Карпатський трамвай

[Bottlehunter]

Ця туристична вузькоколійка досить відома, та й багато хто з друзів тут був. Але на форумі про Карпатський трамвай ніц нема написаного, то я вирішив виправити то неподобство.

Отже, коли довгожданна відпустка нарешті розпочалася, надворі літо, а грошей на Чорногорію не вистачає, дуже доречно буде запропонувати коханій романтичний тур Долинщиною. Ця гостинна земля щосезону гостинно запрошує до себе туристів, обіцяючи незабутній відпочинок. Можна купатися в річці (правда, то якщо дощу не буде. Літо тут взагалі "безсмислєнне і безпощадне", триває десь так три тижні), збирати малину і гриби, відбиваючись від бомків і комарів. Також обов'язково варто відвідати магазин "Могорич" в Долині та накупити там калуського пива з вусатим Францом-Йосифом на етикетці. Ну і всілякі інші розваги, щоб було потім що згадати, але не було що дітям розказати. Ну і Карпатський трамвай, звичайно, як без нього.

Це - промислова вузькоколійка, возить ліс та лісорубів, а увільний від роботи час ще й туристів. Відправляється поїзд у вихідні о 11 та 15 годині. Але в будь-якому випадку краще задзвонити за телефоном, що вказаний на офіційному сайті та уточнити інформацію. Квиток зараз коштує 50 гривень.

Поїздка зазвичай триває 3-4 години, дорогою поїзд робить кілька зупинок, для фотографій та закупівлі вогняної води та пиріжків в селі. Екскурсовод розповідає про історію краю, залізниці і різні цікаві байки. Початок маршруту - в центрі смт Вигода, біля отакого паровозика на постаменті. Ось це місце на карті: тиць! Недалеко є також автомобільна стоянка.



Люди купують квитки. Незважаючи на великий загрозливий натовп, місця в чотирьох вагонах вистачило всім.



Ну та й поїхали. Попри річку Мізунку, через ліси і поля. До речі, карпатський трамвай знімався у кліпі Перкалаби. Аво дивітсі, як не вірите (з 1:57, ютуб збунтувавсі і на проставляння часу в лінку не реагує):

Всі висуваються з вікон. перевіряють, чи болить, як ялинка по писку вдарить. Я теж висуваюся, тож нечасто така нагода трапляється.





Перша зупинка, в селі Новий Мізунь.





Ліс поступово стає густішим, а гори - більшими. Ще одна зупинка біля джерела і густих ялинок, під якими росте багато грибів.





Кінцева. Поїзд їде розвертатися, а люди фотографуватися на річці.





Тут такий ніби міст, тільки залісти на нього нелегко. Не кажучи вже про переїзд якимось транспортом.









Та й так. Гори, свіже повітря і поїзд - що може бути краще.

[Golem]

Теж колись там був, правда в 2007 році. Мої враження нижче
До всього привикаєш, все з часом надоїдає. Взяти для прикладу дуже смачний торт. І почати тільки його і їсти. Перших пару днів буде море кайфу. Наступних пару днів це буде просто задоволення. Далі буденщина і, якшо не переставати та жерти той торт далі, то рано чи піздно він спротивиться і на нього не зможете дивитися. Захочеться якоїсь бульбочки... :) Щоб такого не було треба робити перерви і розбавляти торт чимось іншим. Вилазки в гори не виняток. Деколи хочеться матрасу, щоб все було легко і приємно.

Саме такий похід і організував Ярко. Зібрав багато Людей з цілої України, посадив в орендований автобус і завіз прямо в гори. Ніяких електричок, проблем з добиранням :) В в готелі полишали речі і сіли на трамвай: Карпатський. Тобто поїзд, шо ходить у горах по вузькоколійці. Сам трамвай представляє собою старенький дизельний локомотив і декілька вагонів, в залежносі від к-сті туристів. Є навіть відкриті платформи. В нашому випадку вагон був один. Сіли і
рушили. Їхати було прикольно. Тепло, спокійно. За вікном помалу пропливають чарівні карпатські краєвиди. Погода сприяє спогляданню засніжених смерек, вкритих сніговою ковдрою берегів Мізуньки. Екскурсовод і головний організатор Карпатського трамваю виявився на диво жвавим дідусем, все дуже цікаво розказував і показував. Аж в кінці мандрівки ми в нього розкупили всі карти :) На превеликий мій жаль їхали тільки 11км з 60 можливих. Навіть до мальдунку не доїхали, не кажучи про бічні гілки вузькоколійки.

По дорозі назад обідаємо і всім одразу ж стає веселіше. Я сідаю на сам перед локомотива на зчіплювач вагонів. І так мандрую до самої Вигоди, почеркуючи час-від-часу ногами землю та роблячи незабутні знимки.

У Вигоді нас зібралося шестеро і ми замовили собі сауну. 100% матрас! Далі пішло загальне святкування, далі ніц не памятаю... як співають Брати Гадюкіни. Проснувся я ранком. Сніданок, збір і знову у Дорогу. Тепер вже фортецю у Тустань та Гошівський монастир.

Якшо в перший день всі їхали купками по двоє, то тепер товариство стало набагато дружніше. Всі спілкувалися, жартували, обмінювалися телефонами і мейлами.

Гошівський монастир, крім дуже слизької дороги, нічим характерним не запамятався :) Може тому шо я вже там був. Зате Тустань.! Незважаючи на втомливе добирання і сніг вона вразила своєю величчю ше на підході. Величезні брили нагадували стародавніх воїнів-арійців, шо застигли в камені і охороняють навколишні землі. Солярні знаки на стінах, обличчя Дажбога на скелі. Все тут нагадувало про своїх господарів язичників. Завдяки вмілій екскурсії і праці вчених є можливість до найменших дрібниць уявити як воно колись було. І захоплюватися цим.

Внизу нас вже чекали смачнющі шашлики з теплим вином. Господиня постаралася на славу. Далі відвідали Магазин-Музей і в дорогу. За цікавими розмовами з киянами та Ярком непомітно вернулися У Львів, десь так коло шостої. Так як поїзд на Київ йде аж в 11, я запросив двох Киян до себе до дому. Де ми випили все, шо не встигли в автобусі і не тільки ;) Також я їх запросив на наступні мандрівки у Карпати...

Що ж. Підсумок такий. Дуже дякую Яркові за чудову організацію. Знаю яка то нелегка справа. Було супер! Побільше таких акцій. Відпочив і душею і тілом, поспілкувався з різними цікавими людьми, погуляв Карпатами.

Фото ТУТ

[Wolff]

Декілька нових фоток від сьогоднішньої поїздки.
Новий міст на початку руху.



Лісом...



Полем... (в полі деревяний нужник  ;D - до найближчого дерева метвів 500).

[Wolff]

Кінцева станція ...

Поки тягач робив маневри, зробив  вилазку на міст. Але не хватало висоти  тож заліз аж на саму арку.






Трохи фоток з низу...

[Wolff]

Місцеві музики . Музика місцева  -без перерви на рекламу на всіх зупинках.


Місцева самооборона ;D. Після перевірки білетів і паспортів у вагонах появились вільні місця де були расейскомовні туристи 8)




Остання зупинка на зворотньому шляху. Санаторій .. Джерело Прикарпаття.. За советів досить популярне місце. На реабілітацію після польотів сюди відправляли навіть  космонавтів.
На даний час не діючий ( заморожений). Крім літнього майданчика і виїздної кухні. (для пасажирів трамвайчика).
За невиликий час природа бере своє.
В середину не було часу потрапити (але через вікна видна ,що все ціле - може колись відкриють).








Ставок ...