Закинутий учбовий центр Київського танкового інженерного училища (Київщина)

[maxiWELL]

  Якось наприкінці літа вирішив з'їздити подивитися на закинутий учбовий центр Київського вищого танково-інженерного училища (КВТІУ), що розташований у предмісті столиці — селі Гореничі. В народі цей об'єкт називається танкодромом, хоча складався не лише з танкового полігону — тож правильніше називати учбовим центром.

   Не зважаючи на близкість до цивілізації інформації по абандону було обмаль (були лише фотка стели та КПП). Здивувався, що не полігон не забоянили:) А їхати навмання не хотілося. Але потім нагуглив звіт та історію абандону.
Не менш цікавою обставиною було те, що у вилазку відправився з загіпсованою рукою. До того ж це була перша вилазка на військовий абандон.

  Трохи інформації про історію об'єкту.
В 1930 р. у Москві на базі школи автомобільних техніків було створене танково-технічне училище. В 1938 р., згідно з наказом Наркому оборони СРСР заклад було переведено до Києва. А для навчання що треба? Потрібна практика. Спочатку танкісти тренувалися на Сирці. Але з 1949р. район почали забудовувати і училище перемістилось з Києва до Київської області, в село Гореничі. Там курсанти тренувалися керуванню танками і проходили тактичну підготовку, відпрацьовували стрільбу та ремонтували танки.
В 1992р., після розпаду СРСР, Київське вище танково-інженерне училище (КВТІУ) реорганізовують у Київський інститут сухопутних військ. А з наступною реорганізацією, в 1999р., взагалі перестав існувати.

Від самого учбового центру станом на 2014р. лишилось небагато:( >


Щоб не «палити контору» з колегою по сталкерству вирішили проїхати зупинку і пройтися назад пішки.
Перше, що побачили — сходи у нікуди. >


Сходи вели до болота, тож довелося пошукати інші стежки.

Знайшли нормальну дорогу. >


Бетонка вказувала на приналежність до військових закладів. >


Вбік відходила ще одна бетонка. Але туди не пішли. (А дарма. Як дізнався після поїздки — там розташований тир). >


Далі зустріли купи будівельного сміття. >


Схоже, запізнились. І все знищили. Але зазирнувши у кущі побачили... >


Це було арочне укриття. Одразу не розібрались з призначенням споруди, та прийшли до висновку що це був продуктове сховище. >


Трохи інтер'єру. Всередині, звичайно, порожньо. >


Приміщення розділене на дві половини. В першій — порожнє приміщеня. >


В другій — ванна.>


Обійшли навколо, але не побачили нічого цікавого, тож повернулися в зворотній бік.
Село поторохи наступає на територію учбового центру. >


Здивував несолідний, як для військової частини, паркан. >


Раптом у траві знайшли перший артефакт — половину протигаза. >


Поза територією учбового центру помітили пагорби. Схоже на погреби. Але невідомо, чи відносяться вони до училища, чи це господарі навколишніх будинків зробили. >


Вийшли до розритого котловану. А колись на цьому місці були будиночки:( >


Виходити на дорогу, що вела до КПП не ризикнули. Тож через котлован пішли униз. І тут теж пустир:( >


Та купи будівельного сміття. Залишки від знесених будівель.

[maxiWELL]

Продовження.

Пошуки не були марними, і врешті-решт у кущах побачили казарму. >


Спочатку несміливий погляд через вікно. >


Потім зайшли в середину. >


Стан будівлі вражає! >


Навіть підлогу розбирають на дрова. >


В кімнатах трохи збереглося інтер'єру.>


Коридорчик виглядає колоритно. Не хочеться думати, що будівля в аварійному стані. >


Ще одна кімната. >


Хабар! Військова газета.
Назви статей розчулюють.  — «Україні присягають лише раз», «... В Севастополі перебуватимуть премьєр-міністри України і Росії», делімітація кордону між Росією та Україною.
Ну добре, не будемо про сумне. >


На протилежній стороні казамрми також була величезна зала. >


Віконечко. Гардероб чи їдальня? >


Під підлогою валялась купа пляшок з під пива. Нічого сміятись:) За артефактами можна дізнатися історію.
Зараз такі не випускають>


  Поки досліджували склотару, почув кашляння. Десь неподалік від нас, за казармою.
Шуганулись. І не поспішаючи розвернулись і пішли дорогою, якою прийшли.

Друга знайдена будівля виявилась папівзруйнованою.
В звіті, який знайшов в інтернеті, будівля була цілою!!! За 2-3 роки встигли розваляти:(>




Навіть Кобзаря не пожаліли. >


Друга половина будівлі була цілою, але там дуже пахло паливо-мастильними матеріалами. Схоже, був ремонтний бокс, чи гараж. Не пішли туди.

Побачили традиційний погріб. >


Іще один. Цей дослідили. >


Всередині нічого цікавого. >




На радість, знайшли офіцерську казарму.>


оО! Вимикачі цілі. >


Однак це ще не означає, що всередині все збережено. >




Піднялися на другий поверх.
Біля сходів піраміда з цеглин. Це доволі стрьомний залаз на дах.
Зрозуміло, що такий екстремальний спосіб — це занадто. Тому не стали руфити. >


А вентиляційні труби забули розпиляти:) >


Мдя... Ступінь цілісності: 0, стан об'єкту: аварійний. >

[maxiWELL]

Продовження.

Побачене нас не дуже вразило. Та й обійшли не всю теріторю. Тож пішли далі. А далі...
Коли лазили по офіцерській казармі, при наближенні до вікон нас помітили собаки і почали гавкати.

А справа в тому, що інші два гуртожитки — жилі.
До того ж, біля будинків стояла машина. >


Не стали ризикувати. Просто обійшли з усіх сторін.
Вгадаєте, що це? Це — кінотеатр. >


Зайшли з іншого боку. Це офіцерська казарма, яку показував вище.>


Але підійти до двох обжитих гуртожитків не вдалося. >


Коли поверталися назад помітили дивну табличку. А раптом там: «Ахтунг! Міни!»?
Виявилось, що це оголошення про те, що територія охороняється.

Ех, шкода, що не було з собою маркера. Треба було дописати: «Було б що охороняти». >


Щоб не нарватися на охорону (тепер-то точно знали, що вона є), пішли тим шляхом, яким зайшли.

Вийшли на дорогу. Обабіч — автодром. >


Що цікаво, біля учбового центру є зупинка! З оголошеннями про узаконня незаконної забудови. Досить актуально, враховуючи те, що територію танкодрому забудовують. Та про це розповім далі.>


Дорога до КПП. >


Головна фішка і візитна картка полігону — стела з танкістом у шлемофоні.>


КПП №2. На вигляд щось не схоже на закинуте?>


Приблизимо зум. А це шо?! Для відлякування сталкерів?  >


Не повірите, по дорозі додому побачили як до КПП заїзджала машина!

Далі починався паркан.>


Головне КПП. Охороняє гаражі.>


Кількість загороджень вражає! Подвійний паркан та подвійні перешкоди для машин.
Тут навряд чи проліземо. Та й видно, що охорона присутня. >


Незвична штуковина. Рейки. Залізниці тут нема!
Це зроблено для того, щоб танки не псували дорожнє покриття. >


Була ще спроба обійти попід парканом. Але там галявини поступово переходять у непролазні хащі з сосни і павуками.
Даремно поперлись.

Як обіцяв, про сучасний стан. Землі учбового центру офіційно належать Міністерству оборони. Але сільрада ... як це буде українською?  «втихаря» продає землю під забудову котеджами. На частині училища вже стоїть чийсь маєток. Розритий котлован ми теж бачили.
Скільки протримається цей абандон — невідомо.

Враховуючи обставини та стан об'єкта можна сказати, що вилазка вдалась. Хоча очікували більшого.


Обговорення тут.