Недобудований палац культури на Виноградарі (Київ)

[maxiWELL]

«На безрыбье и Кинг-Конг — Алсу» 
(Вєрка Сердючка)

  Не знаю як назвати тему — у цієї недобудови є багато назв. Офіційна — Палац культури Виноградара. Неофіційних назв декілька — ДК «Бомж» або З?мок сміттєвого страху. "Баян" — бо входить в десятку популярних київських заброшок. Об'єкт, яким гидуюють (російською — «брезгуют») «дослідники руїн». Все ж таки більшу увагу привертає фотографів, аніж сталкерів. Певно, на те є причини — поганий стан і засміченність. Саме завдяки купам сміття і притону бомжів ця недобудова отримала такі прізвиська. Контингент відповідний — бомжі, місцева дітвора, наркомани. Можна і у какашки вступити, а можна і невернутися.

  Хоча... знайдуться причини, щоб дослідити цей абандон. По-перше, це незвична архітектура. Палац культури чимось нагадує замок. По-друге — баянність. Ну як не відвідати легендарну заброшку?! По-третє, вільний доступ (що теж важливо).

  Отож і я поїхав не лише заради цікавої архітектури та відвідин популярного абандону, а щоб полазити хоча б десь. Бо з цим останнім часом складно. Недарма згадав вислів Вєрки Сердючки.
До речі, довелося повертатися на цю помийку об'єкт. Бо під час першої вилазки не відфоткав, що хотів.

На підході.


  Величезний палац культури почали зводити в 1989 році, пізніше за основну забудову масиву (1975-1985). Але так і недобудували. Говорять, що будівництво закинули із-за прорахунків в проектуванні фундаменту і подальші роботи визнали недоцільними. Будівля мала бути чотириповерховою, але встигли побудувати лише 80%. Найбільш добудована (і красива) тильна частина. Проте навіть масштаби того, що побудували, вражають. У ДК повинні були розміститися дві сцени, гримувальна, гуртки для дітей. Можливо планувався і кінотеатр.

Перед палацом розмістили автостоянку. Так що з цієї сторони можна пофоткати лише крізь сітку.




Типові фотки як для недобуду.


Будівля проглядається наскрізь. Тож, знаходячись на об'єкті, слід мати на увазі, що й вас добре видно з навколішніх будинків.


Восени виглядає антуражно.


Один із залазів.


З тилу схоже на з?мок.


Коли фоткав то і першого, і другого дня по недобудові бігали місцеві діти. Як тільки фоткав, то ховалися. Боявся, щоб не вцілили чимось.


Полізли усередину. А там якраз дітвора сиділа. Як нас побачили, стали ходити по будівлі.


По будівлі не дуже то і полазиш, бо всередині споруди пустка.


На підлозі купи битого скла. Добре що взув чоботи, а не кеди.


Перший поверх, якщо зайти з надвору. Всередині наче другий або третій.


Я такі пейзажі пізніше став називати «мальовничі руїни».


Стильне архітектурне рішення.


Всередині будівлі також можна знайти ракурси, що схожі на з?мок.


Піднялися на верхній поверх. Кімнатки дуже маленькі.


Прикольне віконечко.


Подивилися на нижчі поверхи, але побачили там лише купи сміття.


Не схотіли лізти в такий смітник.


Більш нема що дивитись. Треба через інші "входи" заходити, щоб подивитися інші частини будівлі.

А ось чому довелося повертатися другого дня. День був сонячний, тому фоткати було складно. Зате другого дня було похмуро.


Красиво ж виглиядає?! А якщо ще трохи Фотошопу (не втримався, та й зйомка прроти сонця вимагає спеціальної обробки фото).






Вигляд зі сторони автостоянки.


Спробував знайти «сходи в нікуди», або хоча б дослідити іншу частину будівлі, але не ризикнув. В інших залазах підлога була завалена листям і всяким мотлохом. Чесно, неприємно іти, коли не відчуваєш твердого грунту. Та й невідомо що там може бути під тим листям. Вирішив не ризикувати.


Подивився не все, тільки куди зміг (не побоявся) пробратись. Але вважаю що й так непогано.

Обговорення тут.