Поморяни

MadLife · 04.03.2015 15:14:23

Вже дуже давно мене тягнуло до замку в Поморянах, і накінець я все-таки туди вибрався. Дорога проходила через Золочів, і я вирішив зробити декілька фоток замку ззовні, так як в середину йти в десятий раз бажання не було.
Сам замок за муром:

Бокова башта:

Герб на башті:

В"їздна брама:

Цікава скульптура біля замку:

Дальше, звернув на себе мою увагу костел в с. Поляни 1903р. В середину я попасти не зміг, так як він був закритим.

Після кстелу я на кінець приїхав в Поморяни. Перше, що я замітив - це ратуша, яка побудована у неоготичному стилі. По розповідях місцевих жителів, я зрозумів, що те, що залишилось від ратуші зараз - лише її невелика частина. Вона була зруйнована під час війни і з того часу ніхто навіть не пробував її відновити.
Фото ратуші на початку 20 ст:

Ратуша під час 2 світової війни:

Ратуша на теперішній день:

Відношення людей до пам'яток архітектури:

Вхід в завалений підвал:

2 поверх:

Дальше, по дорозі, зустрічаємо костел, який будувався з 1748 до 1812 року. Костел є діючим на даний момент і служби проводяться в неділю о 10:00. Місцеві жителі розказують, що звідти веде останній не завалений вхід в підземелля, але всередину я попасти не зміг.
Костел в 30-х роках:

Ось так він виглядає зараз:

Брама з скульптурами:

Залишки дзвіниці:

І накінець я, все таки, добрався до самого замку. Трішки історії:
Замок належав руській родині Кердеїв. До 1462 р. замок належав подільському воєводі Грицьку Кердейовичу, далі замок належав його сину — теребовлянському старості — Сигізмунду Кердею. Сигізмунд Кердей загинув в 1498 р. при обороні Поморянського замку від татар, його син Ян Кердей (Саід Бей) був взятий тоді дитиною татарами в полон, пізніше виховувався в школі для яничарів і був послом султана Сулеймана І до короля Сигізмунда І Старого.
Поморянський замок побудований на невисокім пагорбі, колись омивався з трьох сторін ставами, мочарами та водами Золотої Липи і Махнівки. Засновник замку назвав його «Корабом». У документі датованому 1497 роком згадується, що шляхтич Микола Свинка був дідичем та власником села і замку Поморян. Польський хроніст Баліцький пише, що король Александер Ягеллончик привілеєм з 1504 року дав Поморянам статус міста й надав йому магдебурзьке право, а також встановив торги і 2 ярмарки. Інший польський історик Дзєдзіцький вважає, що привілей, згадуваний Баліцьким, є лише відновленням для Поморян акту 1466 року, який міг загинути.
Наприкінці 15 століття маєтність перейшла до Зигмунта (Сігізмунда) Сєнінського (сина Яна з Сєнна і Олеська, краківського каноніка) і була в руках цього роду до 1619–1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський — батько майбутнього короля Польщі.
У ті часи замок був добре укріплений, тоді ж зводиться нова порохівня, робиться великий запас зброї і гармат. Завдяки розумному розташуванню замок неодноразово витримав затяжні облоги турків і татар. У 1672 р., коли Золочівський замок зруйнували яничари, поморянська твердиня вистояла перед численними військами. Під час другого походу турків на Львів в 1675 р. залога замку, не маючи достатньої сили для оборони, покинувши таємним ходом фортецю, вийшла до лісу і заховалась у Свірзькому замку. Залишений напризволяще замок цілком спустошили, однак невдовзі його відбудували коштом тодішнього власника — короля Яна ІІІ Собєского. На жаль, фортеця знов була зруйнована в 1684 р. татарами.
У 1789 році Поморяни перейшли у власність Прушинських. Еразм Прушинський (помер в 1841 році) відбудував два крила замку — південне та східне — та розібрав північне і західне. Відбудову замку завершив його син Юзеф (помер близько 1875 року). Він відновив інтер'єри, покрив замок бляхою, заклав парк, теплиці. Як великий цінувальник мистецтв, він зібрав винятково цінну галерею олійних робіт видатних італійських майстрів, близько 300 малюнків славетних художників світу, в тому числі Рембрандта і Леонардо да Вінчі, гравюр-портретів польських королів, колекцію медалей і монет, печаток польських королів і князів, автографів польських королів, ікон, посуду, мозаїк. Впорядкування Поморянського архіву — теж його заслуга. Родина Прушинських заклала великий цвинтар, посередині якого стоїть їхній гробівець. Після смерті Юзефа все було знищено, за безцінь продано цінності, архів розпорошився.
В 1876 році замок перейшов у власність Романа Потоцького, чий син Єжи (Юрій, помер в 1961 році) опікувався замком до 1939 року, відремонтувавши його після руйнацій Першої світової війни.

Місцеві жителі розказали мені, що Потоцький перетворив замок у мисливський маєток і приїжджав туди 2 рази на рік. Останній раз він там був у 1939 році, а після війни замок перейшов до радянської влади. Так, як війна практично не зруйнувала замок, то спочатку він використовувався, як банк та райком. В 60-х роках тут діяв 2 корпус місцевого училища, але в 80-х роках стався пожар і з того часу замок поступово руйнується і розбирається місцевими жителями.
Точної дати спорудження замку я не знайшов, але по табличці при вході можна припустити, що це 1340 рік.

Замок за графа Потоцького:

Парк зустрічає мене привітною брамою:

Зразу справа знаходиться невеликий погріб:

І ось сам замок, а точніше те, що від нього залишилось:

Конюшні:

Кутова вежа:

Замок всередині:

В 2011 році замок пробували реставрувати, але справа далеко не пішла:

Входи в підвали:

Криниця в підвалі, глибина якої, за словами місцевих, більше 40м:

Сходи в нікуди:

Ще один цікавий вхід в підвал, куди я, на жаль, попасти не зміг:

Після відвідування цього замку починаєш розуміти, що при такому відношенні до пам'яток архітектури через декілька десятків років в Львівській області залишиться, як максимум 5-10 замків, а всі інші залишуться лише на фотографіях :(

Джел · 29.06.2015 13:09:13

У травні 2015 року була проведена акція "Я- Поморянський замок", головна мета якої - прибиранння території замку.
http://kuriergalicyjski.com/actualnosci/list-do-redakcji/4239-zamek-w-pomorzanach-historia-odrodzenia

Олесь · 05.03.2016 00:13:34

Випала нагода нарешті вибратись в Поморяни, 7 годин добирався в одну сторону, 5 назад, 2 години залишилось щоб оббігати усі цікаві місця.
Дерев'яна церква Собору Богородиці (1690р.)

Дерев'яний храм-попередник на цьому місці стояв здавна. Святиня згоріла в пожежі 1672 р. (татарська навала). Її було відбудовано у 1674 р. за священика Шашкевича.
В 1690 р. стареньку замінили більшою, нині існуючою церквою. Теж дерев'яною – з тесаного дуба.

Стіни церкви мають легкий нахил досередини – вірну ознаку по-справжньому старовинних споруд. Бляха вкриває дах святині ще з 1899 р. Одна з місцевих ікон (з 1658 р.) вважається в народі чудотворною.

В 1906 р. в Поморянах побував митрополит Андрей Шептицький.

Храм зводився без жодного цвяха. За місцевою легендою, її звели козаки з загонів Максима Кривоноса і полковника Морозенка, коли йшли в 1648 р. походом на Львів.

На одвірку зберігся старий напис.

Верхній ярус дзвіниці має арочні голосники по периметру. Дзвіниця постраждала від пожежі 19 травня 1889 р. – навіть дзвони розплавилися у вогні.

Олесь · 05.03.2016 15:19:52

Костел Св. Трійці, 1748 р. (Поморяни)
Близько 1748 року Гумніцький заклав в Поморянах фундамент мурованого костелу. При ксьондзі Левандовському (1807–1808) будівництво костелу було завершене.
1854 року всередині костелу сталася пожежа.

Орган цього костелу вважається найстарішим в Україні, зараз він зберігається у Львові, у Вірменському кафедральному соборі.
Орган має один мануал, 10 регістрів, 740 труб. Серед регістрів є екзотичний і дуже приємний — бамбукова флейта, труби якого виготовлені з використанням натурального бамбука.

У костелі було декілька гарних картин: портрет Яна III (автор Й. Купецький), портрет Ю.Прушинського (автор Рейхан-молодший), образ Христа (автор Андре дель Сарто), образ св. Йосифа (автор Вассарій), образ св. Йосифа (італійського автора Гцерціна). Орнати (ризи) були виготовлені з турецьких прапорів, здобутих Яном III.

На фасаді є герб, на якому зображено традиційний для Галичини масонський символ — око в трикутнику, а також обличчя хлопчиків, які (таке враження) цілуються.

Вдалось дізнатись власника ключів до костелу та церкви, де проживають, але за браком часу довелось лиш відзняти фасади.

Олесь · 05.03.2016 15:37:54

Поморянська ратуша (XIX столітті, у стилі неоготики).
Як видно на фото, теперішня ратуша лиш маленька частинка, 1/4 колишньої ратуші. В оригіналі від 7-10 веж, фасад мав 5 веж, одна з яких була центральною, значно більшою.
З іншої ж сторони ратуша могла мати від 2 до 5 веж (скоріш 2 вежі).

Збереглись лише три вежі. Ратушу пробують продати, ціна: 15 000$.
Власник ратуші начебто придбав її за борги колгоспу 23 роки тому. Він же отримав в безоплатну оренду на 49 років парк (12 соток біля ратуші).

Рештки балкону, художнє литво.

Це й же балкон видно на старому фото розміщеному вище:

Під ратушею є підземелля, один з провалів.

Надпис в ратуші над входом.

Так виглядає ратуша з середини, перекриття не збереглись. Зате дах перекрили.

Олесь · 05.03.2016 17:55:27

Поморянський замок (1462 р.)
Усі чотири об'єкти Поморян знаходяться близенько центру. Акція "Я- Поморянський замок" дала результати, на подвір'ях та в підвалах чисто, навіть стоять смітники. В цокольних приміщеннях залишивши плящинку втік від мене місцевий любитель випити, сховався в дальніх кімнатах. Пішовши за ним змусив його евакуюватись через вузеньке вікно, що вело на двір, кімната в якій він окопався була тупікова. Побачивши активність на подвір'ї замку підтягнувся місцевий в камуфляжі, який супроводжував мої походеньки по цих руїнах, розповідаючи історії пов'язані із замком. А також в кого можна дістати ключі від храмів Поморян.

Поморянський замок розташований в південно- західній частині міста на невисокому пагорбі і колись омивався з трьох сторін ставами, мочарами та водами Золотої Липи і Махнівки. Засновник замку назвав його «Кораб» (від «корабель»). У документі датованому 1497 роком згадується, що Микола Свинка був дідичем і власником села та замка Поморян.

Сучасний стан замку, приблизно 1/3 з тих будівель, що тут раніш стояли. Навколо замку рови з водою заповнялись водами річок: Золота Липа, Махнівки.

Поморянський замок (Львовськаї обл.) на карті Ф. фон Міга (1779-1782). Замок виділений жовтим. Він має форму п'ятикутника (корабля). Засновник замку називав його "Корабом".

Макет замку, так його відбудували після руйнування татарами.

Фрагмент пластичної панорами Поморян XVIII ст. Автор І. Качор.

Так цей замок виглядав декілька десятиліть тому. Замок витримав 4 облоги татар, три рази його здобували і руйнували татари. Пережив століття, німецьку окупацію. В ці час в ньому проживали два гестапівці, яких розстріляли хлопці з УПА у воротах замку.
Також тут була жандармерія, підстаршинська школа ОУНР, райкому КПУ та райвиконкому, профтехучилище до 1980р.

І переживши століття загарбників і воїн, він не пережив 36 РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ БЕЗГОСПОДАРНОСТІ !! Сходи проваллями зіяють, бо вкрали плити кам'яні, також каміни, скульптури... , лишилось те, чого нікому вже не треба.

Графиня збудувала невеликий будинок біля замку — притулок для старих. Одну кімнату було відведено для дітей, де вони бавилися влітку.

Кутова вежа.

Колись тут планували відкрити санаторій.

В підвальному приміщенні, під завалом знайшов ось такий коп. Він веде у дві кімнати підземель, висотою 3 метри.

Зал, збереглись лиш оригінальні балки з модрини, місцями поверх балок закріплена тростина, дротом. Мабуть, щоб штукатурить легше було.
На першому поверсі розміщувався кутовий камін з каменю, його вночі розібрали.

Рештки сходів кутової вежі.

Бійниці цієї ж вежі.

Портал над дверима.

Портал в винні пивниці. Там же ж і криниця була. Вхід в пивниці був і з зовні замку, а цей неподалік залу банкетного.

Винний погріб.

Дах обвалившись зруйнував перекриття поверхів, та пробив склепіння підвалів.

Погрібець на в'їзді в замок.

Олесь · 07.03.2016 21:39:51

Wolff · 18.11.2017 22:50:28

Сьогодні день хороших новин - то ж почнем.
Перша новина - від Полян до Поморян нова дорога ( від Золочіва до Поморян 20 хв. на авто ).
Друга новина.
Поморянський замок почали потихеньку реконструювати . Не знаю чи буде повна реконструкція - але почали укріплювати стіни та ставити ліса.