Автор Тема: Гірничо-видобувний музей м.Стебник Гірничорятувальна служба ДСНС  (Прочитано 1444 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Олесь

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 267
  • Рейтинг 241
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Будучи в Стебнику вирішив відвідати невеличкий гірничо-добувний музей, розміщений в приміщенні гірничорятувальної служби ДСНС. Музей створений за ініціативи та зусилями працівників цієї служби. Це чудовий, дружній та доброзичливий колектив. У вільний від роботи час, в міру можливостей допомагають бійцям АТО (хоча це вже повномасштабна війна). Підчас мого візути до музею я спостерігав  процес виготовлення зимових маскувальних сітей для техніки в зоні конфлікту. Хлопці ознайомили мене з специфікою роботи своєї служби, а також з експонатами невеличкого музею.

Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба (далі – ДСВГРС) Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи створена наказом МНС від 23.07.2008 р. виконує функції з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на об’єктах вугільної, гірничої рудної та нерудної промисловості, метробуду та метрополітену, хімічної промисловості, інших об’єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об’єктів та окремих територій, у межах визначених МНС зон відповідальності. Особовий склад Служби комплектується на контрактній основі та поділяється на основний та допоміжний. До основного особового складу Служби належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні роботи. До допоміжного особового складу належать працівники, які забезпечують діяльність Служби.




А ось і мінерали, що добуваються на даних шахтах. Крім них тут також добувають галіт, сильвін, каїніт, лангбейніт, полігаліт — п’ять найпоширеніших мінералів.






Це перший шахтний інтерферометер, лампа Зихирка (за прізвищем винахідника). В посудину наливали масло, на скляній колбі була нанесена вертикальна шкала, вище розміщувалась двохшарова дрібненька сітка (для запобігання самозапалювання метану в шахті). Перед спуском в шахту запалювали гніт, регулювали висоту полум'я по середньому значенню шкали. І спускались в шахту. Ящо полум'я в шахті піднімалось вище середнього значення - присутній метан, якщо нижче - брак кисню або сірководень присутній. Привід для негайної евакуації. 


Таблиці визначення питомої ваги мінералів в породі (з часів Польщі).


Люлька гірників.


Австрійський сувенір.


Ліхтарик з акумулятором.


Циферблад годинника з вежі Саліни.


Ці молотки розміщувались на вежі під годинником як символ гірничої справи, підчас удару блискавки вони впали. Рятувальники служби виміняли їх в місцевих на 2 звичайні молотки (їх хотіли розпаяти на 1 робочий молоток місцеві).


Перша каска гірника.


Форма каски відповідала посаді гірника.


Екіпіровка перших рятувальних служб.


Оригінальний кашкет воїна УПА.


Коні використовувались як тягова сила в перші роки розробок. Дзвоники і підкови їхні.

Окрім солі та каїніту німці зуміли налагодити тут і випуск сірки. З наступом радянських військ німці захопили частину гірничого обладнання, яке у1945 році знайшли в Чехії і повернули у Стебник. Це артифакт цих часів.


Польська реклама мінеральних добрив з Стебника.


Апарат підземного зв'язку.


Перші апарати вентиляції легенів.


Кисневі балони до цьогож апарату.


Ізолюючий регенеративний распіратор Р-12


Вага ручна.




Його наступники.


Ще одна система дихання W 70


Такий об'єм породи не кожен підніме (40х50).


Це фотографії з місць куди виїжджала бригада рятувальників (в різних областях).


Ліворуч машинка взривника, далі сигналізатор метану, сигналізатор рівня газу.


Саморятівник, без нього ніхто не спускається в шахту.


Саморятівник, закрита система для дихання.


Стенди з навчального кабінету Воєнізованого гірничорятувального загону.








Знахідки з територій шахт.
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне