Автор Тема: НОВЕ МІСТО. Костел св. Мартина 1512р.  (Прочитано 2216 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Олесь

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 268
  • Рейтинг 243
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Вперше Нове Місто згадується у документі Галицького князя Льва Даниловича у 1301 році. Король Казимир Великий населив місто переселенцями-німцями.

У 1419 році згадується місцева парафіальна школа як одна з найдавніших на перемишльських землях. 1498 року татари та волохи знищили перший дерев'яний костел. У 1512 році розпочалось будівництво сучасної мурованої святині (ймовірно, коштом Гербуртів), яке, в основному, завершили через кілька років, проте оснащення святині тривало ще довго. 21.04.1639р. храм та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський. 1648 року костел зазнав ушкоджень від козаків Б. Хмельницького. 1753 року єпископ В. Сераковський консекрував храм. У 90-х роках XVIII століття святиню було відремонтовано зусиллями та коштом о. Й. Лісовського, а в 1874-1884 та 1889-1890 роках її грунтовно відновлили. Протягом 1937-1990 років завдяки багаторічному парохові о. Я. Шетелі святиню не закрили у радянські часи.

Костел (1463 - перший дерев'яний костел спалений татарами, 1512, готика).








Двінниця


Двінниця, дзвони.


Великий дзвін (пережив 2 світові війни, і комунізм)


Малий дзвін, бронза. (видно місце удару язичка який витер окислення з бронзи)


В цій вежі розміщені гвинтові дерев'яні сходи, що ведуть на піддашшя. Там розміщена система регулювання клапанів вентиляції (цнуркова ) , і проводка до світильників.


Перед цим костелом давні польські поховання.


Оригінальні двері


А ось і ключ до них.


Замок вхідних дверей + запасний ключ.( замок як у сейфі- ригелі вверх, вниз і в бік, йому сотні років)


Вітряжі місцями здулися горбом на 2-3 см. (від перепадів температури та часу)




Різблена дерев'яна чаша для свяченої води. Всередину поміщалась посрібленна чаша з водою.


Чудова архітектура. Чистота і білизна нічого лишнього. Кріплення світильників окремо від вентиляційних отворів.






Клапан вентиляційного отвору.


Таких табличок багато.




Інтерєр відповідає готичному стилю.












Вхід на хори. (там розміщений орган.)


300 літній замок.


Сходи на хори.


Вид на хори і орган.


Унікальний древній орган. (відреставрований і робочий)


Орган складається з металевих та дерев'яних квадратного перерізу труб.


Різна товщина труби відповідає різним регістрам.


Рідні старі труби, їх замінили.


Рідні дерев'яні труби, їх також замінили.


З права видно дерев'яний ящик з цеглинами - це міхи. Цеглини вінтаж що забезпечує тиск у трубах. Колись цей орган мав ручний привід.(качали рукою як ковальські міхи.) Такий привід зберігся ще в Комарно (костелі). Зараз стоїть компресор (його видно зліва)


Можливо клеймо майстра. Ці ручки регулювали подачу повітря до різних регістрів.


Педалі та оновлена клавіатура.


Вид з заду органу. Червоні та білі органні труби.


В глибині видно органні труби товщиною з палець. На передньому плані на органних трубах видно клапани зверху.


Герб Нового Міста.


Новоміська ратуша (поч. XX ст., модерн).
Новомі?ська ра?туша — колишнє приміщення магістрату містечка (нині села) Нове Місто (Старосамбірський район, Львівська область).

Побудована 1910 року у стилі модерн на місці старої дерев'яної ратуші. Нині в ратуші містяться Народний дім «Просвіта», крамниця, бар.

У червні 2010 року новоміська ратуша отримала статус пам'ятки архітектури та охороняється Законом України. Пропонується відновлення-реставрація ратуші до початкового вигляду і силами місцевого самоврядування привести її до початкового призначення — Новоміський магістрат (Новоміська Рада).
Опалюється пєцами на дрова які ніхто не виділяє.


Пам'ятник загиблим солдатам перед ратошею.


Піддашшя ратуші.




Місцями збереглась черепиця, а в інших місцях шифер.


Крокви та горизонтальна обришітка на якій кріпиться черепиця.


Антикваріат




Драбина, що веде на сам шпиль вежі.


Фундамент водяного млина 18ст.
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне