Бункер під "Автонавантажувачем"

[haracternik]

Учора з Woody вирішили навідатись в підвали під їдальнею покинутого заводу "Автонавантажувач". Пару днів перед цим ми проходили повз неї і замітили дві акуратненькі ВШ. Обійшовши споруду нарахували 6 штук: дві з них з аварійними виходами, і 4 звичайні.


В приміщенні абсолютний дестрой

А ось і сходи, по них спустились в підвал.

На вході в підвал були гермодвері...колись. Тепер про них нагадують сліди від вирваної рами. Приміщення підтоплені десь на 30см, тому ми вирішили прийти іншим днем і підготовленими до плавання.
Цього разу до бункера спустились по пожежних сходах: там було менше зайвих очей, і зручніше вдягатись в "бахіли". Перше що кинулось, але не в очі - запах метану. В першій залі його вже не відчувалось - вентиляція ще працювала. Вода була холодна і місцями плавав лід. Так як перший раз лазив по підтопленому приміщенні, почував себе трішки незвично і неприємно.

Хтось інструментом розкидався:

Нажаль приміщення вичищені металхантерами абсолютно. Розміри бункера і темне дно створювали досить гнітючу обстановку. На центр зали було трошки страшно виходити, дно не просвічувалось ліхтариком а глибина води більшала.





Поруч з входом знайшлась ліфтова шахта нагору. На початку коридору знайшовся вихід до вентшахти, чистий і сухий

Навпроти запасного виходу/входу (так було написано на стіні) - знайшли вентиляційну, від фільтрів залишились пусті кімнатки, а про "улітки" нагадували бетонні пьєдестали з остатками кріплень.

Навіть було попередженя

В загальному було дві великих зали з колонами і безліччю бічних кімнат. В одній з них ми виявили туалет. Він був на 4 сходинки вище загального рівня, тому там було сухо. Можна було відпочити трішки і зігрітись. Тут ми помітили місцевого мешканця і Woody влаштував йому фотосесію



В наступній залі картина не сильно змінилась. Абсолютно весь метал вирізано різаком, добре хоч підлогу не чіпали в пошуках комунікацій. На цей раз в бічних кімнатах були роздільні туалети (Ч/Ж).
Вже біля головного входу знайшли генераторну. Не знаю як, але той величезний моторний блок витягнули так, ніби його й не було там.

Поруч з генераторною була кімната з написом:"Пункт управления производством". Нажаль навідатись в неї не вишло - підлога перед нею була розтовчена і не просвічувалась. Погрузивши ногу на всю довжину "бахіли" я так і не намацав дна, тому вирішив не ризикувати.

Переконавшись що більше нічого цікавого немає ми вирушили назад. П.С. Фото made бай Woody

[Roy]

Молодці. Цікавить, чим ж там насправді пахнуло,
бо метан запаху не має 

[haracternik]

Вибачаюсь по хімії мав одні трійки Це був сірководень (серводород рос.), газ з запахом тухлих яєць.

[Woody]

Напевно найкрутішим було відчуття в момент, коли ми почули що хтось йде по сходовій клітці. Ми зразу вимкнули ліхтарі (і зразу тоді подумав: "нє, то фанарь" ніхто туди не зайде таких ідіотів мало в наш час) В цей момент, коли не просвічувався жодний промінь, була повна темрява, і лише з кінця коридору лунав звук крапель зі стелі в воду. Де-не-де від хвиль створених нами (відчуваю себе богом ) рухалась обшивка, і було відчуття, ніби попали в якийсь хорор, і нізвідки появиться щось, що боде останнім що ми побачимо в нашому житті:)
але нажаль, чи то пак на щастя, нічого такого не сталося)
плавали коридорами, дивувались розмірами підземного поверху, і вертаючись назад, я сказав Характернику, щоб він виключив свій (точніше мій ) ліхтар,  щоб хоча би хвилинку помилуватися цією моторошною обстановкою)

Лишень очі звикли до темряви, подумалось, що потрібно йди до виходу, увімкнули світло. Відвикнувши від нього, здавалось що мої "підсівші" ліхтарики почали світити сильніше, але це лише так здавалось.
_
так, як давно не мав ніяких "підводних" інсталяцій, то цей бункер був тим, що нагадало моє дитинство)
_

і ше трохи фото додаю)
Пробачте за якість, бо не мав можливості взяти триногу, і ще в мене померла діафрагма, то вотографував на повністю відкритій)
але як-не-як є хоть щось)

Заінсталились через запасний вхід


зразу після входу побачили втоплений протигаз, і здалося, що в ньому застрягла чиясь голова, але це була звичайна пліснява


колони на диво цілі, ніхто ще не доколупався до арматури


от таке озеро там. на наступний раз візьму з собою каное