-sporudy-lvivshhyny/

[YserL]

Звід від Твоє місто: http://tvoemisto.tv/exclusive/nyrky_lvova_fotoreportazh_iz_ochysnyh_sporud_lvivvodokanalu_89617.html

[Golem]

Мінков Марк Мойсейович розповів що все так і має бути. У випадку зливи дощова вода повинна відводитися в річку напряму без фільтрації. Але аж через 15 хв після початку дощу :) За його словами на наших очисних спорудах ця норма виконується.

Справа ось у чому. Що фекальна, що дощова каналізація є по своїй суті брудними. Навіть в дренажній системі осідає багато міського бруду, піску і так далі. По нормативах вважається що 15 хв дощу достатньо для того, аби змити весь цей бруд. Відповідно далі немає сенсу фільтрувати дощову воду. Вона тектиме чиста що з тої що з тої каналізацій.

На виході колектора в очисні споруди стоїть накопичуючий резервуар(басейн). Його під кутом перегороджує планка. Через 15 хв презервуар наповнюється водою і все решта тече через планку в річку напряму.

[Le-i-3o]

Маєм чудову нагоду порівняти роботу очисних з очисними Новолинськими, є контакт директора який готовий провести нам екскурс але у будній день.

[bodyabighit]

Отож додам трохи фото з екскурсії 2019 року. Дякую всім організаторам за екскурсію.

1.


2.


3.


4.


5.


6.


7.


8.


9.


10.


11.


12.


13.


14.


15.


16.


17.


18.


19.


20.


21.


22.


23.


24.


25.


26.


27.


28.


29.


30.


31.


32.


33.


34.


35.


36.


37.


38.


39.


40.


41.


42.


43.

[Roy]

Невеликий звіт з відвідин очисних споруд 26 листопада 2019 року


Пройшло 10 років відтоді, коли я останні раз був на очисних спорудах Львова. Чи змінилось щось? Зміни є, але не кардинальні.
Бачили знайомі обличчя працівників, ще з 2009. Ми теж змінилися, цього разу заїхали на територію очисних споруд разом з головним технологом Львівводоканалу. Признатись, при наших умовних знаннях про очисні, дуже цікаво було послухати пана Миколу (головний технолог Львівводоканалу) та пані Уляну (прес-секретар), від яких ми дізнались багато нового про історію та роботу міських очисних споруд. За що їм велике дякую.



Відвідали цех механічної очистки КОС 1 - першої черги очисних споруд.





Де, за якусь мить з'явився їдкий та нестерпний запах нечистот, якби то акуратно виразитись. Стоки що разу щось "нове" приносять. Працівниці до цього звикли.
Зауважте, вони вже старшого віку, і працюють тут довго. Зрештою, а хто б тут хотів працювати з молоді, та ще й за невелику платню?
Видно, що ці люди віддані своїй роботі. Бардаку не має, порядок, чистота, вазони. А серед потоку лайна - осінні квіти.









Після цеху механічної очистки йдемо за логічним ланцюжком по лінії очищення стоків.
Перед нами пісколовки, комплекс, де стоки очищуються від мінеральних забруднень. Якісна очистка від піску необхідна для наступних етапів очищення, а також, в майбутньому для очистки мулу.





Наступний етап - первинні радіальні відстійники. Вони відсіюють з води жири та органічні домішки.





Деякі з них після капітального ремонту.





На проміжному етапі вирішили набрати води для порівняння



Розбавлена кола :)



Наступний етап очистки - біологічний, в аеротенках. Тут живе спеціальний "активний мул", бактерії та мікроорганізми. Вони з'їдають залишки органіки у воді. Повітря з компресорів подається для того, щоб процес "споживання" був активнішим, зокрема для того, щоб бактерії не загинули.
Спеціально до нашого приходу бактерії з кимось домовились та запустили пінне шоу  ;D





А повітря безупинно нагнітають компресори, ще 50-х років виробництва.
Йдемо туди!



Доволі шумно



Але до чого ж надійна техніка, ще й виготовлена з естетикою, притаманною 50-тим рокам минулого століття.









Вазони!!!





КОС 3,4 - очисні споруди правого берега Полтви. Власне, вони приймають стоки головного колектора та є найбільш об'ємними. Побудовані в 80-х роках.



Стоки тут менш концентровані, ніж на КОС 1





Потрапили на момент монтажу решітки очистки вхідних стічних вод, в цех механічного очищення. Ця решітка містить механізований привід, де оператор має змогу витягувати грубе та об'ємне сміття.
Раніше для цих цілей був спеціальний черпак та відро, робити вручну це було незручно.











Ось стара решітка



А сміття багато. Причина проста - у Львові переважно нерозділена каналізація, на побутові та дощові стоки.



Датчик рівня води



Камера, яка фіксує плавзасоби та обличчя пасажирів на виході з колектора Полтви :)



Полтв'яний бриз





8)



На виході не карпатська джерельна звісно, але цілком нормальна, прозора водичка, без запаху.



цікаві факти:

- перший комплекс очисних споруд побудували у 60-х роках минулого століття, до того все без очищення текло у Західний Буг та в Балтійське море;
- якість бетону першої черги (50 ті роки) очисних значно кращий по якості, ніж в тих очисних, що були побудовані в 80-х роках;
- на об'єкті позмінно працює близько 70 людей;
- офіційно робота на очисних спорудах вважається як робота в шкідливому середовищі. За це виділяються окремі надбавки та додатки до харчування;
- щодня проводиться забір проб води у хімічну лабораторію Водоканалу, зокрема фіксації  виявлення потенційно небезпечних бактерій та речовин на всіх етапах очистки;
- мулові поля, одна з найбільших проблем. Мул можна і треба використовувати в якості біопалива;
- на сьогоднішній день, обладнання очисних хоч і виконує свою функцію, але є вже морально застарілим.

[ЗеленаМиша]

На очисні споруди експлорери ходять, либонь, ще з часів заснування форуму, тож трудно додати щось нове до того, що уже було сказано вище у даній темі. Але я, все ж, спробую  :)

Отож, насамперед, варто зазначити, що львівські очисні споруд складаються з двох частин: КОС 1-2 і КОС 3-4.





"КОС" розшифровується як "каналізаційні очисні споруди". КОС 1-2 розташовані на правому березі Полтви, зразу на вул. Пластовій. Їх ввели у експлуатацію у 1963 р.(перша черга) та 1965 р. (друга черга). КОС 3-4 дещо новіші: введені в експлуатацію у 1976 р. (перша черга) та 1988 р. (друга черга). КОС 3-4 знаходиться на лівому березі річки, на північний схід від КОС 1-2 за муловими полями, ближче до Мурованого.

КОС 1-2 обслуговують колектор вул. Липинського і окремий колектор із дріжджзаводу. Каналізаційні стоки з колектора Полтви потрапляють на КОС 3-4. Позначка "3-4" говорить про те, що на цих КОС також має бути дві труби. Очевидно, тою другою трубою можна вважати щитовий колектор (ПЗК), хоч він і впадає у Полтву задовго до очисних споруд. Звісно, що об'єм потоку нечистот суттєво більший саме на КОС 3-4. Тут за добу очищають приблизно 300 тисяч кубометрів стічних вод, а на КОС 1-2 всього лише 140 тисяч. Водночас, концентрація нечистот суттєво більша саме на КОС 1-2, оскільки туди потрапляють відходи з дріжджзаводу і промислових підприємств району Хімічної і Липинського.

З 2009 р. там мало що змінилося. Здається, я навіть бачила тих самих працівників, які фігурували на перших фото у цій темі :) Тут, як і у всьому Водоканалі, дуже відчутний кадровий голод: молодь не хоче порпатися в нечистотах, тож масово записується в айтішники, а на очисних спорудах працювати нікому, крім пенсіонерів. Кажуть, ця проблема актуальна не лише для нашої держави, а й для розвинутих європейських країн, де подібні комплекси виглядають куди респектабельніше. Що ж, принаймні, головний технолог у них молодий і перспективний. Коли він тільки до нас підійшов при вході на КОС 1-2, я подумала, що то якийсь незнайомий мені експлорер, що записався на екскурсію очисними спорудами ;D

Крім того, є ще й інші позитивні зміни. Здається, через скарги львів'ян на неприємний запах у місті на початку 2010-их рр. колектор вул. Липинського значно облагородили у місці, де у нього впадає труба із дріжджзаводу.

Ось як це виглядало у 2009 році:



(Фото зі звіту Роя)

А ось фото з 2019  року:



(Фото Голема)

Як бачимо, колектор перекрили бетонними плитами. Поверх встановили вентиляційні труби (яких на фотографії, на жаль, не видко)

На самій очисній станції потроху ремонтують радіальні відстійники (оті великі круглі мішалки):



Також поремонтували аеротенк, який на фото 2009 року виглядав геть зруйнованим і не функціонував.

Про інші плани Львівводоканалу щодо модернізації очисного комплексу журналісти написали уже не один матеріал. Тож, кому цікаво, можна почитати статтю, яку тут вище вже кидав YserL. На всякий випадок продублюю посилання:

http://tvoemisto.tv/exclusive/nyrky_lvova_fotoreportazh_iz_ochysnyh_sporud_lvivvodokanalu_89617.html

КОС 3-4. Тут маємо наочний приклад того, чому не варто користуватися одноразовими паличками для вух.



Вони тут повсюдно валяються під ногами. Це сміття, на жаль, не підлягає переробці і відправляється прямо на сміттєзвалище (якщо його, звісно ж, вдасться виловити із мулу та зібрати із бетонних конструкцій). Далі ця гидота розвалюється на дрібні частинки мікропластику і цілком може попасти у людський організм разом із рослинною їжею, рибою чи м'ясом. Або лежатиме у землі століттями.
На правах соціальної реклами покажу тут розумну альтернативу одноразовим паличкам. Вважаю, що про такі речі дуже потрібно розповідати за кожної нагоди, бо багато хто не користується дійсно зручними еко-альтернативами різних побутових речей просто тому, що не знає про них.
Отож, багаторазова паличка:



Це невеликий інструмент із нержавійки. Має на одній стороні ложечку для особливо великих забруднень , на іншій – спеціальний ребристий наконечник для того, аби вишкрябувати бруд із вух. В теорії, це потрібно робити голим наконеником, але якщо намотати на нього ватку, то буде значно комфортніше.

Користуватися дуже зручно. Загроза травмуватися цією приспособою не більша, ніж при використанні одноразових паличок. Коштує 30 грн у китайців і з легкістю прослужить декілька десятиліть, тож дуже економна ;).



Часи міняються, "ковбаси" із нечистот на КОС 3-4 тепер падають не у старенький ГАЗ 53, а у великий новомодний контейнер. Але дещо, на жаль, незмінне: звичка містян скидати у каналізацію всяку гидоту.

І не тільки! Всім відомо, що нерідко у колектор попадають відносно цінні речі: кульчики, що впали в умивальник, копійки, що скотилися у дощоприймач, ліхтарики неуважних дигерів і безліч іншого цікавого майна. Що правда, працівниці КОС 1-2 не пригадують, щоб знаходили на вловлюючих решітках якісь цінності. Кажуть, що друга зміна хвалилася, ніби знайшла золотий долар, але в очі його ніхто так і не бачив :)



Напевно, згрібати нечистоти такою мотикою куди відрадніше, коли надієшся, що одного дня вона дзвінко стукнеться об золоту монету :)

Після того, як зі стічної води виловили усі великі предмети, її відправляють у пісколовки – систему каналів, у яких при неспішній течії в осад випадає пісок.







На сьогодні система пісколовок на КОС 1-2 виглядає по-мальновничому  постапокаліптично, але її найближчим часом планують реконструювати в рамках будівництва на очисних спорудах біогазової станції.
Після пісколовок вода потрапляє у радіальні відстійники (великі круглі мішалки), де має випасти в осад нерозчинна органіка.
Кому цікаво, ось схема роботи такої мішалки:



Неочищена вода подається трубопроводом до центральної частини відстійника. Металевий направляючий циліндр спрямовує потік води донизу на глибину трохи більше метра (інакше вода з труби била би фонтаном :). Далі мул осідає на дно, а очищена вода переливається через краї резервуару і попадає у випускну камеру. По кругу мішалки повзає штанга, яка водить по дну мулосос – спеціальну трубу, що збирає осад з дна відстійника.



Ось так виглядє край одного з відстійників. Як бачимо, вода на виході уже досить прозора.

Відфільтровану таким чином воду подають в аеротенк (від слова аерос- повітря і тенк – бак). Можна також казати аеротанк :)
Там у воду додають активний мул – суміш із мікроорганізмів, що живляться органічними рештками зі стічної води. Як побічний продукт роботи аеротенка часом виникає ось така мила пінна вечірка:







Тепер залишається забрати із води активний мул. Після цього вона, уже зовсім прозора і позбавлена запаху, відправляється у річку.
Що ще дуже приємно дивує, так це зразкова чистота у робочих приміщеннях та велика любов працівників очисних споруд до домашніх  та вуличних рослин.







Усю цю чистоту, щоб ви знали, дуже клопітно підтримувати, бо на вулиці кругом болото і постапокаліптичний дизель-панк :)