Теж колись там був, правда в 2007 році. Мої враження нижче
До всього привикаєш, все з часом надоїдає. Взяти для прикладу дуже смачний торт. І почати тільки його і їсти. Перших пару днів буде море кайфу. Наступних пару днів це буде просто задоволення. Далі буденщина і, якшо не переставати та жерти той торт далі, то рано чи піздно він спротивиться і на нього не зможете дивитися. Захочеться якоїсь бульбочки...
Щоб такого не було треба робити перерви і розбавляти торт чимось іншим. Вилазки в гори не виняток. Деколи хочеться матрасу, щоб все було легко і приємно.
Саме такий похід і організував Ярко. Зібрав багато Людей з цілої України, посадив в орендований автобус і завіз прямо в гори. Ніяких електричок, проблем з добиранням
В в готелі полишали речі і сіли на трамвай: Карпатський. Тобто поїзд, шо ходить у горах по вузькоколійці. Сам трамвай представляє собою старенький дизельний локомотив і декілька вагонів, в залежносі від к-сті туристів. Є навіть відкриті платформи. В нашому випадку вагон був один. Сіли і
рушили. Їхати було прикольно. Тепло, спокійно. За вікном помалу пропливають чарівні карпатські краєвиди. Погода сприяє спогляданню засніжених смерек, вкритих сніговою ковдрою берегів Мізуньки. Екскурсовод і головний організатор Карпатського трамваю виявився на диво жвавим дідусем, все дуже цікаво розказував і показував. Аж в кінці мандрівки ми в нього розкупили всі карти
На превеликий мій жаль їхали тільки 11км з 60 можливих. Навіть до мальдунку не доїхали, не кажучи про бічні гілки вузькоколійки.
По дорозі назад обідаємо і всім одразу ж стає веселіше. Я сідаю на сам перед локомотива на зчіплювач вагонів. І так мандрую до самої Вигоди, почеркуючи час-від-часу ногами землю та роблячи незабутні знимки.
У Вигоді нас зібралося шестеро і ми замовили собі сауну. 100% матрас! Далі пішло загальне святкування, далі ніц не памятаю... як співають Брати Гадюкіни. Проснувся я ранком. Сніданок, збір і знову у Дорогу. Тепер вже фортецю у Тустань та Гошівський монастир.
Якшо в перший день всі їхали купками по двоє, то тепер товариство стало набагато дружніше. Всі спілкувалися, жартували, обмінювалися телефонами і мейлами.
Гошівський монастир, крім дуже слизької дороги, нічим характерним не запамятався
Може тому шо я вже там був. Зате Тустань.! Незважаючи на втомливе добирання і сніг вона вразила своєю величчю ше на підході. Величезні брили нагадували стародавніх воїнів-арійців, шо застигли в камені і охороняють навколишні землі. Солярні знаки на стінах, обличчя Дажбога на скелі. Все тут нагадувало про своїх господарів язичників. Завдяки вмілій екскурсії і праці вчених є можливість до найменших дрібниць уявити як воно колись було. І захоплюватися цим.
Внизу нас вже чекали смачнющі шашлики з теплим вином. Господиня постаралася на славу. Далі відвідали Магазин-Музей і в дорогу. За цікавими розмовами з киянами та Ярком непомітно вернулися У Львів, десь так коло шостої. Так як поїзд на Київ йде аж в 11, я запросив двох Киян до себе до дому. Де ми випили все, шо не встигли в автобусі і не тільки
Також я їх запросив на наступні мандрівки у Карпати...
Що ж. Підсумок такий. Дуже дякую Яркові за чудову організацію. Знаю яка то нелегка справа. Було супер! Побільше таких акцій. Відпочив і душею і тілом, поспілкувався з різними цікавими людьми, погуляв Карпатами.
Фото
ТУТ 
Тема: Карпатський трамвай (Прочитано 2878 разів)
