Київський укріпрайон (ДОТи)

[maxiWELL]

  Мабуть, найвідоміші ДОТи в Україні — оборонні споруди Київського укріпрайону, що був збудований у 1929-1941рр. на правому березі Дніпра і опоясував столицю. Він мав стримувати нацисько-німецькі війська від вторгнення до Києва.
Як пишуть у Вікіпеджії, було побудовано 217 (!) дотів.

Схема укріпрайону (якщо модератори не будуть проти):
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/df/Kiur_map_kravchenko.png?uselang=ru
(Найбільш правильна. Хоча неточності, певно, є.)

   В історичні подробиці вдаватися не буду. Просто хочу запитати дещо і розповісти про аспекти дослідження.

  1) Приглядався до них і я (все-таки незвичні споруди, що стирчать з пагорбів або просто у полі). Але вперше побачив наживо лише в 2009му році, біля села Круглик. Потім були дві спроби розвідати (в 2013му, і 2014му), а що ж воно таке. Однак весь час вагався, наскільки вони цікаві. І чи можна їх вважати абандонами? Формально — доти є абандонами. А практично — більшість у стані руїн. А вцілілі невеликі за розмірами. Такі собі «локальні заброшки». Та й якогось обладнання всередині дотів майже не було. Запитував у інших сталкерів. Кажуть, що це несерйозно. З ДОТами лінії Мажіно чи з Табором дощового черв'яка у Європі не порівняти. Цікавить ваша думка з цього приводу.

  Хоча, можна їх вважати історичними артефактами, а не абандонами.

  2) Як відомо, землі під Києвом останнім часом активно дерибанять забудовують. І тому деякі доти лишаються за парканами (про Титул №2 на Осокорках я вам показував). Бачив фото — один дот розмістився в офісі(!).

   3) Найбільш вцілілі доти громадські організації розчищюють від сміття. Але разом з тим на дотах з'являються грати. Тому (навіть якщо знаєш, де вхід) просто так не пролізти. Потрапити можна на екскурсіях. Але вони платні і послуги з перевезення та обслуговування гідом задорогі (екскурсії на заводи і музеї було набагато дешевше). В принципі, можна самим організувати екскурсію. Тоді відвідування буде безкоштовним. Але треба знайти достатню кількість туристів.

   4) З'явилося бажання розвідати доти біля мого міста. Там начебто є й вцілілі доти, і без замків і дверей. Може знайдуться бажаючі?

[maxiWELL]

Щоб не бути голослівним иі зацікавити аудиторію покажу фотки.

ДОТ 401 (раніше вважали 402), в селі Білогородка.


Більшість дотів виглядають так.


Вхід.


«Інтер'єр» доту.

[maxiWELL]

В принципі, фоти нескладно знайти. Але для ілюстрації різного стану об'єктів покажу доти з власного архіву.


ДОТ 179. Вцілілий, але на замку.


У цьому пагорбі розташований ДОТ 211.


ДОТ 211. Напівзруйнований.


ДОТ 178. Шматки залізобетону. В такому стані є чимало дотів.

[maxiWELL]

Вилазка відбулася. Нажаль, в скороченому варіанті.
Вперше побачив відкриті артилерійські позиції КиУРу (вони теж вважаються дотами!). А заодно примітив напівзакинутий радгосп.

До речі, відкриті артилерійські позиції були притаманні лише Київському укріпрайону.


Дот 232. Вкопаний в насип, тому з боку залізниці не видно. Але з дороги теж не видно.
Дот у кущах зліва.


Дот 232. Дуже поріс чагарниками і деревами.


До того ж, бетонна коробка частково засипана.


Наступний ТАУТ, дот 233, теж гарно замаскувався (див кущі зліва).


Стан — аналогічний попередньому. Хоча видно бічний погрібок.


З залізниці (це вже перейшов на протилежну сторону дороги) ТАУТи не видно.


Дот 231. Он, у тій ямі.


Цей в кращому стані. Навіть зберіглася направляюча для лафету.



Цікавість тільки підігрілась. Але в грязюку в дотах робити нічого.

[maxiWELL]

Нарешті-таки знайшов товариша для вилазки. Бо серед давніх друзів бажаючих полазити по підземеллям не знайшлося.
І от, через три роки після першої прогулянки біля ДОТу №401, знову повернувся на мальовничий берег річки Ірпінь в селі Білогородка для того, щоб детально дослідити ДОТ і підземні ходи.

ЧАСТИНА 1: ДОТ

Перше, що кинулось в вічі — засипане озера. Не знаю навіщо так робити.
А ДОТ №401 розташований на пагорбі в центрі кадру, біля стовпа. Гарне розташування:


Дорога до ДОТу. Зліва, за кущами — річка Ірпінь. Зправа — засипане озеро.
Вздовж дороги (ліворуч на фото) декілька років тому були залізобетонні вогневі точки. Але пізніше їх перевезли до іншого ДОТу:


ДОТ 401 дуже заріс рослинністю:


А ще ДОТ обмалювали свастикою.
Кажуть, що підземні ходи розчистили. Але сам ДОТ став виглядати гірше:


ДОТ з іншого ракурсу:


ДОТ 401 незвичний. Не лише формою залізобетонного каземату. Сам ДОТ —«мінна група», трьохповерховий, кулеметний, двохамбразурний. З додатковими береговими вогневими точками (дві амбразури), які є продовженням підземних ходів. Такі ДОТи, що склвадаються або з декількох ДОТів (казематів), або обладнані додатковими вогневими точками, називають «мінними групами». В КиУРі таких лише два: цей і ДОТ 205 в селі Юрівка.
Особливість «мінної групиV ДОТу 401 — наявність розгалужених підземних ходів. Довжина підземної галереї  (з усіма приміщеннями і нішами) складає близько 500 метрів. Підземні ходи розташовані на глибині 9 метрів над поверхнею.

Ще... сам ДОТ збудований у 1929 році. Приймав участь в обороні Києва від німецьких військ, але недовго. Дивов вліців при відступі радянських, а потім і німецьких військ.

Вид з вершини ДОТу в бік озера і села:


Вхід в ДОТ розташований в тиловій частині каземату:


Вхід. Прямо видно амбразуру для захисту входу від непроханих гостей:


Всередині ДОТу. За входом — невеличкий коридор, з якого є вихід до лазу, спостережна драбина і два входи в приміщення ДОТу:


Гермодвері випиляли:


Але забетонований метал не змогли дістати:


Перший (верхній) поверх ДОТу. Сходи на нижній рівень і одна з амбразур для захисту входу в ДОТ:


Бойова частина ДОТу на дві кулеметні амбразури:


Поруч, збоку, розташоване приміщення для фільтро-вентиляційної установки:


На другому поверсі нічого цікавого нема. Крім спуску на третій поверх — найнижчий рівень — підземний хід від озера:


Товариш спустився. Я ж не захотів лізти по стрьомним скобам:

[maxiWELL]

ЧАСТИНА 2: ПІДЗЕМНІ ГАЛЕРЕЇ

Під цією галявиною розташовані підземні ходи.
Зверніть увагу, що ніяких вентиляційних оголовків нема:


Вхід у підземні галереї розміщений біля підніжжя пагорбу. На березі озера.
Ліворуч (на фото не видно) — є запасний вхід у підземелля:


Вхід до підземних галерей:


Вхід до підземних галерей також охоронявся кулеметною амбразурою:


За декілька метрів від входу розпочинається підземна галерея:


Тунелі одноманітні. Хіба шо є де-не-де перегородки (мабуть були двері) і бокові ніші з приміщеннями і відгалуженнями:


Фотографувати можна лише висунувши руку перед камерою і підсвічуючи. Фотографував, звичайно, зі спалахом:


Запасний вихід:


Є як зовсім невеличкі ніші:


Так і трохи глибші:


Є невеликі приміщення і обгінні коридори:


На підлозі помітили щось біле, наче розсипане:


Виявилось, що це дивні мікроскопічні гриби:


Чим далі від входу — тим прохолодніше. Десь на середині шляху прохолода переросла в холод і високу вологість. На стінах з'являються шляпкові гриби:


Може хтось знає як вони називаються?
Якщо чесно, то не розраховував, що в підземних ходах будуть рости гриби:


Дивний напис німецькою на стіні.
До речі, на фото добре видно краплі води на стінах:


Більш повний звіт у блозі (див. профіль).
Обговорення ТУТ.

[maxiWELL]

Знайшов відео з ДОТу №205.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=4qfp6UXQmGM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=4qfp6UXQmGM</a>